Правами інтелектуальної власності

Види договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності. Ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності. Оформлення ліцензії. Види ліцензій та права ліцензіата за ними. Виключна ліцензія. Одинична ліцензія. Невиключна ліцензія. Субліцензія.

Поняття, предмет і строк ліцензійного договору. Сторони договору, їх права та обов’язки. Типовий ліцензійний договір. Договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності. Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності.

Комерційна концесія

Поняття, предмет та форма договору комерційної концесії. Особливі умови договору комерційної концесії. Сторони договору, їх права та обов’язки. Договір комерційної субконцесії. Зміна та припинення договору.

Р о з д і л XIV. Зобов’язання, що виникають

Із спільної діяльності

 

Спільна діяльність

Загальна характеристика та підстави виникнення зобов’язань, що виникають із спільної діяльності, та їх види.

Поняття договору про спільну діяльність та його види. Форми та умови договору про спільну діяльність.

Поняття договору простого товариства. Вклади та спільне майно учасників простого товариства. Права і обов’язки сторін за договором простого товариства. Припинення договору простого товариства.

Р о з д і л XV. Недоговірні зобов’язання

 

Публічна обіцянка винагороди

Зобов’язання з публічної обіцянки винагороди та їх види. Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу. Публічна обіцянка нагороди за результатами конкурсу. Зміна умов та відмова від проведення конкурсу.

Вчинення дій в майнових інтересах іншої особи

Без її доручення

Поняття та призначення зобов’язань, що виникають при вчиненні дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення. Умови відшкодування витрат, понесених особою при веденні чужих справ без доручення.

Рятування здоров’я та життя фізичної особи,

Майна фізичної або юридичної особи

Поняття та призначення зобов’язань, що виникають внаслідок рятування здоров’я та життя фізичної особи. Суб’єкти зобов’язань, що виникають внаслідок рятування здоров’я та життя фізичної особи, та умови виникнення цих зобов’язань. Відшкодування шкоди, завданої рятівнику.

Поняття та призначення зобов’язань, що виникають у зв’язку з рятуванням майна іншої особи. Суб’єкти зобов’язань, що виникають у зв’язку з рятуванням майна іншої особи, та умови виникнення цих зобов’язань. Умови відшкодування шкоди, завданої рятівнику.

Створення загрози життю, здоров’ю,

Майну фізичної особи або майну юридичної особи

 

Поняття зобов’язань по усуненню загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи. Наслідки неусунення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок неусунення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи.

Відшкодування шкоди

Зобов’язання, що виникають внаслідок завдання шкоди. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду. Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду.

Відшкодування шкоди, завданої особою у разі здійснення нею права на самозахист. Відшкодування шкоди, завданої прийняттям закону про припинення права власності на певне майно. Відшкодування шкоди, завданої у стані крайньої необхідності. Відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої їхнім працівником чи іншою особою. Відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної республіки Крим, органом місцевого самоврядування або їх посадовою або службовою особою.

Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду. Відшкодування майнової шкоди фізичній особі, яка потерпіла від злочину.

Відшкодування шкоди, завданої фізичною особою. Урахування вини потерпілого і матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди.

Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Відшкодування ядерної шкоди.

Відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність.

Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю. Порядок відшкодування шкоди.

Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг).

Набуття, збереження майна

Без достатньої правової підстави

Поняття зобов’язань, що виникають з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (безпідставне набуття майна). Суб’єкти зобов’язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави. Повернення в натурі безпідставно набутого майна. Відшкодування доходів від безпідставно набутого майна і витрат на його утримання. Безпідставне набуте майно, що не підлягає поверненню.

 

 

Завдання до практичних занять

та самостійної роботи

Т е м а 1. Поняття і підстави виникнення

зобов’язання

Завдання

1. Колишнє подружжя Коновалових, змушене мешкати після розлучення в одній квартирі (м. Харків), перебувало в неприязних стосунках. Після чергової сварки Коновалова розіслала близьким родичам колишнього чоловіка телеграми, в яких повідомляла про його смерть.

Коли родичі з’їхалися до Харкова з інших міст України та Росії, виявилося, що Коновалов живий. Родичі звернулися до адвоката з запитанням, чи мають вони юридичні підстави вимагати від Коновалової відшкодування понесених ними витрат на проїзд, проживання у готелі та харчування, а також заподіяної їм моральної шкоди.

На яке питання розраховане завдання? Яку відповідь повинен дати адвокат?

2. На прохання свого приятеля Майорова Васін погодився перевезти на своїй легковій автомашині придбаний Майоровим кольоровий телевізор. По дорозі Васін не справився з керуванням і автомобіль перекинувся. Водій не постраждав, а телевізор, який поклали у багажник, був повністю розбитий.

Майоров вимагав від Васіна відшкодування вартості розбитого телевізора. Васін не погодився з такою вимогою, оскільки, на його думку, він намагався надати Майорову суто приятельську послугу. Будь-який договір вони не укладали, грошей за перевезення телевізора він не отримував, а тому ніяких зобов’язань між ними не було. До того ж у зв’язку з аварією зазнав збитків не тільки Майоров, але й він, Васін, оскільки на ремонт машини йому прийдеться витратити суму, значно більшу, ніж вартість телевізора.

Як слід вирішити спір?

3. Петрова Оля привела додому з вулиці бездомне цуценя. Протягом місяця цуценя, яке отримало прізвисько Кузя, перебувало у Петрових. Якось батько Олі побачив оголошення про пропажу собаки, який за описом був дуже схожий на Кузю. Хазяїн обіцяв заплатити значну винагороду тому, хто поверне йому собаку. Хоча Оля встигла прив’язатися до Кузі, вона розуміла, що повинна повернути собаку хазяїнові. За винагороду, яка була обіцяна за знайдене цуценя, батько пообіцяв купити Олі нові зимові чоботи. Попов, який признав у Кузі свого собаку, виплатити винагороду відмовився. Він пояснив Олі та її батькові, що знайомий юрист порадив йому не виплачувати винагороду, оскільки законодавство України зобов’язує власника загубленої речі відшкодувати особі, яка її знайшла, тільки витрати, пов’язані із зберіганням речі та її доставкою.

Вирішіть спір.

4. Попов придбав у магазині холодильник “Норд”. Через сім місяців його проводка загорілася і холодильник згорів, чим Попову були заподіяні збитки в розмірі 1390 грн.: вогнем була пошкоджена частина кухонного гарнітура, біля якого стояв холодильник. Попов звернувся до заводу-виробника з вимогою відшкодувати йому понесені збитки. Завод відмовився задовольнити вимоги Попова, посилаючись на те, що не перебуває з останнім у договірних відносинах, а тому не повинен відшкодовувати Попову понесені збитки.

Як треба вирішити справу?

Т е м а 2. Виконання зобов’язання

Завдання

5. Відповідно до умов договору будівельного підряду АТ “Будсервіс” (підрядник) зобов’язалося побудувати офіс для ТОВ “Фантом” (замовник) із матеріалів останнього. Оскільки замовник своєчасно не надав підряднику проектно-кошторисну документацію та не підготував будівельний майданчик (фронт робіт), будівельні роботи розпочалися на два тижні пізніше. У подальшому замовник не зміг надати підряднику необхідну кількість матеріалів і звернувся до нього з проханням завершити роботи з матеріалів будівельної фірми, на що отримав згоду. Через п’ять місяців після початку робіт вони були припинені органами Держбуднагляду у зв’язку з тим, що на будівництві працювали робітники, які не перебували в трудових або підрядних відносинах з підрядником, і роботи виконувалися з грубим порушенням будівельних норм та правил.

Отримавши таку інформацію, директор ТОВ “Фантом” прийняв рішення про розірвання договору з АТ “Будсервіс” та уклав договір на завершення будівельних робіт з іншим підрядником, зажадавши від АТ “Будсервіс” відшкодування збитків, оскільки вартість робіт за новим договором була значно вище, ніж за попереднім. Керівництво АТ “Будсервіс” з цим не погодилось і звернулося до ТОВ “Фантом” з вимогою оплати виконаної роботи, повернення вартості матеріалів і суми страхових внесків, які були перераховані страховій фірмі “Оранта”, бо об’єкт будівництва був застрахований.

Як слід вирішити справу?

6. Магазин, що здійснював торгівлю за попередніми замовленнями, 10.05.2006 р. уклав з Іващенком договір, відповідно до якого зобов’язався доставити 30.05.2006 р. оплачений Іващенком меблевий гарнітур за вказаною ним адресою. Згодом, у зв’язку з необхідністю складування партії нових меблів і враховуючи факт попередньої повної оплати Іващенком меблевого гарнітуру, працівники магазину вирішили виконати своє зобов’язання достроково, про що сповістили Іващенка. Останній проти дострокової доставки меблевого гарнітура заперечував і, навпаки, просив магазин доставити його пізніше, ніж було визначено умовами договору, – 15.06.2006 р., оскільки він не встигає завершити ремонт квартири, а меблевий гарнітур буде заважати його виконанню. Крім того, меблевий гарнітур він має намір вперше показати дружині і дітям у відремонтованій квартирі як сюрприз. Незважаючи на те, що попередньої домовленості про оплату часу зберігання гарнітуру між сторонами не було, магазин вимагав або забрати меблі, або оплатити їх зберігання протягом додаткового терміну.

Як має бути вирішена справа?

7. Художник Мухін домовився з відомим сталеваром Железняковим про те, що протягом місяця напише картину з зображенням Железнякова під час роботи, якщо сталевар дозволить спостерігати за його роботою в умовах цеху і зробити деякі попередні зарисовки. Спостерігати за роботою Железнякова художник прийшов разом із своїм учнем Рибаченком. Через декілька днів сталевар виїхав у відрядження. Повернувшись через два місяці, він зателефонував художнику і дізнався, що картину ще не написано. Тоді він попросив художника за ту ж саму суму, що й за картину, розробити ескіз декоративних воріт, які йому замовили відлити з чавуну. Художник дав згоду, але за браком часу доручив цю роботу своєму учню. Останній зробив ескіз і, використавши попередні малюнки, без доручення Мухіна вирішив спробувати свої можливості та намалював портрет сталевара Железнякова. Вважаючи портрет вдалим, художник Мухін запропонував портрет Железнякову. Він придбав його. Ескіз же декоративних воріт Железняков не прийняв, посилаючись на те, що грошової суми, про яку вони домовлялися при визначенні ціни за портрет, він не вартий. Коли Железняков не знайшов особистого підпису Мухіна на картині, то зажадав від нього пояснень. Мухін визнав, що портрет написано його учнем Рибаченком.

Враховуючи, що ціна за портрет була обумовлена передусім членством Мухіна у спілці художників України і його статусом відомого художника, Железняков звернувся до суду з позовом про повернення грошей, які він сплатив за картину. У свою чергу, Мухін подав зустрічний позов про оплату виконаної роботи по розробці ескізу декоративних воріт.

Вирішіть справу.