Музика протягом усіх слів ведучих « Укр. традиції»

В-чий. Колись це було частиною молодіжних вечорниць. Де парубки та дівчата шукали собі пару для майбутнього подружнього життя (відео без звуку впродовж всіх слів).

В-ча. В цей день молодь влаштовувала ігри.

В-чий. Традиційною грою в Україні було кусання калити.

В-ча. Калитою називали великий корж з білого борошна. Корж підвішували посередині будинку. Обирали вартового, якого називали паном Калитинським. Всі інші хлопці по черзі виконували роль пана Коцюбинського: осідлавши коцюбу, Коцюбинський мав підстрибнути та вкусити калиту. При цьому не можна було сміятися, щоб пан Калитинський не обмазав лице сажею.

В-чий. Коли охоронець був хорошим, то іноді за весь вечір нікому не вдавалося дістатися до калити. А якщо хтось із парубків все таки куштував корж, то наступного року він мав щасливо одружитися.

В-ча. В кінці свята калиту знімали та ділили між усіма учасниками гри.

В-чий. У ніч на Андрія хлопці мали необмежені права бешкетувати і односельці їм вибачали. Адже в свято парубоцьке вони провчали непокірних батьків, які не дозволяли своїм дочкам гуляти на вечорницях.

В-ча. Пустуючи хлопці міняли ворота закоханих.

В-чий. Отож вранці батькам доводилось розпитувати сина чи дочку на якому кутку села шукати свої ворота та йти, щоб поблище познайомитися з майбутніми сватами.

В-ча. Поки хлопці бешкетували, дівчата ворожили, намагаючись випитати у Андрія коли і з ким іти під вінець (відео зі звуком).

В-чий. Свято Андрія має місце не лише у свідомості людей. Воно внесене у перелік церковних свят.

В-ча. А чи знаєте ви про його виникнення? Хто такий цей Андрій? (відо-інтерв’ю і звуком) на 16.35 хв.

Звучить музика протягом усіх слів ведучих «Релігійне походження свята»

В-чий. 13-те грудня вважається днем пам’яті мученицької смерті одного з 12 христових апостолів – Андрія (відео без звуку впродовж всіх слів).

В-ча. Він був розіп’ятий на ікс-подібному хресті за свою віру в Бога. Цей Андрій відомий в народі як Первозванний.

В-чий. За легендами Андрій проповідував християнство. Дійшов аж до місця, де згодом був заснований Київ. На його честь побудована Андріївська церква та Андріївський узвіз.

В-ча. Якщо свято Андрія має глибоке релігійне походження, тоді звідки з’явилися ворожіння у цей день?

В-чий. Як свідчить історія у цей день наші предки язичники у ніч з 12 на 13 грудня посвячували юнаків у воїни. Це було напередодні свята народження Сонця або Калити. У цей вечір відбувалося багато магічних ритуалів, скерованих на те, щоб причарувати коханого або дізнатися чи відбудеться весілля цього року. З приходом християнства це свято було замінено на свято апостола Андрія Первозванного.

Оскільки розуміння значення нового свята не відбулося, Андрія почали шанувати як уособлення чоловічого начала та приписувати йому покровительство шлюбу.

В-ча. Тобто змінилася тільки назва свята. А значення та обряди лишились ті самі.

Звучить музика «Кумасі»

Кумоньки

1. Соломія. Ой добридень, сусідонько! Чи дуженькі, чи здоровенькі? (тричі цілуються в щічку)
2. Софія. Добридень! Та хіба ж він добрий цей день. Ото якби не ви, вийшла по воду та й не було б з ким поговорити, що передати, що сусідам принести. А шо то ваші кури отам в мене на городі роблять (показує пальцем). Там…там…

1. А хто вам сказав що то мої кури? Що вони позначені? А може то Ганині кури.
2. Ганині, не Ганині, а сьогодні додому не підуть…в мене залишаться!

1. Як то так не підуть. Сьогодні ввечері мої кури повинні нестися в дома. Чи може ви, сусідонько дорогенька, хочете мої яйця від моїх курей забирати собі як ті яблучка, що попадали вам за тин. Га?
2. На межі лежали – моїми стали!

1. Як то так? А то може як мій Петро та піде, та стане вам на межу, то й до вас піде?
2. А чому б ні! Піде! Чим я гірша від вас! Не товста. Не веснянкувата!І не язиката!

1. Що! Щьо! То це я товста?и ТО це я веснянкувата? (береться за відро і йде до сусідки)
2. Бодай побила тебе лиха година як ти мої яблучка обтрусила! (іде розлючена геть)

1. Та шоб твоїми курами одні кіндери неслися! (забирає відро). Тьху на тебе!

Cлова з-за сцени.

В кожнім думаю селі є такі ґаздині. Можуть вони говорити аж по цілій днині. Довго так вони сварились там біля криниці, поки не повиростали їм гулі на язиці.

Ну ось і вечір, вівці біля броду із річки п’ють холодну воду. На вечорниці хлопці поспішають, дівчатонька що їх кохають.

Танець «Місяць по небу ходить».

Танцюють: Гаврищук Мар’яна, Мельник Юлія, Романюк Марія, Зубова Віка, Хомич Віта

Співають: Дацюк Орися, Чайка Мар’яна

(Мама порається біля печі, а донька вишиває)

Господиня. Ось і вечір на дворі, чути спів. А ні дівчат, ані хлопців не видно. Що то молодість! Цілу ніч гуляли. Тільки б музику та пісні слухали. І то з споконвіку так велося.

Звучить музика «Слова господині»

І ми колись…як згадаююю… та літа..летять наче орли сизокрилі. (Плаче)

Донька .(Котуль Юля) Мамо, мамо, витріть сльози. В нас сьогодні вечорниці. Прийдуть дівчата з парубками і повеселитеся з нами! Але чому ж їх так довго немає.

Стукіт в двері (тупотіння ногами)

Дівчина 1. (Дацюк Орися) Добрий вечір у вашій хаті! Чи пустите до господи?

Господиня. І вам вечір добрий, дівчатонька! Заходьте, сідайте.

Всі дівчата разом. Добрий вечір!

Господиня. Сідайте у нашій хаті на нашій лаві.

Дівчина 2. (Лендєл Наталя) Тітко, а дядько Сашко? Чому ж це його не чутно, не видно?

Господиня. А хто його знає. Знову десь пропав. Ой, тільки б не зустрівся з кумом!

… А ви сідайте (до дівчат). Юлю, пригощай та розважай дівчат.

Донька. Доброго вечора, дівчатонька. Дякуємо що зайшли! (цілує кожну дівчину у щічки.)Дівчата поцілувавшись, лишаються стояти.

А які новини ви з собою принесли?

Дівчина 3. (Чайка Мар’яна) Дівчата, а що я вам зараз розкажу, не повірите!

Дівчина 4. (Яконюк Софія) Та що там вже говори! (Обходить дівчину і зупиняється збоку з опертою об голову рукою.)

Дівчина 3. (Чайка Мар’яна) Я вчора Діму Котуля, тітки Люби, тої що біля ферми живе, внука з міста бачила. То так близько. Як оце вас зараз бачу.

Дівчина 5. (Рикун Катя) Хах, та що там бачила. Я з ним навіть говорила! Як оце зараз із вами.

Дівчина 1. (Дацюк Орися) А я з ним навіть цілувалася, як оце з вами….(сміх серед дівчат). Та ні …це було зовсім інакше..

Дівчина 3. (Чайка Мар’яна) Брешеш, не цілувалася!

Дівчина 1. (Дацюк Орися) Це я брешу? Та ти мені просто заздриш!

Дівчина 3. (Чайка Мар’яна) Це я заздрю?

Дівчина 2. (Лендєл Наталя) (розбороняє) Дівчата перестаньте сперечатися!

Ви знаєте…якщо мені сьогодні Юра не освідчиться, я щось собі зроблю!

Дівчина 4. (Яконюк Софія) Нічого ти собі не зробиш!

Дівчина 2. (Лендєл Наталя) Це я не зроблю?! Та знаєш що я собі зроблю?! Я собі нову зачіску зроблю! Його ім’я на потилиці вистрижу.

Дівчина 5. (Рикун Катя) А мій Владислав, якщо сьогодні до мене не підійде, то я на себе руки накладу!

Дівчина 4. (Яконюк Софія) Як накладеш?!

Дівчина 5. (Рикун Катя) Як-як. Ось так! (кладе руки на голову)

Донька. Годі вам дівчата про хлопців говорити! Давайте ліпше заспіваємо!

Пісні

1. «Цвіте терен»

Чом ти не прийшов»

Дівчина 3. (Чайка Мар’яна) Дівчата, а щоб Павло звернув на мене свій погляд, мені, може, пластичну операцію зробити?

Дівчина 5. (Рикун Катя) Та на твою операцію в усій країні пластику не вистачить!

Дівчина 3. (Чайка Мар’яна) Хм. А давайте затанцюємо, а то щось моїм чобіткам сумно стало.

 

Танець з хустками

Танцюють: Чайка, Лендєл, Рикун, Яконюк

Донька Дівчатонька, а де ж це наші хлопці? Чому їх так довго немає?!

Стукіт в двері

Звучить пісня «Ой ти грицю»

Заходять дівчата

Федик Настя. Добрий вечір, вашій хаті!

Добренкова Мар’яна. Запізнились ми трішки.

Бурдель Мар’яна. То вже вибачайте.

Стецюк Марійка. Ті збиточні хлопці не пускали нас.

Стецюк Світлана. Дівчата, а чому сумуємо? Давайте утнемо танець запальний.

Танець «Ой, дриці, дриці»

Стукіт в двері

Заходять хлопці, співаючи пісню «Ой на горі та й женці жнуть….»

Хлопець 1. (Романюк Сергій) Дівчата, пустіть но до хати.

Дівчина 6. (Панькевич Катя) Гарненько попросіть!

Хлопець 2. (Сидоров Назар) Пустіть кажемо до хати!

Дівчина 1. (Дацюк Орися) Агов, хто такий?

Хлопець 3. (Федорук Роман) Пес рябий!

Хлопець 4. (Остапчук Діма) Баран круторогий!

Хлопець 1. (Романюк Сергій) Ведмідь клишоногий! Пустіть до хати.

Донька. Не пустимо в хату, вас дуже багато!

Хлопець 3. (Федорук Роман) Пустіть ліпше, а то буде гірше.

Дівчина 4. (Яконюк Софія) Ми як візьмем рогатини поламаєм ваші спини!

Хлопець 1. (Романюк Сергій) Дівчатонька, голубятонька, ми прийшли не битися. Ми прийшли миритися!

Хлопець 2. (Сидоров Назар) І подарунки принесли і музику привели.

(Хлопці заходять)