Підсумковий контроль і правила модульно-рейтингового оцінювання знань

 

Підсумковий контроль із дисципліни „Історія української культури” включає всі теми курсу, винесені на лекції, семінарські заняття та на самостійне опрацювання й проводиться у формі письмового семестрового екзамену (диференційованого заліку). Студент вважається допущеним до семестрового контролю, якщо він виконав усі види робіт, передбачені навчальним планом на семестр та набрав у результаті поточної роботи необхідні 25 – 50 балів, якщо формою семестрового контролю є екзамен, і необхідні 35 – 50 балів, якщо формою семестрового контролю є диференційований залік.

Екзаменаційний білет складається з теоретичних тестових питань і практичних завдань (ілюстрації з запитаннями). Максимальна сума балів, яку може набрати студент на екзамені, становить 50 балів.

При оцінюванні знань студента враховується:

§ логічність, послідовність та ґрунтовність у розкритті проблеми;

§ здатність до переконливої аргументації власної позиції та роз’яснення;

§ уміння оперувати конкретними прикладами на основі наявних знань;

§ уміння робити порівняння й узагальнення, проводити систематизацію матеріалу, формулювати висновки.

Критерії оцінювання:

§ Оцінка „відмінно” – А (90 – 100) ставиться у разі виконання всіх перелічених вище вимог.

§ Оцінка „дуже добре” – В (82 – 89) виставляється у випадку, коли завдання в цілому виконано з використанням головних вимог, але студентом допущені несуттєві помилки в назвах, незначних фактах, прізвищах тощо.

§ Оцінка „добре” – С (74 – 81) може бути виставлена у випадку, коли студент у цілому виконує завдання з використанням головних вимог, але допускає фактичні неточності, плутається в датах, назвах і прізвищах.

§ Оцінка „задовільно” – Д (64 – 73) виставляється в разі неповного висвітлення питань, недостатнього знання фактичного матеріалу, допущенні істотних помилок при висвітленні питань білету.

§ Оцінка „достатньо” – Е (60 – 63) виставляється у випадку, коли студент демонструє недостатнє знання фактичного матеріалу, не вміє оперувати конкретними прикладами та не може надати необхідних роз’яснень щодо питань.

§ Оцінка „незадовільно” – FХ (25 – 59) виставляється у випадку, коли студент допускає грубі помилки у фактичному матеріалі, не може аргументовано висловити власну позицію та надати необхідні роз’яснення й загалом не виконує зазначені вище вимоги. Отримавши цю оцінку, студент має право на два перескладання іспиту: викладачеві та комісії. У випадку успішного перескладання підсумкового контролю студентом, він отримує мінімальну задовільну оцінку (60 – 63 балів – результат Е за шкалою ECTS).

Питання для підготовки до екзамену (теоретична частина)

1. Суть поняття „культура”: структура, еволюція, провідні підходи у трактуванні.

2. Загальна характеристика функцій культури.

3. Мистецтво як важлива складова духовної культури. Його види та стилі.

4. Загальна характеристика елітарної, масової та народної культури.

5. Трипільська культура та її роль у подальшому розвитку української культури.

6. Досягнення та значення скіфської культури.

7. Грецька колонізація Північного Причорномор’я. Античні впливи на розвиток української культури.

8. Формування та особливості східнослов’янської культури.

9. Запровадження християнства та його вплив на розвиток культури Київської Русі.

10. Розвиток освіти Київської Русі. Основні види навчальних закладів, що з’явилися після прийняття християнства.

11. Писемна література часів Київської Русі: основні види і жанри.

12. Розвиток давньоруської архітектури: видові, функціональні та стильові особливості.

13. Провідні види та жанри образотворчого мистецтва Київської Русі (фрески, мозаїки, іконопис, книжкова мініатюра, рельєфна скульптура).

14. Особливості музичного мистецтва Київської Русі.

15. Соціально-політична та культурна ситуація в Галичині та на Волині у ХІІ – ХІІІ ст. Роль Галицько-Волинської Русі в розвитку української культури.

16. Особливості розвитку освіти та літератури в Галицько-Волинському князівстві.

17. Розвиток архітектури та живопису в Галичині та на Волині у ХІІ – ХІІІ ст.

18. Художні ремесла та музика в Галичині та на Волині у ХІІ – ХІІІ ст.

19. Історичні умови розвитку української культури у ХІV – першій половині ХVІІ ст.

Братства та їх роль у протидії асиміляційним процесам української культури в ХVI – першій половині ХVII ст.

21. Розвиток української освіти в ХVI – першій половині ХVII ст.: головні тенденції, типи шкіл.

22. Острозький культурний осередок та його роль у розвитку української культури.

23. Книжкова справа в Україні в ХVI – першій половині ХVII ст. Поширення книгодрукування.

24. Українська література ХVI – першої половини ХVII ст.: традиційні та нові жанри.

25. Основні тенденції розвитку архітектури й образотворчого мистецтва України литовсько-польської доби.

26. Загальна характеристика історичних умов розвитку культури України другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст.

27. Києво-Могилянська академія – перший вищий навчальний заклад України європейського типу. Роль П. Могили у розвитку культури України.

28. Українська барокова література: драматичне письменство, козацькі літописи, проповідницька та публіцистична проза, поезія.

29. Г.С. Сковорода як видатний діяч української культури.

30. Українська барокове зодчество. Козацьке бароко в архітектурі Полтавщини.

31. Особливості розвитку українського живопису та графіки в другій половини ХVII – ХVIII ст.

32. Українське музичне й театральне мистецтво другої половини ХVII – ХVIII ст.

33. Українське національно-культурне відродження ХIХ – початку ХХ ст.: сутність, етапи та чинники розвитку.

34. Українська освіта в ХІХ – на початку ХХ ст.: тенденції розвитку, здобутки та проблеми.

35. Провідні досягнення української науки в ХІХ – на початку ХХ ст. (етнографія, історія, філологія, педагогіка, математика, фізика, хімія, біологія, фізіологія, медицина).

36. Розвиток української мови та асиміляційні заходи російського самодержавства щодо української культури в ХІХ ст.

37. Літературне життя України ХІХ – початку ХХ ст. Народження нової української літератури (І.Котляревський, Г.Квітка-Основ’яненко, Т.Шевченко, П.Куліш, І.Нечуй-Левицький, Панас Мирний, І.Франко, М.Коцюбинський, Леся Українка, В.Винниченко та інші).

38. Становлення та розвиток професійного театру в Україні в ХІХ ст. Роль і місце Полтави в цьому процесі.

39. Архітектура та скульптура України ХIХ – початку ХХ ст.: стилістичні напрями.

40. Музичне мистецтво України ХIХ – початку ХХ ст.

41. Розвиток українського живопису та графіки в ХIХ – на початку ХХ ст.

42. Українська культура в роки боротьби за державну незалежність (1917 – 1920 рр.).

43. Радянська політика „українізації” та її вплив на розвиток культури України в 1920-их – на початку 1930-их рр.

44. Національна культура в умовах сталінського тоталітаризму 1930-их рр. „Розстріляне відродження” в українській культурі.

45. Розвиток української культури в роки Другої світової війни та в перше повоєнне десятиріччя (1945 – 1953).

46. Українська культура в роки хрущовської „відлиги” (1953 – 1964 рр.). „Шістдесятництво”.

47. Кризові явища в культурі УРСР 1970 – 1980-их рр. Дисидентський рух в Україні та його вплив на культурний розвиток.

48. Культура УРСР у 1985 – 1991 рр.: тенденції розвитку та проблеми.

49. Проголошення незалежності України 1991 р. та формування сучасної української культури.

50. Проблеми розвитку культури України у ХХІ ст.

Практичні завдання складені за додатками та виносяться на самостійне вивчення.

Рекомендована література

 

1. Воропай О. Звичаї нашого народу: етнографічний нарис / Олекса Воропай. – К.: Оберіг, 1993. – 589 с.

2. Греченко В. А. Історія світової та української культури: підручник для вищих закладів освіти / Греченко В. А., Чорний І. В., Кушнерук В. А., Режко В. А. – К.: Літера, 2000. – 464 с.

3. Дещинський Л. Є. Українська та зарубіжна культура: навчальний посібник / Л. Є. Дещинський. – [4-е вид., перероб. і доп.]. – Львів: БескидБіт, 2005. – 304 с.

4. Дорошенко Д. І. Нарис історії України / Д. І. Дорошенко. – Львів: Світ, 1991. – 576 с.

5. Історія України: у 2 томах. – Т. 2. Від середини XVIII століття до 1923 року / Н. Полонська-Василенко. – [3-є вид.]. – К.: Либідь, 1995. – 608 с.

6. Історія української культури / за заг. ред. Крип'якевича. – [3-є вид., стереотип.]. – К.: Либідь, 2000. – 656 с.

7. Історія української культури: конспект лекцій для студентів усіх напрямів підготовки денної та заочної форм навчання / Кочерга Н.К., Передерій І.Г., Мартинюк В.М., Нарадько А.В., Тєвікова О.В. – Полтава: ПолтНТУ, 2010. – 170 с.

8. Історія української та зарубіжної культури: навчальний посібник / Білик Б. І., Горбань Ю. А., Калакура Я. С. та ін.; за ред. С. М. Клапчука, В. Ф. Остафійчука. – [3-є вид., стереотип.]. – К.: Вища шк.: Т-во „Знання”, КОО, 2001. – 326 с.

9. Кордон М. В. Українська і зарубіжна культура: курс лекцій / М. В. Кордон. – К.: ЦУЛ, 2003. – 508 с.

10. Кравець М. С. Культурологія: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів І – ІV рівнів акредитації / Кравець М. С., Семашко О. М., Піча В. М. та ін.; за заг. ред. В. М. Пічі. – Львів: „Магнолія плюс”, 2003. – 235 с.

11. Культурологія: навчальний посібник / за ред. Є. А. Подольська, В. Д. Лихвар, К. А. Іванова. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 288 с.

12. Попович М. В. Нарис історії культури України: навчальний посібник / М. В. Попович. – К.: АртЕк, 2001. – 728 с.

13. Українська та зарубіжна культура: навчальний посібник / Закович М. М., Зязюн І. А., Семашко О. М. та ін.; за ред. М. М. Заковича. – Київ: Т-во „Знання”, КОО, 2000. – 622 с.

14. Шевнюк О. Л. Українська та зарубіжна культура: навчальний посібник / О. Л. Шевнюк. – К.: Знання-Прес, 2002. – 277 с.

15. Шейко В. М. Історія української культури / Шейко В. М., Тишевська Л. Г. – К.: Кондор, 2006. – 264 с.