Дані для побудови карти гідроізоп’єз

Таблиця 5.1.

№ водопункту	Абсолютна відмітка гирла водопункту НЗ, м	Глибина за п'єзометричного рівня артезіанських вод hП, м	Абсолютна відмітка рівня ґрунтових вод HП, м
Свердловини
…	…	…	…
Колодязі
…	…	…	…
Шурфи
…	…	…	…

 

2. Побудувати карту гідроізоп’єз та глибини залягання п’єзометричного рівня на топографічному плані (див. рис. 4.4) в масштабі 1:10000, використовуючи дані табл. 5.2, з перетином гідроізоп’єз через 1 м.

3. Відмітки п'єзометричного рівня H_П нанести на топографічний план у кожного водопункту.

4. Інтерполяцію виконувати за способом трикутника. При інтерполяції слід враховувати деякі особливості умов залягання артезіанських вод. Зокрема, звичайно вони не мають прямого гідравлічного зв’язку з поверхневими водами, а отже, можна інтерполювати між собою крапки, розташовані на різних схилах річкових долин і ярів.

5. Визначити для заданої ділянки (за аналогією до роботи № 4):

а) напрям руху артезіанських вод на заданій ділянці;

б) ухил п'єзометричної поверхні на заданій ділянці;

в) ділянки, де відмітки п'єзометричного рівня артезіанських вод перевищують відмітки поверхні землі, тобто ділянки можливого самовиявлення артезіанських вод;

г) ділянки зміни водопроникності порід напірного водоносного горизонту.

Вихідні дані для практичної роботи № 5

Таблиця 5.1

Номер водопункту	Абсолютна відмітка устя водопункту, м	Глибина за п'єзометричного рівня артезіанських вод, м
Свердловини:
	178,2	4,8	4,9	5,0	5,1	5,2	4,7	4,8	4,9	5,0	5,1
	173,9	2,9	3,0	3,1	3,2	3,3	0,8	0,9	1,0	1,1	1,2
	180,6	5,9	6,0	6,1	6,2	6,3	3,1	3,2	3,3	3,4	3,5
	184,2	14,8	14,9	15,0	15,1	15,2	10,6	10,7	10,8	10,9	11,0
	176,7	8,3	8,4	8,5	8,6	8,7	5,8	5,9	6,0	6,1	6,2
	180,8	12,6	12,7	12,8	12,9	13,0	9,6	9,7	9,8	9,9	10,0
	174,0	6,6	6,7	6,8	6,9	7,0	5,9	6,0	6,1	6,2	6,3
	172,3	1,7	1,8	1,9	2,0	2,1	3,8	3,9	4,0	4,1	4,2
	181,4	8,4	8,5	8,6	8,7	8,8	12,8	12,9	13,0	13,1	13,2
	177,7	8,8	8,9	9,0	9,1	9,2	12,0	12,1	12,2	12,3	12,4
	179,2	7,9	8,0	8,1	8,2	8,3	12,5	12,6	12,7	12,8	12,9
	172,2	2,1	2,2	2,3	2,4	2,5	5,4	5,5	5,6	5,7	5,8
	173,3	4,6	4,7	4,8	4,9		7,6	7,7	7,8	7,9	8,0
	173,8	0,6	0,7	0,8	0,9	1,0	3,5	3,6	3,7	3,8	3,9
	185,4	12,0	12,1	12,2	12,3	12,4	18,0	18,1	18,2	18,3	18,4
Колодязі:
	173,8	2,0	2,1	2,2	2,3	2,4	1,8	1,9	2,0	2,1	2,2
	171,8	0,8	0,9	1,0	1,1	1,2	0,8	0,9	1,0	1,1	1,2
Шурфи:
	170,4	0,1	0,2	0,3	0,4	0,5	0,6	0,7	0,8	0,9	1,0
	170,2	1,0	1,1	1,2	1,3	1,4	0,2	0,3	0,4	0,5	0,6
	168,7	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—
	166,8	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—
	167,4	0,2	0,3	0,4	0,5	0,6	1,0	1,1	1,2	1,3	1,4
	166,9	—	—	—	—	—	1,4	1,5	1,6	1,6	1,7

 

 

Номер водопункту	Абсолютна відмітка устя водопункту, м	Глибина за п'єзометричного рівня артезіанських вод, м
Свердловини:
	178,2	2,2	2,3	2,4	2,5	2,6	5,2	5,3	5,4	5,5	5,6
	173,9	2,5	2,6	2,7	2,8	2,9	2,3	2,4	2,5	2,6	2,7
	180,6	6,0	6,1	6,2	6,3	6,4	4,7	4,8	4,9	5,0	5,1
	184,2	14,4	14,5	14,6	14,7	14,8	12,4	12,5	12,6	12,7	12,8
	176,7	7,9	8,0	8,1	8,2	8,3	6,7	6,8	6,9	7,0	7,1
	180,8	13,0	13,1	13,2	13,3	13,4	11,4	11,5	11,6	11,7	11,8
	174,0	7,0	7,1	7,2	7,3	7,4	6,4	6,5	6,6	6,7	6,8
	172,3	1,2	1,3	1,4	1,5	1,6	2,3	2,4	2,5	2,6	2,7
	181,4	7,1	7,2	7,3	7,4	7,5	10,2	10,3	10,4	10,5	10,6
	177,7	7,6	7,7	7,8	7,9	8,0	9,6	9,7	9,8	9,9	10,0
	179,2	7,5	7,6	7,7	7,8	7,9	10,0	10,1	10,2	10,3	10,4
	172,2	1,6	1,7	1,8	1,9	2,0	3,7	3,8	3,9	4,0	4,1
	173,3	4,1	4,2	4,3	4,4	4,5	5,4	5,5	5,6	5,7	5,8
	173,8	—	—	—	—	—	2,1	2,2	2,3	2,4	2,5
	185,4	11,5	11,6	11,9	11,7	11,8	15,1	15,2	15,3	15,4	15,5
Колодязі:
	173,8	1,4	1,5	1,6	1,7	1,8	2,1	2,2	2,3	2,4	2,5
	171,8	0,2	0,3	0,4	0,5	0,6	0,7	0,8	0,9	1,0	1,1
Шурфи:
	170,4	—	—	—	—	—	0,1	0,2	0,3	0,4	0,5
	170,2	0,4	0,5	0,6	0,7	0,8	0,2	0,3	0,4	0,5	0,6
	168,7	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—
	166,8	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—
	167,4	1,0	1,1	1,2	1,3	1,4	0,1	0,2	0,3	0,4	0,5
	166,9	0,4	0,5	0,6	0,7	0,8	—	—	—	—	—

 

Продовження таблиці 5.1

Номер водопункту	Абсолютна відмітка устя водопункту, м	Глибина за п'єзометричного рівня артезіанських вод, м
Свердловини:
	178,2	7,6	7,7	7,8	7,9	8,0	8,0	8,1	8,2	8,3	8,4
	173,9	5,1	5,2	5,3	5,4	5,5	6,3	6,4	6,5	6,6	6,7
	180,6	8,0	8,1	8,2	8,3	8,4	9,2	9,3	9,4	9,5	9,6
	184,2	16,2	16,3	16,4	16,5	16,6	17,3	17,4	17,5	17,6	17,7
	176,7	9,1	9,2	9,3	9,4	9,5	10,3	10,4	10,5	10,6	10,8
	180,8	13,3	13,4	13,5	13,6	13,7	14,4	10,5	10,6	10,7	10,8
	174,0	6,3	6,4	6,5	6,6	6,7	8,0	8,1	8,2	8,3	8,4
	172,3	1,5	1,6	1,7	1,8	1,9	2,0	2,1	2,2	2,3	2,4
	181,4	8,2	8,3	8,4	8,5	8,6	8,0	8,1	8,2	8,3	8,4
	177,7	7,8	7,9	8,0	8,1	8,2	7,5	7,6	7,7	7,8	7,9
	179,2	6,1	6,2	6,3	6,4	6,5	5,5	5,6	5,7	5,7	5,8
	172,2	0,8	0,9	1,0	1,1	1,2	1,5	1,5	1,6	1,8	1,9
	173,3	2,4	2,5	2,6	2,7	2,8	4,3	4,4	4,5	4,6	4,7
	173,8	1,9	2,0	2,1	2,2	2,3	1,8	1,9	2,0	2,1	2,2
	185,4	10,5	10,6	10,7	10,8	10,9	10,2	10,3	10,4	10,5	10,6
Колодязі:
	173,8	3,6	3,7	3,8	3,9	4,0	4,8	4,9	5,0	5,1	5,2
	171,8	1,7	1,8	1,9	2,0	2,1	3,0	3,1	3,2	3,3	3,4
Шурфи:
	170,4	0,6	0,7	0,8	0,9	1,0	2,0	2,2	2,1	2,4	2,3
	170,2	1,2	1,3	1,4	1,5	1,6	2,0	2,1	2,2	2,3	2,4
	168,7	—	—	—	—	—	0,5	0,6	0,7	0,8	0,9
	166,8	—	—	—	—	—	—	—	—	—	—
	167,4	—	—	—	—	—	0,2	0,3	0,4	0,5	0,6
	166,9	—	—	—	—	—	0,5	0,7	0,8	0,9	1,0

 

Практична робота № 6

Тема: “ Побудова та аналіз гідрогеологічних розрізів ”

 

Мета: побудувати та проаналізувати гідрогеологічний розріз.

Гідрогеологічні розрізи являють собою характеристику в графічній формі геолого-гідрогеологічних умов території, що вивчається, по вертикалі. Розрізи доповнюють карти, їх зміст і особливості залягання водоносних горизонтів. Вони призначені для оцінки гідрогеологічних умов на глибинах, розкритих розвідувальними гірничими виробками. На них зображається просторове положення і співвідношення у вертикальній площині, приналежність підземних вод до різних гірських порід. Їх зв'язок з поверхневими водами, положення п'єзометричних рівнів і тисків тощо.

Масштаби гідрогеологічних розрізів приймаються залежно від стадії досліджень та призначення.

Вибір напряму розрізу, його зміст і способи побудови залежать від поставлених задач і ступеня вивченості району досліджень.

Гідрогеологічні розрізи будують за даними зйомки, буріння, дослідно-фільтраційних робіт, гідрохімічних досліджень, режимних спостережень і лабораторних робіт.

Хід роботи

Побудова гідрогеологічних розрізів

1. Вибрати напрям відповідно до призначення досліджень і результатів аналізу геолого-гідро геологічних умов району родовища. На карті гідроізогіпс (гідроізоп'єз) провести послідовно лінію, що сполучає розвідувальні виробки, кінці якої позначають цифрами (найменуваннями) вказаних виробок.

Напрям розрізів зазвичай повинен співпадати з лініями найбільшої мінливості властивостей гірських порід і підземних вод, розташовується “вхрест простягання” основних геологічних структур.

Побудувати гідрогеологічний розріз по лінії, що проходить через свердловини 4,5, шурфи 4, 5 і свердловини 12, 11.

2. Встановити вертикальний і горизонтальний масштаби залежно від розчленованості рельєфу потужності водоносних пластів, глибини розвідувальних виробок, а також розмірів креслярського листа. Горизонтальний масштаб зазвичай приймається рівним масштабу карти, до якої додасться розріз. Вертикальний масштаб повинен забезпечувати чітке зображення умов залягання і взаємозв'язку водоносних комплексів.

В практичній роботі рекомендується приймати такі масштаби: горизонтальний – 1:10000, вертикальний – 1:200.

3. Скласти таблицю і помістити її в нижній частині листа майбутнього розрізу. Вона складається з трьох горизонтальних граф висотою по 10 мм кожна. Довжина таблиці дорівнює довжині розрізу в горизонтальному масштабі. В першій графі зверху вказати назву і номер розвідувальної гірської виробки, в другій – відстань між виробками, м, в третій – абсолютні відмітки гирл виробок, м (рис. 6.1).

4. Вертикальний лінійний масштаб розташувати зліва у вигляді рейки шириною 2 мм на відстані 10-15 мм від початку розрізу. Довжина його залежить від різниці між максимальною відміткою гирла виробки і мінімальною відміткою забою виробки, тобто різниця між відмітками гирла і глибиною виробки.

5. Побудувати гіпсометричний (топографічний) профіль за абсолютними відмітками гирл геологорозвідувальних виробок; для цього лінії, винесені в графі “Відстань”, продовжити у вигляді осьових ліній вироблень на всю висоту розрізу і на них знайти точки, відповідні відміткам гирл виробок. Ці точки послідовно з’єднати лініями. В результаті вийде рельєф поверхні території по лінії розрізу.

6. Нанести на топографічний профіль розташовану там гірську виробку. Для цього від точок абсолютних відміток гирл відповідних виробок по осьових лініях вниз, відкладаючи згідно вертикальному масштабу глибини виробок, знайти положення їх забою.

7. За даними буріння побудували геолого-літологічний профіль розрізу. Для цього відкласти в прийнятому вертикальному масштабі послідовно зверху вниз потужності, пройдені кожною виробкою, пластів гірських порід (табл. 6.1).

8. Погодити геологічний розріз. Підошви кожного, розкритого розвідувальними виробками, пласта з’єднати плавними лініями по всьому простяганню розрізу. Виклинювання пластів проводити посередині між виробками. Якщо останній (нижній) пласт розкривається виробками не на всю потужність, то в ньому показується лише забій виробок. Склад гірських порід в розрізі повинен мати відповідні умовні позначення (див. рис.5).

9. На гідрогеологічному розрізі нанести положення рівня ґрунтових вод і п’єзометричного тиску артезіанських вод, тобто в кожній гірничій виробці відкласти від гирла окремо глибини залягання дзеркала ґрунтових вод і п’єзометричного тиску артезіанських вод. Отримані точки рівня ґрунтових вод з’єднати синьою пунктирною лінією, а точки п’єзометричного тиску артезіанських вод – червоною штрих-пунктирною. Праворуч від розрізу вказати лінії позначити відповідно РГВ і ПР.

10. Виділити водоносні горизонти, розділити їх відносно водотривкі пласти гірських порід. Водоносні і водотривкі породи визначити за коефіцієнтом фільтрації К. Для водотривких (глинистих) гірських порід коефіцієнт фільтрації змінюється в межах 0,001...0,006 м/доб. Породами водоносного пласта є пісковики, насичені гравітаційною водою, у яких коефіцієнт фільтрації перевищує К= 0,01 м/доб.