Оформлення та зміст окремих і структурних елементів

 

Усі структурні елементи розміщують на новій сторінці

 

 

Оформлення обкладинки

 

Оформлення обкладинки (сторінки 1 і 2 обкладинки) – відповідно до вимог чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи. Зразок оформлення зовнішньої сторони обкладинки дивись у додатку Ж.

На першу сторінку обкладинки з внутрішньої сторони приклеюють два конверти. Для бакалаврів конверти призначені відповідно для відзиву керівника проекту (додаток Д) та виписки з засідання кафедри (додаток №№№). Для спеціалістів - для відзиву керівника проекту (додаток Д) та рецензії(додаток Е). На останню сторінку обкладинки з внутрішньої сторони приклеюють конверт для диска, який повинен містить електроні матеріали. На диску повинен бути підпис студента та його керівника.

Конверти підписують таким чином: „ВІДЗИВ”, „ВИПИСКА”, „РЕЦЕНЗІЯ” або „Диск із пояснювальною запискою, програмним продуктом та презентаційним роликом”.

 

 

Титульний аркуш

 

Першою сторінкою пояснювальної записки є титульний аркуш (додаток А). Титульний аркуш виконується державною мовою. Для ознайомлення з прикладом дивись:

- для бакалаврів - додаток А.1;

- для спеціалістів - додаток А.2;

- для магістрантів - додаток А.3.

 

 

Завдання на дипломний проект

 

Завдання є основним документом з дипломного проектування. Воно оформляється керівником дипломного проекту державною мовою на спеціальному бланкові. Для ознайомлення з прикладом дивись:

- для бакалаврів - додаток Б.1;

- для спеціалістів - додаток Б.2;

- для магістрантів - додаток Б.3.

 

 

Реферат

 

Реферат повинен містити:

- відомості щодо обсягу пояснювальної записки, кількості ілюстрацій, таблиць, використаних джерел та додатків (усі відомості наводять, включаючи дані додатків);

- текст реферату (основні фактичні відомості та висновки, необхідні для початкового ознайомлення з дипломним проектом);

- перелік ключових слів (перелік ключових слів містить від 5 до 15 слів (словосполучень), надрукованих великими літерами в називному відмінку в рядок через коми).

Реферат належить виконувати обсягом не більш 500 (бажано до 150) слів державною та однією або двома іноземними мовами (бажано двома). Для ознайомлення з прикладом дивись додаток В.

 

 

Зміст

До змісту включають: перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів; вступ; послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, а також пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки); висновки; перелік посилань; назви додатків та номери сторінок, на яких розміщується початок матеріалу.

Слово "Зміст" друкують у вигляді заголовка (симетрично до тексту) із прописної літери. Найменування, які включено до змісту, друкують маленькими літерами, начинаючи з прописної літери [2], без відступу.

 

 

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

Перелік повинен розташовуватись стовпцем. Ліворуч в абетковому порядку наводять умовні позначення, символи, одиниці, скорочення і терміни, праворуч – їх детальну розшифровку. Перелік розміщують на окремій сторінці.

 

Вступ

 

У вступі стисло викладають:

- оцінку сучасного стану проблеми, яка є предметом дипломного проекту, відмічаючи при цьому практично розв’язані задачі, існуючі прогалини знань в цій предметній галузі;

- світові тенденції вирішення поставлених задач;

- актуальність цієї роботи та підстави для її проведення;

- мету роботи та галузь застосування тощо.

 

 

Змістовна частина

 

Мова пояснювальної записки українська, російська або іноземна (за бажанням студента і за узгодженням з кафедрою).

Прізвища, назви установ, організацій, фірм та інші власні назви у звіті наводять мовою оригіналу. Допускається транслітерувати власні назви і наводити назви організацій у перекладі на мову звіту, додаючи (при першій згадці) оригінальну назву.

Вимоги до суті пояснювальної записки дивись у [3, 4].

Виконання тексту пояснювальної записки робиться із дотриманням наступних правил:

- текст пояснювальної записки не слід викладати від першої особи, переважніше безособова форма (наприклад “обчислюємо”, “знаходимо”) за всім текстом у визначеному відмінку й часі;

- посилання в тексті пояснювальної записки на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, “…показано [5], що …”. Не рекомендується оперувати номерними посиланнями на джерела як словами для побудови речення, наприклад, “…показано в [5], що…”;

- текст пояснювальної записки повинний бути стислим, чітким, добре відредагованим, з формулюваннями, які не допускають неоднозначності їх тлумачення. При викладі обов’язкових вимог повинні застосуватися слова “повинний”, “випливають”, “необхідно” і похідні від них.

У тексті записки не допускається:

- застосовувати для того самого поняття різні науково-технічні терміни близькі за змістом (синоніми);

- скорочувати позначення фізичних одиниць, якщо вони вживаються без цифр, за винятком одиниць фізичних величин у головках і боковиках таблиць і в поясненнях літерних позначень, що входять у формули;

- використовувати математичний знак мінус (-) перед негативними значеннями величин. Замість математичного знака (-) варто писати слово “мінус”;

- вживати математичний знак без цифр, наприклад, £ (менше або дорівнює), ³ (більш або дорівнює), ¹ (не дорівнює), а також знаки № (номер), % (відсоток);

- застосовувати індекси стандартів (ДСТУ, ГОСТ, ОСТ тощо) без реєстраційного номера. В даному разі потрібно писати “згідно зі стандартами, нормативними документантами тощо”;

- текст пояснювальної записки часто безпідставно поділяють на абзацні відступи після кожної фрази. Зустрічаються і такі роботи, в яких декілька сторінок підряд написані без абзаців. Неправильний поділ тексту пояснювальної записки на абзаци заважають перевірці і сприйняттю тексту. Абзацними відступами необхідно виділяти приблизно рівні і відокремлені за змістом частини тексту, але які пов’язані між собою загальною логікою викладання.

 

 

Висновки

 

В висновках необхідно відзначити [3, 4]:

- результат і повноту виконання завдання на дипломну роботу, аналіз досягнутих кількісних та якісних показників;

- співвідношення виконаної розробки з вітчизняними та світовими аналогами;

- зв’язок виконаної роботи з науково-дослідними розробками кафедри, інших організацій тощо;

- отримані нові наукові результати, які знайшли відображення в статтях, винаходах тощо, а також рекомендації щодо подальшої роботи в даному напрямку;

- можливість використання матеріалів дипломного проекту в господарстві, очікуваний економічний ефект (при наявності);

- рекомендації щодо використання результатів дипломного проектування в навчальному процесі університету.

 

Перелік посилань

 

Перелік джерел, на які посилаються в пояснювальній записці, має бути наведений після висновків починаючи з нової сторінки. На кожне джерело у відповідних місцях тексту повинні бути посилання. Приклад оформлення використаних джерел інформації наведено у додатку Г.

 

Додатки

Додатки слід оформлювати як продовження пояснювальної записки на його наступних сторінках. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки.

Додаток повинен мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої повинно бути надруковано слово “Додаток __” і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Один додаток позначається як додаток А.

Додатки повинні мати спільну з рештою звіту наскрізну нумерацію сторінок.

За необхідності текст додатків може поділятися на розділи, підрозділи, пункти і підпункти, які слід нумерувати в межах кожного додатку до вимог 7.4. У цьому разі перед кожним номером ставлять означення додатку (літеру) і крапку, наприклад, А.2 – другий розділ додатку А; Г.3.1 – підрозділ 3.1 додатку Г; Д.4.1.2 – пункт 4.1.2 додатку Д; Ж.1.3.3.4 – підпункт 1.3.3.4 додатку Ж.

Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є у тексті додатку, слід нумерувати в межах кожного додатку, наприклад, рисунок Г.3 – третій рисунок додатку Г; таблиця А.2 – друга таблиця додатку А; формула (А.1) – перша формула додатку А.

Якщо в додатку одна ілюстрація, одна таблиця, одна формула, одне рівняння, їх нумерують, наприклад, рисунок А.1, таблиця А.1, формула (В.1).

В посиланнях у тексті додатку на ілюстрації, таблиці, формули, рівняння рекомендується писати: “... на рисунку А.2...”, “... на рисунку А.1...” – якщо рисунок єдиний у додатку А; “... в таблиці Б.3...”, або “... в табл. Б.3...”; “... за формулою (В.1)...”, “... у рівнянні (Г.2)...”.

Джерела, що цитують тільки у додатках, повинні розглядатися незалежно від тих, які цитують в основній частині звіту, і повинні бути перелічені наприкінці кожного додатку в переліку посилань.

Якщо у пояснювальній записці як додаток використовується документ, що має самостійне значення і оформлюється згідно з вимогами до документу даного виду, його копію вміщують у пояснювальній записці без змін в оригіналі. Перед копією документу вміщують аркуш, на якому посередині друкують слово ”ДОДАТОК __” і його назву (за наявності), праворуч у верхньому куті аркуша проставляють порядковий номер сторінки. Сторінки копії документу нумерують продовжуючи наскрізну нумерацію сторінок записки (не займаючи власної нумерації сторінок документа).

 

Перелік посилань

 

1. ДСТУ 3008-95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення, держстандарт України, 1995. – 36с.

2. ГОСТ 2.105-95. Межгосударственный стандарт. Общие требования к текстовым документам. Госстандарт Украины, 1996.

3. Методичні вказівки з дипломного проектування спеціальності 7.080201 "Інформатика". Упоряд. Е.П. Путятін, В.П. Степанов. - Харків: ХНУРЭ, 2003.

4. Методичні вказівки з виконання дипломної роботи бакалавра для студентів спеціальності 7.080201 "Інформатика". Упоряд. Е.П. Путятін, В.П. Степанов. - Харків: ХНУРЭ, 2003. -35с.

 

Додаток А