Контрольні питання. Лабораторна робота №6. Основні теоретичні положення. Порядок виконання роботи

Контрольні питання

 

1 Що таке міцність бетону і з якою метою проводять її визначеня?

2  Чим відрізняється випробовування бетону в стандартних зразках від випробовування бетону в конструкціях?

3  Зразки яких форм і розмірів використовуються для випробовування бетону при визначенні його міцності?

4  Як проводять випробовування бетону в стандартних зразках?

5  Для чого призначений молоток І.А. Фізделя? 

 

 

Лабораторна робота №6

 

Тема: Будівельні розчини та їх властивості

Мета:Навчитися визначати властивості будівельних розчинів

 

Основні теоретичні положення

Будівельними розчинами називаються штучні затверділі суміші, що складаються з в’яжучої речовини, води і дрібного|мілкого| заповнювача. До затвердіння розчини називають розчинними сумішами.

 

Порядок виконання роботи

 

 

1 Рухливість розчинної суміші

Рухливістю розчинної суміші називають її здатність|здібність| розтікатися під дією власної ваги або прикладених до неї зовнішніх сил.

Рухливість розчину визначають за допомогою приладу зображеного на рисунку 6.1. Прилад складається з штатива 1, конуса 6 і ковзаючого стержня|стержня| 5, який сполучений|з'єднаний| з|із| штативом тримачами|тримачами| 2 і 3. Циферблат 8, закріплений на тримачі|тримачі| 3, має дві шкали, по яких проводять|виробляють,справляють| відліки глибини занурення конуса в розчинену суміш і об'єму|обсягу| зануреної частини|частки| конуса в см^3.

Штанга 7 служить для передачі руху конуса 6 циферблату. До приладу додаються дві сталеві посудини|посудини| 9 у вигляді зрізаного конуса. Діаметр основи посудини|посудини| рівний 150 мм, а висота 180 мм.

Конус 6 має діаметр основи|основи,заснування| 75 мм, висоту 145 мм. Вага конуса із|із| стержнем|стержнем| повинна бути рівна (300±2) г.

Розчинну суміш перед випробуванням перемішують протягом 5 хвилин. Потім її поміщають в посудину|посудину| 9, при цьому ||нестачею|суміш повинна бути приблизно на 1 см нижче за рівень країв посудини|посудини|,,,,,, , і ущільнюють штикуванням і струшують легким постукуванням (5-6 разів) об стіл. Штикують суміш металевим стержнем|стержнем| діаметром (10-12) мм 25 разів. Посудину|посудину| встановлюють під вістря конуса, який приводять|призводять,наводять| в зіткнення з|із| поверхнею розчинної суміші. Стрілку на циферблаті встановлюють проти|супроти| нуля. Натисненням пружинної кнопки 4 дають можливість|спроможність| конусу вільно занурюватися в розчинну суміш протягом 10 секунд. Закріпивши пересувний стержень|стержень|, опускають штангу 7 до зіткнення із|із| стержнем|стержнем| конуса і проводять|виробляють,справляють| відлік з точністю до|із точністю до| 0,2 см.

Величина рухливості розчину приймається як середнє арифметичне з|із| результатів двох випробувань.

Підбір складу суміші, розчину, із|із| заданою рухливістю проводять|виробляють,справляють| методом послідовних проб.

Результати випробувань заносять в таблицю 6.1.

 

Тяблиця 6.1 – Результати випробовувань

Вид розчину

Склад розчину

В/Ц

Рухливість розчину

Ц

П

 

 

 

 

 

 

2 Об'ємна вага

Об'ємну вагу розчинної суміші визначають за методикою для насипних матеріалів, ущільнюючи| укладену в посудину|посудину| суміш на струшуючому столику або виброплощадці|. Кількість струшувань 120. Час вібрації 30 секунд. Якщо розчинна суміш має рухливість більше 6 см, її ущільнюють штикуванням 25 разів стальним| стержнем|стержнем| діаметром (10-12) мм.

Рисунок 6.1 – Прилад для визначення рухливості

розчинної суміші

 

3 Розшарування розчинної суміші

Розшаруванням розчинної суміші називають неоднорідність її по товщині шару, що утворюється при транспортуванні або укладанні суміші.

Розшарування розчинної суміші при рухливості її від 8 до 6 см визначають конусом, що зображений на рисунку 6.1, за різницею об'ємів|обсягів| зануреної частини|частки| конуса.

Для визначення розшарування| розчину застосовують форму (рисунок 6.2), що складається| з|із| трьох рівних за об'ємом циліндричних частин, нижня з|із| яких 2 має дно. Форма збирається на гумових прокладках|прокладеннях|.

 

Рисунок 6.2 – Форма для визначення розшарування|

розчинної суміші

 

Форму наповнюють розчинною сумішшю нарівні з краями заздалегідь перемішаної протягом 5 хвилин. Потім суміш вібрують на лабораторному вібростолі протягом 30 секунд. Після|потім| цього форму розбирають, зрушивши|зсунувши| циліндр 1 по платформі 3, а циліндр 2 по платформі 5. Розчин з|із| циліндрів 2 і 1 поміщають в лабораторні чаші, перемішують протягом 30 секунд і перекладають в дві посудини|посудини| конуса (рисунок 6.3).

Далі випробування проводять за методикою визначення рухливості розчинної суміші.

Величина розшарування| з|із| точністю| до 1 см³ приймається як середнє арифметичне з|із| результатів двох випробувань.

Результати випробувань записуються|занотовуються| в таблицю 6.2.

 

Таблиця 6.2 – Результати випробовувань

Вид розчину

Склад розчину

В/Ц

Рухливість розчину, см³

Ц

П

до випробо-вування

після випробо-вування

верхня частина

нижня частина

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4 Межа міцності на стиску|стискуванні|

Межа міцності| при стиску|стискуванні| розчину визначають       шляхом руйнування контрольних зразків|взірців| розміром                    7,07x7,07х7,07 см.

Зразки|взірці| з|із| розчинної суміші рухливістю більше 4 см встановлюють в металевих роз'ємних формах без піддону. Форми, заздалегідь змащені|змазані|, встановлюють на цеглину вологістю|вогкістю| не більше 2 % і водопоглинанням| не менше 10 % по вазі, покритою мокрою паперовою прокладкою|прокладенням|. Заповнення форм розчинною сумішшю проводять|виробляють,справляють| в один прийом з|із| штикуванням 25 разів стальним стержнем|стержнем| діаметром      (10-12) мм. Надлишок суміші (не більше 2 см над краями форм) зрізають ножем після того, як поверхня розчину стала матовою внаслідок|внаслідок| відсмоктування|відсмоктувача| з|із| нього частини|частки| води.

Зразки|взірці| з|із| розчину рухливістю менше 4 см виготовляють у формах з|із| піддоном.

Розчинну суміш укладають у форму двома шарами, ущільнюючи| кожен шар 12 натисками шпателя (рисунок 6.3): шістьма натисками вздовж, однієї сторони куба і шістіма - в перпендикулярному напрямі|направленні|.

З|із| форм зразки|взірці| виймають після|потім| (24±2) години зберігання. Зберігають зразки|взірці| до моменту випробування в наступних|таких| умовах.

а) зразки|взірці| розчинів, що тверднуть на повітрі – в кімнатних, повітряних умовах;

6) зразки|взірці| розчинів, що тверднуть у вологому|вогкому| середо-вищі –|сере 6 діб у вологому|вогкому| повітрі, решта часу – у воді. Ці зразки|взірці| виймають з|із| води за 10 хвилин до випробування і насухо витирають.

При випробуванні зразків|взірців| їх встановлюють на опорну плиту пресу так, щоб основами служили їх грані, що стикалися|торкалися| із|із| стінками форми.

 

 

Рисунок 6.3 – Шпатель

 

Межу міцності при стиску|стискуванні| розчину визначають як середнє арифметичне з|із| показників межі міцності двох зразків|взірців|, що дали найбільші значення. Результати визначення заносять в таблицю 6.3.

 

Таблиця 6.3 – Результати визначення