Проаналізуйте відомі вам концепції культури.

Проаналізуйте відомі вам концепції культури.

Першим до сучасного розуміння поняття «культура» наблизився римський оратор, політичний діяч, письменник і філософ Марк Тулій Цицерон (106–43 рр. до Р. Х.) у праці «Тускуланські бесіди».«Тускуланські бесіди», які написані в 45 р. до Р. Х., складаються з п’яти книг. У першій книзі М. Цицерон порівнює досягнення греків і римлян, а в другій, висловлюється, що таке правдива філософія. З часом слово «культура» почало вживатись у значенні «вихований», «освічений», «мудрий» тощо. У повсякденне життя, як самостійне, поняття «культура» ввів німецький філософ культурно-історичної доби Нового часу Самуїл Пуфендорф (1632–1694). У 1684 р. Він розділив «природну» людину і людину культурну, внаслідок чого поняття «культура» поступово набувало значення чогось позаприродного, штучного. У добу Просвітництва (ХVІІІ ст.) французькі просвітителі Шарль Монтеск’є, Марі Франсуа Аруе Вольтер, Жан Антуан Кондорсе зводили культурно-історичний процес до розвитку людського розуму, боротьби варварства і цивілізації. Раціоналізм Вольтера та його прихильників піддав критиціЖан-Жак Руссо (1712–1778), який поставив під сумнів роль освіти, науки і мистецтва в покращенні природи людини. Ж.-Ж. Руссо вважав,що «Розум може помилятись, а почуття – ніколи!». Еммануїл Кант (1724–1804), прийшов до морального осмислення культури. Сутність культури, за Георг Вільгельм ом Фрідріхом Гегелем, розкривається а через духовне приручення людини до світового цілого, яке поєднує природу та історію.

Охарактеризуйте основні типи культури.

Типологія Д. Фейблмана передбачає такі основні ідеальні типи культури: до первіснообщинний – ідея виживання людини в природі, первіснообщинний - це тип, який пов’язаний з першими високоорганізованими суспільствами, воєнний -спирається на ідею військової честі і здатності підкоряти, релігійний -характеризується утвердженням орієнтації людини на цінності божественного світу, цивілізаційний - – це урбаністичний та індивідуалістський тип., науковий -характеризується впевненістю в тому, що людині відкриті універсальні механізми і принципи всіх сфер буття;і постнауковий - тип, який перебуває на етапі становлення.

3.Що ви розумієте під поняттям *культурна цінність*?

Культурна цінність-це об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і відповідно підлягають збереженню, відтворенню та охороні. Це і оригінальні художні твори живопису, графіки та скульптури, твори декоративно-прикладного і традиційного народного мистецтва, предмети, пов'язані з історичними подіями музейного значення, старовинні книги, унікальні та рідкісні музичні інструменти, монети та багато іншого. Об'єкти історії, археології, ландшафту, архітектури, мистецтва, cадово-паркового мистецтва та літератури, що охороняються державою або міжнародним співтовариством.

4.Назвіть основні відмінності між поняттям *культура* і *цивілізація*.

- поняття культура – це ширше поняття ніж цивілізація, адже цивілізація – це стадія розвитку культури, якої досягають не всі культури;

- культура охоплює науково-технічний прогрес та духовно-гуманістичну спадковість між народами, націями, а в понятті цивілізація явно відчутні матеріально-виробничі пріоритети;

- культура тісно пов’язана з національною специфікою, а цивілізація тяжіє до глобальних масштабів;

- культура обов’язково спирається на релігійні начала, а цивілізація – безрелігійна.

Визначте особливості культури первісної доби на території України.

Відповідно до основного матеріалу виробництва – каменю, цю культурно-історичну епоху називають кам’яним віком. Кам’яний вік поділяється на: палеоліт (давній кам’яний вік) – 2 млн. – ХІ тис. років до Р. Х.; мезоліт (середній кам’яний вік) – Х–VII тис. років до Р. Х.; неоліт (новий кам’яний вік) – VI–IV тис. років до Р. Х. Кам’яний вік характеризується поступовим формуванням людини сучасного типу за фізичними ознаками, привласню вальним типом господарювання, створенням найпростіших знарядь праці, знайомством з вогнем та

вмінням його видобувати, формуванням перших суспільних спільнот, форм релігійних вірувань тощо. ля палеоліту і мезоліту характерна тільки привласнювальна форма. В період неоліту людина починає прилаштовуватись до відтворювальної форми – землеробства та скотарства. У ранню добу палеоліту жили

«пітекантропи». В цього типу людиноподібної істоти збереглось ряд мавпячих рис. На відміну від мавп, у

них був більший мозок, вони ходили прямо на двох ногах і,найважливіше, що відрізняло їх від мавп, це вміння виготовляти знаряддя праці і використовувати вогонь. Приблизно 150–100 тис. років до Р. Х. з’являється новий фізичний тип людини – «неандерталець». Об’єм головного мозку відповідав мозку сучасної людини. Про розумові здібності неандертальців свідчать вирізані ними візерунки та зображення тварин на кістках тварин. Пізній палеоліт охоплює час від 40–35 тис. років до 11 тис. років тому. Саме в цей час формується людина сучасного фізичноготипу, яку в науці називають «кроманьйонець». Це вже був «homo sapiens» – людина розумна. Наша уява про духовний світ людини пізнього палеоліту доповнюється знахідками музичних інструментів. У час мезоліту зникають великі тварини – такі як мамонт, а тваринний світ визначають

олені, кози, зайці, коні та інші. У зв’язку з цим відбуваються зміни в мисливстві. Широко застосовуються винайдені лук і стріли. Людина приручає собаку, яка стає її помічником на полюванні. Досягнення людства в неоліті називають «неолітичною революцією», бо в цей час первісні люди перейшли від привласнювального типу господарства до відтворювального, тобто землеробства, скотарства та виробництва (ремесла), винайдення

глиняного посуду, який ліпили руками, орнаментували та випалювали на вогнищі.

6.Проаналізуйте суспільне явище, відоме під навою * масова культура*.

Ма́сова культу́ра— культура, яка популярна та переважна серед широких верств населення в даному суспільстві, переважно комерційно успішна та елементи якої знаходяться повсюди: в кулінарії, одязі, споживанні, засобах масової інформації, в розвагах (наприклад, у спорті і літературі) — контрастуючи з «елітарною культурою».

Опишіть види та жанри образотворчого мистецтва.

Види: Живопис,Скульптура,Графіка,Декоративно-ужиткове мистецтво.

Жанри: живопису - Анімалістика,Батальний жанр,Побутовий жанр,Ванітас,Ведута,Міський пейзаж,Міський пейзаж,Інтер’єр,Історичний жанр,Капричо,арикатура,Міфологічний, Морський пейзаж,Натюрморт,Портрет, скульптури - портрет, історичні, міфологічні, побутові, символічні, алегоричні зображення, анімалістичний жанр (зображення тварин), графіки- станкова, книжкова, прикладна або промислова, плакатна. Естамп – відбиток з оригінального рисунка, ксилографія – гравюра на дереві, офорт – гравюра на металі, літографія – гравюра на камені, Декоративно-ужиткове мистецтво - килимарство, ткацтво, розпис, лозоплетіння, флористика, різьба по дереву, ковальство, гончарство. Петриківський розпис.

Назвіть роди і жанри літератури. Опишіть специфіку одного жанру кожного роду.

Охарактеризуйте матеріальну культуру східних словян дохристиянської доби.

Основу господарства слов’ян складали землеробство, тварин-ництво, лісові промисли, полювання. Користувались складними та різноманітними сільськогосподарськими знаряддями: ралом, плугом, косою, серпом, дерев’яними лопатами з залізною оковкою країв, залізними сокирами та ін. Розвивались ремесла,

особливо ковальство. Було також розвинене ливарництво, зброярництво, ювелірна справа. Зброя прикрашалась золотим, срібним орнаментом. Археологи нарахували150 назв виробів із заліза. Широко поширеним було гончарське ремесло.

Проаналізуйте відомі вам концепції культури.

Першим до сучасного розуміння поняття «культура» наблизився римський оратор, політичний діяч, письменник і філософ Марк Тулій Цицерон (106–43 рр. до Р. Х.) у праці «Тускуланські бесіди».«Тускуланські бесіди», які написані в 45 р. до Р. Х., складаються з п’яти книг. У першій книзі М. Цицерон порівнює досягнення греків і римлян, а в другій, висловлюється, що таке правдива філософія. З часом слово «культура» почало вживатись у значенні «вихований», «освічений», «мудрий» тощо. У повсякденне життя, як самостійне, поняття «культура» ввів німецький філософ культурно-історичної доби Нового часу Самуїл Пуфендорф (1632–1694). У 1684 р. Він розділив «природну» людину і людину культурну, внаслідок чого поняття «культура» поступово набувало значення чогось позаприродного, штучного. У добу Просвітництва (ХVІІІ ст.) французькі просвітителі Шарль Монтеск’є, Марі Франсуа Аруе Вольтер, Жан Антуан Кондорсе зводили культурно-історичний процес до розвитку людського розуму, боротьби варварства і цивілізації. Раціоналізм Вольтера та його прихильників піддав критиціЖан-Жак Руссо (1712–1778), який поставив під сумнів роль освіти, науки і мистецтва в покращенні природи людини. Ж.-Ж. Руссо вважав,що «Розум може помилятись, а почуття – ніколи!». Еммануїл Кант (1724–1804), прийшов до морального осмислення культури. Сутність культури, за Георг Вільгельм ом Фрідріхом Гегелем, розкривається а через духовне приручення людини до світового цілого, яке поєднує природу та історію.

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США