Української академії банківської справи

Національного банку України

 

Кафедра економіки, обліку і аудиту

 

 

Методичні вказівки до практичних занять

Із дисципліни «Екологія»

6.030503 – «Міжнародна економіка»,

6.030508 – «Фінанси і кредит», 6.030502 – «Економічна кібернетика»,

6.030509 – «Облік і аудит»

 

 

Севастополь – 2011

Практичне заняття 1

АНТРОПОГЕННЕ ЗАБРУДНЕННЯ ТА ІНЖЕНЕРНА ОЦІНКА СТАНУ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА ЗА МЕТОДОМ В.Г. ГМОШИНСЬКОГО

Оцінити стан навколишнього природного середовища можна лише приблизно через великий обсяг статистичних даних, які необхідні для повної характеристики (про тип і кількість різних забруднювачів, їх поширення у просторі і часі, вплив на людський організм і екосистеми тощо), та відповідно значні витрати на їх збір та обробку.

В.Г. Гмошинський запропонував експрес-методи якісного і кількісного оцінювання навколишнього середовища, що дозволяють
виявити потреби у проведенні заходів з оздоровлення довкілля.

Вагомою складовою методики інженерного оцінювання стану навколишнього середовища за методом Гмошинського є процес розподілу сукупності подібних елементів (екологічних об’єктів, забруднювачів тощо), послідовне формування їх за принципом зменшення або збільшення прояву певної ознаки, властивої кожному з них. Для цього краще застосовувати один з методів експертної оцінки – парних або послідовних порівнянь, оскільки вони дозволяють відкоригувати положення кожного об’єкта в сформованій послідовності.

Врахування вагомості кожного з елементів в наступних розрахунках здійснюється через застосування коефіцієнта зважування, який визначається шляхом експертної оцінки або обчислюється за допомогою такої математичної функції:

, (1.1)

де і – номер (ранг) елемента в ранговій послідовності.

Для кількісної оцінки рівня забруднення навколишнього середовища В.Г. Гмошинський запропонував коефіцієнт забруднення навколишнього середовища, що визначається за формулою:

, (1.2)

де m – загальна кількість забруднюючих речовин, виявлених у повітрі;

N_і – фактична кількість і -ї забруднюючої речовини;

j_і – коефіцієнт зважування для і -ї забруднюючої речовини;

Ф_і – фізіологічна норма і -ї забруднюючої речовини, тобто його ГДК.

Якісна оцінка стану навколишнього середовища здійснюється за
табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Оцінка стану навколишнього середовища

Коефіцієнт Q	Токсичність
Менше 1	Нешкідлива
1-1,99	Мала
2-2,99	Істотна
3-3,99	Інтенсивна
4-5	Досить інтенсивна
Більше 5	Катастрофічна

 

Потреба у здійсненні природоохоронних заходів певної категорії за методом В.Г. Гмошинського визначається на підставі даних про характер впливу забруднення навколишнього середовища на різні екологічні об’єкти.

Вихідним моментом є розподіл екологічних об’єктів за ознакою зменшення їх значення для людини. Прикладом розподілу, який може застосовуватися в практичному використанні методики В.Г. Гмошинського, є така послідовність екологічних об’єктів (і – ранг об’єкта):

1) людина (i = 1);

2) домашні тварини і культурні рослини (i = 2);

3) промислові тварини і дикорослі рослини (i = 3);

4) домінуючі види біоценозу (i = 4);

5) малочисельні види рослин і тварин, які нейтральні щодо господарської діяльності людини (i = 5).

Для екологічних об’єктів, на які впливає забруднення, визначається коефіцієнт зважування за формулою 1.1. При цьому вважається, що для екологічного об’єкта “людина” коефіцієнт зважування j_і = 2.

Наступним кроком при визначенні потреби в природоохоронних заходах є формування загальної екологічної таблиці, за якою відбувається коригування коефіцієнтів зважування з врахуванням характеру негативного впливу стану довкілля на певні екологічні об’єкти (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Загальна екологічна таблиця

Ранг стану довкілля, γ	Стан середовища існування	Оцінка небезпечності середовища існування для екологічних об’єктів (j = γφі)
Людина і = 1	ДТКР і = 2	ПТДР і = 3	ДВБ і = 4	Нейтра-льні і = 5
	Безпечне середовище існування, забруднювачі повітря, води та ґрунту не накопичуються	2,0	1,0	0,75	0,50	0,31
	Нормальне середовище існування, але забруднювачі поступово накопичуються	4,0	2,0	1,50	1,0	0,62
	Наявні випадки зворотних морфофізіологічних порушень, що пов’язані із змінами генетичної структури популяцій	6,0	3,0	2,25	1,5	0,93
	Наявні випадки незворотних морфофізіологічних порушень	8,0	4,0	3,0	2,0	1,24
	Гранично небезпечне середовище	10,0	5,0	3,75	2,5	1,55

 

Критерієм нормалізації середовища існування вважається формула:

§ для певного об’єкта:

; (1.3)

§ для всієї системи:

, (1.4)

де γ_і – зважена оцінка рівня токсичності середовища існування;

γ_mах – оцінка максимально можливого рівня токсичності.

Визначення потреби у впровадженні природоохоронних заходів відбувається на підставі критерію В за таблицею 1.3.

Таблиця 1.3

Оціночна шкала потреб у здійсненні природоохоронних заходів

Критерій нормалізації, В	Засоби техніко-біологічного впливу	Критерій складності	Рівень категорії	Критерій нормалізації за рівнями категорії складності, В
0-0,09	Практично безпечне середовище	І	–	–
0,1-0,19	Організаційні заходи	ІІ	–	–
0,20-0,49	Застосування засобів фільтрації	ІІІ	Нижній (Н)	0,20-0,29
Середній (С)	0,30-0,39
Верхній (В)	0,40-0,49
0,50-0,79	Система спеціальних техніко-біологічних засобів захисту	ІV	Нижній (Н)	0,50-0,59
Середній (С)	0,60-0,69
Верхній (В)	0,70-0,79
0,80-0,97	Повна зміна технології виробництва	V	Нижній (Н)	0,80-0,89
Середній (С)	0,90-0,95
Верхній (В)	0,96-0,97
0,98-1,0	Ліквідація підприємства	VI	–	–

Завдання 1.1

Визначити коефіцієнт забруднення повітря та оцінити ступінь забруднення навколишнього середовища для трьох населених пунктів, розташованих поблизу підприємств хімічної промисловості. Зробити висновки про необхідність впровадження природоохоронних заходів.

Фізіологічна норма та коефіцієнт зважування і-ї забруднюючої речовини наведені в табл. 1.4.

Таблиця 1.4

Фізіологічна норма та коефіцієнт зважування і- ї забруднюючої речовини

Дані	Бутифос	Нітроген	Етил-бензол	Диметіламін	Діоксид азоту	Ацетальдегід	Аміак
Фізіологічна норма (ГДК), (Фі), мг/м^3	0,010	0,010	0,020	0,050	0,085	0,010	0,15
Коефіцієнт зважування (jі)), одн.	1,00	1,00	0,72	0,72	0,53	0,29	0,21

Приклад розв’язання

Таблиця 1.5

Фактичний вміст забруднювачів по населених пунктах, N_і мг/м³

Дані	Бутифос	Нітроген	Етил-бензол	Диметіламін	Діоксид азоту	Ацетальдегід	Аміак
Пункт 1	0,056	0,013	0,117	0,023	0,033	0,015	0,076
Пункт 2	0,091	0,048	0,035	0,083	0,154	0,022	0,176
Пункт 3	0,040	0,037	0,021	0,005	0,042	0,009	0,018

 

Розраховуємо коефіцієнт забруднення (Q) навколишнього середовища для кожного з трьох населених пунктів за формулою 1.2.

. . .

Висновки

Під час проведення інженерного оцінювання навколишнього середовища за методом В.Г. Гмошинського в трьох населених пунктах отримані такі коефіцієнти забруднення: Q₁ = 2,72; Q₂ = 4,06; Q₃ = 2,03.

Використовуючи для оцінки стану навколишнього середовища табл. 1.1, встановлюємо, що в населених пунктах 1 і 3 – істотне забруднення, а в пункті 2 – інтенсивне.

Отже, потрібно втрутитися в усі три екосистеми, тому що асиміляційний потенціал природи не в змозі самостійно подолати наслідки антропогенного забруднення. Для цього необхідно вжити такі заходи:

1. Зменшити надходження забруднюючих речовин в навколишнє середовище шляхом вжиття заходів з очищення викидів та скидів, наприклад, із застосуванням очисних споруд та устаткування.

2. Здійснити заходи щодо збільшення асиміляційного потенціалу навколишнього середовища: насадження рослин, дерев тощо.

3. В другому населеному пункті взагалі можуть бути закриті підприємства, які мають шкідливі викиди.

Перевагу слід надати першому заходу, тобто зменшенню рівня забруднення навколишнього середовища.

Завдання 1.2

Визначити якісну оцінку заходів щодо оздоровлення навколишнього середовища існування, якщо відомо:

§ забруднювачі поступово накопичуються, але на людей та домашніх тварин вони безпосередньо не здійснюють шкідливого фізіологічного впливу. За іншими екологічними об’єктами наявні зворотні морфологічні порушення;

§ забруднюючі речовини поступово накопичуються. Це на людей
безпосередньо не впливає, але зафіксовані випадки незворотних порушень у домашніх тварин та культурних рослин. За іншими екологічними об’єктами наявні зворотні морфофізіологічні порушення;

§ забруднюючі речовини поступово накопичуються. Це безпосередньо не впливає на людей, але навколишнє середовище стає гранично небезпечним для існування екологічних об’єктів, що нейтрально відносно господарської діяльності людини. За іншими екологічними об’єктами наявні зворотні морфофізіологічні порушення;

§ зафіксовані випадки зворотних морфофізіологічних порушень у людей та домашніх тварин. На інші екологічні об’єкти накопичення забруднюючих речовин у навколишньому середовищі безпосередньо не здійснює негативного впливу.

Рангові оцінки екологічних об’єктів та стану навколишнього середовища відповідають наведеним у табл. 1.2.

Приклад розв’язання

На основі даних табл. 1.2 визначимо критерії нормалізації за екологічними об’єктами, що зазнають негативного впливу довкілля:

γ₁ = 4,0; γ₂ = 2,0; γ₃ = 2,25; γ₄ = 1,5; γ₅ = 0,93.

Розрахуємо критерії нормалізації середовища для всієї системи:

.

Висновки

Ситуація, що склалася із станом навколишнього середовища, оцінюється за верхнім рівнем третьої категорії складності. Для її ліквідації, тобто створення нормальних умов існування для всіх контрольованих екологічних об’єктів, необхідно застосовувати різноманітні
засоби фільтрації викидів та скидів забруднюючих речовин.

Практичне заняття 2