Вимоги до конструктивного розділу



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Вимоги до конструктивного розділу



Підготовка цього розділу МДР вимагає від студента найбільших творчих зусиль. Саме тут він має застосувати і довести свої нормувально-планувальні та інноваційно-проектні компетенції.

Конструктивний розділ МДР має містити обґрунтовані пропозиції студента, спрямовані на досягнення мети, визначеної у вступі. Структурно ІІІ розділ складається з 3-4 підрозділи. Характер і зміст заходів, що пропонуються, повинні базуватися на аналізі, проведеному в другому розділі МДР. Увагу слід акцентувати на обґрунтуванні конкретних пропозицій щодо прийняття стратегічних управлінських рішень, які спрямовані на розвиток нових і підвищення ефективності діючих форм і методів міжнародної діяльності досліджуваного об’єкта. Невід’ємною частиною обґрунтування пропонованих студентом заходів має бути розрахунок економічної ефективності.

За результати розрахунків і зроблені на цій основі висновки відповідальність несе студент – автор магістерської дипломної роботи.

Однією з ознак високої якості магістерської дипломної роботи є застосування економіко-математичних методів та ЕОМ як під час аналізу, так і при обґрунтуванні запропонованих заходів.

Обсяг розділу має бути в межах 20-25 сторінок.

 

Вимоги до висновків

Висновкиє завершальною частиною МДР. Він містить стислий виклад актуальності теми, зроблених оцінок та узагальнень під час аналізу, практичні рекомендації автора з вирішення поставлених у вступі завдань та визначення економічної ефективності наданих пропозицій. Ознайомлення з текстом висновків повинно сформувати у читача уявлення про ступінь реалізації автором дипломної роботи поставленої мети та завдань. Обсяг висновків – 5–7 сторінок.

 

IV. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ

МАГІСТЕРСЬКОЇ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Текст

Важливим етапом виконання МДР є оформлення її тексту. Від того, наскільки вимогливо поставиться автор до форми своєї роботи, суттєво залежатимуть її якість, а отже, і підсумкова оцінка.

Дипломна робота має бути виконаною та оформленою з додержанням усіх технічних вимог до наукових робіт. Текст роботи має бути набраний на комп’ютері з дотриманням усіх вимог.

Текст виконується літературною українською мовою на комп’ютері, на листах білого паперу формату А4 з однієї сторони листа. Робота друкується в Word 6.0 (7.0) for Windows, розміри полів: верхнє і нижнє – 20 мм, праве – 10 мм, ліве – 25 мм. Тип шрифту - Times New Roman, розмір шрифту 14, міжрядковий інтервал – 1,5, до тексту застосовується вирівнювання по ширині. Номер сторінки – внизу, по центру сторінки.

Дипломна робота починається з титульного аркуша,за титульним аркушем послідовно розміщують: індивідуальне завдання; реферат; відзив наукового керівника, зовнішню рецензію,зміст роботи, вступ, перший, другий, тертій розділи, висновки, список використаних джерел, додатки.

У змісті зазначають початкові сторінки кожного розділу і параграфа. Назви розділів і параграфів у змісті та тексті мають бути однаковими. Реферат, відгук наукового керівника і зовнішню рецензію не нумерують. Вступ нумерують з 3 сторінки.

Вступ, кожний розділ, висновки і список літератури починаються з нової сторінки, а наступний підрозділ – одразу після закінчення попереднього.

Розділи, підрозділи, пункти й підпункти слід нумерувати арабськими цифрами та друкувати з абзацним відступом.

Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах усього тексту за винятком додатків (1, 2, 3).

Номер підрозділу (пункту параграфа) включає номер розділу та порядковий номер підрозділу (пункту параграфа), відокремлені крапкою (1.1, 1.2, …).

Номер підпункту включає номери розділу, підрозділу (пункту) та порядковий номер підпункту, відокремлені крапкою (1.1.1.1, 1.1.1.2, 1.1.1.3, …).

Після номера розділу, підрозділу, пункту та підпункту в тексті роботи крапку не ставлять.

 

Заголовки

Текст основної частини дисертації поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти.

Заголовки структурних частин дисертації “ЗМІСТ”, “ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу по центру. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту, ставиться крапка.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка) та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалами (ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛИ, ВИСНОВКИ, ВПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ ).

Кожну структурну частину дисертації треба починати з нової сторінки.

Переліки

У тексті пунктів або підпунктів можуть бути переліки. Перед кожною позицією переліку слід ставити дефіс або (за необхідності послатися в тексті на один із переліків) арабську цифру, після якої ставлять дужку. Для подальшої деталізації переліку необхідно використовувати малі літери, після яких ставлять дужку.

Приклад:

1) _________________________________________________________

а)____________________________________________________

б)____________________________________________________

2) __________________________________________________________

 

Таблиці

Таблиці застосовують для кращого уточнення та зручності порівнювання показників. Цифровий матеріал, коли його багато або є потреба у зіставленні певних показників, як правило, оформлюють у таблиці. Таблиця є таким способом подання інформації, при якому цифровий або текстовий матеріал групується в рядки і графи, відокремлені одна від іншої вертикальними та горизонтальними лініями.

За змістом таблиці поділяються па аналітичні та неаналітичні. Аналітичні таблиці є результатом обробки й аналізу цифрових показників. Як правило, після таких таблиць робиться узагальнення про нове (виведене) знання, яке вводиться до тексту словами: «таблиця дає змогу зробити висновок, що...», «із таблиці видно, що...» і т.ін. Часто такі таблиці сприяють виявленню і формулюванню певних закономірностей.

До неаналітичних таблиць вміщують здебільшого необроблені статистичні дані, необхідні лише для подання інформації або констатації певного стану речей.

При оформленні таблиць слід дотримуватись певних правил. Зокрема, кожна таблиця повинна мати тематичний заголовок, що відображає її зміст. Назву слід розміщувати над таблицею. Слово “Таблиця” зазначають праворуч над першою частиною таблиці (Приклад оформлення таблиці наведено нижче) не виділяючи.

У разі перенесення частини таблиці на ту саму або інші сторінки, назву ставлять тільки над першою частиною таблиці. Над іншими частинами друкують слова “Продовження таблиці” або “Закінчення таблиці” із зазначенням номера (позначення) таблиці.

 

Приклад побудови таблиці

 

Назва таблиці Таблиця (номер)…

Головка       Заголовки граф
          Підзаголовки граф
Рядки            
             
             
  Боковик (заголовки рядків)   Графи (колонки)  

 

Приклад Джерело: за матеріалами підприємства, власна розробка, складено автором або

Джерело: [15], [7, с.16], [7,15,24]

 

Якщо в кінці сторінки таблиця переривається і її продовження буде на наступній сторінці, то в першій частині таблиці нижню горизонтальну лінію, що обмежує таблицю, не креслять.

У разі поділу таблиці на частини допускається її “шапка” або “боковик” замінити відповідно номерами стовпців і рядків. При цьому нумерують арабськими цифрами стовпці і (або) рядки першої частини таблиці.

Таблиці (за винятком таблиць у додатках) слід нумерувати арабськими цифрами наскрізно.

Таблиці кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка.

Якщо у тексті роботи є тільки одна таблиця, то її позначають “Таблиця 1” або “Таблиця В.1”, коли таблицю наведено в додатку В.

Допускається нумерувати таблиці в межах розділу. У цьому разі номер таблиці складатиметься з номера розділу та порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою (наприклад, таблиця 2.1 – перша таблиця другого розділу).

На всі таблиці мають бути посилання в тексті, які складаються зі слова “таблиця” із зазначенням її номера.

При оформленні вертикальні колонки таблиці нумерують тільки в тих випадках, коли у тексті на них є посилання або таблицю частково переносять; не треба включати в таблицю графу “№ п/п”. Якщо всі показники таблиці мають однакові одиниці виміру, їх виносять у заголовок таблиці, якщо різні – вказують збоку. Позначення одиниць виміру має відповідати вимогам стандарту.

Заголовок стовпця та рядків таблиці слід друкувати з великої літери, підзаголовки стовпців – з малої, якщо вони є продовженням заголовка, або з великої, якщо вони мають самостійне значення. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять, заголовки і підзаголовки стовпців друкують в однині.

Таблиці ліворуч, праворуч і знизу, як правило, обмежують лініями.

Розділяти заголовки і підзаголовки боковика та стовпців діагональними лініями не допускається.

Горизонтальні й вертикальні лінії, що розмежовують рядки таблиці, можна не креслити, якщо брак таких не ускладнює користування таблицею.

Заголовки стовпців, як правило, друкують паралельно рядкам таблиці. За необхідності допускається перпендикулярне розміщення заголовків стовпців.

Шапку таблиці треба відокремлювати лінією від тексту таблиці.

Таблицю розміщують після першого посилання на неї в тексті. Посилання мають бути у тексті на всі таблиці. Таблицю розміщують уздовж сторінки або впоперек з відповідним поворотом її за годинниковою стрілкою.

Якщо рядки або стовпці таблиці виходять за формат сторінки, то таблицю поділяють на частини, які розміщують одна під одною або поряд, при цьому в кожній частині таблиці повторюють її шапку й боковик.

Таблиці які перевищують за розміром 2-3 аркушу виносяться у додатки.

 

 

Ілюстрації

Графічний матеріал

Графічний матеріал – рисунки, схеми, діаграми тощо – застосовують для детального встановлення властивостей або характеристик об’єкта дослідження роботи.

Графічний матеріал розміщується безпосередньо після першого посилання на нього, або на наступній сторінці, а за необхідності – у додатку (посилання на графічний матеріал в тексті роботи є обов’язковим).

За наявності таблиць, що доповнюють графічний матеріал, таблиці слід розміщувати після графічного матеріалу. Графічний матеріал може мати тематичну назву, яку розміщують під ним.

За необхідності під графічним матеріалом розміщують пояснювальні дані. Слово “Рис.” з номером і назву подають після пояснювальних даних. Підпис під Ілюстрацією звичайно має чотири основних елементи:

· найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом «Рис»;

· порядковий номер Ілюстрації, який вказується без знака номера арабськими цифрами;

· тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного;

· експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом. Треба зазначити, що експлікація не замінює загального найменування сюжету, а лише пояснює його. Приклад:

Рис. 1.24. Схема розміщення елементів касети:

1- розмотувач плівки;

2- сталеві ролики;

3- привідний валик;

4- опорні стояки.

 

Графічний матеріал (за винятком графічного матеріалу додатків) слід нумерувати арабськими цифрами наскрізно. Якщо рисунок один, його позначають “Рис. 1”.

Графічний матеріал кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка (Рис. В.3)

Рисунок (діаграму, схему тощо.), як правило, слід виконувати на одній сторінці. Якщо рисунок не вміщується на одній сторінці, дозволяється переносити його на інші сторінки. При цьому тематичну назву розміщують на першій сторінці, пояснювальні дані – на кожній сторінці і під ними друкують “Рис. …, аркуш …”, якщо є кілька рисунків, і “Рис. 1, аркуш …”, якщо є один рисунок.

Ілюстрації позначаються словом "Рис." і нумеруються послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Наприклад: "Рис.3.1" (перший рисунок третього розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

 

Наприклад:

     

8 12 13 17

традиційний графік роботи

 

             

7 9 11 12 13 14 17 19

гнучкий графік роботи

 

Рис.3.1. Варіанти традиційного та гнучкого графіка роботи

 

Джерело: [15], [7, с.16], [7,15,24] або розроблено автором за матеріалами звіту підприємства

 

Формули

Формули, за винятком формул, що містяться у додатках, мають нумеруватися наскрізною нумерацією арабськими цифрами. Порядковий номер формули позначається у круглих дужках праворуч від неї. Одну формулу позначають (1).

Посилання у тексті на порядкові номери формули дають у дужках.

Приклад:

… у формулі (1).

Формули в додатках нумерують окремо арабськими цифрами в межах кожного додатка з додаванням перед цифрою позначення додатка.

Приклад:

… у формулі (В.1).

Можлива нумерація формул у межах розділу. У цьому разі номер формули складається з номера розділу та порядкового номера формули, відокремлених крапкою.

Приклад:

(3.1) – означає першу формулу третього розділу.

У формулі як символи фізичних величин слід застосовувати позначення, встановлені відповідними стандартами або іншими документами.

Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, якщо вони не пояснювалися в тексті, мають бути наведені безпосередньо під формулою.

Пояснення кожного символу слід давати з нового рядка в тій послідовності, в якій символи наведено у формулі. Першій рядок пояснення має починатися словом “де”.

Формули, що подаються одна за одною і не розділені текстом, відокремлюють комою.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-21; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.192.254.246 (0.012 с.)