Тиха вода, тиха вода бережечки

 

 

 

Гімн України
"Ще не вмерла України"

Слова: Павла ЧубинськогоМузика: Михайла Вербицького

 

Ще не вмерла України, ні слава, ні воля,Ще нам, браття українці, усміхнеться доля.Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Душу й тіло ми положим за нашу свободу,І покажем, що ми, браття, козацького роду. Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,В ріднім краю панувати не дамо нікому;Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,Ще у нашій Україні доленька наспіє. Душу й тіло ми положим за нашу свободу,І покажем, що ми, браття, козацького роду. А завзяття, праця щира свого ще докаже,Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,За Карпати відоб'ється, згомонить степами,України слава стане поміж ворогами. Душу й тіло ми положим за нашу свободу,І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Ой на горі та женці жнуть

 

Ой на горі та женці жнуть,
А попід горою,
Яром-долиною
Козаки йдуть.
Гей, долиною,
Гей, широкою,
Козаки йдуть.

Попереду Дорошенко
Веде своє військо,
Військо запорізьке,
Хорошенько.
Гей, долиною,
Гей, широкою,
Хорошенько.

А позаду Сагайдачний,
Що проміняв жінку
На тютюн та люльку,
Необачний.
Гей, долиною,
Гей, широкою,
Необачний.

"Гей, вернися, Сагайдачний,
Візьми свою жінку,
Віддай тютюн-люльку,
Необачний!
Гей, долиною,
Гей, широкою,
Необачний!"

"Мені з жінкою не возиться,
А тютюн та люлька
Козаку в дорозі
Знадобиться!
Гей, долиною,
Гей, широкою,
Знадобиться.

Гей, хто в лісі, озовися!
Та викрешем вогню,
Та закурим люльку,
Не журися!
Гей, долиною,
Гей, широкою,
Не журися!"

Їхав, їхав козак містом

 

Їхав, їхав козак містом,
Під копитом камінь тріснув та раз, два!
Під копитом камінь тріснув та раз!

Під копитом камінь тріснув,
Соловейко в гаю свиснув та раз, два!
Соловейко в гаю свиснув та раз!

"Соловейку, рідний брате,
Виклич мені дівча з хати та раз, два!
Виклич мені дівча з хати та раз!



Мушу в неї розпитати,
Чи не била вчора мати та раз, два!
Чи не била вчора мати та раз!"

"Ой хоч била, чи не била,
Я з козаком говорила та раз, два!
Я з козаком говорила та раз!"

 

Їхав, їхав козак містом,
Під копитом камінь тріснув та раз, два!

Соловейко в гаю свиснув та раз!

 

Ой на горі два дубки

Українська народна пісня

 

Ой на горі два дубки,

Ой на горі два дубки,
Ой на горі два дубки, два дубки
Та й злилися  до купки.

Вітер дуба хитає,

Вітер дуба хитає,
Вітер дуба хитає, хитає
Козак дівку питає:

"Ой, дівчино, чия ти?

Ой, дівчино, чия ти?
Ой, дівчино, чия ти, чия ти,
А чи вийдеш гуляти?"

"Ой не питай, чия я,

Ой не питай, чия я,
Ой не питай, чия я, чия я,
Вийдеш ти – то й вийду я!


"А я в батька один син,

А я в батька один син
А я в батька один син, один син –
Погуляти хоч би з ким".

 

А я дочка мамчина,

А я дочка мамчина,
А я дочка мамчина, мамчина,
Цілуватись навчена".

 

Ой на горі два дубки,

Ой на горі два дубки,
Ой на горі два дубки, два дубки
Та й злилися до купки.

ПОПЕРЕДУ!

Слова:OtVinta

Музика:OtVinta

Виконує:OtVinta

 

Попереду жахи-шляхи,

А в чоботях мозоляки,

А мені те все байдуже,

Бо біля мене справжній друже!

 

Приспів:

Біля мене друже,

Тож мені байдуже,

Хай, як доля припече,

Поруч другове плече!

 

Голод, холод, спека, мряка,

Оборона чи атака,

А мені те все байдуже,

Бо біля мене справжній друже!

 

Приспів.

 

Вороги вже недалеко,

Гострять шаблі та багнети!

А мені те все байдуже,

Бо біля мене справжній друже!

 

Приспів.

 

А ворожа клята куля,

В серце глибоко пірнула!

А мені те все байдуже,

Бо біля мене справжній друже!

 

Приспів.

 

Мамо рідна Україно,

Поцілуй благаю сина!

Бо мені те не байдуже,

Прощавай, не плач, мій друже!

 

Біля мене друже,

Тож мені байдуже,

Хай, як доля припече,

Поруч другове плече!

 

 

 

 

РОСПРЯГАЙТЕ, ХЛОПЦІ КОНЕЙ

Розпрягайте, хлопці, коні
Та лягайте спочивать,
А я піду в сад зелений,
В сад криниченьку копать.

Копав, копав криниченьку
У вишневому саду...
Чи не вийде дівчинонька
Рано-вранці по воду?

Вийшла, вийшла дівчинонька
В сад вишневий воду брать,
А за нею козаченько
Веде коня напувать.

Просив, просив відеречка,
Вона йому не дала,
Дарив, дарив з руки перстень,*
Вона його не взяла.

"Знаю, знаю, дівчинонько,
Чим я тебе розгнівив:
Що я вчора із вечора
Із другою говорив.

Вона ростом невеличка,
Ще й літами молода,
Руса коса до пояса,
В косі стрічка голуба".

 За світ встали козаченьки
1.
За світ встали козаченьки
В похід з полуночі,
Виплакала Марусенька,
Свої ясні очі.

2.
Не плач, не плач, Марусенько,
Не плач, не журися,
Та за свого миленького
Богу помолися!

3.
Стоїть місяць над горою,
А сонця немає.
Мати сина в доріженьку
Слізно проводжає:

4.
«Іди, іди, мій синочку,
Та не забаряйся,
За чотири неділеньки
Додому вертайся!»

5.
«Ой рад би я, матусенько,
Скоріше вернуться,
Та щось мій кінь вороненький
В воротях спіткнувся.

6.
Ой Бог знає, коли вернусь,
В якую годину;
Прийми ж мою Марусеньку
Як ріднудитину!»

7.
«Ой рада б я Марусеньку
За рідну прийняти,
Та чи ж буде вона мене,
Сину, шанувати?»

8.
«Ой не плачте, не журітесь,
В тугу не вдавайтесь:
Заграв кінь мій вороненький,
Назад сподівайтесь!»

Тиха вода, тиха вода
Бережечки зносить,
Молодий козак, молодий козак
Полковника просить.

Пусти ж мене, полковнику,
Із війська додому,
Бо вже скучила, бо вже змучилась
Дівчина за мною.

Ой рад би я пустить тебе,
Так довго ти будеш,
А напийсь води, ще й холодної –
Дівчину забудеш.

Пив я воду, пив холодну,
Та й не забуваю.
Поки жив буду, не забуду я,
Кого я кохаю.

Отамане, батьку наш

 

 

Отамане,батьку наш,Отамане, батьку наш,Порадь же ти тепер нас. Що ми будем робити,Що ми будем робити,Чим будем волів кормити? Косіть, хлопці очерет,Косіть, хлопці, очерет,Кладіть високий ожеред. Косіть, хлопці, отаву,Косіть, хлопці, отаву,Кладіть волам до звалу. Косіть, хлопці, ту гречку,Косіть, хлопці, ту гречку,Поїдем в землю турецьку. Поїдемо в Крим гулять,Поїдемо в Крим гулять,Татар з турком воювать.