Програма комплексного екзамену

з навчальних дисциплін:

« Теоретичні основи кваліфікації злочинів, Захист у кримінальному процесі, Організація розслідування злочинів »

Дніпропетровськ – 2016

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ

ФАКУЛЬТЕТ № 4

Кафедра кримінально-правових дисциплін

ПРОГРАМА КОМПЛЕКСНОГО ЕКЗАМЕНУ

з навчальних дисциплін:

« Теоретичні основи кваліфікації злочинів, Захист у кримінальному процесі, Організація розслідування злочинів »

рівень вищої освіти – «спеціаліст»

спеціальність 7.03040101 «Правознавство»

Дніпропетровськ – 2016

Програма комплексного екзамену з навчальних дисциплін: « Теоретичні основи кваліфікації злочинів, Захист у кримінальному процесі, Організація розслідування злочинів » / Укладачі: доцент кафедри кандидат юридичних наук, доцент Юнацький Олександр Володимирович, доцент кафедри кандидат юридичних наук Сачко Олександр Васильович, доцент кафедри кандидат юридичних наук Соболь Оксана Іванівна - Дніпропетровськ: Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2016. - 38 с.

Рецензенти:

Антонов К.В., завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін Академії митної служби України доктор юридичних наук, профессор;

Корнякова Т.В., завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України.

Обговорено на засіданні кафедри кримінально-правових дисциплін факультету № 4 (протокол від 12 січня 2016 № 10).

© Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2016

Загальні положення

Згідно з Законом України «Про освіту» (1991 р.), Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (1993 р.) проводиться державна атестація випускників – визначення фактичної відповідності рівня його освітньої (кваліфікаційної) підготовки вимогам освітньої (кваліфікаційної) характеристики.

Державна атестація проводиться у формі державних екзаменів з окремих дисциплін або комплексної перевірки знань студентів з кількох дисциплін в обсязі діючих навчальних програм, або захисту дипломного проекту (роботи). Форма атестації обумовлюється навчальним планом.

Державний екзамен проводиться як комплексна перевірка знань студентів з навчальних дисциплін, передбачених навчальним планом. Державні екзамени проводяться за завданнями (екзаменаційними білетами), складеними відповідними кафедрами згідно з навчальними програмами і за методикою, визначеною вищим закладом освіти.

Зміст питань комплекту екзаменаційних білетів має повністю охоплювати навчальні програми дисципліни, які виносяться на державні екзамени, відповідати змісту програми екзамену з комплексу дисциплін або конкретної дисципліни та забезпечувати перевірку знань, умінь і навичок відповідного рівня, що передбачені програмою.

Зміст екзаменаційних білетів, перелік матеріалів, користування якими дозволяється студенту під час державного екзамену, критерії оцінки рівня підготовки студентів та програма державного екзамену обговорюються й затверджуються на засіданні кафедри та виносяться на Вчену раду університету. Названі матеріали дійсні протягом навчального року, вони є складовою навчально-методичної документації з дисципліни і зберігаються на кафедрі.

Зміст

1. Пояснювальна записка

2. Зміст державного екзамену

2.1 Навчальна дисципліна «Захист у кримінальному процесі»

2.2. Навчальна дисципліна «Теоретичні основи кваліфікації злочинів»

2.3. Навчальна дисципліна «Організація розслідування злочинів»

3. Питання до державного екзамену

3.1. Перелік питань з дисципліни «Захист у кримінальному процесі»

3.2. Перелік питань з дисципліни «Теоретичні основи кваліфікації злочинів»

3.3. Перелік питань з дисципліни «Організація розслідування злочинів»

4. Критерії оцінювання

5. Список рекомендованої літератури

5.1. Література з дисципліни «Захист у кримінальному процесі»

5.2.Література з дисципліни «Теоретичні основи кваліфікації злочинів»

5.3. Література з дисципліни «Організація розслідування злочинів»

Пояснювальна записка

Мета державного екзамену - зясувати рівень теоретично та практичної підготовки студента до виконання роботи за фахом, зокрема знати і правильно тлумачити законодавство та вміння використовувати знання в практичний діяльності при розв'язанні типових юридичних ситуацій.

Опанування дисципліною Захист у кримінальному процесі передбачає досягнення такого кваліфікаційного рівня підготовки фахівців, при якому студенти повинні:

1) знати:

- на понятійному рівні - загальні вимоги, що визначають захисну діяльність на різних етапах кримінального судочинства;

- на фундаментальному рівні - кримінально-процесуальні засоби забезпечення захисту на різних стадіях кримінального процесу: отримання (збирання) та перевірка доказів; заявлення клопотань, відводів, складання скарг тощо;

- на практично-творчому рівні - вироблені практикою і рекомендовані наукою прийоми і методи захисної діяльності;

2) вміти:

- на репродуктивному рівні - відтворювати знання, передбачені програмою дисципліни;

- на алгоритмічному рівні - здійснювати аналіз і тлумачення правових норм, якими регулюється захисна діяльність, володіти кримінально-процесуальними поняттями і категоріями, вміло використовувати їх в практичній діяльності;

- на евристичному рівні - здійснювати евристичний пошук змін до законодавства та нові досягнення процесуальної науки для використання їх у практичній діяльності;

- на творчому рівні - самостійно поглиблювати свої знання та використовувати їх для розв’язання нестандартних завдань та проблемних ситуацій, доводити обґрунтованість і законність своїх рішень при застосуванні положень кримінально-процесуального закону.

Опанування дисципліною Теоретичні основи кваліфікації злочинів передбачає досягнення такого кваліфікаційного рівня підготовки фахівців, при якому студенти повинні:

1) знати:

- на понятійному рівні: основні теоретичні положення та принципи кваліфікації злочинів.

- на фундаментальному рівні: правила кваліфікації попередньої злочинної діяльності, кваліфікації злочинів, вчинених у співучасті, кваліфікації злочинів при конкуренції кримінально-правових норм, кваліфікації множинності злочинів, кваліфікації злочинів, вчинених за наявності кваліфікуючих, пом’якшуючих ознак складу злочину, а також особливості кваліфікації конкретних складів злочинів, зокрема, злочинів проти життя та здоров’я особи, проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти власності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров`я населення, а також інших.

- на практично-творчому рівні: основи організації діяльності слідчих підрозділів міліції, прокурорів при розслідуванні злочинів, а також суду, спрямованих на правилну їх кваліфікацію та збір відповідної доказової бази.

- на репродуктивному рівні: відтворювати основні поняття та категорії, що відображають сутність кваліфікації злочинів.

- на алгоритмічному рівні: довільно використовувати засвоєні знання для розв’язання типових ситуацій, що виникають під час розслідування злочинів та їх судового розгляду, а також організовувати свою діяльність на основі певного алгоритму.

- на евристичному рівні: орієнтуватися у процесі зміни професійних завдань та ускладнення оперативно-слідчої обстановки, знаходити шляхи розв’язку нетипових задач, що виникають під час розслідування та розгляду в суді кримінальних справ.

- на творчому рівні: переосмислювати наявні знання стосовно нових змін, що відбуваються в кримінальному законодавстві держави; варіативно розв’язувати професійні завдання; у вмінні самостійно вести експериментальну, науково-дослідницьку діяльність.

Опанування дисципліною Організація розслідування злочинів передбачає досягнення такого кваліфікаційного рівня підготовки фахівців, при якому студенти повинні:

1) знати:

- на понятійному рівні: основні концептуальні положення загальної теорії криміналістики; систему окремих криміналістичних теорій і вчень; криміналістичні поняття та категорії, закони і тенденції розвитку науки;

- на фундаментальному рівні: положення та рекомендації науки щодо застосування техніко-криміналістичних засобів; положення та рекомендації криміналістики щодо тактики побудови і перевірки версій, планування розслідування злочинів; криміналістичні характеристики та особливості розслідування перелічених в програмі видів злочинів;

- на практично-творчому рівні: рекомендації науки щодо прийомів і методів під час роботи зі слідами злочину та іншою доказовою інформацією щодо обставин його вчинення; рекомендації криміналістики щодо тактичних прийомів провадження слідчих дій, тактичних операцій, використання спеціальних знань і взаємодії слідчого з органами дізнання, державними установами, підприємствами, громадськістю та засобами масової інформації; наукові рекомендації щодо методики розкриття, розслідування та попередження перелічених в програмі видів злочинів;

2) вміти:

- на репродуктивному рівні: застосовувати техніко-криміналістичні засоби, прийоми і методи виявлення, фіксації та вилучення слідів злочину й злочинця, а також здійснювати їх попереднє дослідження; аналізувати первісну інформацію про злочин, правильно оцінювати слідчу ситуацію та визначати напрямки розслідування конкретного злочину шляхом висунення й перевірки версій;

- на алгоритмічному рівні: використовувати техніко-криміналістичні засоби у певній послідовності залежно від особливостей різновиду виявлених слідів, конкретних об’єктів дослідження; фіксувати у певній послідовності ознаки та якості різних видів об’єктів; планувати процес розслідування різних видів злочинів, висуваючи слідчі версії та визначаючи алгоритм процесуальних дій та розшукових заходів, спрямованих на їх перевірку;

- на евристичному рівні: організовувати розкриття та розслідування окремих видів злочинів, проводити тактичні прийоми в межах слідчої дії та поєднувати їх з оперативно-розшуковими заходами, в тому числі у межах тактичних операцій; формувати під час підготовки до проведення слідчих дій моделі власної поведінки на противагу прогнозованій поведінці окремих учасників цих дій відповідно до різних слідчих ситуацій;

- на творчому рівні: аналізувати та об’єктивно оцінювати отриману під час дослідження матеріальних та ідеальних джерел відображувану в них інформацію та найбільш раціонально використовувати її в розкритті, розслідуванні та попередженні злочинів; об’єктивно оцінювати відомості, що надходять за результатами провадження вербальних та невербальних процесуальних дій та на цій базі планувати процеси розслідування конкретних злочинів окремого виду.

Зміст державного екзамену

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США