Фронтальні види контрольних робіт

Фронтальні види контрольних робіт

1-й семестр 2-й семестр

- перевірка мовної теми 4 4

- письмо (переказ) 1 1

- твір - 1

- правопис (диктант) 1 1

- аудіювання - 1

- читання мовчки 1 1

Індивідуально оцінюються: говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос.У 1-му семестрі пропонується провести оцінювання 2 видів мовленнєвої діяльності - усний твір, діалог, у 2-му семестрі -усний переказ, читання вголос.

Результати виставляються у колонку без дати і враховують в найближчу тематичну.

Повторне оцінювання всіх видів мовленнєвої діяльності не проводять.

На вивчення розділу, теми з української літератури вказана кількість годин є орієнтовною,учитель може її змінювати (в межах 70 год.).Резервний час (7 год.) можна використати для проведення уроків розвитку мовлення, контрольного оцінювання, різних видів творчих та інших робіт (екскурсій, диспутів тощо) -на вибір учителя.Ознайомлення з літературою рідного краю (4 год.) відбувається впродовж року.

Необхідно звернути увагу, що текстово вивчаються твори, які виділені в програмі півжирним шрифтом,інші - лише називаються. Це саме стосується і коротких оглядів перед підтемами. Вивчення ТЛ (теорії літератури) - це дати лише початкові, доступні дітям знання про певні теоретико-літературні поняття, необхідні при вивченні твору як явища мистецтва слова.

 

Види контролю з української літератури

1-й семестр 2-й семестр

- контрольний класний твір - 1

- виконання інших завдань 2 2

(тести,відповіді на запитання

тощо)

-уроки розвитку мовлення 2 (у+п) 2 (у+п)

- уроки позакласного читання 2 2

- перевірка зошитів 4 5

Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов'язковим. Учитель на власний розсуд може збільшити кількість видів контролю відповідно до рівня підготовленості учнів, особливостей класу тощо.

Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови та літератури є поточне оцінювання,тематичний контроль,семестрове, річне оцінювання. (Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, затверджені наказом Міністерством освіти і науки,молоді та спорту України від 13 квітня 2011 р. № 329;

оцінювання результатів навчальної діяльності учнів з української мови та літератури: Методичні рекомендації щодо вивчення української мови та літератури в 2013-2014 н.р..(“ Дивослово “.-2013.- №7-8.)).

Оцінки за ведення зошитів з мови та літератури виставляються у журнал окремою колонкою раз на місяць і враховується як поточні до найближчої тематичної.

Виставляючи оцінку за ведення зошит а,слід враховувати такі критерії:

- наявність різних видів робіт;

- грамотність (якість виконання робіт);

- охайність;

- уміння правильно оформляти роботи (дотримання вимог орфографічного режиму).

Рекомендації щодо проведення уроків виразного читання, кількість,призначення, та особливості оформлення зошитів містяться у відповідному методичному листі Міністерства від 21.08.2010 № 1/9-580, там же подано зразок заповнення сторінки журналу. Додатковий запис теми над датами в журналі не робиться.

Учителю на замітку

І. На урок до п`ятикласників

Ø Слід пам’ятати, що перехід із початкової школи в основну пов’язаний із зростанням психічного навантаження на учня, спадом успішності, зниженням загального інтересу до школи. В житті школяра тепер з’являються декілька вчителів з різними вимогами, різними характерами, своєрідним темпом та особливостями мови, різним стилем викладання. Підлітку важко миттєво адаптуватися до вимог кожного вчителя – предметника. Такі проблеми багатопредметного навчання можуть викликати в п’ятикласників труднощі у вивченні української мови та літератури. В цьому разі вчитель-словесник має добре розуміти, що п’ятикласнику треба певний період часу, щоб адаптуватись до умов та вимог, які для учня суттєво змінилися та ще й свідомо зрозуміти їх. Важливо, щоб учитель у цей час створював на уроці такі ситуації, які б дозволяли учневі проявляти ініціативу, мати право на помилку, на власну думку, брати участь у спільній колективній чи груповій діяльності, працювати в умовах альтернативи і вибору. На уроці обов’язковою має бути демократична, доброзичлива, неавторитарна атмосфера навчання.

Ø Своє професійне вміння вчитель повинен зосереджувати на формуванні в учнів-п’ятикласників первинних уявлень про сутність та особливості мовно-літературних знань, на позитивному ставленні до навчального предмета, вмінні зацікавити, на формуванні ключових та предметних компетентностей на рівні, що відповідає основним віковим можливостям учнів.

 

Ø Щоразу, йдучи на урок у 5 клас, учитель має бути готовим до більш активної і творчої роботи з вибудови цікавої структури уроку та пошуку ефективних форм і методів роботи з учнями; шукати нові шляхи для урізноманітнення оцінювання знань учнів та їх коригування; на кожному уроці професійно поєднувати отримані учнями знання із практичними навичками; знаходити оригінальні слова та прийоми для покращення пізнавального інтересу до змісту кожного уроку. Активні методи навчання при вмілому їх застосуванні дозволяють оптимально розв’язати одночасно три навчально-організаційні завдання:

 

1) підпорядкувати процес научіння керівному впливові вчителя;

2) забезпечити включення в активну навчальну роботу всіх учнів;

3) встановити безперервний контроль за процесом засвоєння навчального матеріалу.

Крім того, активні методи навчання набувають цінності ще й тому, що сприяють успішному формуванню в учнів комплексу позитивних ділових якостей, наприклад таких:

1) здатність швидко адаптуватися в групі, яка зайнята розв’язанням загального для всіх завдання;

2) уміння встановлювати особисті контакти, обмінюватися інформацією і формувати необхідні точки зору;

3) готовність прийняти на себе відповідальність за діяльність групи;

4) здатність встановлювати контакти з людьми, правильно розподіляти і організовувати роботу;

5) бажання бути корисним і потрібним людям;

6) знання рівня своєї компетентності, уміння аналізувати і оцінювати свої дії;

7) готовність розглядати проблеми з точки зору свого товариша по навчанню, вчителя;

8) уміння знаходити причини і джерела критичних ситуацій;

9) здатність висувати і формулювати ідеї, пропозиції і проекти;

10) готовність йти на розрахований ризик і приймати нестандартні рішення;

11) уміння уникати повторення помилок і прорахунків;

12) здатність чітко і переконливо викладати думки, бути небагатослівним, але зрозумілим;

13) здатність передбачати наслідки тих дій, які використовуються;

14) уміння цінувати і продуктивно використовувати робочий час.

Ø Особливу увагу в 5 класі слід звернути на особливості організації навчально-виховного процесу. Організовуючи роботу на уроках, учитель повинен віддавати перевагу розвивальним прийомам, уникати лекцій, конспектувань, рефератів та надмірних фронтальних зрізів знань у 5 класі.

Ø Впроваджувати технології візуалізації у навчанні, результом яких є:

- активізація психічних процесів учнів: сприйняття, уваги, пам'яті, мислення;

- формування пізнавального інтересу;

- реалізація можливості подачі навчальної інформації у різних формах;

- реалізація міжпредметних зв’язків;

- логізація й структурування навчального матеріалу, що значно підвищує рівень знань учнів;

- набуття учнями міцних знань, які значно довше зберігаються у пам’яті;

- зміна ставлення учнів до комп’ютера: вони починають сприймати його як універсальний інструмент для ефективної роботи в будь-якій галузі професійної діяльності;

- здійснення емоційного впливу на учнів, досягнення виховних цілей уроку;

- підвищення ефективності уроку та показників якості знань учнів.

 

Ø Під час оцінювання п’ятикласників учителю важливо виявляти доброзичливість, вимогливість поєднувати з індивідуальним підходом, а нормативний спосіб оцінювання – із особистісним. Тобто, необхідно порівнювати виявлені досягнення дитини не тільки з нормою, а й з її попередніми успіхами. Разом з тим, учнів обов’язково треба знайомити з критеріями оцінювання знань, з вимогами до оформлення різноманітних робіт, виконання вправ, роботи з тестами. Для того, щоб початковий період з навчання був безболісним, необхідно підтримувати дитину, підказувати, допомагати, роз’яснювати хід виконання роботи, зважати на можливості й зусилля кожного учня.

Ø Враховуючи вікові особливості п’ятикласників, у І семестрі значну увагу треба приділяти вербальному оцінюванню. Як заохочення до предмета, може спрацювати виставлення вчителями балів достатнього та високого рівня. Разом з тим, вчителі повинні розвивати і рефлексивні уміння, і здатності учнів дивитися на себе «збоку», і формувати навички самоконтролю та самооцінки. Переходити до Критеріїв бажано поступово, адже оцінка - це найгостріший інструмент, використання якого потребує величезного вміння і культури.

 

 

Учителю на замітку

ІІ. Практичні поради учителю, який іде на урок до п`ятикласників

Перед початком навчального року:

o ознайомтесь з програмою та методикою роботи в початкових класах і деякий час опирайтесь на неї;

o на початковому етапі зберігайте й розвивайте традиції, які склались в учнів у процесі навчання в початкових класах;

o опрацюйте спеціальну психолого-педагогічну літературу;

o підтримуйте зв’язки з учителями початкових класів;

o пам'ятайте: легше з першого уроку викликати до себе довіру, любов дитини, ніж потім подолати недовіру;

o не змінюйте різко методи роботи, використовуйте ігровий матеріал, інструктажі, пам'ятки, алгоритми, картки-опори, зразки виконання завдань;

o протягом уроку та додому давайте конкретні доступні завдання й домагайтесь їх чіткого виконання;

o щоденно перевіряйте письмові роботи учнів, домагайтеся систематичної роботи над помилками;

o ретельно обмірковуйте заходи та прийоми розвитку мислення, усного та писемного мовлення учнів. Розробіть відповідний роздавальний матеріал;

o забезпечуйте систематичне повторення;

o уникайте перевантаження дітей;

o проводьте фізкультхвилинки;

o відвідуйте уроки колег, які викладають у 5-х класах;

o забезпечуйте єдність вимог до всіх учнів;

- поступово переходьте на нову побудову уроків, нові методи та

o прийоми роботи,нові вимоги до учнів;

o розвивайте в школярів уміння й навички самостійної роботи;

o продовжуйте розвивати творче та критичне мислення;

o протягом першого місяця не пишіть зауважень у щоденники, проводьте оцінювання на користь дитини, більшість уроків на початку навчального року будуйте на повторенні;

o постійно підтримуйте зв’язки з колегами, що працюють у 5 класі з метою взаємодопомоги в роботі та обміну досвідом;

o дозуйте навчальне навантаження та обсяг домашнього завдання, а також зменшуйте їх до мінімуму на вихідні дні;

o поглиблюйте свої знання з проблем забезпечення принципу наступності в педагогічному процесі.

Учителю на замітку

Програма та календарне планування з української мови:

 

-ж.” Дивослово “, № 5,2013р.;

- Б-ка журн. “Вивчаємо українську мову та літературу “; Вип. 5 (114).

 

Програма та календарне планування з української літератури:

 

-ж.” Дивослово “, № 6, 2013р.;

-ж. “Українська мова й література в сучасній школі “, № 7-8, 2013р.;

-ж.” Українська література в загальноосвітній школі “, № 7-8,2013р. (1-й семестр, 1-ша тема).

 

Методичні рекомендації щодо вивчення української мови та літератури у 2013-2014 н.р.:

- ж.”Дивослово “ №7-8,2013р.;

- ж.” Українська література в загальноосвітній школі “,№7-8, 2013р.

 

 

Розробки уроків з української мови для 5 класу за новою програмою подано у № 5-6 “ Бібліотечки “ Дивослова “,а також:

-Н.Уколова. Система уроків з теми “ Синтаксис “.5 клас. //Українська мова й література в сучасній школі.-2013.-№4.

-Г.Манзевита. Удосконалення й закріплення знань з теми “Фонетика. Орфографія “.5 клас.// Українська мова й література в сучасній школі.-2013.- № 4.

-Н.Кривонос,О.Ліпеха,О. Ніколайцева.Система уроків з теми “ Будова слова. Орфографія “.5 клас.// Українська мова й література в сучасній школі -2013.- № № 1, 2,4.

 

Розробки уроків з української літератури для 5 класу за новою програмою:

-В.Братко. Культорологічний аспект вивчення ліричних творів Тараса Шевченка.5 клас.// Українська література в загальноосвітній школі.- 2013.- №6.

- О.Сергієнко. Протистояння добра і зла в повісті - казці Віктора Близнеця «Земля світлячків “.// Українська мова й література в сучасній школі.-2013.- №7-8.

-І.Андрусяк. “ Стефа і її Чекалка”.// Українська мова й література в сучасній школі.-2013.- №5.

-Н.Пасішна.Оповідання Євгена Гуцала “ Сім'я дикої качки “: морально-етичні проблеми.// Дивослово.- 2013. - №2

 

III.Учителю на замітку

Сенкан — це вірш, що складається з п’яти рядків. Слово ”сенкан” походить від французького слова ”п’ять” і позначає вірш у п’ять рядків.

1. Перший рядок має містити слово, яке позначає тему (звичайно, це іменник)

2.Другий рядок – це опис теми, який складається з двох слів (два прикметника)

3.Третій рядок називає дію, пов’язану з темою, і складається з трьох слів (звичайно це дієслова).

4. Четвертий рядок є фразою, яка складається з чотирьох слів і висловлює ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного.

5. Останній рядок складається з одного слова — синоніма до першого слова, в ньому висловлюється сутність теми, ніби робиться підсумок.

 

Робота в парах,групах «Що? Де? Коли?», «Мозаїка»

Робота з підручником

Вибіркове читання

Коментоване читання

Читання з передбаченням (методична структура АУР «актуалізація –усвідомлення –рефлексія»)

 

Крок 1.Учитель обирає добре викладений і цікавий матеріал для учнів, який відповідає їх віку.

Крок 2.Учитель мусить самостійно прочитати і зрозуміти текст, а також поставити для себе такі запитання:

· Чому я хочу, щоб мої учні прочитали цей матеріал?

· Що на мою думку, учні зрозуміють, прочитавши текст?

· Що я хотів би, щоб учні зрозуміли, прочитавши текст?

· Які найзначніші проблеми чи питання є в тексті?

· Яким досвідом мають збагатитися й поділитися учні, ознайомившись із текстом?

Крок 3.Розбийте текст на частини в тих місцях, які могли б викликати інтерес у дітей.

Крок 4.Не діліть текст на багато дрібних частин. Важливо виділити основну лінію подій.

Крок 5.Після кожної частини (зупинки) тексту продумайте різні типи запитань. Не ставте дуже багато запитань, бо це може призвести до втрати цілісності тексту, а відповідно й сприйняття послідовності подій тексту.

Крок 6.Наголосіть дітям, щоб вони читали текст лише до того місця до якого їм буде вказано. Попередьте їх, що дуже важливо не читати далі текст після зупинки.

Крок 7.Після кожної зупинки ведіть з дітьми дискусію. Доцільно зосередити увагу на питаннях:

- Про що ця історія?

- Яка проблема описується в оповіданні?

- Чому ви так гадаєте?

- Що, на вашу думку, може статися далі?

- Що ви думаєте про…?

- Що ви відчуваєте стосовно певного персонажа чи події?

- Що б ви зробили далі?

- Чи виправдалися ваші передбачення?

- Що ви думаєте тепер?

- Чи ви здивовані?

Крок 8. А тепер прочитайте наступний уривок і дізнайтеся, що сталося далі.

Крок 9. Підпорядкуйте процес опрацювання тексту за структурою АУР так, щоб учні поступово проходили стадії актуалізації, втягнення, прогнозування, розуміння, побудови смислів та рефлексії.

 

Демонстрації

Конкурси

Учителю на замітку

IV. Методичні прийоми для проведення рефлексії наприкінці уроку

Рефлексія, усвідомлення того, що зроблено на уроці (заході), чи досягнуто поставленої мети, як можна застосувати в майбутньому отримане на уроці.

 

Варіант 2. Есе

Наприкінці уроку учням пропонується написати коротке есе з чітким викладенням власної позиції або твір-п'ятихвилинку, у якому слід дати відповідь на основне питання уроку. Якщо учні ще не знайомі з пропонованим видом діяльності, вчитель може підготувати зразок оформлення есе на окремому аркуші для кожного учня.

Варіант 3. Бліц-дискусія

Наприкінці уроку проводиться коротка дискусія, що відбиває його тему. Наприклад, за такою схемою: «Спробуйте знайти в своєму житті приклади.... Які думки, почуття це у вас викликало? Які викликає зараз? Як ви будете реагувати на прояви... зараз? Яке значення мав для вас урок?».

Варіант 4. Одним словом

Наприкінці уроку вчитель вивішує аркуш паперу (формат А-1) і просить учнів відзначити те, що найбільше сподобалося їм на уроці: зміст, методи, атмосфера, власна діяльність, результати тощо. Обраний момент учні мають назвати одним словом, що змістовно розкривало б зроблений вибір. Учитель фіксує це слово на папері і за необхідності просить учнів його прокоментувати.

 

Варіант 5. Анкета-газета

Учням пропонується відобразити своє ставлення, дати оцінку уроку, виховного заходу у вигляді дружніх карикатур, малюнків, поезій, невеличких текстів, побажань, пропозицій, зауважень, запитань та ін. на великому аркуші паперу. Після того, як усі взяли участь у випуску газети, вона має бути вивішена у класі.

Підбиття підсумків бажано проводити у формі запитань, а саме:

– Що нового дізналися?

– Чому навчилися?

– Як це може бути корисним у житті?

– Що найбільше вдалося?

– Що потрібно змінити в майбутньому?

 

Учителю на замітку

Учителю на замітку

Учителю на замітку

Фронтальні види контрольних робіт

1-й семестр 2-й семестр

- перевірка мовної теми 4 4

- письмо (переказ) 1 1

- твір - 1

- правопис (диктант) 1 1

- аудіювання - 1

- читання мовчки 1 1

Індивідуально оцінюються: говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос.У 1-му семестрі пропонується провести оцінювання 2 видів мовленнєвої діяльності - усний твір, діалог, у 2-му семестрі -усний переказ, читання вголос.

Результати виставляються у колонку без дати і враховують в найближчу тематичну.

Повторне оцінювання всіх видів мовленнєвої діяльності не проводять.

На вивчення розділу, теми з української літератури вказана кількість годин є орієнтовною,учитель може її змінювати (в межах 70 год.).Резервний час (7 год.) можна використати для проведення уроків розвитку мовлення, контрольного оцінювання, різних видів творчих та інших робіт (екскурсій, диспутів тощо) -на вибір учителя.Ознайомлення з літературою рідного краю (4 год.) відбувається впродовж року.

Необхідно звернути увагу, що текстово вивчаються твори, які виділені в програмі півжирним шрифтом,інші - лише називаються. Це саме стосується і коротких оглядів перед підтемами. Вивчення ТЛ (теорії літератури) - це дати лише початкові, доступні дітям знання про певні теоретико-літературні поняття, необхідні при вивченні твору як явища мистецтва слова.