Назвіть основні умови скидання стічних вод у водойми.

Умови скидання стічних вод у водойми. Загальні вимоги до складу та властивостей води господарсько-питного призначення при скиданні у водойму стічних вод такі:

Водойма не повинна мати на поверхні плівок будь-якого характеру.

Вміст завислих речовин не повинен перевищувати 15 мг/л.

Вода не повинна мати запахів і присмаків інтенсивністю понад 2 бали.

Як правило, виокремлюють такі види запахів: ароматний (квітковий, огірковий), землистий, болотний, гнильний, деревинний, цвільовий, хлорний, нафтовий, фенольний, сірководневий, непевний (не схожий на жоден із перелічених запахів). Смак розрізняють гіркий, кислий і солоний. Усі інші смакові відчуття кваліфікують як присмаки.

Вода не повинна мати забарвлення при розгляданні її в стовпчику заввишки 20 см. Кольровість води за платино-кобальтовою шкалою або імітувальною шкалою не повинна перевищувати 20 град.

Температура води в результаті скидання стічних вод не повинна підвищуватися влітку більш як на 3 ^оС, взимку – більш як на 5^оС порівняно з максимальною природною температурою в цю пору року.

Реакція води має залишатися в межах рН=6,5…8,5, тобто бути слабкокислою, нейтральною або слабколужною.

Мінеральний склад за сухим залишком не повинен перевищувати 1000 мг/л (в окремих випадках допускається 1500 мг/л), загальна твердість – 7–10 ммоль·екв/л.

Вміст розчиненого кисню має становити не менш як 4 мг/л у будь який період року в пробі, відібраній до 12-ї години.

Біохімічне спожєивання кисню (БСК) при 20^оС не повинно перевищувати 15 мг О₂/л. У чистих водоймах БСК не перевищує 2 мг О₂/л, у забруднених – може досягати 50 О₂/л.

ХСК для побутового водокористування не повинно перевищувати 80 мг О₂/л.

У воді не повинно бути збудників хвороб. Стічні води перед скиданням слід знезаражувати.

55.Встановлення якої характеристики лежить в основі нормування шкідливих речовин(полютантів) в атмосферному повітрі, воді, грунті та харчових продуктах? В чому полягає її зміст?

В основі нормування лежить встановлення гранично допустимих концентрацій (ГДК) шкідливих речовин (полютантів) в атмосферному повітрі, воді й ґрунті та харчових продук­тах. ГДК полютанта – це такий його максимальний вміст у природному середовищі (воді, повітрі, ґрунті) або продукті, який не знижує працездатності та самопочуття лю­дини, не шкодить її здоров'ю в разі постійного контакту, а також не ви­кликає небажаних (негативних) наслідків у нащадків.

56.) Що таке гдк полютанта? Що означає ГДК повітряного середовища? В чому полягає різнця ГДК(м.р) та ГДК(с.д)?

ГДК полютанта – це такий його максимальний вміст у природному середовищі (воді, повітрі, ґрунті) або продукті, який не знижує працездатності та самопочуття лю­дини, не шкодить її здоров'ю в разі постійного контакту, а також не ви­кликає небажаних (негативних) наслідків у нащадків.

для повітряного середовища: ГДК_р.з (ГДК робочої зони, за яку вважають простір заввишки до 2 м над підлогою, де знаходяться робітники (рівень вдихання)), ГДК_м.р (ГДК максимальна разова: при вдиханні впродовж 20 хв не повинна спричиню­вати негативних наслідків в організмі людини), ГДК_с.д (ГДК середньодобова – вміст забрудника, який не повинен негативно впливати в разі необмежено тривалого (впродовж років) вдихання);

Як визначєтся сумарна шкідлива дія при наявності в повітрі або в воді кількох забрудників?

У разі наявності в повітрі чи воді кількох домішок, що об’єднані спільним напрямком дії, враховують їх сумарну шкідливу дію за формулою:

,

де С_і, ГДК_і – концентрація і-го забрудника.

Назвіть основні способи що застосовуются для запобігання забруденню атмосфери.

Серед системи заходів спрямованих на запобігання атмосферних забруднень, виділяють декілька основних груп: до першої групи відносять заходи, спрямовані на скорочення валових викидів забруднювачів в атмосферу. Це заходи технічного, економічного і юридичного характеру: вдосконалення технологічних процесів промислових підприємств; орієнтація на екологічно безпечні джерела виробництва електроенергії (вітрові-, геліо-, припливні-, гідроелектростанції); покращення карбюрації палива, перехід транспортних засобів на екологічно безпечні види палива.

Другу групу заходів складають ті, які направлені на зменшення концентрації забруднюючих речовин в границях промислових вузлів, центрів, агломерацій. До них відносять заходи з планування розосередження, деконцентрації шкідливих виробництв по території.
До третьої групи заходів по запобіганню атмосферним забрудненням належать екологоосвітні та екологовиховні. Формування складових екологічної культури населення дозволяє впорядкувати побутове забруднення повітряного середовища, з розумінням відноситись до запровадження повітряноочисних заходів на робочих місях, в установах, організаціях і підприємтсвах.

Санітарно-захисні зони для різних класів промислових обєктів

Для промислових підприємств в залежності від характеру виробництва та потужності слід передбачати зазначені нижче санітарно-захисні зони. Для металургійних, машинобудівних та металообробних підприємств і виробництв прийнята така класифікація:

Клас I. Санітарно-захисна зона розміром 1000 м.

Клас II. Санітарно-захисна зона розміром 500 м.

Клас III. Санітарно-захисна зона розміром 300 м.

Клас IV. Санітарно-захисна зона розміром 100 м.