Професійний алгоритм протоколу практичного заняття №18

Робота 1. Аналіз електроенцефалограм

Мета роботи: 1) ознайомитися з методом електроенцефалографії і видами ЕЕГ-активності в різних функціональних станах організму; 2) набути вміння визначати загальний фізіологічний стан людини у відповідності з ритмом, що реєструється на ЕЕГ

Для роботи потрібні: зразки зареєстрованої в різних функціональних станах електроенцефалограми.

Хід роботи. 1) Запис ЕЕГ проводять на багатоканальному електроенцефалографі. Обстежуваний перебуває у комфортних умовах в екранованій камері, сидячи в кріслі. За допомогою гумового шлему на його голові фіксують електроди, які з’єднують з приладом. Після налагодження приладу записують ЕЕГ, створюючи відповідні умови для формування певного фізіологічного стану людини (спокійна, активна бадьорість, фізіологічний або гіпнотичний сон, сприйнятт сенсорних подразників, тощо).

Основні фізіологічні ритми на ЕЕГ:

1)Спокійної бадьорості – a-ритм – частота 8-13 Гц, амплітуда 50-100 мкВ. Реєструється при заплющених очах, розслабленій мускулатурі, у відсутності емоційного напруження і активної розумової діяльності. В типових випадках найбільш представлений в потиличних, тім’яних (роландичнийa-ритм),потилично-скроневих, тім’яно-потиличних зонах кори.

2)Активної бадьорості – b-ритм – частота більш 13 Гц, амплітуда до 20-25 мкВ. Реєструється при розплющених очах, дії різних, зокрема, світлових, подразнень, активній розумовій діяльності, емоційному напруженні. В типових випадках найбільш представлений в лобних і центральних тім’яних ділянках великих півкуль головного мозку.

3)Поверхневого сну (наркозу, гіпоксії) - t-ритм (або q-ритм) – частота 4-8 Гц, амплітуда 100-150 мкВ.

4)Глибокого сну (наркозу, гіпоксії) – D-ритм (або d-ритм) – частота 0,5-3,5 Гц, амплітуда 250-300 мкВ.

У відповідь на дію короткочасних сенсорних подразників певної модальності (світлові, звукові і т.п.) у відповідних зонах кори виникають специфічні відповіді – викликані потенціали, що дозволяють аналізувати сприйняття і переробку сенсорних сигналів певними ділянками кори головного мозку.

2)А. Проаналізувати наведені електроенцефалограми за амплітудою (А) і частотою (ν) хвиль, враховуючи зроблені на них помітки. У висновках: зазначити, в якому фізіологічному стані знаходилась людина, в якій реєстрували ЕЕГ (Б); охарактеризувати визначений стан людини (В).

 

 

Результати роботи:

1)

А. А= ν=

Висновки:

Б.

В._____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________2)

А. А= ν=

Висновки:

Б.

В._______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3)

А. А= ν=

Висновки:

Б.

В._______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

4)

А. А= ν=

Висновки:

Б.

В._______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5)

А. А= ν=

Висновки:

Б.

В._______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Робота 2. Дослідження впливу емоційного збудження на показники серцево-судинної системи

Емоційне збудження моделюють внаслідок здійснення математичних дій в умовах дефіциту часу.

Мета роботи: встановити, як змінюється частота скорочення серця (ЧСС) під час емоційного напруження, зумовленого дефіцитом часу.

Для роботи потрібні: секундомір.

Хід роботи. Роботу виконують бригади, до складу яких входить 2 студенти: один – обстежуваний, другий – дослідник, який визначає ЧСС. Спочатку вимірюють і записують показник в стані спокою, а потім - після виконання завдання. Завдання виконують двічі: перший раз у спокійних умовах (швидкість складання довільна), другий раз – в умовах дефіциту часу (не менше 40 складань за 1 хв).

Конкретне завдання таке: на аркуші паперу записують 2 цифри (одна під другою), а обстежуваний складає їх і записує суму поруч із верхньою цифрою (якщо сума більше 10, то число десятків опускають, а пишуть тільки одиниці). Верхню цифру переносять у нижній ряд. Потім складають нові дві цифри і записують таким же чином.

Наприклад, 5 7 2 9 1 0 1 1 2 3 5

2 5 7 2 9 1 0 1 1 2 3 і т.д.

 

Результати роботи:

Умови виконання роботи	ЧСС/хв	Кількість складань
до виконання дій	після виконання дій
При довільній швидкості дій
В умовах обмеженого часу

Висновки: у висновках відповісти на такі запитання:

Як і чому змінювалась ЧСС в процесі дослідження?

Про який емоційний стан це свідчить?

Які умови за теорією П.В.Симонова призводять до виникнення емоцій?

4)Які механізми, зв’язані з емоційним станом, здатні вплинути на Іі, Еі, · Чн?

Яку функцію (роль) виконують емоції в умовах обмеження часу на задоволення потреби?

Виконати завдання

Завдання 1.

Кіт з видаленими вентро-медіальними ядрами гіпоталамуса вперто розшукував їжу вже через півгодини після рясного годування і виявляв ознаки незадоволення (бив хвостом, нявчав), оскільки пошук був не результативним.

А. Визначте, який рефлекс відбувався у кота. В. Конкретизуйте де саме знаходяться мотиваційні центри, які запускають поведінку пошуку їжі. С. Проілюструйте механізми виникнення відповідної мотивації і поведінки кота пояснювальною схемою. D. Проілюструйте структуру поведінкової реакції кота, використавши модель поведінкового акту П.К.Анохіна. Е. Зазначте, в якій ланці поведінкового акту відбулися порушення та поясніть, чому. G. Визначте, за участю яких нейронів головного мозку (за медіатором) виникає негативний емоційний стан кота.

Завдання 2.

При пропусканні електричного струму через підлогу ізольованої камери у кішки розширюються зіниці, вона прискорено дихає, шипить, жалібно нявчить і бігає по камері в пошуках вкриття, поки не знаходить дерев'яної підставки, на якій заспокоюється. А. Визначте, який вид поведінки відбувається у кішки. В. Конкретизуйте, які саме функціональні центри гіпоталамуса обумовлюють таку поведінкову реакцію. С. Проілюструйте фізіологічний механізм виникнення цієї реакції відповідною схемою та дайте пояснення до схеми. D. Використайте для аналізу поведінкової реакції кішки функціональну модель структури поведінкового акту П.К.Анохіна.

Протокол перевірено. ________________________

(підпис викладача, дата)

Список літератури

Основна

1.Нормальна фізіологія / За ред. В. І.Філімонова, К.: Здоров’я, 1994 – 608 с.

2. Фізіологія. За ред. В.Г.Шевчука. Навчальний посібник. Вінниця. 2005. 564 с.

3. Фізіологія людини. Вільям Ф.Ганонг. Переклад з англ. Львів: БаК, 2002 – 784 с.

Додаткова

4. Физиология человека: в 3-х томах. Перевод с английского. Под ред. Р.Шмидта и Г.Тевса. – М: Мир, 1996.

5. Textbook of medical physiology / Arthur C. Guyton, John E. Hall.2000. 2006.

7.Медицинская физиология /А.К. Гайтон, Дж.Э. Холл/Пер. с англ./Под ред.В.И.Кобрина. – М.: Логосфера, 2008. – 1296 с.