Результаты оцениваются следующим образом.

4 балла - низкий уровень тревожности (до 30 баллов)

3 балла - средний уровень тревожности (31-45 баллов)

2 балла - высокий уровень тревожности (46 баллов и более)

 

“Сприйняття індивідом групи ”

Міжособистісне сприйняття у групі залежить від багатьох факторів. Найбільш досліджуваними з них є: соціальна установка, досвід, особливості самосприйняття, характер міжособистісних стосунків, характер інформованості один про одного, ситуаційний контекст, у якому відбувається механізм міжособистісної перцепції і т.д. У якості одного з найважливіших факторів міжособистісного сприйняття є ставлення до об'єкта сприйняття. Однак, на міжособистісне сприйняття впливають не тільки міжособистісні стосунки, але й ставлення індивіда до групи.

Сприйняття індивідом групи - це своєрідний фон, на якому відбувається міжособистісне сприйняття. У зв'язку з цим дослідження сприйняття індивідом групи є важливим моментом в дослідженні міжособистісного сприйняття, що поєднує два різних соціально-перцептивних процеси. Запропонована методика дозволяє виявити три можливих типи сприйняття індивідом групи. При цьому в якості показника типу даного сприйняття є роль групи в індивідуальній діяльності того, хто сприймає.

Інструкція
На кожний пункт анкети тесту можливі три відповіді, які позначаються а, б, в. З відповідей на кожний пункт виберіть ту, котра найбільш вірно висловлює Вашу точку зору. Букву Вашої відповіді (а, б чи в) відмітьте в бланку для відповідей напроти відповідного номера питання. На кожне питання вибирайте тільки одну відповідь.

Тестові завдання
1. Кращими партнерами в групі є ті, хто:
а) знає більше ніж я;
б) усі питання вирішує разом;
в) не відволікає уваги викладача.

2. Кращими викладачами я вважаю тих, хто:
а) має індивідуальний підхід до кожного;
б) створює умови для допомоги з боку інших;
в) створює у групі атмосферу, у якій ніхто не боїться висловитися.

3. Я радію, коли мої друзі:
а) знають більше ніж я;
б) вміють самостійно, не заважаючи іншим, досягти успіху;
в) допомагають іншим, якщо є така нагода.

4. Найбільше я не люблю, коли в групі:
а) нікому допомагати;
б) мені заважають при виконанні завдання;
в) решта слабше підготовлені, ніж: я.

5. Я здатен, як мені здається, на максимальне тоді, коли:
а) можу отримати допомогу і підтримку з боку інших;
б) мої зусилля достатньо винагородженні;
в) є можливість проявити ініціативу, корисну для всіх.

6. Мені подобаються колективи, у яких:
а) кожний зацікавлений в покращенні загальної справи;
б) кожний займається своєю справою і не заважає іншим;
в) кожний може використати інших для вирішення своїх завдань.

7. Як найгірших, студенти оцінюють таких викладачів, котрі:
а) створюють атмосферу суперництва;
б) не приділяють достатньої уваги їм;
в) не створюють умови для того, щоб група допомагала їм.

8. Найбільше задоволення в житті приносить:
а) можливість працювати, коли тобі не заважають;
б) можливість отримання від інших нової інформації;
в) можливість зробити щось корисне для інших.

Діагностика міжособистісних стосунків
9. Головна функція школи повинна полягати:
а) у вихованні людей з почуттям обов'язку перед іншими;
б) у підготовці пристосованих до самостійного життя людей;
в) у підготовці людей, що вміють здобувати користь від спілкування з іншими.

10. Якщо перед групою стоїть проблема, то я:
а) намагаюся, щоб її вирішили інші;
б) намагаюся працювати самостійно, не покладаючись на інших;
в) прагну внести свій внесок до спільного вирішення проблеми.

11. Найкраще я вчився б, коли викладач:
а) мав до мене індивідуальний підхід;
б) створив умови, щоб я отримав допомогу від інших;
в) заохочував ініціативу студентів, спрямовану на досягнення спільного успіху.

12. Немає гіршого, ніж випадок, коли:
а) ти не можеш самостійно досягти успіху;
б) відчуваєш себе непотрібним у групі;
в) тебе не розуміють оточуючі.

13. Найбільше я ціную:
а) особистий успіх, у якому є доля заслуги моїх друзів;
б) загальний успіх, у якому є і моя заслуга;
в) успіх, досягнутий власними зусиллями.

14. Я хотів би:
а) працювати в колективі, у якому застосовуються основні прийоми і методи спільної праці;
б) працювати індивідуально з викладачем;
в) працювати зі знаючими в даній галузі людьми.

Аналіз результатів тесту
На основі відповідей досліджуваних за допомогою «ключа» робиться підрахунок балів з кожного типу сприйняття індивідом групи. Кожній вибраній відповіді приписується один бал. Бали, набрані досліджуваним з усіх 14 пунктів анкети, сумуються для кожного типу сприйняття окремо. При цьому загальна сума балів з усіх типів для кожного досліджуваного повинна бути рівною 14.

При обробці даних «індивідуалістичний» тип сприйняття індивідом групи позначається буквою «І», «прагматичний» - «П», «колективістичний» - «К». Результати кожного досліджуваного записуються у такому вигляді:

І + П + К,
де І - кількість балів, отриманих досліджуваним за «індивідуалістичним»
типом сприйняття; П - «прагматичним»; К - «колективним».

Ключ:
Індивідуалістичний
1В 2А ЗБ 4Б 5Б 6Б 7Б 8А 9Б 10Б ПА 12А 13В 14Б
Колективістичний
1Б 2В ЗВ 4А 5В 6А 7А 8В 9А 10В 11В 12Б 13Б 14А
Прагматичний
1А 2Б ЗА 4В 5А 6В 7В 8Б 9В 10А 11Б 12В 13А 14В

1. Індивід сприймає групу як заваду у своїй діяльності або ставиться до неї нейтрально. Група не має самостійної цінності в його очах. Це проявляється у відхиленні від спільних форм діяльності, в наданні переваги індивідуальній роботі, в обмеженні контакту. Цей тип можна назвати «індивідуалістичним».
2. Індивід сприймає групу як засіб досягнення власних цілей. При цьому група сприймається та оцінюється з точки зору її корисності для індивіда. Перевага надається більш компетентним членам групи, здатним прийти на допомогу, взяти на себе вирішення складних проблем і стати джерелом інформації. Даний тип сприйняття індивідом групи можна назвати «прагматичним».
3. Індивід сприймає групу як самостійну одиницю. На першому плані стоять проблеми групи і окремих її членів, спостерігається зацікавленість як у успіхах кожного члена, так і групи в цілому, прагнення внести свій вклад в групову діяльність. Значна роль відводиться колективним формам роботи. Такий тип сприйняття індивідом своєї групи можна назвати «колективістичним».

На базі трьох гіпотетичних типів сприйняття індивідом групи була створена спеціальна анкета (Мосейка, Нелісова, 1982), яка виявляє перевагу того чи іншого типу сприйняття групи у досліджуваного.
При створенні анкети використовувалися твердження з тесту для виявлення спрямованості особистості, творцями якого були В. Мякалов, М. Кучер (Психологічні і психофізіологічні особливості студентів, 1977) і методика визначення рівня соціально-психологічного розвитку колективу (Р. Немов, 1980). На базі експертної оцінки були відібрані найбільш інформативні для вирішення поставленого завдання твердження. Анкета-тест має 14 пунктів-тверджень, які містять три альтернативні вибори. В кожному пункті анкети альтернативи розташовані у довільному порядку. Кожна альтернатива відповідає певному типу сприйняття індивідом групи. З кожного пункту досліджуваний повинен вибрати ту альтернативу, яка найбільш йому підходить. До анкети додається бланк відповідей.

 

«Дослідження міжособистісних стосунків”.

Методика представляет собой набор лаконичных характеристик, по которым испытуемый сперва оценивает себя, свое актуальное «Я» на момент обследования. Каждая из 128 характеристик имеет свой порядковый номер. В модифицированном варианте методики предусмотрена специальная сетка – регистрационный лист, на котором номера от 1 до 128 размещены таким образом, чтобы дальнейший обсчет баллов по каждому октанту был максимально упрощен. Оценивая себя по пунктам (айтемам) опросника, испытуемый должен на сетке зачеркивать крестом номера, соответствующие тем чертам, которые он у себя находит, оставляя незачеркнутыми остальные, соответствующие отсутствующим у испытуемого свойствам. При этом ему предлагается придерживаться следующей инструкции: «Перед вами опросник, содержащий различные характеристики. Следует внимательно прочесть каждую и подумать, соответствует ли она Вашему представлению о себе. Если "да", то перечеркните крестом соответствующую порядковому номеру характеристики цифру в сетке регистрационного листа. Если "нет", то не делайте никаких пометок на регистрационном листе. Постарайтесь проявить максимальную внимательность и откровенность, чтобы избежать повторного обследования. Итак, какой Вы человек?»

Я – человек, который: (или – он /она человек, который:)

1. Умеет нравиться

2. Производит впечатление на окружающих

3. Умеет распоряжаться, приказывать

4. Умеет настоять на своем

5. Обладает чувством достоинства

6. Независимый

7. Способен сам позаботиться о себе

8. Может проявить безразличие

9. Способен быть суровым

10. Строгий, но справедливый

11. Может быть искренним

12. Критичен к другим

13. Любит поплакаться

14. Часто печален

15. Способен проявлять недоверие

16. Часто разочаровывается

17. Способен быть критичным к себе

18. Способен признать свою неправоту

19. Охотно подчиняется

20. Покладистый

21. Благодарный

22. Восхищающийся и склонный к подражанию

23. Уважительный

24. Ищущий одобрения

25. Способный к сотрудничеству, взаимопомощи

26. Стремится ужиться с другими

27. Доброжелательный

28. Внимательный и ласковый

29. Деликатный

30. Ободряющий

31. Отзывчивый к призывам о помощи

32. Бескорыстный

33. Способен вызывать восхищение

34. Пользуется у других уважением

35. Обладает талантом руководителя

36. Любит ответственность

37. Уверен в себе

38. Самоуверен и напорист

39. Деловитый, практичный

40. Соперничающий

41. Стойкий и крутой, где надо

42. Неумолимый, но беспристрастный

43. Раздражительный

44. Открытый и прямолинейный

45. Не терпит, чтобы им командовали

46. Скептичен

47. На него трудно произвести впечатление

48. Обидчивый, щепетильный

49. Легко смущается

50. Неуверенный в себе

51. Уступчивый

52. Скромный

53. Часто прибегает к помощи других

54. Очень почитает авторитеты

55. Охотно принимает советы

56. Доверчив и стремится радовать других

57. Всегда любезен в обхождении

58. Дорожит мнением окружающих

59. Общительный и уживчивый

60. Добросердечный

61. Добрый, вселяющий уверенность

62. Нежный и мягкосердечный

63. Любит заботиться о других

64. Щедрый

65. Любит давать советы

66. Производит впечатление значительности

67. Начальственно – повелительный

68. Властный

69. Хвастливый

70. Надменный и самодовольный

71. Думает только о себе

72. Хитрый

73. Нетерпим к ошибкам других

74. Расчетливый

75. Откровенный

76. Часто недружелюбен

77. Озлоблен

78. Жалобщик

79. Ревнивый

80. Долго помнит обиды

81. Самобичующий

82. Застенчивый

83. Безынициативный

84. Кроткий

85. Зависимый, несамостоятельный

86. Любит подчиняться

87. Предоставляет другим принимать решения

88. Легко попадает впросак

89. Легко поддается влиянию друзей

90. Готов довериться любому

91. Благорасположен ко всем без разбора

92. Всем симпатизирует

93. Прощает все

94. Переполнен чрезмерным сочувствием

95. Великодушен и терпим к недостаткам

96. Стремится помочь каждому

97. Стремящийся к успеху

98. Ожидает восхищения от каждого

99. Деспотичный

100. Относится к окружающим с чувством превосходства

101. Тщеславный

102. Эгоистичный

103. Холодный, черствый

104. Язвительный, насмешливый

105. Злой, жестокий

106. Часто гневлив

107. Бесчувственный, равнодушный

108. Злопамятный

109. Проникнут духом противоречия

110. Упрямый

111. Недоверчивый и подозрительный

112. Робкий

113. Стыдливый

114. Услужливый

115. Мягкотелый

116. Почти никому не возражает

117. Навязчивый

118. Любит, чтобы его опекали

119. Чрезмерно доверчив

120. Стремится снискать расположение каждого

121. Со всеми соглашается

122. Всегда со всеми дружелюбен

123. Всех любит

124. Слишком снисходителен к окружающим

125. Старается утешить каждого

126. Заботится о других

127. Портит людей чрезмерной добротой

128. Распоряжается другими

Инструкция 2

«Далее заполните следующую сетку и по тем же пунктам опросника дайте оценку идеала Я, к которому Вы стремитесь. При этом не забудьте помечать крестом те свойства реального Я, которые Вы хотели бы оставить и в идеале».

Дальнейшее исследование может касаться значимых окружающих - членов трудового коллектива или семьи - по рекомендации экспериментатора. Тогда используется инструкция № 3.

Инструкция 3

«А теперь таким же образом дайте характеристику реального и идеального (желаемого) образа каждого из тех лиц, которые включены в исследование».

После того, как испытуемый оценит себя и заполнит сетку регистрационного листа, подсчитываются баллы по 8-ми вариантам межличностного взаимодействия. Для этого используется «ключ», с помощью которого выделяются блоки по 16 номеров, формирующих 8 октантов методики. Количество перечеркнутых испытуемым номеров в каждом блоке выносится на таблицу количественных результатов соответственно каждому октанту, отражающему тот или иной вариант межличностных отношений.

Властный-лидирующий. Умеренные показатели (до 8 баллов включительно) выявляют уверенность в себе, умение быть хорошим наставником и организатором, свойства руководителя. При более высоких баллах (до 12 баллов) – нетерпимость к критике, переоценка собственных возможностей), при баллах выше 12 – дидактический стиль высказываний, императивная потребность командовать другими, черты деспотизма.

II. Независимый-доминирующий. Выявляет стиль межличностных отношений от уверенного, независимого, соперничающего (при умеренных показателях в пределах 8-ми баллов) до самодовольного, нарциссического, с выраженным чувством собственного превосходства над окружающими (9 – 12 баллов), с тенденцией иметь особое мнение, отличное от мнения большинства, и занимать обособленную позицию в группе – при баллах выше 12.

III. Прямолинейный-агрессивный. В зависимости от степени выраженности показателей этот октант выявляет искренность, непосредственность, прямолинейность, настойчивость в достижении цели (умеренные баллы) или чрезмерное упорство, недружелюбие, несдержанность и вспыльчивость (высокие баллы).

IV. Недоверчивый-скептический стиль межличностного поведения. Для него характерна реалистичность базы суждений и поступков, скептицизм и неконформность (до 8 баллов), которые перерастают в крайне обидчивый и недоверчивый модус отношения к окружающим с выраженной склонностью к критицизму, недовольством другими и подозрительностью (при показателях 12-16 баллов).

V. Покорно-застенчивый. Отражает такие особенности межличностных отношений как скромность, застенчивость, склонность брать на себя чужие обязанности. При высоких баллах – полная покорность, повышенное чувство вины, самоуничижение.

VI. Зависимый-послушный. При умеренных баллах – потребность в помощи и доверии со стороны окружающих, в их признании. При высоких показателях – сверхконформность, полная зависимость от мнения окружающих.

VII. Сотрудничающий-конвенциальный. Выявляет стиль межличностных отношений, свойственный лицам, стремящимся к тесному сотрудничеству с референтной группой, к дружелюбным отношениям с окружающими. Избыточность степени выраженности данного стиля проявляется компромиссным поведением, несдержанностью в излияниях своего дружелюбия по отношению к окружающим, стремлением подчеркнуть свою причастность к интересам большинства.

VIII. Ответственно-великодушный вариант межличностного поведения проявляется выраженной готовностью помогать окружающим, развитым чувством ответственности (до 8 баллов). Высокие баллы выявляют мягкосердечность, сверхобязательность, гиперсоциальность установок, подчеркнутый альтруизм.

Количественные показатели по каждому из октантов – от 0 до 16 – откладываются на соответствующей номеру октанта ординате, каждая из которых размечена дугами; расстояние между ними кратное четырем: 0, 4, 8, 12, 16. На уровне, соответствующем полученным баллам по каждому октанту, проводится дуга. Отделенная дугой внутренняя часть октанта заштриховывается. После того, как отмечены все полученные при обследовании результаты и заштрихована внутренняя, центральная часть круга психограммы до уровня, очерченного дугами, получается некое подобие «веера». Максимально заштрихованные октанты (т.е. те, по которым баллы оказались высокими) соответствуют преобладающему стилю поведения данного индивида в межличностных отношениях. Характеристики, не выходящие за пределы 8-ми баллов, свойственны гармоничным личностям.

Показатели, превышающие 8 баллов (до 12), свидетельствуют об акцентуации свойств, выявляемых данным октантом. Баллы, достигающие уровня 14-16, свидетельствуют о выраженных трудностях социальной адаптации. Низкие показатели по всем октантам (0-3 балла) могут быть результатом скрытности и неоткровенности испытуемого. Если в психограмме нет октантов, заштрихованных выше 4-х баллов, то данные сомнительны в плане их достоверности: испытуемый не захотел оценить себя откровенно.

Первые четыре типа межличностных отношений – I, II, III и IV – характеризуются преобладанием неконформных тенденций, из них III, IV – склонностью к дизъюнктивным (конфликтным) проявлениям, а I и II – большей независимостью мнения, упорством в отстаивании собственной точки зрения, тенденцией к лидерству и доминированию. Другие четыре октанта – V, VI, VII и VIII – представляют противоположную картину: подчиняемость, неуверенность в себе и конформность (V и VI), склонность к компромиссам, конгруэнтность и ответственность в контактах с окружающими (VII и VIII).