Типи уроків географії та їх структура

Вимоги до уроку географії

Кожен урок є більш-менш завершеною частиною навчального процесу, своєрідною його одиницею. Складна система зв'язків існує між компонентами навчального процесу в кожній частині уроку - між змістом, методами, організацією діяльності школярів, спрямованої на досягнення завдань навчання, виховання й розвитку. До уроку пред'являються певні вимоги, що випливають із дидактичних принципів навчання.

На будь-якому уроці здійснюється комплексне рішення завдань утворення, комуністичного виховання й всебічного розвитку школярів з обліком їх вікових й індивідуальних особливостей. Інакше кажучи, на кожному уроці повинні вирішуватися три завдання /реалізовуватися три мети/: освітня, виховна й розвиваюча. Студент-практикант повинен мати на увазі, що вміння передбачити, організувати, забезпечити змістом та методикою виконання цих трьох завдань визначає ефективність уроку.

Освітня мета припускає формування в учнів певних географічних понять, ідей, закономірностей, а також оволодіння практичними вміннями й навиками, що забезпечують готовність застосовувати знання в різних ситуаціях.

Виховна мета уроку передбачає формування комуністичного світогляду й свідомості, прищеплювання норм комуністичної моралі, підвищення дисципліни й відповідальності школярів. Зміст уроку географії повинне забезпечувати рішення завдань трудового, атеїстичного, морального, эстетического, фізичного виховання. Озброюючи учнів географічними знаннями, необхідно розвивати пізнавальні інтереси, підсилювати мотиви навчання.

Розвиваюча мета, уроку припускає свідому зміну всіх властивостей і якостей учнів у поступальному напрямку. Уроки географії дають можливість розвивати сприйняття й спостережливість, пам'ять і логічне мислення, розумові здатності й творчість, уяву й емоційну сферу особистості.

Найважливішою вимогою до уроку є здійснення принципу партійності. Зміст уроку географії повинен стати основою формування марксистсько-ленінського світогляду, комуністичної ідейності як сплаву знань, переконань і практичної дії, класового підходу до оцінки соціальних явищ, непримиренності до буржуазної ідеології й буржуазної моралі. Навчання повинне бути засноване на принципі науковості й, повинне виражатися у відповідності змісту уроку, методів і форм організації навчальної діяльності школярів рівню сучасної науки, в ознайомленні учнів з новітніми методами географічних досліджень, без чого неможливе формування наукового підходу до досліджуваних явищ природи й громадського життя. Науковість повинна сполучатися з доступністю викладу навчального матеріалу студентові-практикантові, що не знає вікових особливостей учнів, складніше всього реалізувати саме цю вимогу/.

На кожному уроці повинен здійснюватися принцип політехнізму, що полягає у підготовці.учнів до трудової діяльності, до свідомого вибору професії. Варто пам'ятати, що жоден шкільний курс не володів такими можливостями для профорієнтації учнів, як герграфія /особливо економічна й соціальна/.

Різноманітні методи й засоби навчання, які застосовуються на.уроках географії, повинні забезпечувати активізацію пізнавальної діяльності школярів, розвиток їхньої самостійності в придбанні й застосуванні знань. Необхідно навчати дітей методам і прийомам самостійної роботи з різними джерелами знань, насамперед з підручником і картами географічного атласу; сполучати завдання, розраховані на відтворення засвоєних знань, з роботами пошукового й творчого характеру.

Студентам-практикантам необхідно звернути увагу на наочність у викладанні географії, максимально використати можливості кабінету географії, географічного майданчику, технічних засобів навчання.для реалізації цього важливого принципу дидактики. Особлива роль у географії належить краєзнавчому принципу навчання, дозволяє здійснювати найбільшу наочність і доступність при формуванні складних географічних понять про навколишній світі.

Важливою стороною уроку є вивчення психологічних особливостей учнів, забезпечення диференційованого й індивідуального підходу як необхідної умови для всебічного розвитку особистості кожного школяра. На уроці повинні оптимально сполучатися загалькласні, групові й індивідуальні форми навчальних занять.

У процесі навчання необхідно систематично здійснювати повторення й закріплення знань, умінь, навичок. Повторення й закріплення повинне бути спрямоване на осмислення й засвоєння провідних ідей уроку, на розкриття діалектичних закономірностей і зв'язків.

Істотною стороною уроку є систематичний поетапний контроль якості знань, умінь і навичок, що дозволяє виявити пробіли й намітити раціональні шляхи їхнього подолання з урахуванням індивідуального підходу до учнів.

Урок можна вважати ефективним, коли на ньому забезпечується оптимальне рішення всього кола намічених навчально-виховних завдань, коли увага й мислення учнів концентрується на головних, ведучих ідеях і поняттях, пробуджуються й розвиваються пізнавальні інтереси, формується потреба в знаннях.

Ідейно-політична, теоретична підготовка, педагогічна майстерність, високий моральний і культурний рівень, емоційність викладу навчального матеріалу - основні умови для реалізації вимог до сучасного уроку географії.

Планування навчальної роботи з географії

Планування навчальної роботи містить у собі складання календарного плану, системи уроків, а також поурочних планів. Ці три види підлеглих планів, їхня форма й зміст, глибина й докладність багато в чому визначають якість навчання.

Курс географії для кожного класу складається з ряду розділів, зміст і послідовність вивчення яких визначається.типовою програмою. З 1986-1987 навчального року в зміст географії внесені значні зміни, що відбивають основні вимоги реформи загальноосвітньої й професійної школи. Відповідно до вдосконалення змісту змінена й структура предмета.

В 5 класі викладається "Початковий курс фізичної географії", в 6 класі - "Географія материків й океанів". В 7 й 8 класах уперше викладається єдиний курс "Географія СРСР" /фізична, економічна й соціальна географія СРСР/, в 9 класі - "Економічна й соціальна географія миру".

У межах кожного розділу зазначених курсів виділені теми, сформульовані вимоги до знань й умінь учнів, визначені найважливіші географічні поняття, зміст практичних робіт, дається перелік географічної номенклатури.

Після основного тексту програми даються рекомендації із установлення межпредметных зв'язків, приводяться норми оцінок, список навчального встаткування й перелік літератури для вчителя географії.

Програма є основою для складання розглянутих нижче планів.

3.1. У календарному плані, що складається на півріччя, указуються досліджувані у відповідному класі розділи й теми курсу, розподіляються годинни по темах, визначаються календарні строки, фіксуються найважливіші практичні роботи, зазначені в програмі.

Календарний план учителя за курсом географії материків й океанів в 6 класі на ІІ півріччя 1987-88 уч.г.

Варто мати на увазі, що в межах одного курсу вчитель може за своїм розсудом варіювати розподіл годин по темах.

Календарний план допомагає правильній організації навчального процесу, попереджає перевитрату часу, дозволяє вчителеві раціонально розподілити зусилля по виконанню програмних вимог і т.д.

3.2. Поряд з календарним складається план системи уроків. Кожен урок, індивідуально неповторний по своїм цілям, змісту, структурі й результатам, одночасно пов'язаний з попереднім і наступним, будучи частиною системи уроків по темі. Від уроку до уроку учень опановує знання, прийоми роботи, засвоює світоглядні ідеї, розвиває діалектичне мислення. Розгляд навчального процесу у взаємозв'язку його компонентів, підхід до нього як до розвиваючогося, ускладнюючогося явища, а до окремого уроку як до частини цілого /тобто частини всього процесу вивчення курсу - основна умова реалізації діалектичного підходу до організації навчання.

План системи уроків по темі припускає організацію пізнавальної діяльності школярів з урахуванням етапів засвоєння знань: первісне сприйняття й логічне осмислення нових знань, закріплення й застосування їх у подібних, а також у нових умовах, систематизацію знань у масштабах теми й усього курсу. Планування системи уроків по темі сприяє організації регулярної перевірки й обліку знань, рівня засвоєння світоглядних ідей.

Цей план зобов'язує вчителя організовувати уроки різних типів по основній дидактичній меті від засвоєння нових знань до їхнього узагальнення, систематизації й перевірки. Такимчином, у плані системи уроків установлюється зв'язок між окремими уроками не тільки по змісту, але й по пізнавальній діяльності учнів, що надає заняттям цілеспрямованість, цілісність і підвищує їх ефективність.

План системи уроків можна розглядати як модель навчального процесу, спрямованого на досягнення дидактичних цілей й освітньо-виховних завдань конкретної теми. При складанні подібного плану ретельно аналізується програма курсу.

Покажемо порядок планування системи уроків на прикладі теми "Рельєф, геологічна будова й корисні копалини СРСР", щовивчається в 7 класі.

Насамперед необхідно ознайомитися з вимогами до знань й умінь учнів, якими вони повинні опанувати після вивчення цієї теми. Програмо юпередбачено, що семикласники повинні знати:

-залежність основних форм рельєфу, вони перераховуються в програмі, від тектонічної будови й дії зовнішніх процесів;

-основні закономірності розміщення корисних копалин на Території СРСР;

-найважливіші басейни корисних копалин: нафтогазоносних, вугільних, рудних, фосфатних приводиться перелік басейнів або районів.

Разом з тим учні повинні вміти:

-установлювати залежність між рельєфом, тектонічною будовою й корисними копалинами по тематичних картах.

Для реалізаці їцих вимог програмою рекомендується вивчення головних рис рельєфу СРСР, основних тектонічних структур, складчастих і платформених областей і пов'язаних з ним икорисних копалин і т.д. дивися текст програми. Планується також виконання всіма учнями однієї практичної роботи, що повинна бути оцінена.

Учитель звертає увагу на виховні можливості теми: формування діалектичного світогляду розвиток форм рельєфу, атеїстичне виховання спростування релігійних догм про земну "твердінь", природоохоронне виховання исчерпаемость корисних копалин із аходу щодо поліпшення їхнього використання й ін.

Починаючому вчителеві необхідно оцінити рівень підготовленості учнів до вивчення даної теми. Варто із програми по географії 5-6 класів й установити, що учнем уже відомо про літосферу, рельєф, взаємодію внутрішніх і зовнішніх сил, розміщенні корисних копалин. Важливо зі змежпредметными зв'язками дивисяспеціальнийрозділпрограми.

Необхідно з подання про существущем навчальне устаткування й максимально використати різні наочні засоби таблиці, рельєфні карти, діапозитивий ін./насвоїх уроках.

Далі вчитель приступає до планування системи уроків по темі "Рельєф, геологічна будова й корисні копалини СРСР".

Ми пропонуємо провести але цій темі б уроків, те є стільки ж, скільки рекомендується програмою.

На_1_що ще варто розглянути головні риси рельєфу СРСР, певні тектонічною будовою й дією зовнішніх процесів. Передбачається вивчення наступних програмних питань:

-Головні риси рельєфу СРСР, їхній зв'язок з будовою літосфери.

-Основні тектонічні структури.

Учні повинні знати залежність основних форм рельєфу: Західно-Сибірської низовини, Середньо-Сибірського плоскогір'я, Кавказу, Тянь-Шаню, Паміру, Забайкалья й Далекого Сходу від тектонічної будови й дії зовнішніх процесів; повинні вміти встановлювати залежність між рельєфом і тектонічною будовою.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

На 2 уроці варто розглянути розвиток рельєфу СРСР, для чого передбачається вивчити питання:

-Геологічне літочислення.

-Значення знань про розвиток земної кори для спростування релігійних догм.

-Рух земної в складчастих і платформних областях. Землетруси й вулканізм на території СРСР.

-Розвиток форм рельєфу.

На уроці перевіряються знання учнів про головні риси рельєфу СРСР і заглиблюються знання про форми рельєфу як результат і взаємодії внутрішніх і зовнішніх сил; розкриваються основні причи на розвитку рельєфу.

Тип уроку: комбінований /комбінуються дві головні дидактичні цілі: контроль і корекція знань, засвоєння нових знань/.

На 3 уроці варто розглянути зв'язок між геологічною будовою складчастих областей СРСР і розміщенням корисних копалин.

На 4 уроці варто розглянути зв'язок між геологічною будовою платформних областей СРСР і розміщенням корисних копалин.На 3 й 4 уроках передбачається вивчити наступні програмні питання:

-Складчасті й платформенні області й пов'язані з ними корисні копалини. Вичерпуємість корисних копалин і заходи щодо поліпшення їхнього використання.

Учні повинні знати основні закономірності розміщення корисних копалин на території СРСР, а також найважливіші басейни корисних копалин: нафтогазоносних – Західна Сибір, Середня Азія,Урал і Поволжя; кам'яновугільних і буроугольных - Донбас, Кузнецький, Печорський, Карагандинський, Кансько-Ачинський, Экибастузский; рудних - НМД, КривійРіг, ДалекийСхід, Урал, Алтай, СередняАзія, Закавказзя, -фосфатних – і Кольський п-ов, Середня Азія. Учні повинні вміти встановлювати залежність між рельєфом, тектонічною будовою й корисними копалинами по тематичним картам. Учні виконують програмну практичну роботу /у якості тренувальної/.

Типуроків 3 й 4: комбінований /на уроках комбінуються дві головні дидактичні цілі: засвоєння нових знань, засвоєння навичок й умінь/.

На 5 уроці варто розглянути геологічну будову й корисні копалини України й Харківської області. Для цього вивчаються наступні програмні питання:

-Особливості геологічної будови, корисні копалини й небезпечні природні явища на території своєї республіки, області.

-Зсуви, селі, оврагоутворення, їхня шкода для будівництва й землеробства. Заходи попередження цих явищ.

Учні застосовують раніше отримані знання для вивчення конкретної території, виконують підсумкову практичну роботу із установлення зв'язку між тектонічними структурами, формами рельєфу й корисними копалинами по тектонічній і фізичній картах на прикладі України. Оцінюється робота всіх семикласників.

Тип уроку - комбінований. Комбінуються дві основні дидактичні цілі:застосування знань,навичок й умінь, контроль і корекція знань,навичок й умінь.

На уроці варто узагальнити й систематизувати знання про рельєф, геологічну будову й корисних копалин, отримані в 5-7 класах. Необхідно з'ясувати, якезначення мають отримані знання для наступного вивчення природи й економіки СРСР, це важливо, оскільки в сучасній школі вивчається єдиний курс географії нашої країни.

Тип уроку – урок узагальнення й систематизації знань.

Система уроків поданій темі наведена в якості одного з можливих варіантів планування. І число уроків, і послідовність вивчення окремих питань теми, і зміст кожного заняття визначаються вчителем. Але в кожному разі подібний план обов'язковий і складається перед вивченням кожної теми.

План системи уроків по темі може бути більше, детальним. У нього можна включити питання повторення, що повинен проводитися на кожному уроці, перелік устаткування й т.д. Це й план можна об'єднати з календарним, див.3.1 й оформити у вигляді таблиці.

3.3.На основі плану системи уроків складається поурочний план. Його називають також планом уроку або розробкою уроку. Поурочний план може мати довільну форму, однак до змісту його пред'являються певні вимоги.В розробці варто вказати тему, навчально-виховні цілі, тип, устаткування уроку. Відповідно до типу уроку відбивається його структура й зв'язок між окремими структурними частинами. Обов'язково вказується методика роботи вчителі, формулюються питання й завдання для учнів.

Нижче приводяться зразки поурочних планів у найбільш стислому виді. На їхній основі може бути складена більше детальна розробка.

Типи уроків географії та їх структура

Навчання школярів проходить у різних організаційних формах діяльності, що відрізняються характером,діяльності учителя й учнів, складом учнів й їхньою організацією під час занять. Основною формою організації процесу навчання географії є урок.

По Т.А. Ільїній 1984 урок - це "логічно закінчений цілісний елемент у навчально-виховному процесі, у якому в складній взаємодії представлені мета, зміст, засоби й методи навчання, проявляються особистість і майстерність учителя, індивідуальні й вікові особливості учнів, відбувається реалізація цілей і завдань навчання, виховання й розвитку".

Для того, щоб правильно планувати й проводити урок, необхідно чітко знати його основні структурні елементи. Залежно від цілей і завдань, розв'язуваних на конкретному уроці, його структура змінюється й визначає своєрідність уроку. Не можна чітко організувати навчальний процес, не виділивши типи уроків по тій або іншій ознаці й не визначивши, який з них найбільше підходить для рішення поставлених педагогічних завдань.

У цей час учителя України віддають перевагу класифікації уроків по основній дидактичній меті;

Типи уроків по основній дидактичній меті:

Дана класифікація описана В.А. Онищуком 1976 у його работі "Типи, структура й методика уроку в школі".

Нижче дається коротка характеристика кожного типу уроку, приводяться його основні структурні елементи.

1.1. Основним типом уроку географії в сучасній школі є урок засвоєння нових знань. Необхідність у проведенні подібного уроку виникає тоді, коли основною дидактичною метою є формування найважливіших понять, вивчення законів, теорії. У процесі уроку школярі повинні свідомо й міцно засвоїти нові знання. Досягнення основної дидактичної мети відбувається в результаті поступового розгортання учбово-пізнавальних завдань, що представляють собою макроструктурні елементи етапи уроку:

Актуалізація почуттєвого досвіду й опорних знань учнів.

Мотивація навчальної діяльності школярів Повідомлення теми, мети й завдань уроку.

Сприйняття й первинне усвідомлення учнями нового матеріалу.

Осмислення об'єктивних зв'язків і відносин у досліджуваному матеріалі й розкриття внутрішньої сутності досліджуваних явищ.

Узагальнення й систематизація знань.

Підведення підсумків уроку.

Повідомлення домашнього завдання.

У даній схемі немає етапу перевірки домашнього завдання, тому що звичайно перевірка повинна зводитися до виявлення й уточнення знань, що є опорними для засвоєння матеріалу. Тому перевірка найчастіше включається в етап "актуалізація почуттєвого досвіду й опорних знань учнів". Якщо ж перевіряються знання, не пов'язані з новим матеріалом, і перевірка не посідає значного місця, то її можна включити як окремий етап уроку цього типу.

На уроці вивчається важливий матеріал, що учні повинні міцно й надовго запам'ятати, можна передбачити ще один етап: "закріплення знань" або замінити ним етап "узагальнення й систематизація знань".

1.2. Основна дидактична мета уроку засвоєння навичок й умінь досягається при виконанні серії пробних, тренувальних і творчих вправ. Послідовність вправ відбита в макроструктурі уроку цього типу:

Актуалізація опорних знань і практичного досвіду учнів /попередні вправи.

Мотивація навчальної діяльності школярів Повідомлення теми, цілей і завдань уроку.

Вивчення нового матеріалу /вступні вправи

Первинне застосування придбаних знань /пробні вправи

Застосування учнями знань у стандартних умовах з метою засвоєння навичок тренувальні вправи.

Творчий перенос знань і навичок у нові або змінені умови з метою формування вмінь творчі вправи

Підведення підсумків уроку

Повідомлення домашнього завдання

Якщо ті або інші навички складні й на формування їх програмою виділяється кілька навчальних годин, то система вправ, відбита в макроструктурі, розподіляється на декілька занять /наприклад, на першому уроці виконуються попередні й вступні вправи, на другому - пробні й тренувальні, на третьому - творчі/.

Якщо ж формується нескладна навичка, то попередні, пробні й вступні вправи займають на уроці мінімум часу або зовсім не застосовуються. Основна увага в цьому випадку приділяється тренувальним і творчим вправам,

1.3. Урок застосування знань, навичок й умінь планується вчителем у тому випадку, якщо школярів необхідно навчити самостійно й творчо вирішувати різні завдання, пов'язані з навколишньою дійсністю. Урок повинен сприяти посиленню зв'язку теорії із практикою, із життям, формуванню творчої активності учнів.

Актуалізація опорних знань, навичок й умінь, необхідних учнем для успішного виконання практичного завдання.

Мотивація навчальної діяльності школярів.

Повідомлення теми, мети й завдань уроку.

Осмислення змісту й послідовності застосування практичних дій.

Самостійне виконання учнями завдання під контролем і за допомогою вчителя.

Узагальнення й систематизація учнями результатів роботи.

Звіт учнів про способи й результати виконаної роботи й теоретичне обґрунтування отриманих результатів.

Підведення підсумків уроку.

Повідомлення домашнього завдання.

Необхідно відзначити, що перед проведенням практичної роботи в молодших класах, варто інструктувати більш докладно, чим старшокласників. Тому перші чотири етапи займають в 5-6 класах значну частину уроку. Починаючи з 7 класу, учнів потрібно привчати до більшої самостійності у творчому застосуванні знань і навичок, домагатися від них більше повного теоретичного обґрунтування отриманих результатів. У силу цього самостійна робота, узагальнення й обґрунтування результатів повинні стати провідними етапами уроку цього типу в старших класах.

1.4. Основною дидактичною метою уроку узагальнення й истематизації знань є приведення засвоєних учнями понять у систему, що передбачає визначення між її елементами діалектичних зв'язків і відносин. Структура уроку цього типу відповідає структурі самого процесу узагальнення й систематизації знань, у якому передбачається наступна послідовність роботи: від засвоєння й узагальнення окремих фактів до формування в учнів понять, що вивчаються, їхніх категорій і систем, від них - до засвоєння усе більше складної системи знань, до оволодіння основними теоріями й провідними ідеями шкільної географії.

o Макроструктурні елементи уроку узагальнення й систематизації знань:

o Мотивація навчальної діяльності школярів

o Повідомлення теми, мети - і завдань уроку

o Узагальнення окремих фактів, подій, явищ

o Повторення й узагальнення понять і засвоєння відповідної, їм системи знань

o Повторення й систематизація основних теоретичних положень і провідних ідей науки.

o Підведення підсумків уроку

o Повідомлення домашнього завдання

Уроки подібного типу доцільно проводити після вивчення найважливіших розділів програми й наприкінці кожного курсу географії. На уроках узагальнення і систематизації знань розкриваються взаємозв'язки між компонентами природи, узагальнюються закономірності розвитку природи й суспільства і т.д., тобто засвоєні учнями знання зводяться в цілісну систему.

1.5. Контроль і корекція знань, навичок й умінь здійснюються на кожному уроці. Але після вивчення більших розділів програми проводяться спеціальні уроки контролю й корекції з метою виявлення рівня оволодіння учнями комплексом знань, навичок й умінь і прийняття певних рішень по вдосконаленню учебово-виховного процесу.

Визначаючи структуру уроку такого типу, варто виходити з етапів поступового наростання рівня знань, умінь і навичок від виявлення знань фактичного матеріалу й установлення елементарних зовнішніх зв’язків до розкриття системи узагальнених знань і способів виконання дій, застосування їх у нестандартних умовах.

Мотивація навчальної діяльності учнів і повідомлення теми, цілей і завдань уроку.

Перевірка знання фактичного матеріалу й уміння розкривати елементарні зовнішні зв'язки в предметах й явищах.

Перевірка знання основних понять законів й уміння самостійно пояснювати їх сутність, приводити найбільш переконливі аргументы до своїх міркувань і приклади:

o Перевірка глибини осмислення учнями знань і їх ступеня узагальнення

o Застосування учнями знань у стандартних умовах

o Застосування знань у змінених нестандартних умовах

o Збір виконаних завдань, їхня перевірка, аналіз й оцінка

o Підведення підсумків уроку й повідомлення домашнього завдання

Окремі етапи уроку такого типу іноді можуть бути відсутні або поєднуватися, але у всіх випадках важливо виявляти не тільки знання фактичного матеріалу, але й рівень осмислення й узагальнення придбаних знань, уміння застосовувати їх у різних ситуаціях.

1.6. Окремі уроки географії /особливо в молодших класах/ можуть бути комбінованими. Комбінований уро передбачає досягнення двох або декількох рівноцінних цілей: засвоєння нових знань і перевірка раніше вивченого матеріалу; засвоєння нових знань і застосування раніше придбаних навичок й умінь; формування вмінь і навичок й їхнє застосування на практиці й т.д.

Багато таких уроків в 5-6 класах, але вже в 7 класі умови для проведення комбінованих уроків обмежуються, а в 8-9 класах майже зовсім зникають. Це пов'язане зі збільшенням обсягу й складності досліджуваного матеріалу. На уроках у старших класах звичайно реалізується одна головна дидактична мета, все-таки інші є допоміжними.

Якщо планується проведення комбінованого уроку, необхідно чітко встановити, які типи уроків і їхні структурні елементи комбінуються. При цьому одні з етапів можуть випадати зі структури уроків комбінованого типу; інші етапи поєднуватися, але сама ідея й закономірності процесу, що відбуває на уроці того або іншого типу, залишаються незмінними.

Вимоги до уроку географії

Кожен урок є більш-менш завершеною частиною навчального процесу, своєрідною його одиницею. Складна система зв'язків існує між компонентами навчального процесу в кожній частині уроку - між змістом, методами, організацією діяльності школярів, спрямованої на досягнення завдань навчання, виховання й розвитку. До уроку пред'являються певні вимоги, що випливають із дидактичних принципів навчання.

На будь-якому уроці здійснюється комплексне рішення завдань утворення, комуністичного виховання й всебічного розвитку школярів з обліком їх вікових й індивідуальних особливостей. Інакше кажучи, на кожному уроці повинні вирішуватися три завдання /реалізовуватися три мети/: освітня, виховна й розвиваюча. Студент-практикант повинен мати на увазі, що вміння передбачити, організувати, забезпечити змістом та методикою виконання цих трьох завдань визначає ефективність уроку.

Освітня мета припускає формування в учнів певних географічних понять, ідей, закономірностей, а також оволодіння практичними вміннями й навиками, що забезпечують готовність застосовувати знання в різних ситуаціях.

Виховна мета уроку передбачає формування комуністичного світогляду й свідомості, прищеплювання норм комуністичної моралі, підвищення дисципліни й відповідальності школярів. Зміст уроку географії повинне забезпечувати рішення завдань трудового, атеїстичного, морального, эстетического, фізичного виховання. Озброюючи учнів географічними знаннями, необхідно розвивати пізнавальні інтереси, підсилювати мотиви навчання.

Розвиваюча мета, уроку припускає свідому зміну всіх властивостей і якостей учнів у поступальному напрямку. Уроки географії дають можливість розвивати сприйняття й спостережливість, пам'ять і логічне мислення, розумові здатності й творчість, уяву й емоційну сферу особистості.

Найважливішою вимогою до уроку є здійснення принципу партійності. Зміст уроку географії повинен стати основою формування марксистсько-ленінського світогляду, комуністичної ідейності як сплаву знань, переконань і практичної дії, класового підходу до оцінки соціальних явищ, непримиренності до буржуазної ідеології й буржуазної моралі. Навчання повинне бути засноване на принципі науковості й, повинне виражатися у відповідності змісту уроку, методів і форм організації навчальної діяльності школярів рівню сучасної науки, в ознайомленні учнів з новітніми методами географічних досліджень, без чого неможливе формування наукового підходу до досліджуваних явищ природи й громадського життя. Науковість повинна сполучатися з доступністю викладу навчального матеріалу студентові-практикантові, що не знає вікових особливостей учнів, складніше всього реалізувати саме цю вимогу/.

На кожному уроці повинен здійснюватися принцип політехнізму, що полягає у підготовці.учнів до трудової діяльності, до свідомого вибору професії. Варто пам'ятати, що жоден шкільний курс не володів такими можливостями для профорієнтації учнів, як герграфія /особливо економічна й соціальна/.

Різноманітні методи й засоби навчання, які застосовуються на.уроках географії, повинні забезпечувати активізацію пізнавальної діяльності школярів, розвиток їхньої самостійності в придбанні й застосуванні знань. Необхідно навчати дітей методам і прийомам самостійної роботи з різними джерелами знань, насамперед з підручником і картами географічного атласу; сполучати завдання, розраховані на відтворення засвоєних знань, з роботами пошукового й творчого характеру.

Студентам-практикантам необхідно звернути увагу на наочність у викладанні географії, максимально використати можливості кабінету географії, географічного майданчику, технічних засобів навчання.для реалізації цього важливого принципу дидактики. Особлива роль у географії належить краєзнавчому принципу навчання, дозволяє здійснювати найбільшу наочність і доступність при формуванні складних географічних понять про навколишній світі.

Важливою стороною уроку є вивчення психологічних особливостей учнів, забезпечення диференційованого й індивідуального підходу як необхідної умови для всебічного розвитку особистості кожного школяра. На уроці повинні оптимально сполучатися загалькласні, групові й індивідуальні форми навчальних занять.

У процесі навчання необхідно систематично здійснювати повторення й закріплення знань, умінь, навичок. Повторення й закріплення повинне бути спрямоване на осмислення й засвоєння провідних ідей уроку, на розкриття діалектичних закономірностей і зв'язків.

Істотною стороною уроку є систематичний поетапний контроль якості знань, умінь і навичок, що дозволяє виявити пробіли й намітити раціональні шляхи їхнього подолання з урахуванням індивідуального підходу до учнів.

Урок можна вважати ефективним, коли на ньому забезпечується оптимальне рішення всього кола намічених навчально-виховних завдань, коли увага й мислення учнів концентрується на головних, ведучих ідеях і поняттях, пробуджуються й розвиваються пізнавальні інтереси, формується потреба в знаннях.

Ідейно-політична, теоретична підготовка, педагогічна майстерність, високий моральний і культурний рівень, емоційність викладу навчального матеріалу - основні умови для реалізації вимог до сучасного уроку географії.

Планування навчальної роботи з географії

Планування навчальної роботи містить у собі складання календарного плану, системи уроків, а також поурочних планів. Ці три види підлеглих планів, їхня форма й зміст, глибина й докладність багато в чому визначають якість навчання.

Курс географії для кожного класу складається з ряду розділів, зміст і послідовність вивчення яких визначається.типовою програмою. З 1986-1987 навчального року в зміст географії внесені значні зміни, що відбивають основні вимоги реформи загальноосвітньої й професійної школи. Відповідно до вдосконалення змісту змінена й структура предмета.

В 5 класі викладається "Початковий курс фізичної географії", в 6 класі - "Географія материків й океанів". В 7 й 8 класах уперше викладається єдиний курс "Географія СРСР" /фізична, економічна й соціальна географія СРСР/, в 9 класі - "Економічна й соціальна географія миру".

У межах кожного розділу зазначених курсів виділені теми, сформульовані вимоги до знань й умінь учнів, визначені найважливіші географічні поняття, зміст практичних робіт, дається перелік географічної номенклатури.

Після основного тексту програми даються рекомендації із установлення межпредметных зв'язків, приводяться норми оцінок, список навчального встаткування й перелік літератури для вчителя географії.

Програма є основою для складання розглянутих нижче планів.

3.1. У календарному плані, що складається на півріччя, указуються досліджувані у відповідному класі розділи й теми курсу, розподіляються годинни по темах, визначаються календарні строки, фіксуються найважливіші практичні роботи, зазначені в програмі.

Календарний план учителя за курсом географії материків й океанів в 6 класі на ІІ півріччя 1987-88 уч.г.

Варто мати на увазі, що в межах одного курсу вчитель може за своїм розсудом варіювати розподіл годин по темах.

Календарний план допомагає правильній організації навчального процесу, попереджає перевитрату часу, дозволяє вчителеві раціонально розподілити зусилля по виконанню програмних вимог і т.д.

3.2. Поряд з календарним складається план системи уроків. Кожен урок, індивідуально неповторний по своїм цілям, змісту, структурі й результатам, одночасно пов'язаний з попереднім і наступним, будучи частиною системи уроків по темі. Від уроку до уроку учень опановує знання, прийоми роботи, засвоює світоглядні ідеї, розвиває діалектичне мислення. Розгляд навчального процесу у взаємозв'язку його компонентів, підхід до нього як до розвиваючогося, ускладнюючогося явища, а до окремого уроку як до частини цілого /тобто частини всього процесу вивчення курсу - основна умова реалізації діалектичного підходу до організації навчання.

План системи уроків по темі припускає організацію пізнавальної діяльності школярів з урахуванням етапів засвоєння знань: первісне сприйняття й логічне осмислення нових знань, закріплення й застосування їх у подібних, а також у нових умовах, систематизацію знань у масштабах теми й усього курсу. Планування системи уроків по темі сприяє організації регулярної перевірки й обліку знань, рівня засвоєння світоглядних ідей.

Цей план зобов'язує вчителя організовувати уроки різних типів по основній дидактичній меті від засвоєння нових знань до їхнього узагальнення, систематизації й перевірки. Такимчином, у плані системи уроків установлюється зв'язок між окремими уроками не тільки по змісту, але й по пізнавальній діяльності учнів, що надає заняттям цілеспрямованість, цілісність і підвищує їх ефективність.

План системи уроків можна розглядати як модель навчального процесу, спрямованого на досягнення дидактичних цілей й освітньо-виховних завдань конкретної теми. При складанні подібного плану ретельно аналізується програма курсу.

Покажемо порядок планування системи уроків на прикладі теми "Рельєф, геологічна будова й корисні копалини СРСР", щовивчається в 7 класі.

Насамперед необхідно ознайомитися з вимогами до знань й умінь учнів, якими вони повинні опанувати після вивчення цієї теми. Програмо юпередбачено, що семикласники повинні знати:

-залежність основних форм рельєфу, вони перераховуються в програмі, від тектонічної будови й дії зовнішніх процесів;

-основні закономірності розміщення корисних копалин на Території СРСР;

-найважливіші басейни корисних копалин: нафтогазоносних, вугільних, рудних, фосфатних приводиться перелік басейнів або районів.

Разом з тим учні повинні вміти: