Вибір марки та ємності кабелю

При виборі оптичного кабелю (ОК) для даної ВОЛЗ слід врахувати наступні вимоги:

- кабель повинен мати велику пропускну спроможність і мале загасання;

- оскільки проектна траса перетинає водну перешкоду (глибина річки не більше 2-10 м), тому кабель повинен бути вологостійким і надійно захищеним від корозії;

- кабель має бути надійно захищений від зовнішніх впливів, бо буде прокладатися в ґрунті, тобто він повинен мати один або декілька бронепокриттів;

- кабель має бути відносно недорогим і повинен мати високу експлуатаційну надійність.

Оптичні кабелі випускаються згідно ТУ У 05758730.007-97 “Кабелі зв’язку оптичні для магістральних, зонових та міських мереж зв’язку”. В ОК використовуються оптичні волокна, що відповідають Рекомендаціям ITU-T G.651 та G.652 та стандарту МЕК 793-4. На вимогу замовника ОК можливо використання оптичних волокон, що відповідають Рекомендаціям ITU-T G.653 та G.654.

Від правильного вибору оптичного кабелю залежать капітальні та експлуатаційні витрати на проектовану ВОСП. На вибір впливають, з одного боку, параметри ВОСП (широкополосність чи швидкість передачі інформації, довжина хвилі оптичного випромінювання, енергетичний потенціал, допустима дисперсія, скручування), з іншого боку, оптичний кабель повинен задовольняти і технічним вимогам:

- можливість прокладки в таких же умовах, у яких прокладаються електричні кабелі;

- максимальне використання існуючої техніки;

- стійкість до зовнішніх впливів і т.д.

У даний час існує велика різноманітність марок оптичних кабелів. Кабелі закордонних фірм ми розглядати не будемо через значну різницю в ціні на кабель і відсутності явних переваг перед вітчизняними аналогами.

Як лінію передачі для проектованої мережі будемо використовувати оптичний кабель типу ОКЛ вітчизняної розробки заводу «Одесакабель».

Для організації оптичної мережі я використаю кабель ОКЛК – 8.

Я обрав цей кабель, тому що круглопроволочна броня підходить для умов прокладання кабелю на даній місцевості. Кількість ОВ 8 я обрав, бо кількість волокон необхідних для передачі STM – 16 дорівнює 1, 1 – резервне, для можливості роботи системи при аварійних ситуаціях. Ще 2 волокна – запас на розширення мережі. Решта – 4 волокна будуть використані для орендування іншими організаціями, які захочуть організувати свою мережу.

 

 

Конструкція ОКЛК:

 

 

Рисунок 3.1 Структура кабеля

 

1) Центральний силовий елемент - склопластиковий стрижень

2) Оптичні волокна

3) Оптичний модуль

4) Кордель (за замовленням мідні ізольовані жили дистанційного живлення)

5) Тиксотропний гідрофобний заповнювач

6) Скріплююча обмотка з ниток та стрічок

7) Оболонка з поліетилену

8) Броня з круглих сталевих оцинкованих дротів

9) Захисний шланг з поліетилену

 

Рисунок 3.2 Зовнішній вигляд кабеля

 

 

Розрахунок довжини регенераційної ділянки по дисперсії

При проходженні імпульсу світла по ВС змінюється не лише його амплітуда, але й форма, тобто імпульс розширюється. Це означає, що тривалість його на рівні половинної амплітуди на виході тракту більше, ніж на вході. На певній довжині ВС імпульси починають перекриватись, що призводить до накладання імпульсів, тобто до міжсимвольної інтерференції.

Розрахунок довжини регенераційної ділянки по дисперсії грунтується на такому параметрі, як максимальна допустима дисперсія оптичного кабеля, тобто L× t_хр. Допустима дисперсія оптичного кабеля прямо пропорційно залежить від довжини оптичного волокна.

L_{РД 2}£ (3.4.2)

де: δ_max - максимальна допустима дисперсія регенераційної ділянки

Згідно (4.4.1) отримаємо максимальну довжину регенераційної ділянки, яка обмежена часовими характеристиками лінійного тракту

Згідно параметрів оптичного інтерфейса AXD 620-2 максимальна допустима дисперсія регенераційної ділянки становить δmax= 3300пс/нм. Тобто максимальна довжина регенераційної ділянки L_{РД 2} визначається за формулою:

L_{РД 2} £ . (3.4.3)

 

Отже, довжина регенерційної ділянки по дисперсії становить

165 кілометрів.