Міністерство охорони здоров'я України

Міністерство охорони здоров'я України

Кіровоградський медичний коледж ім. Є.Й. Мухіна

	Розглянуто на засіданні предметної екзаменаційної комісії з української мови Голова комісії­ ­_____________ «01» березня 2014р.		Затверджено Голова приймальної комісії _____________ С.О. Бондарь «02» березня 2014р.

 

Програма

Вступних випробувань

З української мови

для абітурієнтів, які вступають на основі базової загальної середньої освіти та на базі повної загальної середньої освіти

на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня

молодшого спеціаліста за спеціальністю:

 

5.12010102 «Сестринська справа»

5.12010101 «Лікувальна справа»

5.12010105 «Акушерська справа»

5.12020101 «Фармація»

5.12010103 «Медико-профілактична справа»

 

 

Кіровоград 2014

Зміст

1. Пояснювальна записка

2. Основні вимоги для підготовки вступників

3. Розділи курсу української мови та їх короткий зміст

4. Зміст навчального матеріалу

5. Диктант як форма вступного випробування

6. Критерії оцінювання вступного диктанту

7. Методика проведення вступного випробування

8. Основні орфографічні та пунктуаційні правила

9. Зразки вступних диктантів

10. Рекомендована література

Пояснювальна записка

Знання мови належить до найважливіших сутностей людини. Воно є засобом і матеріалом формування та становлення особистості людини, її інтелекту. Мова – це безперервний процес пізнання світу, його освоєння людиною.

Досконале володіння державною мовою – важлива умова формування особистості майбутнього молодшого спеціаліста, становлення його світогляду, передоснова фахової компетенції.

Система професійної підготовки молодших спеціалістів у вищих навчальних закладах освіти І-ІІ рівнів акредитації передбачає не лише засвоєння майбутніми фахівцями певного обсягу професійних знань, а й володіння знаннями з загальноосвітніх предметів, серед яких українська мова посідає особливе місце.

Програму вступного випробування з української мови складено для осіб, які вступають на основі базової загальної середньої освіти на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста на основі чинної програми української мови для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (лист МОН № 2/11-66 від 23.12.2004 р.), відповідно до Закону «Про загальну середню освіту» та Державного стандарту базової і повної середньої освіти.

Під час вступу до Кіровоградського медичного коледжу ім. Є.Й.Мухіна абітурієнти на базі 9 класів складають вступний екзамен з української мови (письмово) у формі диктанту; так само пишуть диктант і вступники на базі 11 класів, якщо вони належать до категорії вступників, яким передбачені інші умови проходження вступних випробувань (а не незалежне зовнішнє оцінювання).

Мета вступного диктанту – перевірити орфографічну та пунктуаційну грамотність вступників, рівень їх сформованих умінь та навичок.

Завдання вступного диктанту – перевірити уміння абітурієнтів правильно писати слова на вивчені орфографічні правила і словникові слова, визначені для запам’ятовування; вміння використовувати розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації.

Для написання вступного диктанту відводиться одна академічна година.

 

Основні вимоги для підготовки вступників

Абітурієнти повинні знати:

- українську абетку; звуки, букви, склади;

- класифікацію звуків;

- чергування головних та приголосних звуків у мовному потоці;

- основні правила української літературно вимови;

- основні правила української орфографії;

- вживання великої літери;

- написання слів разом, окремо, через дефіс;

- правопис прізвищ та географічних назв;

- правила написання апострофа;

- правила написання м’якого знака;

- правопис іншомовних слів;

- правила переносу;

- лексикологію; синоніми, антоніми, омоніми;

- українську фразеологію;

- морфологію як учення про чистини мови;

- синтаксис як учення про словосполучення і речення;

- класифікацію простих і складних речень;

- пунктуацію;

- основні стилі української мови.

Абітурієнти повинні вміти:

- грамотно й охайно писати;

- застосовувати теоретичні знання до конкретного матеріалу;

- знаходити й обґрунтовувати орфограми та пунктограми;

- пояснювати фонетичні, лексичні, морфологічні, синтаксичні явища;

- правильно ставити і пояснювати розділові знаки.

 

Розділи курсу української мови та їх короткий зміст

1. Фонетика і фонологія (вчення про знакову систему мови).

2. Графіка і орфографія (вчення про передачу звуків на письмі та

правила написання слів та їх частин).

3. Лексикологія і фразеологія (вчення про словниковий склад мови і

фразеологічні одиниці мови).

4. Морфемна структура слова (засоби і способи творення слів).

5. Граматика - морфологія і синтаксис (учення про частини мови,

форми слів і словозміну, про будову словосполучення і речення).

6. Пунктуація (вчення про систему розділових знаків, їх типи та правила вживання).

 

Зміст навчального матеріалу

Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія

Звуки мови. Голосні та приголосні звуки. Приголосні тверді і м'які, дзвінкі і глухі.

Букви та інші графічні засоби. Українська абетка. Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї, щ та буквосполучень дз, дзь, дж.

Склад, правила складоподілу в українській мові. Наголос, головні літературні норми наголошування слів в українській мові.

Ненаголошені голосні, їх вимова й позначення на письмі.

Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі. Уподібнення

приголосних, його різновиди. Спрощення в групах приголосних.

Найпоширеніші випадки чергування голосних та приголосних звуків.

Евфонічні чергування (у//в, і//й). Орфограма. Орфографічна помилка. Принципи української орфографії.

Правила вживання апострофа, м'якого знака. Позначення подовжених м'яких приголосних та збігу однакових приголосних звуків. Написання слів іншомовного походження. Правила переносу слів.

Будова слова, словотвір та орфографія

Спільнокореневі слова й форми слова. Основа слова й закінчення змінних слів. Значущі частини слова (корінь, префікс, суфікс, закінчення).

Вимова та написання префіксів з- (с-, зі-, із-, зо-), роз-, без-, воз-, пре-, при-, прі-.

Словозміна та словотворення. Основні способи словотворення в українській мові, їх різновиди. Зміни приголосних при творенні слів.

Правопис складних і складноскорочених слів.

Лексикологія, фразеологія та лексикографія

Поняття про лексику. Лексичне значення слова. Однозначні й багатозначні слова. Пряме й переносне значення слова.

Синоніми, антоніми, омоніми.

Загальновживані слова. Діалектні та професійні слова. Стилістична

диференціація української лексики. Лексика української мови за походженням. Власне українські слова. Лексичні запозичення з інших мов.

Терміни. Архаїзми та історизми. Неологізми.

Поняття про фразеологізми. Типи фразеологізмів. Джерела української

фразеології. Фразеологізми в ролі членів речення.

Типи словників, принципи їх побудови. Головні етапи української

лексикографії.

Морфологія та орфографія

Поняття про самостійні та службові частини мови.

Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки,

синтаксична роль. Конкретні й абстрактні назви. Назви істот та неістот. Загальні і власні назви. Рід, число, відмінок іменників. Відміни іменників. Невідмінювані іменники. Способи творення іменників. Правопис відмінкових закінчень іменників. Правопис найуживаніших іменникових суфіксів. Велика буква у власних назвах.

Прикметник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Якісні, відносні та присвійні прикметники. Перехід прикметників з одного розряду в інший. Повні й короткі форми прикметників, їх утворення. Ступені порівняння якісних прикметників, способи їх творення. Зміни приголосних при творенні ступенів порівняння прикметників. Відмінювання прикметників. Способи творення прикметників. Правопис відмінкових закінчень і найуживаніших суфіксів прикметників. Написання складних прикметників.

Займенник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки,

синтаксична роль. Розряди займенників за значенням (особові, зворотний, присвійні, вказівні, означальні, питальні, відносні, неозначені, заперечні). Творення та відмінювання займенників. Правопис займенників.

Числівник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки,

синтаксична роль. Числівники кількісні (власне кількісні, неозначено-кількісні, дробові, збірні) й порядкові. Числівники прості, складні та складені. Відмінювання кількісних та порядкових числівників. Правопис числівників.

Дієслово як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки,

синтаксична роль. Неозначена форма дієслова. Стан дієслова (активний і пасивний). Спосіб дієслова (дійсний, умовний, наказовий). Творення форм способу. Вид дієслова (доконаний і недоконаний). Творення видових форм. Час дієслова (майбутній, теперішній, минулий, давноминулий). Дієвідмінювання. Дієслова І та II дієвідмін. Особа і число дієслова. Безособові дієслова. Творення та правопис дієслів.

Дієприкметник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Дієприкметники активного й пасивного стану, їх творення. Відмінювання дієприкметників. Дієприкметниковий зворот. Безособові дієслівні форми на - но/-ено, -то. Правопис дієприкметників.

Дієприслівник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Дієприслівники доконаного та недоконаного виду, їх творення. Дієприслівниковий зворот. Правопис дієприслівників.

Прислівник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки,

синтаксична роль. Розряди прислівників за значенням. Ступені порівняння

прислівників, способи їх творення. Правопис прислівників.

Прийменник як службова частина мови. Непохідні й похідні прийменники. Прості, складні та складені прийменники. Правопис прийменників. Сполучник як службова частина мови. Сполучники сурядності та підрядності. Групи сполучників за будовою та походженням. Правопис сполучників.

Частка як службова частина мови. Групи часток за значенням та вживанням (формотворчі, словотворчі та модальні). Правопис часток. Не і ні з різними частинами мови.

Вигук як частина мови. Групи вигуків за походженням. Правопис вигуків.

Синтаксис і пунктуація

Словосполучення. Будова і типи словосполучень за способом вираження головного слова. Типи граматичного зв'язку в словосполученнях.

Речення, його головні ознаки та різновиди. Граматична основа речення. Порядок слів у реченні. Види речень за метою висловлювання (розповідні, питальні, спонукальні) та емоційним забарвленням (окличні, неокличні). Види речень за будовою (прості, складні).

Просте речення. Поширені та непоширені речення. Головні та другорядні члени речення (підмет і присудок; додаток, означення, обставина), способи їх вираження та різновиди. Прикладка як різновид означення. Порівняльний зворот. Розділові знаки в кінці речення. Тире між підметом і присудком. Розділові знаки при прикладках і порівняльних зворотах. Речення двоскладні та односкладні. Різновиди односкладних речень. Повні й неповні речення. Тире в неповних реченнях. Однорідні члени речення. Узагальнювальні слова при однорідних членах речення. Однорідні й неоднорідні означення. Розділові знаки при однорідних членах речення.

Звертання та вставні слова (словосполучення, речення), розділові знаки при них. Відокремлені члени речення, розділові знаки при них.

Складне речення, його типи. Засоби зв'язку частин складного речення.

Складносурядне речення. Складнопідрядне речення. Основні види підрядних

речень. Складне речення з кількома підрядними, їх типи. Розділові знаки в складносурядному та складнопідрядному реченнях. Безсполучникове складне речення. Розділові знаки в безсполучниковому реченні. Складне речення з різними видами зв'язку, розділові знаки в ньому. Пряма й непряма мова. Цитата. Діалог. Розділові знаки при прямій мові, цитатах, діалозі.

 

Вивчені у школі)

Перелік орфограм

1. Ненаголошені голосні в коренях слів.

2. Роздільне написання прийменників з іменниками та займенниками.

3. Букви, що позначають звуки, які уподібнюються.

4. Перенос слів.

5. М’який знак.

6. Буквосполучення йо, ьо.

7. Апостроф.

8. Подвоєні букви.

9. Приголосні в префіксах.

10. Букви е - и в префіксах.

11. Букви о - а, е - и, е - і в коренях дієслів.

12. Букви о - і, е - і, є - і в коренях слів.

13. Букви и - і після ж, ч, ш, щ, г, к, х.

14. Букви е - о після ж, ч, ш, щ.

15. Чергування у - в, і - й.

16. Букви ч, щ, в іменниках із суфіксом -ин-.

17. Буквосполучення -чн- у прикметниках із суфіксом -н-.

18. Буквосполучення -зьк-, -цьк-, -ськ-, -зтв-, -цтв-, -ств-.

19. Спрощення в групах приголосних.

20. Букви о-е-є в складних словах.

21. Написання складних слів.

22. Букви и - і в словах іншомовного походження.

23. Подвоєння в словах іншомовного походження.

24. Велика буква і лапки у власних назвах.

25. Букви о, е, є в закінченнях орудного відмінка однини і множини іменників І відміни

26. Букви а, я, у, ю в родовому відмінку однини іменників ІІ відміни.

27. Букви о, е, є в закінченнях давального й орудного відмінка однини іменників ІІ відміни.

28. Одна і дві букви перед закінченням орудного відмінка однини іменників ІІІ відміни.

29. Букви и, е, є в суфіксах -ичк-, -ичок-, -ечк- (-єчк), -енн- (-єнн-),-ив-,-ев-.

30. Не з іменниками, прикметниками, прислівниками.

31. Н, нн у прикметниках.

32. Букви и, і, ї, йо, ьо, о, е, є в російських прізвищах.

33. Буква ь у числівниках.

34. Написання разом числівників на позначення сотень у непрямих відмінках.

35. Ні в заперечних займенниках.

36. Дефіс у неозначених займенниках.

37. Не з дієсловами.

38. Буквосполучення -ться, -шся, у дієсловах.

39. Букви е(є), и(ї) в особових закінченнях дієслів.

40. Частка б (би) з дієсловами умовного способу.

41. Букви и-і в закінченнях дієприкметників.

42. Буква н у суфіксах дієприкметників.

43. Буква е в суфіксі -ен- пасивних дієприкметників.

44. Не з дієприкметником.

45. Буква и в суфіксах дієприслівників.

46. Одна буква н і дві букви нн у прислівниках.

47. Ні з прислівником.

48. Дефіс у прислівниках.

49. Написання прислівників разом.

50. Букви и, і в кінці прислівників.

51. Написання прийменників разом, окремо і через дефіс.

52. Написання сполучників разом і окремо.

53. Дефіс у вигуках.

Перелік пунктограм

1. Розділові знаки в кінці речення.

2. Тире між підметом і присудком.

3. Виділення комами порівняльних зворотів.

4. Тире в неповному реченні.

5. Розділові знаки при однорідних членах речення.

6. Розділові знаки при звертаннях.

7. Розділові знаки при вставних словах і реченнях.

8. Розділові знаки при відокремлених означеннях і прикладках.

9. Виділення комами відокремлених обставин і додатків.

10. Розділові знаки при уточнюючих членах речення.

11. Розділові знаки при вигуках, стверджувальних і заперечних словах.

12. Розділові знаки в реченнях із прямою мовою.

13. Розділові знаки при діалозі.

14. Розділові знаки при цитатах.

15. Розділові знаки в складносурядному реченні.

16. Розділові знаки в складнопідрядному реченні.

17. Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні.

 

Зразки вступних диктантів

Вас ніколи не тривожило відчуття знайомості якоїсь місцевості — лісу чи поля, де ви раніше не бували й куди навідалися вперше? Це відчуття пригнічує вас, і ви, дивуючись, починаєте впізнавати навколо себе те, з чим раніше не стикалися...

А чи переживали ви колись, довгий час залишаючись наодинці з природою (над лісовою стежкою, скажімо) чи переживали ви тривале відчуття, що душа ваша зливається з цими деревами і їхнім тихим шумом, що вона становить одне ціле з рівномірним погойдуванням очеретини, одне ціле з розсипищами білого піску, з сонячними спалахами на хвилях? Начебто душа природи стала вашою власною, а ваша злилася з душею природи. Ваш розум розчинився в повітрі, проник у судини трав, просочився в найтонші капіляри коріння, рослини мислять по-вашому, а ви мислите по-рослинному...

Ще про одне хочеться запитати: чи не здавалось вам, що на цій землі живете ви вічно, що вашому життю немає початку, що й кінця йому теж не буде? Бо ж не може, правда, не може обірватися раптом на півшелесті, на півсплеску оцей світ, не може перестати існувати пісня вітру...

Наодинці з природою прислухаєшся до биття свого серця і в його битті

вловлюєш, як уперто, як вагомо й значущо б'ється серце вічності, серце самої

природи.

 

(185 слів.) (За Є. Гуцалом.)

 

 

Земле! Ти народжуєш нас неначе для того, щоб ми звіряли тобі своє горде серце. Ми нікуди не можемо подітися від тебе, як од власної долі, і хоч куди б заносили нас урагани часу, але як тільки вони вщухають і починають ледь виднітися твої обрії, то ми знову прагнемо до тих місць, де вперше побачили тебе з колискової висі, наче перекинуту горілиць, потім з отих віконець маленьких, у чотири шибки — прагнемо на ті споришеві подвір'я, де ми вперше ступили на тебе босоніж, звідали твоє тепло й зачули в жилах своїх твою незміряну силу.

Тож лишень тобі дано повертати лебедині зграї з далеких світів. Хто не чув, як стривожено вони ячать, шукаючи тебе в чорних туманах, хто не бачив, як їхні безстрашні ватажки розбиваються вночі об незнані скелі, аби інші жили й могли долетіти до тебе, той ніколи до кінця не збагне, що в людях живуть ті самі закони землі обітованої. Для одних вони стають непереборними лише за тридцять п'ять мільйонів кілометрів від рідної землі, а для інших, що обертаються на менших орбітах, достатньо і тридцяти п'яти...

 

(175 слів.) (За В. Земляком.)

Найцінніший спадок

Варто лише почути святі для кожного українця слова — «воля», «незалежність», «патріотизм»,— як в уяві мимоволі постає образ сивочолого

лицаря, славетного чернігівського полковника, а пізніше І наказного гетьмана Павла Полуботка. Постає так, начебто усі ці поняття уособились в його імені.

Вольовий, цілеспрямований, незалежного характеру і бунтівної думки, він рішуче виступив проти московських порядків, що панували на теренах нашої землі. Він власноруч скасував посаду царського міністра, який наглядав за гетьманськими ділами, сповідував і повсюдно конституцію Пилипа Орлика. Словом, провадив незалежну від Петербурга політику.

Цар вибухнув чорною люттю — Полуботка кинули до Петропавловської фортеці. Коли від жорстоких катувань гетьман заслаб, цар Петро прийшов до нього і почув такі слова: «За невинне страждання моє і земляків моїх будемо судитися у нелицемірного судді, Бога нашого. Він розсудить Петра з Павлом!»

Феномен Полуботка і в тому, що його ім'я ще й досі оповите романтичним серпанком загадковості. Одна з легенд переповідає, що більш ніж двісті сімдесят років тому до одного з англійських банків було покладено Полуботків скарб, призначений ним для незалежної України.

Втім, найціннішим скарбом гетьмана-патріота є незалежність, і скарб цей дійшов-таки до нас, нині сущих!

 

(180 слів.) (За А. Жиколом.)

 

Рекомендована література

1. Гринчишин Д.Г., Капелюшний А.О., Пазяк О.М., Терлак З.М. Словник труднощів української мови. - К., 1989.

2. Донець Л.С., Мацько Л.І. Вступ до мовознавства. - К., 1989.

3. Іваницька Н.Л. Синтаксис простого речення. - К.,1989.

4. Козачук Г.О. Українська мова (практикум).- К., 1991.

5. Лобода В.В., Скуратівський В.Л. Українська мова в таблицях: Довідник. -К.,1993.

6. Орфографічний словник української мови. - К., 1999

7. Юшук І.П. Практикум з правопису української мови. - К., 1997.

8. Українська мова Практичний довідник. 2-ге вид.: доп.та переробл./Попко О.Г.- Харків:ФОП Співак Т.К., 2011. – 404 с.

9. Українська мова для абітурієнтів: Навч. посіб. – 7-ме вид.- К.: Вища школа, 2006.- 287 с.

10. Голоскевич Г. Правописний словник. – 13-те вид. – К., 2006

11. Авраменко О.М., Блажко М.Б. Українська мова та література: Довідник. Завдання в тестовій формі. І частина. – К.: Грамота, 2012

12. Фурдуй М. І. Українська мова. Практикум з правопису: Навч. Посібник/ За ред. В. В. Різуна. - К.: Либідь, 2003. - 272 с.

13. Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики, Бусел В.Т., Перун, 2003

14. Гуйванюк Н.В. та інш. Українська мова. Схеми, таблиці, тести: Навчальний посібник. – Львів: Світ, 2005

15. Козачук Г. Підвищення грамотності учнів: Навчальний посібник. – К.: Освіта, 1993.

16. Практикум з української орфографії та пунктуації. На допомогу вступнику. Методичний посібник/ Укладач: Л. Федчук, Т. Шевчук. – Рівне: РДГУ, 2000

17. Стоян Л. Українська мова: посібник з орфографії та пунктуації. – К.: Наук. Думка, 1998.

18. Український правопис /НАН України, Ін-т мовознавства ім. О. Потебні; Інститут української мови. – К.: Наук. Думка, 2003.

19. Дмитренко Г., Росоха Ю. Українська мова: Навчальний посібник для учнів 9 класу. – К.: Ред. журналу «Народознавство», 2002.

20. Ужченко В.Д. та ін. Сучасна українська мова: Збірник вправ і завдань: Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 2006

 

 

Міністерство охорони здоров'я України