Збір статистичної інформації

Відповідно з виданим завданням на курсову роботу із досліджуваної генеральної сукупності (N=213 кількість працівників), досліджується вибіркова сукупність (n=25) випадковим безповторним способом відбору. Числові значення студент приймає самостійно, але в тих межах, які наведені викладачем в завданні. Отримані дані заносимо до формуляру. Списковий формуляр статистичного спостереження представлений у таблиці 1.2.

Таблиця 1.2

Формуляр статистичного спостереження

Числові дані таблиці 1.2 являються вихідною інформацією для всіх майбутніх розрахунків.

Розділ 2. Зведення та групування статистичних даних.

Статистичні зведення

Статистичне зведення – це систематизація одиничних фактів, яка дає змогу знайти узагальнюючі показники, що описують всю досліджувану сукупність та її окремі частини, здійснити аналіз та прогнозування досліджуваних явищ і процесів.

Узагальнення значень по ознакам, що реєструвалися щодня (час простою і кількість перевезеного вантажу), наведено в таблиці 2.1

Таблиця 2.1.

Виконуємо підсумовування значень по дням дослідження, по ознакам, що реєструвалися кожного дня за весь період дослідження (час простою і кількість перевезеного вантажу) і представляємо в таблиці 2.2

Таблиця 2.2

Зведення значень показників по дням роботи АТП

Отже, ми отримали зведення статистичної інформації, яка буде вихідними даними для наступних розрахунків.

Статистичні групування

Статистичне групування – це процес утворення однорідних груп на підставі розподілу всієї сукупності досліджуваного явища на окремі групи (частини) за найістотнішими ознаками.

Найголовніші завдання, які вирішуються за допомогою статистичних групувань:

· поділ усієї сукупності на якісно однорідні групи, тобто виділення соціально-економічних явищ;

· вивчення складу досліджуваних явищ і структурних змін;

· дослідження взаємозв’язку і залежності між ознаками явищ.

Відповідно до цих завдань виділяють такі види групувань:

· типологічне;

· структурне;

· аналітичне, які необхідно побудувати в цьому розділі.

Типологічне групування призначене виділяти соціально-економічні типи явищ, визначати істотні відмінності між ними та ознаки, що є спільними для всіх груп. Необхідність проведення типологічного групування зумовлена насамперед потребою теоретичного узагальнення первинної статистичної інформації та подальшого одержання узагальнюючих статистичних показників.

Після визначення групувальної ознаки, по якій будемо розподіляти сукупність, важливим кроком є розподіл одиниць сукупності на групи. Для цього треба визначити кількість утворюваних груп та розмір інтервалу. Якщо ознака атрибутивна, то вона і визначає кількість груп, а якщо ознака кількісна, то кількість груп визначається за формулою:

Г = 1 + 3,332 × lg n

де n – кількість одиниць вибіркової сукупності.

Значення інтервалу в разі групування із застосуванням рівних інтервалів визначають за формулою:

I = (X_max – X_min) / Г

де X_max і X_min максимальне і мінімальне значення ознаки, що розглядається.

Типологічні групування відрізняються від структурних лише метою дослідження, за формою ж вони цілком збігаються.

Структурне групування характеризує розподіл одиниць сукупності по утвореним групам або підгрупам.

Структурні групування, як і типологічні, можна здійснювати за атрибутивними і кількісними ознаками.

Групування за атрибутивною ознакою передбачає, що групи розрізняються між собою не розміром, а характером ознаки. Кількість груп, на які поділяється досліджувана сукупність, часто визначають кількістю різновидів атрибутивної ознаки.

У разі структурних групувань на підставі кількісних ознак потрібно визначити оптимальну кількість груп та простежити, щоб зникли особливості досліджуваного явища.

Результати структурного групування можна відобразити графічно: по атрибутивній ознаці базується полігон; по кількісній – гістограма.

Структурне групування будується на основі типологічного групування.

Аналітичне групуваннядопомагає виявити і вивчити зв’язок між показниками. Структурні групування є описовими, за їх допомогою не можна пояснити причини закономірностей та їхньої зміни в часі та просторі. Характерна особливість аналітичних групувань – кожна група факторної ознаки характеризується середніми значеннями результативної ознаки. Для аналітичного групування потрібно вибрати дві ознаки, визначити, яка з них є факторною, яка результативною.

Побудуємо статистичні групування, за ознаками, що приведені в таблиці 2.1

1. Типологічне групування:

· за первинною вартістю:

Визначаємо кількість груп: Г = 1+3,332 × lg 25 = 5

Визначаємо межі між групами, для цього розрахуємо інтервал: i = (x_max – x_min)/Г=(37-23)/5= 2,8

Таблиця 2.3

Розподіл одиниць сукупності за технічною швидкістю

· за часом простою: визначаємо кількість груп: Г = 5;

Визначаємо межі між групами: і = (19,5-13)/5 = 1,3

Таблиця 2.4

Розподіл сукупності за часом простою

· за кількістю перевезеного вантажу: визначаємо кількість груп: Г = 5;

Визначаємо межі між групами: і = (102-56)/5 = 9,2

таблиця 2.5

Розподіл сукупності за кількістю перевезеного вантажу

2. Структурне групування, будуєтьсяна основі таблиць 2.3 – 2.5

· За технічною швидкістю:

Таблиця 2.6

Розподіл одиниць сукупності за технічною швидкістю

Отже, гістограма показує, що найбільша технічна швидкість знаходиться у межах 34,2-37, а найменша 23-25.8.

· За часом простою

Таблиця 2.7

Розподіл одиниць сукупності за часом простою

Отже, дана гістограма показує, що найбільший час знаходиться в проміжках 14,3 – 15,6, а найменша 18,2 -19,5

· за кількістю перевезеного вантажу.

Таблиця 2.8

Розподіл одиниць сукупності за кількістю перевезеного вантажу

Отже дана гістограма показує, що найбільша кількість перевезеного вантажу знаходиться в проміжках 65,2-74,4, а найменша 92,8-102.

3. Аналітичне групування, будується на основі таблиць 2.6– 2.8

Беремо дві ознаки: первісна вартість і знос основних виробничих фондів, де факторною ознакою є первісна вартість, а результативною – знос основних виробничих фондів. По факторній ознаці будуємо структурне групування, що було зроблено раніше табл. (2.6 – 2.8) і встановлюємо взаємозв'язок між факторною та результативною ознаками.

Таблиця 2.9

Виявлення залежності часу простою від технічної швидкості

Рис. 2.4. графік залежності часу простою від технічної швидкості

Отже,графік показує що зі збільшенням технічної швидкості зменшується час простою.

Дослідимо залежність доходу від первісної вартості.

Таблиця 2.10.

Залежність технічної швидкості від кількості перевезеного вантажу

Рис.2.5. Графік залежності технічної швидкості від кількості перевезеного вантажу

РОЗДІЛ З. ОБРОБКА СТИТИСТИЧНИХ ДАНИХ

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология