ТОП 10:

ТЕМИ ДЛЯ ДОПОВІДЕЙ, РЕФЕРАТІВ І КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ



Безпека людини — невід'ємна складова характеристики стратегічного напряму розвитку людства.

2. ООН та концепція сталого людського розвитку.

3. Європейська програма навчання у сфері наук з ризиків.

4. Безпека життєдіяльності і споріднені науки та навчальні дисципліни.

5. Життя як вища форма існування матерії.

6. Діяльність — специфічно людська форма активності, необхідна умова існування людського суспільства.

7. Класифікація небезпек — перший крок до забезпечення безпеки.

8. Небезпеки очевидні і приховані.

9. Системно-структурний підхід і безпека життєдіяльності.

10. Приклади найбільших техногенних катастроф у світі (Бхопал, Севезо, Чорнобиль та ін.) як приклади порушення вимог безпеки систем.

11. Система «людина — життєве середовище» та її компоненти.

12. Емерджентність у системах «людина — життєве середовище».

13. Ієрархія систем «людина — життєве середовище» від рівня системи з однією особою до загальнолюдської системи.

14. Людина як компонент системи «людина — життєве середовище» і як елемент життєвого середовища.

15. На прикладі реальних подій та ситуацій, взятих з життя або наведених в засобах масової інформації, визначити серйозність та ймовірність небезпеки.

16. Основні принципи управління ризиком.

17. На прикладі реальних подій та ситуацій показати, як застосовуються на практиці основні принципи управління ризиком.

18. Методи, що використовуються для виконання якісного аналізу небезпек.

19. На прикладі реальних подій та ситуацій виконати попередній аналіз небезпек та побудувати дерево помилок.


'■ ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ




ЛЮДИНА ЯК ЕЛЕМЕНТ СИСТЕМИ «ЛЮДИНА - ЖИТТЄВЕ СЕРЕДОВИЩЕ»

'пі


В результаті вивчення цього розділу Ви повинні знати:

"Ь сутність понять «життя», «людина», «діяльність», «праця»;

Ь біологічні та соціальні ознаки людини;

ч> сутність праці як цілеспрямованої діяльності людини, в процесі якої вона

не тільки задовольняє свої потреби, але і впливає на природу; <Ь характеристики середовища життєдіяльності людини; Ь анатомо-фізіологічні властивості, психічні особливості людини; Ъ фізіологічні та психічні можливості організму людини при взаємодії

з навколишнім середовищем; Ь будову та характеристики основних аналізаторів у безпеці життєдіяльності; ч> значення гомеостазу та нервової системи для забезпечення здоров'я і

безпеки людини; Ь основні види харчових речовин;

?> психічні характеристики людини і значення їх у безпеці життєдіяльності; ч» роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини.

На основі набутих знань Ви повинні вміти:

ч> визначати сутність поняття «здоров'я»;

"Ь розрізняти біологічні, соціальні та психологічні аспекти здоров'я людини;

ч» аналізувати вплив на стан здоров'я людини негативних чинників;

Ь аналізувати реакцію організму на вплив негативних факторів і можливості

організму адаптуватися до цих факторів; Ъ визначати характерні ознаки здоров'я; <!> керувати своїм здоров'ям, економно його використовувати протягом

усього життя та знаходити заходи для його збереження; Ч> уникати небезпек або зменшувати їх дію, зберігати своє здоров'я; Ь виявляти вплив якісного стану компонентів середовища життєдіяльності

людини на рівень її здоров'я, життєдіяльность і тривалість життя; Ч» виявляти вплив небезпек на людину залежно від фізіологічного стану

організму людини, психофізіологічних якостей і властивостей.



2. ЛЮДИНА ЯК (ЛЕМІНГ СИСТЕМИ «ЛЮДИНА - ЖИТТЄВЕ СЕРЕДОВИЩЕ»


Q План

(логіка викладу і засвоєння матеріалу)

2.1. Людина як біологічний та соціальний суб'єкт............................................... 58

2.1.1. Людина та її біологічні і соціальні ознаки.............................................................. 58

2.1.2. Діяльність людини...................................................................................................... 60

2.2. Середовище життєдіяльності........................................................................... 63

2.2.1. Природне середовище.............................................................................................. 63

2.2.2. Техносфера................................................................................................................. 69

2.2.3. Ноосфера...................................................................................................................... 71

2.2.4. Соціально-політичне середовище........................................................................ 74

2.3. Фізіологічні особливості організму людини.................................................... 76

2.3.1. Будова і властивості аналізаторів........................................................................... 77

2.3.2. Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності.................... 81

2.3.3.Загальні уявлення про обмін речовин та енергію.............................................. 85

2.4. Психологічні особливості людини..................................................................... 92

2.4.1. Значення нервової системи в життєдіяльності людини.................................... 92

2.4.2. Психіка людини і безпека життєдіяльності........................................................... 95

2.4.3. Атрибути людини....................................................................................................... 98

2.4.4. Риси людини............................................................................................................. 102

2.4.5. Якості людини........................................................................................................... 104

2.4.6. Емоційні якості людини.......................................................................................... 109

 

2.5. Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини....................... 110

2.6. Основні положення ергономіки.......................................................................... 114

2.7. Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров'я..................................... 116

 

2.7.1. Основні визначення здоров'я................................................................................. 116

2.7.2. Вплив негативних факторів на здоров'я людини............................................... 120

Ші---------------------------------------------

* біологічні ознаки людини * соціальні ознаки людини * природне середовище * соціальне-політичне середовище * обмін речовин * здоров'я населення * здоров 'я людини * біоритми * психіка людини * властивості людини * якості людини * потреби людини * гомеостаз

 

* людина

* життя

* діяльність

* праця

* навколишнє середовище

* атмосфера

* літосфера

* гідросфера

* біосфера

* аналізатори БЖД

* ноосфера

* техносфера

* ергономіка ^зовнішнє середовище


2- ЛЮДИНА ЯК ЕЛЄМЕНТ СИСТЕМИ «ЛЮДИНА - ЖИТТЄВЕ СЕРЕДОВИЩЕ»



2.1. Людина як біологічний та соціальний

суб'єкт2.1.1. Людина та її біологічні і соціальні ознаки

Курс «Безпека життєдіяльності» призначений не тільки для вивчення різних видів небезпек, визначення ступеня ризику, наслідків впливу небезпечних і шкідливих факторів на здоров'я людини, уміння грамотно діяти у складних умовах, надзвичайних ситуаціях, але передусім, розуміння сенсу життя самої людини, її природи і призначення, з'ясування основних закономірностей життєвих процесів. Це необхідно для забезпечення умов стійкого комфортного існування. Лейтмотивом дис-ціпліни «БЖД» є людина, її здоров'я, життя та діяльність. Тому необхідно знати ці основні поняття безпеки життєдіяльності, оскільки іще Р. Декарт говорив: «визначайте значення слів, і ви позбавите людство безлічі оман». Поняття життя було розглянуто в розділі 1.

Значення терміна «людина» багатогранне, про що свідчить понятійний апарат наук, які вивчають людину.

Філософію цікавить людина з точки зору її становища у світі передусім як суб'єкта пізнання і творчості.

Психологія аналізує людину як цілісність психологічних процесів, властивостей і відносин: темпераменту, характеру, здібностей, вольових властивостей тощо, тобто психологія шукає стабільні характеристики психіки, які забезпечують незмінність людської природи.

Якщо економічна наука припускає, що людина здатна на раціональний вибір, то психологія виходить з того, що мотиви людської поведінки здебільшого ірраціональні і незбагненні.

Історики, навпаки, проявляють інтерес до того, як під впливом культурно-історичних факторів змінюється людська істота.

Соціологія досліджує людину насамперед як особистість, як елемент соціального життя, розкриває механізми її становлення під впливом соціальних факторів, а також шляхи і канали зворотного впливу особистості на соцішіьний стан.

У найзагальнішому розумінні термін «людина» вказує на належність до людського роду — вишої сходинки живої природи на нашій планеті. Вона є найрозумнішою істотою на Землі і тому несе відповідальність за свої вчинки та дії.

Людина як частина природи є біологічним суб'єктом. За своєю тілесною будовою й фізіологічними функціями людина належить до тварин-


S8


2. людина як елемент системи «людина - життєве середовище»


ного світу. Характерно, що з погляду біології принципової різниці між людиною і тваринним світом немає.

Подібність, схожість людини і тварини визначається,

us- по-перше, складом речовини, будовою та поведінкою організмів;

аж по-друге, у людини є рудиментарні органи, які виконували важливі функції у тварин і збереглись у людини, хоча і не потрібні їй.

Але людина — виша сходинка розвитку живої природи на нашій планеті. Це поняття вказує на якісну відмінність людей від тварин і характеризує загальні, притаманні всім людям якості й особливості, що знаходять свій вияв у терміні «Homo sapiens» «людина розумна». Людина як біологічний вид має:

характерні тілесні ознаки (прямоходіння, руки пристосовані до праці тощо);

високорозвинений мозок, здатний відобразити світ у поняттях і перетворювати його відповідно до своїх потреб, інтересів, ідеалів;

свідомість як здатність до пізнання сутності як зовнішнього світу, так і своєї особистої природи;

мислення та мову, які з 'явились в результаті трудової суспільної діяльності.

Найхарактернішою ознакою людини є свідомість. Свідомість не тільки в плані осмислення життєвої ситуації й пізнання навколишньої дійсності — такий рівень свідомості властивий навіть тваринному світу, — а з погляду здатності розмірковувати над зовнішніми обставинами, над своїми зв'язками з ними й з іншими людьми, заглиблюватись в себе, щоб досягти злагоди з собою, з метою усвідомлення сенсу власного буття у світі.

Людська здатність самозаглиблення має діяльний суспільний характер. Про людський характер життєдіяльності можна говорити з того моменту, коли людиноподібна істота виготовила перше знаряддя праці. Саме з цього почалася розбудова людиною власного світу — соціального.

/

Зміст і характер людського життя визначається способом людської діяльності, головними чинниками якого Щ є засоби виробництва та спілкування.

Якщо тварина живе в природі, то людина — в соціумі. Соціум — це особливий спосіб життя особливих істот — людей.

Таким чином ми підходимо до людини з трьома різними вимірюваннями її суті: біологічним, психічним і соціальним. Під психічним уявляється внутрішній духовний світ людини — її волю, переживання, пам'ять, характер, темперамент тощо.


' ЛЮДИНА ЯК ЕЛЕМЕНТ СИСТЕМИ «ЛЮДИНА - ЖИТТЄВЕ СЕРЕДОВИЩЕ»



Соціальне і біологічне існують у нерозривній єдності. Біологічне, природне, можна спрощено назвати системою, «що живе», а соціальне — «як живе». Але і «що живе» і «як живе» злилися в єдине ціле, в соціальну істоту на ім'я Людина. Природне функціонування її організму соціально зумовлене, залежить від тих об'єктивних умов, в яких вона живе і які нею ж створені шляхом перетворення навколишнього середовища.

Отже, Людина являє собою цілісну єдність біологічного, психічного і соціального рівня. При цьому людський індивід — це не проста арифметична сума біологічного, психічного і соціального, а їх інтегральна єдність, яка є основою до виникнення нового якісного ступеня — особистості.

Особистість — це міра цілісності людини, що включає в себе усю множину взаємопов'язаних характеристик і елементів.

Головною підсумковою властивістю особистості виступає світогляд. Особливим компонентом особистості є її моральність.

2.1.2. Діяльність людини

Найголовніша відмінність між людиною і тваринним світом полягає у способі життя. Тваринне життя здійснюється природним чином, тобто як існування, людське — суспільним, соціальним, як життєдіяльність. Все що є в суспільстві, як і саме суспільство, — результат людської діяльності.

Діяльність — це специфічний людський спосіб ставлення людини до світу. Вона поєднує біологічну, соціальну та духовно-культурну сутність людини. Діяльність постає як засіб перетворення природи на предмети споживання, творіння культури.

Характерні ознаки діяльності людини:

> вона діє під впливом тих чи інших мотивів для задоволення певної потреби;

> вона існує завдяки взаємодії з навколишнім середовищем (інші люди, предмети, природа тощо);

> обмінюється інформацією з іншими людьми, тобто бере участь у спілкуванні;

> з самого початку життя людина грається, вчиться, а далі працює;

> саме завдяки діям, взаємодіям набуває певного досвіду;

> відчуває вплив умов життя як на рівні оточення (мікросередови-ще), так і на рівні суспільства (макросередовище);

> діяльність має цілеусвідомлений і цілеспрямований характер.







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.226.243.36 (0.011 с.)