ІII. Вивчення нового матеріалу

• Слово вчителя

Що за дивна то новинка

Стала в лісі —

Засвітилася ялинка

На узліссі!

Свічечок на гілках — сила- Пресиленна —

І червона, й синя, й біла,

І зелена!..

А горішків і цукорків — Без рахунків!..

А під нею — цілі горки Подарунків!..

(Можна влаштувати невеликий новорічний конкурс поміж класів. Пропозицію виконати колективну роботу діти сприймуть охоче).

• Бесіда

• Ми вже вміємо малювати загальну форму ялини. А сьогодні ми спробуємо намалювати одну гілку і прикрасити її ялинковими іграшками.

(Учитель показує класу дві невеличкі гілочки — ялинову і соснову. Урок починається з аналізу їхньої форми.)

• Як ви гадаєте, ці гілочки схожі між собою?

• Що в них спільного?

• Чим вони відрізняються? (На відміну від сосни, у якої довгі гол ки, на гілках ялини голки короткі, а темно-коричневий колір гілок ялини відрізняється від жовто-оранжевого кольору кори сосни.)

• Почнемо малювати з нижнього лівого кутка аркуша, навскіс угору. Проведімо по аркушу паперу пальцем, щоб визначити, як саме розташується основна гілка на малюнку.

(Учитель демонструє послідовність виконання роботи, про водить лінію на дошці крейдою. Учні проводять лінію в альбомі олівцем. Напрямок бічних гілок має відповідати розгалуженню обраної моделі. Необхідно неодноразово нагадати учням, що вони малюють не будь-яку гілку ялини навмання, а саме ту, що перед ними. Перше малювання з натури може мати певну складність. Необхідно постійно підбадьорювати та заохочувати клас, демонструючи правильно виконані малюнки. Хвою можна не малювати простим олівцем, а лише намітити напрямок руху голочок і тонко позначити контур, у межах якого потім будуть намальовані хвоїнки зеленим олівцем або фломастером.

Коли учні завершать роботу з олівцевими контурами, учитель звертає їх увагу на те, який ошатний клас сьогодні, демонструє різноманітні ялинкові прикраси та різнокольорові кульки.

Разом з дітьми розглядає виставку орнаментів в колі і на гадує послідовність виконання такого орнаменту:

• Весь підготовчий малюнок для графічної роботи слід виконати олівцем; лінія повинна бути легкою, замкненою; з декількох неправильних ліній залишається одна правильна, решту ви-даляють гумкою:

• Щоб ялинка була пишною та ошатною, голочки слід намалю-вати приблизно однакової довжини так, щоб увесь аркуш був заповнений зображенням.

Учні розфарбовують кору, обравши олівець або фломастер відповідного кольору.)

• Як ви гадаєте, що нам необхідно намалювати спочатку — гілки чи голочки?

• Не можна пришити ґудзик, не пошивши пальта. Так і нам спочатку потрібно намалювати гілки, а потім прикріпити до них голочки.

Особливо складним може стати малювання хвої. Учитель демонструє на дошці крейдою техніку штрихування (від гілки назовні з відривом олівця). Гілки розташовано у різних напрямках, а альбом для малювання має залишатися в одному положенні. Можна зафіксувати положення альбому кнопками або скотчем. Необхідно стежити за тим, щоб учні повертали лише кисть руки, а не розверталися навколо малюнка всім корпусом. Різноманітна робота кисті руки в цій вправі є дуже корисною для розвитку дрібної моторики.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Індивідуальна робота за творчим завданням. Робота над хвоєю займає багато часу. Учителеві необхідно звернути увагу учнів на різні відтінки зеленого кольору на гілці- моделі і запропонувати їм використовувати олівці (фломастери) світло- і темно-зеленого кольору.

V. Підбиття підсумків

1. Демонстрація робіт.

2 Бесіда:

• Які іграшки зображені на малюнку?

• А які новорічні іграшки є у вас вдома?

• Які з них ваші найулюбленіші?

3. Прибирання робочих місць.

 

Урок № 20

Тема: Особливості зображення складної форми на основі простих форм. Порівняння розмірів форм та їх складових частин. Контраст та нюанс. «Синичка».

Мета: навчати учнів аналізувати форму, її взаємозв’язок з частинами, передавати в зображенні елементарні співвідношення частин форми; продовжувати навчати розміщувати зображення на аркуші паперу; передавати стан природи засобами живопису; продовжувати ознайомлювати з групою «холодних» кольорів; навчати учнів міркувати; розвивати вміння виражати емоційне ставлення до краси природи у творах мистецтва та навколишньому світі, окомір дітей, зорове сприйняття форми та її частин; дрібну моторику руки; стимулювати розвиток допитливості; виховувати дбайливе ставлення до птахів; співчуття, спостережливість, акуратність, увагу.

Обладнання: спектральне коло; репродукції картин відомих художників і навчальні роботи з методичного фонду; фотозображення птахів (зокрема синиць); матеріали для демонстрації послідовності та техніки виконання роботи; обладнання: ТЗН; альбом для малювання; простий олівець; гумка; гуаш; пензлі № 4, 6; ємність для води; серветки для витирання рук і пензлів, палітра.

Хід уроку

• Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

• Які кольори художники називають основними? Чому?

• Що таке відтінок кольору? Як його можна отримати?

• Які матеріали та інструменти знадобляться для створення малюнка фарбами?

III. Мотивація навчальної діяльності

• Слово вчителя

• Узимку, коли дерева обледеніли, коли з-під снігу неможливо добути корм, гине багато птахів. Вони потребують допомоги людини. Найчастіший гість на наших годівницях — Синичка.

(Учитель демонструє зображення синиці великої.)

• Тож вирушимо до неї в гості. Маленька Синичка — пташка дуже гарна: голова, горло, смуга по грудях і підхвістя чорні, крила і хвіст блакитнуваті, спинка жовто-зелена, черевце жовте, а щоки і пляма на потилиці білі. Має вона гарну вдачу — весела, дзвінкоголоса, жвава, але не задириста. Кожне дерево, кожний кущ у лісі — це її домівка: годує, захищає. Причаїться Синичка поміж гілочок, мерехтять сонячні плями у зеленому листі — не видно Синичку. Вона за своєю природою є пташкою лісовою. Але завжди тягнеться до людини, полюбляє бувати в садах. Улаштується десь попід дахом, в дуплі або у старій шпаківні і чекає настання весни.

• Ось і початок березня. Сніг ще не почав танути, а синички вже збираються в зграйки. Кочують лісом. Ділянки собі добирають. Якщо ділянка зайнята, то сповіщають про це дзвінкою піснею, тому всі чують, хто тут господар, і шанують його власність. Гніздо будує самочка напрочуд затишним. А самець — поруч: охороняє, розважає її піснями. Синиці потрібно насидіти 10—12 яєчок. Самець посвистить, викличе, погодує самку, і вона одразу ж повертається назад. Переверне яєчка і знову сидить. Наприкінці травня з’являються пташенята. Голенькі, у ріденькому пушку, синюваті. Гріти та гріти таких треба.

• Синиці приносять велику користь лісу, адже харчуються комахами-шкідниками. Узимку потрібно обов’язково підгодовувати синиць, пригощати їх зерном, крупою, хлібом, балувати несолоним салом. Тоді вони на подяку переглянуть усі тріщини на стовбурах і гілках дерев і витягнуть усіх шкідників, що там причаїлися.

• Бесіда

• Де живуть синиці?

• Яку вдачу вони мають?

• Яку користь вони приносять?

• Розкажіть, як ви допомагаєте птахам узимку.

IV. Вивчення нового матеріалу

• Слово вчителя

• Уявімо, що ми з вами потрапили до зимового лісу. Намалюймо синичку на гілці.

• Пояснення до творчого завдання

(Учитель пропонує розглянути схеми малювання синиці крок за кроком.)

• Спочатку визначте композицію, олівцем намітьте місце для синички і загальний її розмір.

• Потім продовжуйте малювати за схемою, уточнюючи деталі.

(Під час виконання малюнка вчитель пропонує навідні запитання, що роблять роботу більш свідомою. Учні мають засвоїти основні співвідношення частин тіла птаха).

• Спочатку необхідно намалювати найбільшу частину тіла пташки — це тулуб.

• На яку геометричну форму він схожий? (Овал.)

• Якою за формою є голова синиці? (Коло.)

• Вона менше чи більше від тулуба? (Менше.)

(Учні виконують малюнок в альбомі для малювання, кори-стуючись малюнками-схемами.)

• На зразок того, як пташка вилупляється з яйця, так і ми малюватимемо синичку з овалу. Намалюйте два овали різного розміру — тулуб га голівку. Потім — дзьобик, око, хвіст, ноги.