На методичній нараді кафедри

Фізіології

завідувач кафедри

професор____________В.Г.Шевчук

«_______» 2010 р.

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ

ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

 

Навчальна дисципліна	«ФІЗІОЛОГІЯ»
Модуль №1	«ЗАГАЛЬНА ФІЗІОЛОГІЯ ТА ВИЩІ ІНТЕГРАТИВНІ ФУНКЦІЇ»
Змістовий модуль 8.	Фізіологічні основи поведінки
Тема практичного заняття №18	Фізіологічні основи і види поведінки. Дослідження ролі мотивацій та зворотного зв’язку у поведінкових реакціях
Курс	2-й
Факультет	Медичний

 

Київ-2010

 

 

Змістовий модуль 8: Фізіологічні основи поведінки

Практичне заняття №18.

Тема: Фізіологічні основи і види поведінки. Дослідження ролі мотивацій та зворотного зв’язку у поведінкових реакціях

Актуальність теми

Ця тема розкриває механізми взаємодії організму як єдиного цілого з зовнішнім середовищем. Такі механізми відносять до категорії вищих інтегративних функцій нервової системи. В рамках цих функцій насамперед вивчають закономірності роботи головного мозку, що є підґрунтям певного сприймання дійсності і різних форм і аспектів поведінки. В основі біологічних форм поведінки лежить мотиваційне збудження (певний інтегративний стан головного мозку), в якому переломлюються внутрішні потреби організму. Інформація про задоволення/незадоволення актуальної проблеми при здійсненні певного поведінкового акту потрапляє до відповідних мозкових центрів за каналом зворотного зв’язку. Конкретний зміст процесів в ЦНС від початку і до завершення поведінкового акту детермінує певну форму поведінки (зокрема, локалізація збуджених мотиваційних центрів мозку, спадковість/набуття поведінкової програми, що реалізується, ступінь залучення лімбічних структур і моноамінергічних систем мозку, які відповідають за емоційний компонент поведінки, тощо). Засвоєння загальних закономірностей і конкретизація механізмів нервового забезпечення поведінки має безперечне значення для професійної діяльності лікаря будь-якого профілю.

2.Навчальні цілі:

Знати: основні види природженої поведінки. Оволодіти вміннями: пояснювати механізми виникнення біологічних потреб і мотивацій, конкретизувати їх зміст та роль у формуванні різних природжених і набутих форм поведінки, спрямованих на підтримання гомеостазу; аналізувати структуру цілісного поведінкового акту як детермінованої функціональної системи та пояснювати значення зворотного зв’язку у завершенні поведінкового акту (в регламентованих задачами і творчо імпровізованих ситуаціях); пояснювати роль емоцій у сприйманні дійсності і поведінковий реакціях на підставі класичних фізіологічних концепцій емоцій (П.К.Анохіна, П.В.Симонова); аналізувати різні аспекти механізмів виникнення емоцій, емоційної поведінки (в регламентованих задачами і творчо імпровізованих ситуаціях).

Ознайомитися з методом реєстрації викликаних потенціалів в корі великих півкуль у відповідь на дію сенсорних подразників і оволодіти навичками визначення загального функціонального стану у відповідності з видом ЕЕГ-ритму, що реєструється у людини; зазначення ролі біоритмів у формуванні різних функціональних станів.

3. 3. Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою

3.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які має засвоїти студент при підготовці до практичного заняття

Термінологія	Визначення
Вища нервова діяльність (ВНД)	Це діяльність кори головного мозку і найближчої підкірки, яка забезпечує взаємодію організму із зовнішнім середовищем для досягнення пристосувальної реакції організму (за визначенням І.П.Павлова)
Поведінка	Це цілеспрямована взаємодія організму із зовнішнім середовищем для забезпечення його пристосувальної реакції, яка має задовольнити певні внутрішні потреби
Внутрішні біологічні потреби	Це стан організму, який характеризується нестачею або надлишком чогось в організмі, свідоцтвом чого є відхилення параметрів гомеостазу, які можуть бути відновлені лише при взаємодії організму із зовнішнім середовищем
Мотивації	Це прагнення, спонукання до дій організму, що спрямоване на пошук ознак у зовнішньому середовищі, необхідних для задоволення внутрішньої потреби організму
Аферентний синтез	Це перший етап поведінкової реакції за П.К.Анохіним, який включає аналіз і обробку аферентних сигналів про наявність домінуючої мотивації, аферентної сигналізації про стан зовнішнього середовища і пускових стимулів на підставі пам’яті
Акцептор результату дії	Це сукупність нейронів, що зберігають інформацію про параметри кінцевих результатів поведінки – задоволення внутрішніх потреб і порівнюють їх шляхом зворотної аферентації з тими параметрами, які отримані при конкретних результатах дії організму
Інстинкти	Це природжені складні форми біологічної поведінки, які здійснюються за жорсткими, детермінованими видовим генотипом програмами і мають ланцюговий характер
Емоції	Це стан організму, якій може супроводжувати сприймання дійсності і поведінку, і для якого характерно: 1)яскраві суб’єктивні переживання, що відбивають відношення індивіду до певної ситуації, у тому числі і в поведінковій реакції /сприймання реальності і поведінка переломлюються через суб’єктивне, яскраво представлене на сенсорному рівні відношення до цієї реальності/ 2)зміни вісцеральних систем організму, що біологічно спрямовані на задоволення внутрішніх потреб організму 3)зовнішні прояви у вигляді рухових реакцій (характерні пози, міміка, жестикуляція, хода і т.п.), які також сприяють задоволенню внутрішніх потреб організму
Моноамінергічні системи мозку	Це групи нейронів, що починаються у стволовій частині мозку, встановлюють контакти медіаторами моноамінами, до яких належать норадреналін, адреналін, дофамінтасеротонін, іннервують практично всі мозкові відділи і суттєво визначають емоційне сприймання дійсності, рухову і біоритмічну активність організму (зокрема, норадренергічна (адренергічна) системи відіграють роль центрів задоволення, позитивних емоцій, бадьорості і стимуляції статевої поведінки,дофамінергічна система є ініціатором рухової активності і також претендує на роль центрів бадьорості;ізсеротонінергічною системою зв’язані гальмування загальної активності, статевої активності і зміни стану бадьорості на сон, а також запобігання депресії)
Біоритми	Це циклічні зміни життєдіяльності організму, що характеризуються певним періодом – часом, за який здійснюється повний цикл певного біоритму. Циркадіанними біоритмами визначають цикли, період яких описується добою(від лат.circa – близько, dies – день; наприклад, сон – бадьорість). Біоритми з меншою частотою й тривалістю більше доби визначають як інфрадіанні (infra – менше; наприклад, менструальний цикл, сезонні зміни). Ультрадіанні біоритми – з тривалістю менш доби і більшою частотою (ultra – більше; наприклад, серцевий дихальний ритм)

3.2.Теоретичні питання

1.Поняття «поведінка» та «вища нервова діяльність».

2.Біологічні потреби та мотивації: фізіологічні механізми виникнення, класифікація, фізіологічна роль.

3.Функціональна модель акту поведінки за концепцією П.К.Анохіна. Значення зворотного зв’язку у реалізації «кванту» поведінки. Уявлення про послідовне та ієрархічне квантування.

4.Види поведінки. Природжена поведінка: різновиди та фізіологічні механізми.

5.Емоційна поведінка як різновид природженої. Теорії виникнення і фізіологічні механізми емоцій. Роль лімбічної системи у формуванні емоційних проявів: вісцеральні і соматичні компоненти емоцій. Функції емоцій.

6.Біоритмічні основи поведінки.

Практичні роботи

1.Аналіз електроенцефалограм.

2.Дослідження впливу емоційної напруги на показники серцево-судинної системи

Зміст теми