ЧОРНОМОРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ПЕТРА МОГИЛИ



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ЧОРНОМОРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ПЕТРА МОГИЛИ



 

Гигор’єва Л.І., Томілін Ю.А., Огородник А.М,

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ВИКОНАННЯ РОЗРАХУНКОВИХ РОБІТ

З ДИСЦИПЛІНИ „БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ”

(для студентів денної та заочної форми навчання всіх спеціальностей)

 

Миколаїв – 2013


Розрахункова робота № 1. З’ясування загальних закономірностей адаптації організму людини до різних умов середовища

Вплив низьких температур на організм людини.

Мета: визначити адаптивні можливості до низьких температур у студентів із різних кліматичних зон чи різного соціального походження.

Обладнання: лід, вода, секундомір, апарат для вимірювання артеріального тиску, кристалізатор.

Теоретичні відомості

Адаптація - комплекс реакцій живого організму, реалізація яких призводить до здатності протистояти змінюваним умовам довкілля. Кінцева стадія адаптивного процесу - видоутворення.

Фази розвитку процесу адаптації людини до навколишнього середовища

Для проходження усіх фаз адаптації організму людини потрібен певний час. Швидкість і успішність цього процесу зумовлюються індивідуальними особливостями, станом здоров'я людини.

1) «аварійна» фаза. Відбувається на фоні підвищеної емоційності. Виникає і розвивається на початку дії фізіологічного, патогенного (хвороботворного) факторів або внаслідок зміни умов довкілля. Першими реагують на це центральна нервова система, гуморальна система (насамперед - синтез адреналіну), системи кровообігу і дихання. Синтез адреналіну необхідний для забезпечення організму необхідною енергією. Такі попереджувальні дії є реакціями «випереджувального» збудження.

В аварійній фазі активність систем організму є некоординованою, містить елементи хаотичності. Загалом ця активність полягає у розпізнаванні нового зовнішнього фактора, пошуку форм і способів пристосування до нього. Тому відбувається вона на фоні підвищеної емоційності, а її зміст залежить від індивідуальних особливостей організму, сили подразнень.

2) перехідна до стійкої адаптації фаза. Характеризується зниженням загальної збудженості центральної нервової системи, формуванням функціональних систем, що забезпечують управління адаптацією до нових умов.

3) фаза стійкої адаптації (резистентності). Суть її полягає у пристосуванні тканинних систем і елементів до нових умов існування. Основними особливостями цієї фази є мобілізація енергетичних ресурсів, підвищений синтез структурних і ферментативних білків, мобілізація імунної системи. Усі механізми управління організмом діють на цій фазі скоординовано, але цю діяльність неможливо вважати абсолютно стабільною. У процесі розвитку організму на цій стадії можливі відхилення, спричинені дією різноманітних сторонніх факторів.

Хід роботи.

Фізіологічні механізми адаптації організму до низьких температур можна досліджувати за допомогою простої проби - опускання руки у воду з льодом. Ця проба дозволяє також визначити адаптивну реакцію організму на інтенсивний холодовий вплив.

1. У досліджуваного, котрий спокійно сидить на стільці, вимірюють систолічний та діастолічний тиск, пульс (протягом 10 с результат множать на 10), доки показники не стануть стабільними.

2. Кисть поміщають на 1 хв. у воду з температурою 0о С. через 30 - 60 с. вимірюють тиск, пульс. Після того як виймуть руку з води роблять виміри кожну хвилину, допоки величини не повернутися до вихідного рівня. Відмічають зміни кольору лиця і рук досліджуваного.

3. У молодих людей систолічний тиск може підвищуватись на 20 - 30 мм.рт.ст. люди, що звикли до холодного клімату, демонструють менш значну реакцію і відчувають менш сильний біль.

Приклад.

У студента, який народився і виріс за умов низьких середньорічних температур, при поміщенні руки в холодну воду спостерігали підвищення частоти пульсу на 10 %, підвищення систолічного тиску - на 10 мм рт. ст., а в студента, який народився і виріс за умов жаркого клімату - відповідно на 34 % і 25 мм рт. ст.. у останнього також безпосередньо після поміщення руки відмічали затримку дихання, поблідніння шкіри, що обумовлено різким звуженням поверхнево розміщених кровоносних судин.

Завдання.

1. Проведіть дослідження у 3-4 студентів, які народились у різних кліматичних умовах, а також тих, хто проживає у різних за соціальним статусом сім'ях.

2. Побудуйте графіки чи гістограми за всіма отриманими результатами.

3. Зробіть висновок щодо впливу клімато-географічних та соціальних факторів на адаптивні можливості організму.

Контрольні запитання:

1. Дайте визначення поняттю «фізіологічна адаптація».

2. Охарактеризуйте напрями адаптації людини.

3. Охарактеризуйте групи адаптаційних процесів.

4. Охарактеризуйте форми адаптаційних процесів.

5. На які групи поділяють адаптогенні фактори? Охарактеризуйте дані групи та фактори, що до них входять.

6. Охарактеризуйте фази розвитку адаптації людини до факторів навколишнього середовища.

7. Охарактеризуйте адаптивні процеси при дії високих та низьких температур.

8. Яким чином відбувається адаптація людського організму до режиму рухової активності?

9. Яким чином відбувається адаптація людського організму до гіпоксії?


Розрахункова робота №2. Розрахунок хронометражу енерговитрат задля усунення психофізіологічних небезпек

 

Мета роботи: засвоїти методику визначення енерговитрат людини за допомогою хронометражно-табличного методу. Розрахувати приблизний добовий хронометраж енерговитрат людей певної професії, зайнятихпри виконанні конкретної фізичної чи розумової роботи.

 

Теоретичні відомості

Основний обмін це показник інтенсивності теплопродукції, зумовленої діяльністю внутрішніх органів та необхідністю забезпечення певного м'язового тонусу. Визначається у стані абсолютного спокою, натще, не менш, ніж через 14 годин після останнього прийому їжі, в положенні лежачи, при кімнатній температурі. Слід підкреслити, що величина основного обміну знаходиться у тісній залежності від віку, статі, росту та маси тіла.

За величиною основного обміну визначають другу складову добових енерговитрат — енерговитрати, що пов'язані зі специфічно—динамічною дією їжі. При споживанні їжі з переважним вмістом вуглеводів енергія специфічно—динамічної дії складає 4—7% від величини основного обміну, при споживанні їжі з переважним вмістом жирів — 4—17%, при споживанні їжі з переважним вмістом білків — 30—40%. Проте, під час використання традиційних змішаних раціонів харчування, величина цих енерговитрат, як правило, коливається у межах від 10 до 15%.

Третю складову добових енерговитрат - енерговитрати, що зумовлені нервово—м'язовою діяльністю та руховою активністю, визначають за допомогою даних, наведених в табл. 4. При цьому слід звернути увагу на те, в яких одиницях (ккал/хв, або кДж/хв на 1 кг маси тіла) виражена їх величина у таблиці, а також на те, чи включають вони у свою структуру основний обмін.

Хід роботи

Три основні складові добових енерговитрат:

1. Величина основного обміну;

2. Енерговитрати, які пов'язані зі специфічно—динамічною дією їжі (в середньому 10% від основного обміну);

3. Енерговитрати, що зумовлені виконанням певної роботи, розумової чи фізичної.

 

Таблиця 1.Енерговитрати людей під час розумової чи фізичної діяльності у виробничій та побутовій сферах

№ п/п Вид діяльності Енерговитрати, кКал/год
а) У домашніх умовах:  
- сон і відпочинок у ліжку 65-77
- відпочинок сидячи 85-106
- сніданок, обід, вечеря 99-103
- особиста гігієна (ранковий і вечірній туалет) 102-144
- читання, домашнє навчання 90-112
- прибирання, прання тощо до 270
- приготування їжі 190-230
- прогулянка 157-165
- вранішні або вечірні фізичні вправи 230-400
б) Між побутовою та виробничою сферами:  
- дорога на роботу 112-120
- повернення додому 112-120
в) Розумова діяльність:  
- спокійне читання до 110
- навчання, самопідготовка до 111
- слухання лекцій сидячи 90-112
- писання 102-112
- друкування 120-144
- робота з комп’ютером
- читання лекцій у великій аудиторії 140-270
- бесіда стоячи
- бесіда сидячи
- підготовка та прийняття відповідальних рішень 270-400
г) Фізична діяльність  
- робітники прокатного цеху 275-325
- робітники ливарного цеху 280-375
- бетонник 360-390
- маляр
- тесляр 207-246
- цегельник 220-400
- електрик 190-220
- прибиральниця 240-270
- бармен 160-190
- покоївка 140-170
- водій трамваю 230-350
- водій автомобіля 240-370
- зуботехнік 190-210

 

Таблиця 2.Перелік професій, що пов’язані із здійсненням фізичної або розумової діяльності

№ варіанта Перелік професій
Викладач
Секретарка
Маляр
Тесляр
Цегельник
Електрик
Бухгалтер
Головний спеціаліст-плановик
Прибиральниця
Бармен
Покоївка
Адміністратор готелю
Головний інженер машинобудівного заводу
Ливарник
Обрубник литва
Формувальник опок для литва
Начальник ливарного цеху
Бетонник
Головний спеціаліст райдержадміністрації
Інженер-конструктор
Архітектор
Власник готелю
Електромонтер
Водій трамваю
Водій автомобіля
Диспетчер автобази
Диспетчер трамвайного депо
Лікар-терапевт
Лікар-невропатолог
Зуботехнік
Інженер-будівельник
Дільничний інспектор міліції
Суддя районного суду
Народний депутат України

 

Приклад складання приблизного добового хронометражу енерговитрат для студента:

Таблиця 3.Приблизний добовий хронометраж енерговитрат для студента

№ п/п Вид діяльності протягом доби Витрати часу, год, хв. Нормативна енерговитрата, кКал/год Енерговитрата по виду діяльності, кКал
Нічний сон 7 год
Ранковий туалет 40 хв.
Сніданок 20 хв.
Дорога до академії 1 год.
Слухання та конспектування лекцій 3 год.
Практична робота з комп’ютером 1,5 год.
Повернення додому 1 год.
Обід 30 хв.
Домашнє навчання 3 год.
Фізичні вправи (тренажерний зал, басейн) 2 год.
Вечеря 30 хв.
Перегляд телевізора 1 год.
Читання художньої літератури або газет 2 год.
Вечірній туалет 30 хв.
Разом за добу 24 год.  

Завдання:

1. Використовуючи дані табл. 1 за видами діяльності та енерговитратами на них, скласти приблизний добовий хронометраж енерговитрат людей (з розрахунку на масу тіла в 70 кг) певної професії, згідно з індивідуальним варіантом (табл. 2), зайнятихпри виконанні конкретної фізичної чи розумової роботи (приклад наведено у табл. 3).

2. Провести хронометраж робочого дня студента, визначити власні енерговитрати студента за добу. Заповнити “Хронометражний лист” за приведеною нижче схемою, послідовно занотовуючи впродовж дня всі види власної діяльності, що виконувались, та тривалість кожного з них (табл. 3), а також розраховують величину добових енерговитрат

 

Таблиця 4

ХРОНОМЕТРАЖНИЙ ЛИСТ(зразок)

Прізвище, ім´я та по батькові______________________________________

Курс _________ Група ________ Дата______________

Вiк__________ Стать___________ Рiст_____________ Маса тiла ________

 

№ п/п Вид діяльності Початок-кінець Енерговитра-ти, ккал/хв Енерговитра-ти, какл
1. Підйом, прибирання постелі 7.00—7.15    
2. Ранкова гімнастика 7.15—7.20    
3. Ранковий туалет 7.20—7.45    
4. Приготування їжі 7.45—8.00    
5. Сніданок 8.00—8.15    
6. Одягання 8.15—8.25    
7. Дорога в університет 8.25—8.45    
8. Лекція 8.45—9.30    
9. Перерва 9.30—9.40    
10. Лекція 9.40—10.25    
11. Дорога в клініку (їзда в транспорті) 10.25—10.55    
12. Практичне заняття 10.55—12.25    
13. Дорога в університет (їзда в транспорті) 12.25—12.45    
14. Обід 12.45—13.05    
15. Лекція 13.05—13.50    
16. Перерва 13.50—14.00    
17. Лекція 14.00—14.45    
18. Дорога в клініку (пішки) 14.45—15.15    
19. Практичне заняття 15.15—16.45    
20. Дорога додому 16.45—17.15    
21. Роздягання 17.15—17.25    
22. Приготування їжі 17.25—17.45    
23. Вечеря 17.45—18.15    
24. Відпочинок (сидячи) 18.15—18.30    
25. Підготовка до занять 18.30—19.15    
26. Робота по дому 19.15—20.00    
27. Вечеря 20.00—20.30    
28. Прогулянка 20.30—21.30    
29. Підготовка до занять 21.30—22.15    
30. Перегляд телевізійних передач 22.15—22.40    
31. Особиста гігієна 22.40—23.00    
32. Сон 23.00—7.00    
  Всього на кг маси тіла      
  Всього у перерахунку на масу тіла      

 

Таблиця 5. Витрати енергії при різних видах діяльності (включаючи основний обмін)

Види діяльності Енерго-витрати, ккал/хв на 1 кг маси Енерго-витрати, кДж/хв на 1кг маси Вид діяльності Енерго-витрати, ккал/хв на 1 кг маси Енерго-витрати, кДж/хв на 1 кг маси
Біг зі швидкістю 180 м/хв 0,1780 0,7440 Робота в лабораторії 0,0360 0,1540
Біг зі швидкістю 8 км/год 0,1357 0,5672 Їзда на автомашині 0,0267 0,1116
Бесіда стоячи 0,0267 0,1116 Миття посуду 0,0343 0,1434
Бесіда сидячи 0,0252 0,1053 Миття підлоги 0,0548 0,2291
Витирання пилу 0,0411 0,1718 Відпочинок стоячи 0,0264 0,1104
Гімнастика, вільні рухи 0,0845 0,3532 Відпочинок сидячи 0,0229 0,1250
Одягання та роздягання 0,0281 0,1175 Плавання 0,1190 0,4974
Прасування білизни 0,0323 0,1350 Друкування на машинці 0,0333 0,1392
Приймання їжі сидячи 0,0236 0,0986 Сон 0,0155 0,0651
Підмітання підлоги 0,0402 0,1680 Робота лікаря-хірурга (операція) 0,0266 0,1112
Домашня робота 0,0530 0,2215 Робота на ЕОМ, лічильній машинці 0,0247 0,1032
Прослуховування лекцій 0,0243 0,1015 Перерва 0,0258 0,1078
Підготовка до занять 0,0455 0,1902 Відпочинок лежачи (без сну) 0,0183 0,0765
Ходьба асфальтованою дорогою 0,0597 0,2500 Прибирання постелі 0,0329 0,1375
Умивання (до поясу) 0,0504 0,2106 Приймання душу 0,0570 0,2383

 

 

Контрольні запитання:

1. Методи визначення енерговитрат людини.

2. Поняття про коефіцієнт фізичної активності.

3. Фізична і розумова діяльність.

4. Статична й динамічна робота.

5. Фактори, що впливають на продуктивність праці.

6. В яких одиницях вимірюються енергетичні витрати людини під час тієї чи іншої діяльності?

Література: [1-5].




Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.229.142.91 (0.013 с.)