Тема 28. Виконавче провадження

 

Завдання

 

1. У грудня 2005 р. Петрак звернувся з позовом до Лимаренка про стягнення боргу за договором позики у розмірі 25 тис. грн. Рішенням суду від 16 січня 2006 р. позов задоволений. Після відкриття виконавчого провадження Лимаренко домовився з Петраком про те, що він передасть останньому у власність в рахунок боргу квартиру, якою володіє на праві приватної власності. Сторони звернулися до державного виконавця з проханням затвердити їх мирову угоду.

Як має діяти державний виконавець? Назвіть процесуальні права сторін виконавчого провадження.

2. Мосійчук звернувся до суду з позвом до Прилипка про стягнення заборгованості за договором позики в сумі 30 000 грн Під час попереднього судового засідання у справі сторони уклали мирову угоду, за умовами якої Прилипко зобов’язався сплатити Мосійчуку 5 000 грн протягом трьох місяців, а в рахунок іншої суми боргу передати належний йому автомобіль протягом того ж строку. Ухвалою суду від 14 лютого 2006 р. мирову угоду затверджено, провадження у справі закрито.

Протягом наступних трьох місяців Прилипко прийнятих на себе зобов’язань не виконав, а на звернення Мосійчука заявив, що навіть і не мав наміру сплачувати гроші та передавати автомобіль.

Яким чином може захистити свої права Мосійчук? Чи можливе примусове виконання мирової угоди, укладеної в цивільній справі? Назвіть підстави виконання та виконавчі документи.

 

3. Чугуївським міським судом було розглянуто позов Жолтікової до Новопокровського комбінату хлібопродуктів про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Суд постановив у справі заочне рішення і того ж дня видав позивачці виконавчий лист. Наступного дня Жолтікова пред’явила виконавчий лист до стягнення у виконавчу службу.

Державний виконавець відмовив у відкритті виконавчого провадження, мотивуючи відмову двома обставинами: у виконавчому листі не зазначено місцезнаходження та ідентифікаційний код суб’єкта господарської діяльності відповідача, і рішення у справі не набрало законної сили.

Чи законні дії державного виконавця? Які вимоги ставляться до виконавчого листа?

 

4. У серпні 2006 р. Касько звернувся до суду із позовом до Сачкова та Водніка про відшкодування заподіяної йому матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що 14 травня 2006 р. відповідачі завдали йому легкі тілесні ушкодження, чим заподіяли фізичні та моральні страждання.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 29 вересня 2006 р. позов задоволено, постановлено стягнути з відповідачів на користь позивача солідарно 2 800 грн.

Скільки виконавчих листів і на яку суму стягнення може бути видано за цим рішенням? Які існують правила видачі виконавчих листів у випадку часткової відповідальності боржників?

 

5. Судами було допущене негайне виконання таких рішень:

– про поновлення на роботі та сплату заробітної плати за чотири місяці;

– про визнання права власності на автомобіль та усунення перешкод в користуванні ним;

– про встановлення факту постійного проживання на території України з 1991 р. по теперішній час;

– про відібрання дитини.

Чи правильні такі дії судів? У яких випадках допускається негайне виконання судових рішень? За якими правилами здійснюється негайне виконання судових рішень?

6. Міроненко звернулася з позовом до Ушакова, відділу виконавчої служби районного управління юстиції про визнання недійсними прилюдних торгів, скасування договору купівлі-продажу, поновлення права власності, виселення та виписку.

Позивачка просила визнати прилюдні торги, які відбулись 30 червня 2005 р., відносно квартири № 5 в будинку № 8 по вул. Данилевського у м. Харкові недійсними, посилаючись на такі підстави.

Міроненко не була повідомлена про проведення прилюдних торгів, під час проведення прилюдних торгів позивачка перебувала у довготривалому відрядженні, державним виконавцем не було з’ясовано дані про наявність іншого майна, на яке було можливо звернути стягнення, не було дано роз’яснення рішення суду з приводу його виконання, вартість квартири була визначена неправильно. Також в проведенні торгів брала участь Бабенко, яка була адвокатом Красько-стягувача за виконавчим листом, а в якості понятих при огляді квартири було залучено подружжя Димових, які є заці-кавленими особами.

Які із зазначених обставин можуть бути підставами для визнання прилюдних торгів недійсними? Які із зазначених обставин можуть бути визнані як порушення порядку виконання судового рішення?

7. У вересні 2005 р. Чайченко звернувся до суду із позовом до Котова та Котової про стягнення 27 тис. 757 грн. Рішенням Станично-Луганського районного суду Луганської обл. позов було задоволено, з відповідачів на користь Чайченка стягнуто зазначену суму. Це рішення набрало законної сили, проте добровільно виконано не було через відсутність у боржників коштів.

12 грудня того ж року державним виконавцем було описано майно боржників, а саме: 1/3 квартири в с. Станично-Луганське та автомобіль “Опель-Кадет”, 1983 р. випуску.

У грудні 2005 р. Чайченко подав заяву про передачу описаного майна в його власність, посилаючись на те, що боржники ухиляються від виконання судового рішення.

Ухвалою Станично-Луганського районного суду від 26 грудня 2005 р. у власність Чайченка було передано 1/3 згаданої квартири вартістю 25 тис. 150 грн і автомобіль вартістю 3 тис. 442 грн та стягнуто із Чайченка різницю вартості переданої квартири в сумі 735 грн.

Чи правомірні зазначені дії суду?

 

8. Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова ВАТ “Будінвест” зобов’язано надати Пилипенко трикімнатну квартиру. При виконанні цього рішення державним виконавцем встановлено, що будинок, квартиру в якому мав отримати стягувач, не введений в експлуатацію, будівельні роботи зупинені на невизначений строк, у зв’язку з чим рішення не може бути виконане. Пилипенко звернувся до державного виконавця із заявою, в якій просив стягнути на його користь грошові кошти в розмірі, що відповідає вартості квартири. Державний виконавець відмовив у задоволенні зазначеної заяви, посилаючись на те, що в даному разі мова йде про зміну рішення суду.

Чи правомірні дії державного виконавця? Яким чином та в якому порядку має бути розглянута зазначена заява?

9. Державний виконавець звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова із заявою про визначення частки Фомченка у приватизованій квартирі для виконання рішення цього ж суду про відшкодування на користь Прутька моральної шкоди в розмірі 12 000 грн.

Суд визнав, що частка Фомченка у приватизованій квартирі становить 1/3, оскільки квартира приватизована трьома членами сім’ї: Фомченко та його батьками. Суд розглянув справу за участю державного виконавця та стягувача Прутько. Фомченко в судове засідання не з’явився і даних про його повідомлення не було.

Батьки Фомченка звернулися до апеляційного суду зі скаргою, зазначивши, що ухвала Комінтернівського районного суду постановлена із порушенням норм процесуального права, оскільки суд не повідомив їх як співвласників квартири про час та місце розгляду заяви державного виконавця.

Чи підлягає ця скарга задоволенню? Визначте правила розгляду заяви про визначення частки боржника у спільному майні.

 

10. Прохорова пред’явила позов до Власенка про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом. Позивачка зазначала, що відповідач, керуючи автомашиною, належною йому на праві приватної власності, внаслідок порушення правил дорожнього руху наїхав на неї і завдав тяжких тілесних ушкоджень. Прохорова визнана інвалідом ІІ групи і одержує пенсію по інвалідності. Посилаючись на те, що пенсія не відшкодовує втраченого заробітку, позивачка просила стягнути з Власенка 420 грн щомісячно.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської обл. позов задоволено частково, з Власенка стягнуто 380 грн щомісячно. Ухвалою апеляційного суду зазначене судове рішення змінено. Суму, що підлягає відшкодуванню, зменшено до 330 грн і в порядку повороту виконання рішення суду з Прохорової на користь Власенка стягнуто 177 грн. При цьому з ухвали апеляційного суду видно, що судове рішення у справі змінено не у зв’язку з тим, що воно обґрунтоване на неправдивих відомостях або поданих підроблених документах.

Що таке поворот виконання рішення? За якими правилами він здійснюється? Чи правильно суд апеляційної інстанції вирішив питання щодо повороту виконання?

 

11. 24 листопада 2005 р. Жовтневий районний суд м.Харкова постановив рішення про задоволення позову Нагорного до Холодногірської виправної колонії № 18 про стягнення заробітної плати, заборгованості по продовольчому пайку та компенсації за затримку виплати заробітної плати всього на суму 4 286 грн 79 коп. Рішення набуло законної сили.

14 квітня 2006 р. Нагорний з’ясував, що виконавче провадження відкрите, але жодних дій щодо примусового виконання зазначеного рішення не здійснено. Нагорний звернувся до адвоката з проханням роз’яснити, у який спосіб можливо захистити його права.

Сформулюйте відповідь адвоката. Яким чином оскаржується бездіяльність державних виконавців, ким та в якому порядку розглядаються ці скарги? Визначте строки пред’явлення виконавчого листа до виконання, строки здійснення виконавчого провадження та окресліть порядок та умови здійснення виконавчого провадження.

 

Тема 29. Відновлення втраченого судового

Провадження

(для самостійного вивчення)

1. Порядок відновлення втраченого судового провадження.

2. Порядок порушення відновлення втраченого судового провадження.

3. Рогзляд справи про відновлення втраченого судового провадження.

 

Завдання

1. У березні 2006 р. Б. звернулася до суду із заявою, в якій просила поновити судові провадження – дві цивільні справи за її позовами до Ясинуватської дільниці енергопостачання про зняття дисциплінарних стягнень і стягнення преміальних винагород та поновлення на роботі і стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, які були утилізовані у зв’язку із закінченням строку зберігання. Відновлення проваджень потрібно для оскарження судових рішень у цих справах.

Рішенням Ясинуватського міського суду Донецької обл. від 23 травня 2006 р., залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Донецької обл.від 3 липня 2006 р., у задоволенні заяви відмовлено. У касаційній скарзі Б. просить скасувати постановлені у справі рішення, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи.

Суд касаційної інстанції визнав за необхідне касаційну скаргу задовольнити з таких підстав. Суд, відмовляючи Б. у задоволенні заяви, виходив з того, що справи позивачки були утилізовані у зв’язку з закінченням строку зберігання і тому її вимоги задоволенню не підлягають. Проте з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки судом не правильно витлумачено ст. 407, 408 ЦПК, чим допущено порушення норм процесуального права.

Визначте підсудність цієї справи. Чи правильне рішення суду касаційної інстанції?

 

2. У грудні 2006 р. Н. звернувся із заявою про відновлення втраченого судового провадження, посилаючись на те, що в квітні 1995 р. Шевченківським районним судом м. Києва йому було відмовлено в позові до ремонтно-будівельного управління № 1 “Київзеленбуд” про стягнення заробітної плати, а тепер він позбавлений можливості його оскаржити, оскільки провадження знищено, в зв’язку з закінченням строку зберігання.

Справа неодноразово розглядалась судами. Попередні судові рішення були скасовані вищестоящим судом. Залишаючи заяву без розгляду, суд, з яким погодилась і судова колегія міського суду, виходив з того, що розрахункові відомості про нарахування Н. заробітної плати за 1992 – 1995 рр. у від-повідача не збереглися, а представлених позивачем документів для відновлення судового провадження не достатньо.

Однак із матеріалів, долучених Н. до заяви, вбачається, що, незважаючи на те, що провадження у справі знищено, збереглися оригінали судового рішення і копія ухвали судової колегії апеляційного суду м. Києва, якою це рішення залишено без змін.

Яке рішення повинен прийняти вищестоящий суд?

 

3. Дроб’язко В.І. 19 березня 2007 р. звернулась до суду з заявою про відновлення втраченого судового провадження, посилаючись на те, що в 2004 р. суд розглядав справу за її позовом до Трощенко В.Д., Трощенко К.П. про поновлення порушеного права, визначення порядку користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Харків, Сімферо-польска 2.

За твердженням заявника 23 жовтня 2004 р. суд задовольнив її позов, встановив межі користування спірною земельною ділянкою.

Заявник зазначає, що їй потрібна копія рішення суду для його звернення до примусового виконання. Однак їй відмовлено у видачі копії рішення з мотивів втрати судового провадження.

Суд встановив, що з судового провадження, яке, на думку заявника, розглядав суд, не віднайдено ні одного процесуального документа, крім наданих позивачем судових повісток та заперечення відповідачів проти позову.

Допитані учасники процесу, свідки давали суперечливі показання. Так, відповідач Трощенко К.П. пояснила, що суд закрив провадження у справі, бо позивач відмовилась від позову, хоча інші учасники процесу наполягали на тому, що у справі ухвалено рішення. Свідки Павлов Н.Д. та Некрасова О.Ю. дали різні показання щодо визначення судом меж користування спірною земельною ділянкою. Із наданої довідки експертної установи, видно, що копії висновку судово-техничної експертизи не має.

Яке рішення повинен прийняти суд? Складіть резолютивну частину судового рішення.

 

Тема 30. Міжнародний цивільний процес

Завдання

 

1. У квітні 2006 р. громадянин США Р. звернувся до місцевого суду із заявою про усиновлення неповнолітнього І.С., вихованця будинку дитини (Україна). Зазначав, що він неодружений, власних дітей не має і бажає усиновити дитину-сироту. Відповідно до законодавства України Р. зареєструвався у Центрі з усиновлення дітей при Міністерстві освіти і науки України (далі – Центр). Зазначеним Центром був направлений до будинку дитини, де спілкувався з І.С., та налагодив з ним добрі стосунки.

Заявник має достатні фінансові та інші можливості для виховання хлопчика. Працюючи за фахом учителем у середній школі, він спроможний створити всі умови для нормального розвитку дитини та її лікування.

Процедура, яка передує усиновленню дитини, ним витримана, дозвіл Служби імміграції та натуралізації Департаменту юстиції США на усиновлення отриманий.

Зі станом здоров’я дитини, котра хворіє на ряд захворювань, заявник ознайомлений, має можливість в подальшому надавати дитині належне виховання, освіту, медичне обслуговування, батьківські тепло та ласку.

Рішенням місцевого суду від 8 травня 2006 р., яке залишено без зміни ухвалою апеляційного суду від 11 червня 2006 р., в задоволенні заяви Р. відмовлено.

Відмовляючи громадянину США Р. в усиновленні дитини, суди виходили з того, що: заявник неодружений, власних дітей не має, а тому йому невідомі труднощі, пов’язані з утриманням і вихованням дитини, самостійно утримувати і виховати дитину він неспроможний, оскільки працює в середньому 40 годин на тиждень; заявник зустрічається з жінкою, з якою сподівається в подальшому зареєструвати шлюб, а тому невідомо, як вона в майбутньому буде ставитись до дитини; заявник не зміг пояснити суду, чому він вирішив усиновити хвору дитину, а не здорову, як це мав намір зробити раніше; з урахуванням захворювань дитині необхідна повноцінна сім’я, тобто сім’я, яка складається з обох батьків; заявник не достатньо підготовлений до того, щоб забезпечити повноцінний фізичний, психічний та духовний розвиток дитини.

У касаційній скарзі порушується питання про скасування постановлених у справі судових рішень з передачею її на новий судовий розгляд у суд першої інстанції з тих підстав, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права, а висновок щодо неможливості задовольнити заяву Р. суперечить як фактичним обставинам справи, так і чинному законодавству України.

Яке рішення повинна прийняти касаційна інстанція?

2. 12 січня 2007 р. представник канадської корпорації “Даньян Інтернешнл Інк” (далі – корпорація) звернувся до Київського міського суду з клопотанням про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 18 жовтня 2006 р.

20 січня 2007 р. ухвалою судді цього суду клопотання корпорації було залишено без руху на підставі ст. 121 ЦПК у зв’язку з несплатою державного мита. Заявнику було надано строк для виправлення недоліків клопотання, тобто для сплати державного мита до 30 січня 2007 р. і роз’яснено, що у випадку невиконання ухвали судді клопотання буде вважатися неподаним та повернено заявнику.

Оскільки вимоги ухвали у визначений строк виконані не були, ухвалою судді Київського міського суду від 7 лютого 2007 р. клопотання корпорації було визнано неподаним і повернено заявнику.

Не погоджуючись із останньою ухвалою, корпорація просила її скасувати й розглянути клопотання по суті, посилаючись на те, що вимоги судді щодо сплати державного мита в розмірі 50 % арбітражного збору не ґрунтуються на законі.

Яке рішення повинна прийняти Судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України?

3. У липні 2006 р. Ф. звернулася до суду з позовом до спільного підприємства “Автомобільний Дім “Україна Мерседес-Бенц” (далі – СП) про розірвання договору купівлі-продажу та відшкодування шкоди, в якому зазначила, що у вересні 2005 р. на підставі договору купівлі-продажу від 06.06.2005 р. вона отримала в СП автомобіль марки “Мерседес-Бенц-S500L”.Після початку експлуатації придбаний автомобіль був нестійким в управлінні на швидкості більше 30 км/год, з жовтня 2005 р. по червень 2006 р. більше десяти разів ремонтувався у відповідача. Посилаючись на те, що вона придбала автомобіль неналежної якості, позивачка просила суд розірвати договір купівлі-продажу автомобіля та стягнути з відповідача на її користь збитки та моральну шкоду.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської обл.від 15.01.2007 р. позов задоволено, договір купівлі-продажу автомобіля розірвано, приведено сторони в первісний стан.

Ухвалою апеляційного суду Київської обл. від 05.04.2007 р. рішення Вишгородського районного суду в частині стягнення моральної шкоди та виплат на оплату юридичної допомоги змінено.

У поданій касаційній скарзі генеральний директор СП просить скасувати постановлені судові рішення у зв’язку з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція встановила наступне.

Вирішуючи справу, суди першої і апеляційної інстанції вважали, що продавцем автомобіля неналежної якості є відповідач – СП, виходячи з того, що позивачка йому замовила зазначений автомобіль, СП є генеральним представником акціонерного товариства “Даймер Крайслер АГ” (далі – АТ) в Україні по продажу та сервісу автомобілів “Мерседес-Бенц”, його менеджер прийняв замовлення на автомобіль і передав позивачці текст договору купівлі-продажу з АТ, який вона підписала, та що оформлення та супроводження автомобіля здійснювало СП.

На підставі оформленого СП замовлення на клієнта Ф. 06.06.2005 р. укладено договір купівлі-продажу автомобіля між АТ (Німеччина, Штуттгарт) ігромадянкою України Ф.

Проте згідно з наявним в матеріалах справи листом Державної податкової адміністрації України СП як генеральне представництво “Даймер Крайслер АГ” в Україні не зареєстровано, а в статуті СП зазначено, що учасниками спільного підприємства є: “Автомобільний Дім “Україна – Мерседес-Бенц”, АТ Українська автомобільна корпорація” та АТ “Авантрейд”.

Визначте цивільну процесуальну дієздатність СП та належного відповідача. Визначте підсудність цієї справи. Яке рішення повинен прийняти суд касаційної інстанції?

4. Позивач К.Г.П. звернувся до суду з позовом, просить визнати недійсними договір про надання послуг від 21.11.06 р., укладений з іноземною компанією “YYY” (далі – компанія), і договір доручення від 21.11.06 р. із ТОВ “ХХХ”, та стягнути на його користь матеріальні збитки в розмірі 29425 грн, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 701,92 грн та витрати по оплаті правової допомоги адвоката в сумі 1000 грн. Він обґрунтовує свої вимоги тим, що уклав договір про надання туристичних послуг із компанією, яка виявилась фіктивною і такою, що не має відповідної ліцензії, а тому цей договір, а також договір доручення із ТОВ “ХХХ” на оплату придбаних у компанії послуги мають бути визнані недійсними, а передані ТОВ “ХХХ” в оплату придбаних послуг нерезидента кошти в сумі 29425 грн. повернуті.

ТОВ “ХХХ” проти позову заперечував, вказуючи, що компанія є належним чином зареєстрованим іноземним суб’єктом господарювання, а тому жодний обман стосовно її існування був відсутній. Вказував також, що умови договору-доручення із позивачем були ТОВ “ХХХ” повністю, належним чином і в строк виконані, жодних порушень умов представництва немає, а надані компанією послуги за своїм характером не є туристичними.

Судом встановлено, що 21.11.06 р. між позивачем та відповідачем “YYY” було укладено договір про надання послуг, згідно з п. 1.1. якого відповідач зобов’язувався надати позивачу виключне право розміщення в приміщенні, розташованому в Іспанії, на визначених договором умовах та за встановлену ним плату. Пунктом 3.2.1. договору про надання послуг сторони дійшли до згоди, що оплата придбання буде здійснюватись через ТОВ “ХХХ”, про що між ним та позивачем буде укладено окремий договір-доручення.

Для виконання доручення (оплати придбання у нерезидента) позивачем згідно з фіскальним чеком від 21.11.2006 р. було передано ТОВ “ХХХ” грошові кошти в сумі 29425 грн, які були перераховані відповідачу – компанії “YYY”, що передбачено пп. 3.2. – 3.6.договору-доручення.

Як з’ясовано судом із підписів сторін на спірних договорах, ТОВ “ХХХ” не представляло іноземну компанію “YYY” у відносинах із позивачем, договір із яким позивач уклав самостійно.

Факт існування компанії підтверджується залученими до матеріалів справи її установчими документами, легалізованими Консульським відділом Посольства України у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії. Судом також встановлено, що відповідач – компанія (нерезидент) зареєстрована як юридична особа, що підтверд-жується сертифікатом про її інкорпорацію, а тому станом на момент укладення із позивачем договору про надання послуг в повній мірі володіла цивільною правоздатністю.

Як з’ясовано судом із змісту установчих документів “YYY”, відповідач не є юридичною особою за законодавством України, а є юридичною особою за законодавством Багамських островів та зобов’язувався надати виключно послуги з розміщення позивача в приміщенні, розташованому в Іспанії.

Визначте цивільну процесуальну правоздатність відповідача іноземної компанії. Яке процесуальне становище буде займати ТОВ “ХХХ”? Яке рішення повинен прийняти суд?

 

5. У липні 2006 р. страхова компанія АІОІ “ОФ Європе лімітед” (далі – іноземна Страхова компанія) звернулася до суду з позовом до ДПІ у Виноградівському р-ну (далі – ДПІ) та Державної виконавчої служби Ужгородського управління юстиції Закарпатської обл. (далі – ДВС) про виключення майна з опису і повернення власнику. У заяві зазначалося, що 20 серпня 2005 р. в м. Мюнхені було викрадено автомобіль, який належав німецькій фірмі. Іноземна Страхова компанія сплатила колишньому власнику страхове відшкодування, і за законодавством Німеччини до компанії перейшло право власності на автомобіль.

Виноградівський районний суд Закарпатської обл. вироком від 14 січня 2006 р. конфіскував цей автомобіль як предмет контрабанди у М., який намагався на ньому перетнути митний кордон України. Пославшись на те, що автомобіль є її власністю, іноземна Страхова компанія просила задовольнити позовні вимоги. Рішенням від 23 липня 2006 р. цей же суд позов іноземної Страхової компанії до ДПІ та ДВС про виключення майна з опису та повернення власнику задовольнив.

Судова палата з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської обл. ухвалою від 23 травня 2007 р. рішення районного суду скасувала і провадження у справі закрила, виходячи з того, що суд першої інстанції розглянув спір між іноземною юридичною особою та українськими юридичними особами, а такі спори відповідно до ст. 15 ЦПК та статей 12 – 16, 21 ГПК підсудні не загальним, а спеціалізованим судам.

У касаційній скарзі іноземна Страхова компанія просила ухвалу апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без зміни, пославшись на неправильне застосування судом норм процесуального права.

Яке рішення повинна прийняти Судова палата з цивільних справ Верховного Суду України? До юрисдикції якого суду належить дана справа?

6. Рішенням Талліннського міського суду (Естонія) від 9 березня 2006 р. з М., який проживає в Україні, стягнено аліменти на неповнолітнього сина Т. і державне мито на користь Естонії в сумі 576 естонських крон (149 грн).

Талліннський міський суд звернувся з клопотанням дозволити примусове виконання на території України його рішення в частині стягнення державного мита.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22 березня 2007 р. клопотання було задоволено, дозволено примусове виконання на території України рішення Талліннського міського суду в частині стягнення державного мита, видано виконавчий лист про стягнення з М. 149 грн на рахунок Талліннського податкового департаменту.

В апеляційній скарзі М. порушив питання про скасування зазначеної ухвали як такої, що суперечить Конституції України і ущемляє його права, тому що Талліннським міським судом аліменти та державне мито стягнені в розмірі, більшому за заробітну плату боржника.

Апеляційний суд встановив наступне. Задовольняючи клопотання, суд виходив із того, що рішення Талліннського міського суду про стягнення аліментів з М. вступило в законну силу і не виконувалось на території Естонії, оскільки боржник виїхав на постійне місце проживання в Україну.

Чи підлягає скарга задоволенню? Які підстави для відмови у визнанні і виконанні рішення іноземного суду?

7. Рішенням Серафимовицького районного суду Волгоградської обл.Російської Федерації від 8 січня 2006 р. на користь Д.А. з Д.Я. було стягнено щомісячно по 800 руб., починаючи з 17 листопада 2005 р. по 9 березня 2006 р., а також на утримання дочки Л., 2000 р. народження, аліменти в розмірі 1/4 всіх видів заробітної плати починаючи з 17 листопада 2005 р. і до повноліття останньої, додаткові витрати для придбання ортопедичного взуття для неї в сумі 1921 руб. 27 коп. та 980 руб. державного мита. Крім того, рішенням цього ж суду від 27 квітня 2007 р. з Д.Я. стягнено на користь Д.А. кошти на її утримання в розмірі 850 руб. щомісячно, починаючи з 20 квітня 2004 р. до досягнення дочкою Л. 18 років і 582 руб. державного мита.

Громадянка Російської Федерації Д.А. звернулася з клопотанням про виконання на території України зазначених рішень суду, оскільки боржник проживає в м. Львові.

Ухвалою місцевого суду м. Львова від 21 березня 2006 р. клопотання задоволено: дозволено примусове виконання на території України зазначених рішень Серафимовицького районного суду Волгоградської обл.Російської Федерації, стягуючи з Д.Я. відповідні кошти за офіційним курсом НБУ на день виконання.

В апеляційній скарзі на зазначені судові рішення Д.Я. просив зупинити виконання ухвали суду до вирішення питання щодо умов їх виконання.

Апеляційний суд встановив наступне.

Постановляючи резолютивну частину ухвали, суд не врахував, що тверді грошові зобов’язання виникли з алі-ментних правовідносин і на території України вони мають виконуватись в українській грошовій одиниці за офіційним валютним курсом НБУ. На підставі ухвали про дозвіл на примусове виконання рішення іноземного суду видається виконавчий лист, тому суд у резолютивній частині рішення повинен був визначити зазначені суми у гривнях за офіційним курсом НБУ щодо російського рубля на день розгляду справи.

Чи підлягає скарга задоволенню?

8. 22 вересня 2006 р. до місцевого суду надійшло клопотання компанії “Карлсбад Ентерпрайсіз Лімітед” (далі – компанія) про дозвіл на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі – МКАС при ТППУ) від 16 серпня 2006 р. про стягнення з Народного Бюро (Посольства) Великої Соціалістичної Народної Лівійської Арабської Джамахірії заборгованості в сумі 779 тис. 341 долар 82 центи США.

Ухвалою судді місцевого суду від 25 вересня 2006 р. в прийнятті до розгляду суду зазначеного клопотання відмовлено.

На ухвалу судді надійшла скарга від повноважного представника компанії, в якій він просив скасувати ухвалу та вирішити питання по суті.

Чи підлягає скарга задоволенню? Що означає судовий імунітет держави?

9. У травні 2006 р. компанія “Транс Коммодітіз” (США) через Міністерство юстиції України і дипломатичні канали звернулась до суду з клопотанням про визнання та виконання на території України наказу і рішення п’ятої палати в цивільних справах Земельного Суду м. Франкенталь (ФРН) відповідно від 7 та 20 вересня 2005 р. про накладення арешту на майно німецької фірми “Алекс Айрон Імпекс” у зв’язку з порушенням домовленостей щодо поставки вугільного концентрату.

Клопотання розглядалося судами неодноразово. Останньою ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської обл.від 14 березня 2007 р. в задоволенні клопотання відмовлено.

Ухвалу оскаржила компанія “Транс Коммодітіз”, яка просила її скасувати і направити справу на новий розгляд, оскільки суд не з’ясував усіх обставин, що мають значення для вирішення останньої, не виконав вказівок Верховного Суду України, викладених в ухвалі від 22 грудня 2006 р., щодо додержання процесуальних норм, не взяв до уваги правову угоду між СРСР і ФРН від 4 грудня 1956 р., неправильно застосував ст. 415 ЦПК, порушив вимоги статей 60, 151-153, 212 ЦПК, тому необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання. Позивач вказав також на те, що суд безпідставно не застосував принципи взаємності та звичай, визнані у міжнародному праві.

Які умови визнання та виконання рішень іноземних судів? Чи підлягає скарга задоволенню?

Тема 31. Господарське судочинство

Завдання

 

1. У грудні 2005 р. державними податковими ревізорами Чугуївської об’єднаної державної податкової інспекції у Харківській обл.було здійснено перевірку діяльності туристичного агентства ТОВ “ВЕРВ” щодо відповідності вимогам податкового та валютного законодавства. В ході перевірки було встановлено, що ТОВ “ВЕРВ” є туристичним агентом, який реалізує туристичний продукт кінцевому споживачу. В ході перевірки було встановлено порушення п.1 ЗУ “Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 265-ВР із змінами та доповненнями, а саме не проведення за період з 01.06.05 по 30.06.05 готівкові кошти через реєстратор розрахункових операцій за туристичний продукт отриманий від компанії ANTALYA DEPAR TURISM LTD SLI (згідно з контрактом про туристичне обслуговування б/н від 15.02.2005 р) на загальну суму 3792558,19 грн. Вказані порушення були відображені в акті перевірки № 3356/230/32990125 від 09.12.2005 р., а 20.12.2005 р. було винесено рішення № 0000567900/0 про застосування фінансових санкцій до туристичного агентства ТОВ “ВЕРВ” в зв’язку з порушенням вимог п.1 ЗУ “Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Туристичне агентство ТОВ “ВЕРВ” не згодне з застосуванням фінансових санкцій, звернулось до господарського суду Харківської обл. з тих підстав, що діє не в якості туристичного агента, а як туристичний оператор, має ліцензію № 2245678 від 13 березня 2005 р., яка видана Державною туристичною адміністрацією України. Як туристичний оператор ТОВ “ВЕРВ” формує власний туристичний продукт, та реалізує його не кінцевим споживачам (туристам), а туристичним агентствам. В обґрунтування своєї правової позиції ТОВ “ВЕРВ” посилалось на п. 1 ст. 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, яким передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Суд відмовив у прийнятті позовної заяви на підставі п.1. ч.1.ст.62 ГПК України.

Визначте до юрисдикції якого суду належить розгляд даної категорії спорів? За правилами якого судочинства повинно бути розглянуто дану справу?

 

2. Державним департаментом Інтелектуальної власності при Міністерстві освіти і науки України 15.02. 2005 р.був виданий деклараційний патент на корисну модель “Шлангове з’єднання” № 2367 на ім’я СПДФО Кондратко Н. К, 16.05.2005 р. виданий патент України на промисловий зразок “Шланг сполучний” № 23478.

Згідно зі ст. 28 Закону України “Про охорону права на винаходи та корисні моделі” від 01.07.1994 р. та ст. 20 Закону України “Про охорону права на промислові зразки” від 01.07.1994 р. патент на винахід та промисловий зразок надає його власнику виключне право використовувати винахід (корисну модель), а також промисловий зразок, на свій розсуд забороняти іншим особам використовувати корисну модель та промисловий зразок, які захищені патентами, без дозволу його власника.

Після отримання деклараційного патенту на корисну модель “Шлангове з’єднання” та патенту на промисловий зразок “Шланг сполучний” на ім’я Кондратко Н.К. на ринку було виявлено тотожну продукцію, виготовленням та реалізацією якої займається СПДФО Михайлюк С.А. Продукція СПДФО Михайлюк С.А. тотожна запатентованій, але значно гіршої якості та не відповідає технологічним вимогам, яким вона повинна відповідати, що в свою чергу негативно відображається на ставленні споживачів до продукції, яка виготовляється СПДФО Кондратко Н.К.

У зв’язку з тим, що на думку СПДФО Кондратко Н.К. СПДФО Михайлюк С. А. порушує його права як власника патентів (“Шлангове з’єднання” № 2367; “Шланг сполучний” № 23478) шляхом реалізації продукції, яка виготовлена з використанням запатентованої корисної моделі та запатентованого промислового зразка, СПДФО Кондратко Н.К. звернувся до господарського суду з позовною заявою про заборону реалізації продукції, що виготовляється СПДФО Михайлик К.А. та захищена відповідними патентами, виданими на ім’я Кондратко Н.К.

Суддя відмовив у прийнятті позовної заяви на підставі п.1 ч.1. ст. 62 ГПК України.

Дайте правову оцінку діям судді. Визначте, які справи підвідомчі господарським судам.

3. ДП “Айсберг” 12 лютого 2002 р. звернулось до господарського суду Черкаської обл.з позовом про стягнення з ТОВ “Оріана” вартості товару, отриманого відповідачем за договором № 8 від 3 серпня 2001 р., та штрафу за порушення умов цього договору загальною сумою 34056,23 грн.

23 лютого 2002 ДП “Айсберг” подало до того ж суду позов про стягнення з ТОВ “Оріана” пені за несвоєчасну оплату поставленого за договором № 8 товару в сумі 11700 грн. Ухвалою господарського суду Черкаської обл. від 15 березня 2002 р. справи порушені за обома позовами, об’єднані в одне проваджен