Що набуті особою після опанування

Теоретичного матеріалу курсу

Після опанування теоретичного матеріалу курсу з питань християнської етики в українській культурі особи, які навчаються за даною програмою, повинні знати:

 

- основні терміни та визначення;

- сутність понять “Етика”, “Християнська етика”, “Етикет”, “Релігієзнавство”, їх спорідненості та відмінності;

 

- дохристиянські політеїстичні релігії, загальні ознаки дохристиянських релігій;

 

- історичні корені виникнення та розвитку християнства в Україні як монотеїстичної релігії;

 

- моральне вчення та сутність християнства;

 

- місце і роль релігії в українській культурі;

 

- юрисдикцію і юриспруденцію принципу відокремлення школи від Церкви, а Церкви і релігійні організації від держави;

 

- духовно-виховні та культурологічні аспекти християнської етики;

 

- біблійні та євангельські висліви-накази та висліви-повчання морально-побутового характеру;

 

- християнські обряди та народні звичаї як осердя української культури;

 

- християнську етику людських взаємин;

 

- найбільші релігійні свята;

 

- прикмети, прислів’я та повір’я, що пов’язані з найбільшими релігійними святами;

 

- християнські народні свята, їх суспільна значимість і зміст;

 

- обрядові масові святкові заходи християнства;

 

- сутність народного святкового календаря, основні щомісячні народні свята;

 

- християнський етикет, норми поведінки і правила ввічливості в християнстві;

 

- принципи використання потенціалу української традиційної культури у навчально-виховному процесі вищих та загальноосвітніх навчальних закладів;

 

- головні чинники морально-естетичного самооздоровлення, збереження і розвитку національної свідомості та духовності народу;

 

- походження, розселення, характерні риси побуту, духовної культури українського етносу.

 

КОМПЕТЕНЦІЇ

Фахівця з питань християнської етики

В українській культурі

У професійній діяльності особа, яка опанувала теоретичний матеріал програми і набула відповідних компетентностей, повинна уміти:

 

- характеризувати дохристиянські політеїстичні релігії, загальні їх ознаки;

- пояснювати історичні витоки та сутність християнства як монотеїстичної релігії;

 

- використовувати духовно-виховні та культурологічні аспекти християнської етики у професійній діяльності вчителя, викладача вищого навчального закладу, вихователя дошкільного виховного закладу;

 

- користуватися нормативно-правовою базою стосовно запровадження основ християнської етики у навчально-виховному процесі вищих та загальноосвітніх навчальних закладів;

 

- трактувати принцип відокремлення школи від Церкви, а Церкви і релігійні організації від держави;

 

- тлумачити біблійні та євангельські висліви-накази та висліви-повчання морально-побутового характеру;

 

- давати пояснення щодо християнських настанов, обрядів та народних звичаїв;

 

- обгрунтовувати важливість християнської етики і етикету людських взаємин в українському суспільстві та українській культурі;

 

- давати коментар найбільшим релігійним святам християнства, їх особливостям та основному змісту;

 

- тлумачити сутність християнських народних свят та їх вплив на українську культуру;

 

- використовувати основи християнської етики та потенціал української традиційної культури у навчально-виховному процесі вищих та загальноосвітніх навчальних закладів;

 

- пояснювати сутність християнського етикету, норми поведінки і правила ввічливості в християнстві.

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

(ОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ – 54 год. 1,5 кредита ЕСТS)

(Орієнтовний)*

№№ п/п	Стислий зміст змістовних модулів (Розділи, теми програми)	ОБСЯГ ГОДИН
Л Е К Ц І Ї	С Е М І Н А Р С Ь К І	В С Ь О Г О А У Д И Т О Р Н И Х	С А М О С Т І Й Н А   Р О Б О Т А	В С Ь О Г О
1.	Вступ. Основні терміни і визначення.Сутність навчальної дисципліни “Християнська етика в українській культурі”. Дохристиянські політеїстичні релігії. Історичні витоки та розвиток християнства як монотеїстичної релігії. Християнські орієнтири людського життя.
2.	Християнська етика як складова науки про мораль. Світський і християнський світогляди в українській культурі. Християнизація освіти, виховання, науки, мистецтва і культури. Філософське підгрунтя християнської етики.
3.	Духовно-виховні та культурологічні аспекти в християнській етиці. Біблійні або євангелські висліви-накази та висліви-повчання морально-побутового та культурного характеру. Порушення релігійно-моральних норм. Епітімія. Християнська етика родинних взаємин.
4.	Християнські настанови, обряди та народні звичаї як осердя української культури. Хрещення і христини. Християнський родинний союз чоловіка і жінки. Церковне вінчання.
5.	Християнська етика людських взаємин. Сенс людського життя. Християнські цінності. Співчутливе ставлення до ближнього. Чуйне ставлення до горя, страждань. Щоденні вчинки. Благородство, мудрість, високодуховність.
6.	Найбільші релігійні свята. Основний зміст найбільших релігійних свят та особливості їх святкування. Свята, що не виходять із числа. Повір’я, приказки, прислів’я та прикмети, що пов’язані з найбільшими релігійними святами християнства. Свята, що виходять із числа.
7.	Християнські народні свята як складова української культури, християнської етики. Система християнських правил, прикмет, звичаїв і спостережень за природними явищами. Християнський календар та його особливі дати. Періодичність процесів у природі та відтворення їх у народному святковому календарі. Етимологія назв місяців року та фенологічні дні.
8.	Християнський етикет в українській культурі. Норми поведінки і правила ввічливості в християнстві Пошана та повага. Розуміння розуміння. Відкритість як шлях до пізнання і розуміння. Каяття як поновлення довіри, поваги, розуміння. Ставлення до ближнього, доброзичливість.
9.	Використання основ християнської етики та потенціалу української традиційної культури у навчально-виховному процесі вищих та загальноосвітніх навчальних закладів. Моральне вчення та сутність християнства. Місце і роль релігії в українській культурі.. Теоретико-методичні основи викладання курсу “Християнська етика в українській культурі”.
10.	Підготовка та захист реферативних робіт
11.	Разом (годин)

 

· До програми додатково можуть бути включені розділи, вивчення яких є актуальними для даного регіону, області, міста, сільської місцевості або окремого вищого навчального закладу.

 

 

ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

 

Бастарди – позашлюбні діти впливової особи.

Ввічливість – моральна і поведінкова категорія, риса характеру особи, під якими розуміють уміння шанобливо і тактовно поводитися з людьми, готовність знайти компроміс і вислухати точку зору іншої особи.

Вінчання – здійснення шлюбного церковного обряду вступати в шлюб. Гедонізм – ідеалістичний напрям в етиці, за яким насолода, приємність є найвищим благом, метою життя.

Гнів – найсильніший прояв ворожості.

Гріх – порушення Божих заповідей.

Гордість – почуття власної гідності, самоповаги.

Гординя - почуття особи своєї особливої, порівняно з іншими людьми, гідності.

Доброзичливість – ставлення до ближнього, що передбачає прагнення робити для нього добро.

Еготизм – перебільшення особою своїх позитивних якостей; самозакоханість, самолюбування.

Етика християнська – наука про християнську мораль, її походження, розвиток і роль в суспільному та особистому житті людей.

Етикет християнський – установлені норми поведінки і правила ввічливості в християнстві.

Етимологія - походження слова і його споріднені зв’язки з іншими словами тієї самої або інших споріднених мов.

Епітімія – церковне покарання, що накладається духовенством за гріховний вчинок.

Євангліє – головна частина Святого Письма Нового Завіту, головна частина Біблії.

Заздрість – хвороблива вразливість людини по відношенню до матеріального становища або службових успіхів та переваг ближнього.

Заповідь – біблійний або євангельський вислів-наказ, вислів-повчання морально-побутового характеру.

Злослів’я - недоброзичливі слова певної особи на чиюсь адресу.

Захланність – жадібність, ненажерливість.

Каяття – визнання особою власної провини.

Конфесія – самостійне, незалежне від інших релігій, віросповідання – належність до якої-небуть релігії.

Маслосвяття (соборовуння) – обряд помазання єлеєм тіла тяжкохворого чи вмираючого.

Милосердя – здатність особи любити, прощати, допомогати ближньому.

Миропомазання – таїнство, метою якого є наділення людини божественною благодаттю і полягає у змазуванні чола, очей, вух та інших частин обличчя і тіла віруючого ароматичною олією-миром.

Монотеїзм (єдинобожжя) - християнство, магометанство та інші релігії – релігійні вчення, що визнають творцем і правителем світу тільки одного Бога.

Морганатичний шлюб (мезальянс) – нерівний шлюб, шлюб з особою низчого соціального стану.

Пихатість – властивість особи надмірно високо думати про себе, погорда, зарозумілість, зазнайство.

Покаяння – визнання віруючою особою своїх гріхів перед священником, сповідь.

Політеїзм (багатобожжя) – релігія, що визнає існування багатьох богів.

Порок – небезпечна стадія гріха, при якій гріх настільки оволодіває людиною, що сковує її волю.

Поховання (похорон) – обряд проводів тіла померлого для погрибіння.

Причастя – християнський обряд,під час якого віруючі вживають хліб і вино -–символ тіла і крові Христа, стаючи ніби причетними до вічного життя.

Сповідь – частина Таїнства покаяння.

Спокуса – душевний стан людини, коли вона схильна до недозволених, небажаючих вчинків, хибних переконань, відходу від християнського життєвого напряму.

Священство – таїнство, за допомогою якого здійснюється зведення у сан священослужителя.

Таїнство – обрядові дії, через які, за вченням Церкви, віруючому передається Божа благодать: хрещення, причастя, священство, покаяння (сповідь), миропомазання, шлюб, маслосвяття (соборування).

Теологія – сукупність церковних учень про Бога й догмати релігій.

Фенологічні дні - дні, що характеризуються явищами, які відбуваються в рослинному і тваринному світі у зв’язку зі змінами пір року (строки цвітіння певних рослин, прильоту та відпьоту птахів, їх гніздування, парування тварин тощо).

Хрестини і христини – християнський церковний обряд хрещення (хрищення) та святкування і частування після цього обряду.

Хрещення і хрищення – релігійний обряд, що його відправляють над новонародженими або дорослими на знак прилучення їх до християнської етики.

Християнізація обрядів – церемонія проведення визначених звичаєм заходів, пов’яязаних з побутовими традиціями, з виконанням та дотриманням установлених Церквою культових дій.

Християнізація – прилучення до християнської релігії, узгодження з ідеологією християнства.

Християнство - одна з трьох світових монотеїстичних релігій (поруч із буддизмом та ісламом), має три напрями: православ’я, католицизм, протестантизм.

Христосування - у православних цілуватися тричі, вітаючись з Великоднем.

Хтивість – відчуття тілесного, плотського потягу; властивість особи, яка викликає або виражає тілесний, плотський потяг.

Церква – релігійна організація духівництва і віруючих, що об’єднана спільністю вірувань та обрядовості; будівля, в якій відбувається християнське богослужіння.

Язичество (поганство) – політеїстична релігія Київської Русі (до хрещення).

.

 

 

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1.

 

Загальні відомості

 

Сутність навчальних дисциплін “Етика”, Християнська етика”, “Релігієзнавство” та іншихнавчальних дисциплін духовно-морального спрямування. Їх спорідненості та відмінності.

Дохристиянські політеїстичні релігії. Язичество (поганство) як дохристиянська релігія Київської Русі до хрещення.

Язичницькі боги: Дажбог (бог щастя і багатства); Перун (управляв громами і блискавками); Сварожич (бог вогню); Волос (опікувався худобою); Стрибог (бог вітрів); Лада (богиня краси й порядку).

Обряди жертвопринесення богам.

Історичні витоки та розвиток християнства в Україні як монотеїстичної релігії. Християнство у релігійному просторі світу. Християнські орієнтири людського життя. Морально-етичні цінності християнства

 

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2.

 

Сутність моральних правил в українській культурі.

Мораль і її роль в суспільному та особистому житті людей.

Етика та етикет. Християнська етика як складова науки про мораль. Світський і християнський світогляди в національній культурі. Філософське підгрунтя християнської етики. Християнизація побутових традицій та установлених звичаїв. Християнизація освіти, виховання, науки, мистецтва і культури.

Конституція України про права людини, свободу совісті, світогляду і віросповідання.

Юрисдикція і юриспруденція принципу відокремлення школи від Церкви, а Церкви і релігійні організації від держави.

Проблеми співпраці школи і Церкви.

Обов'язковість вивчення релігії, проблем конфесійності. Підготовка педагогічних і науково-педагогічних працівників з християнської етики та інших навчальних дисциплін духовно-морального спрямування.

 

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 3.

Духовно-виховні та культурологічні аспекти в християнській етиці.

Заповідь. Біблійні або євангельські висліви-накази та висліви – повчання морально-побутового характеру. Сувора поведінка та неухильне виконання висловів-наказів та висловів-повчань.

Порушення релігійно-моральних норм, настанов, наказів та повчань. Гріх. Обряд покаяння в гріхах перед священником. Сповідь. Відверте признання і каяття в гріхах.

 

Епітемія як церковне покарання за гріхівний вчинок.

Християнська етика родинних взаємин. Сім’я як головний чинник виховання. Роль Церкви у вихованні. Сімейний молитовник. Моральні відносини в сім’ї.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 4.

Християнські настанови, обряди та народні звичаї

як осердя української культури.

 

Ім’я особи як параметр Ангела Хранителя, відзеркалення Душі.

Способи вибору ім’я новонародженому. Ім’я як інформаційна матриця (“Как вы яхту назовете, так она и поплывет”).

Хрещення (хрищення) новонароджених та дорослих. Хрестини (христини).

Християнський родинний союз чоловіка й жінки. Церковний шлюб. Співжиття чоловіка й жінки за взаємною згодою. Цивільний шлюб. Позашлюбні стосунки чоловіка й жінки. Морганатичний шлюб. Позашлюбні діти. Бастарди. Похіть. Біблійний та євангельський вислів-наказ, вислів-повчання морально-побутового характеру щодо похоті.

Церковне вінчання: надівання і обмінювання перстнями, передшлюбний перстень, рушники, “взірці” для молодят, вінці, “св’яте письмо” для жінки, спільний келих, поєднання рук молодих, зняття вінців і многоліття. Взаємний поцілунок.

Причини тривалого існування вінчального ритуалу.

Урочиста реєстрація церковного шлюбу.

Шлюбні обряди та звичаї різних народів і релігій.

Похіть. Біблійний та євангельський вислів-наказ, вислів навчання морально-побутового характеру щодо похоті.

Шанування пам’яті людини. Обряди, що пов’язані з проводами тіла померлого для погребіння (поховання), (похорон).

Християнський обряд похорону. Поховальне спорядження. Погребальна процесія.

Поховальні звичаї інших народів.

 

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 5.

Християнська етика людських взаємин.

Християнські цінності. “Покірна мудрість” або смиренність. Підкорення Божій волі (послух). Перемога добра над злом. Правда. Правдомовність. Щоденні вчинки. Сенс людського життя. Благородство, мудрість, високодуховність. Позитивне почуття втіхи.

Співчутливе ставлення до ближнього. Милосердя. Шанобливе ставлення до ближнього.Незлопам’ятство, вибачення провини. Доброзичливість. Чуйне ставлення до горя і страждань. Безупереджене та шанобливе ставлення до інших. Щедроти. Духовні цінності Терпіння. Гординя. Еготизм як вища стадія гордині. Зневага до інших. Пихатість та захланність.

 

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 6.

Найбільші релігійні свята християнства.

Основний зміст найбільших релігійних свят та їх тлумачення.

Особливості їх святкування та церковної служби.

Свята, що не виходять із числа. Різдво, Благовіщення Пресвятої Богородиці, Успіння Божої Матері, Воздвиження, Покрова Пресвятої Богородиці, Водохреще, Йордана та інші.

Свята, що виходять із числа. Паска (Великдень), Трійця, Масляна, Вербна, Вознесіння Господнє (Ушестя), Переполовення (Права (Переплавна) Середа), Початок Великого поста, Початок Петрова поста, Чистий Четвер та інші.

Повір’я, прикази, прислів’я та прикмети, що пов’язані з найбільшими релігійними святами християнства.

Передсвяткові та святкові страви християн. Кутя, узвар, капусняк, паска, крашанки та інші продукти живлення під час постів, передсвяткових та святкових днів християнства.

 

 

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 7.

Християнські народні свята.

Система християнських правил, прикмет, звичаїв і спостережень. Християнський календар свят різних святих. Народний календар.Особливі дати народного календаря: зимове і літнє сонцестояння, весняне і осінне рівнодення. Найвизначніші зимові, літні, весняні та осінні свята. Християнські пости. Різдвяний або Пилипів (свята чотиридесятниця), Великий Суворий, Слабкий або звичайний, Петрів, Успенський, Одноденні пости. Дні ситої їжі.

Свята як складова частина української культури, християнської етики. Суспільні функції і зміст християнських свят. Обрядові пісні, танці, масові святкові заходи.

Періодичність процесів у природі і відтворення їх в народному календарі. Етимологія назв місяців року та фенологічні дні. Прикмети та прислів’я.