Методика організації навчального процесу на практичному занятті.

Заключний етап.

35 хв.

 

 

3.1.

Контроль кінцевого рівня підготовки та його оцінювання.

25 хв.

Тестові завдання, усне опитування, перевірка та підписування протоколів.

 

3.2.

Загальна оцінка навчальної діяльності студента.

5 хв.

 

 

3.3.

Інформування студентів про тему та план наступного заняття.

5 хв.

 

 

 

5. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.

 

5.1 . Підготовчий етап.

Викладач починає організацію роботи з аудиторією: 1) відмічає присутніх та  відсутніх у журналі; 2) оголошує тему, мету, основні етапи та порядок проведення практичного заняття.

Сформулюватии тему практичного заняття та її значення для подальшого вивчення мікробіології, вірусології та імунології і професійної діяльності лікаря, щоб сформувати мотивацію для цілеспрямованої навчальної діяльності. У зв’язку з цим, викладач пояснює суть складних методів фарбування бактерій, мету та значення застосування складних методів фарбування, зокрема методу фарбування бактерій за Грамом. Протягом вивчення медичної мікробіології студенти використовують метод фарбування за Грамом. Тому на даному занятті важливо вивчити техніку фарбування бактерій за Грамом. Крім того студентам надається можливість оволодіти одними із найбільш поширених мікробіологічних складних методів фарбування. Все це зумовлює актуальність теми заняття та спрямоване на формування позитивної мотивації її вивчення.

    Ознайомити студентів з навчальними цілями та планом заняття. Провести контроль початкового рівня підготовки з використанням тестів, ситуаційних задач (орієнтовний перелік тестів – додаток 2), усно опитати студентів за стандартизованим переліком питань, проаналізувати найбільш важливі теоретичні та практичні питання. З урахуванням рівня підготовки далі треба перейти до наступного етапу.

 

5.2 . Основний етап.

Цей етап передбачає проведення студентами запланованих досліджень, визначення результатів, їх оцінка, запис протоколу досліджень за встановленою формою. Рекомендується така послідовність проведення досліджень:

1. Студенти записують у протокол заняття властивості грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів; тинкторіальні властивості окремих груп мікроорганізмів;  сучасні теорії, що пояснюють механізми фарбування за Грамом; особливості хімічного складу клітинної стінки грампозитивних та грамнегативних бактерій.

2. Викладач демонструє студентам розчини барвників та реактивів, які використовують при фарбуванні бактерій за методом Грама (генціанвіолету, фуксин Пфейфера, етиловий спирт, розчин Люголю), як необхідно фарбувати бактеріальний препарат за методом Грама, а також нагадує правила мікроскопії препарату з використанням імерсійних об’єктивів.

3. Студенти записують назву практичного завдання та замальовують схему його виконання. Далі кожний студент самостійно готує препарати-мазки із стафілококів та кишкової палички, використовуючи складний метод  фарбування за Грамом, досліджує їх в мікроскопі, замальовує мікроорганізми у протоколі, робить висновки.

 

5.3 . Заключний етап.

Викладач перевіряє оформлення протоколу та в індивідуальній бесіді з кожним студентом встановлює кінцевий рівень набутих знань з основних і найбільш важливих теоретичних та практичних питань. Далі викладач повідомляє кожному студенту про загальну оцінку його підготовки та роботи на занятті, виставляє оцінку у журнал обліку відвідувань і успішності студентів і інформує студентів про тему та план наступного практичного заняття, особливості підготовки.

Староста групи заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, а викладач завіряє їх своїм підписом.

 

 

6. Додатки:

Додаток 1.Питання для самоконтролю студентів.

· Методика фарбування за Грамом.

· Чому метод Грама називають диференційним?

· Які особливості хімічного складу клітинної стінки грампозитивних та грамнегативних бактерій?

· Які особливості будови клітинної стінки грампозитивних та грамнегативних бактерій?

· Назвіть основні теорії, що пояснюють механізм забарвлення бактерій за Грамом?

· Фактори, що впливають на забарвлення за Грамом?

 

Додаток 2.         Тестові завдання до заняття по темі:

“ФАРБУВАННЯ ЗА ГРАМОМ”

1 ВАРІАНТ

        

1. Від чого залежить забарвлення за Грамом:

А) Наявності капсули;
В) Особливості будови клітинної стінки;
С) Форми та розміру клітин;
Д) Наявності внутрішньоклітинних включень;
Е) Наявності спор.

       2. У методиці фарбування мікроскопічного препарату за Грамом для знебарвлення мазка використовують:

А) Соляну кислоту;
В) Етиловий спирт;
С) Сірчану кислоту;
Д) Оцтову кислоту;
Е) Розчин Люголя.

       3. Які мікроорганізми належать до грамнегативних бактерій?:

А) Стафілококи;
В) Стрептококи;
С) Кишкова паличка;
Д) Збудник правця;
Е) Збудник ботулізму.

       4. Які мікроорганізми належать до грампозитивних бактерій?

А) Менінгококи;
В) Кишкова паличка;
С) Гонококи;

Д) Збудник правця;
Е) Шигели.

       5. При мікроскопії препарату чистої культури стафілококів, забарвлених за методом Грама виявлено, що вони забарвлені грамнегативно. Яку помилку було допущено при фарбуванні?

А) Діяли спиртом менший час, ніж потрібно за методикою;

В) Діяли фуксином менший час, ніж потрібно за методикою;

С) Діяли генціан-віолетом більший час, ніж потрібно за методикою;

Д) Діяли розчином Люголю більший час, ніж потрібно за методикою;

Е) Діяли спиртом більший час, ніж потрібно за методикою.

       6. Які хімічні компоненти представлені в клітинній стінці лише грамнегативних бактерій:

А) Ліпополісахариди;

В) Тейхоєві кислоти;
С) Пептидоглікани;
Д N-ацетилмурамова кислота;
Е) N-ацетилглюкозамін.

       7. В методиці забарвлення за Грамом як основний барвник застосовують:

А) Оцтову кислоту;
В) Генціан-віолетовий;
С) Етиловий спирт;
Д) Фізіологічний розчин;
Е) Розчин Люголю.

       8. Який метод доцільно застосовувати при забарвленні кислотостійких бактерій:

А) Метод Циля-Нільсена;
В) Метод Грамма;
С) Метод Романовського-Гімзи;
Д) Метод Леффлера;
Е) Простий метод забарвлення.

       9. Як називається властивість бактерій, що полягає у здатності фарбуватись: 

А) Лугостійкість;
В) Тинкторіальність;
С) Поліхромність;
Д) Кислотостійкість;
Е) Мікроскопічність.

       10. Серед складних методів фарбування найбільш універсальним є:

А) Метод Леффлера;
В) Метод Нейссера;
С) Метод Романовського-Гімзи;
Д) Метод Бурі;
Е) Метод Грама.

 

Вірні відповіді: 1-В; 2-В; 3-С; 4-Д; 5-Е; 6-А; 7-В; 8-А; 9-В; 10-Е.

ВіввсотирпорВіВвівіВівівввіввВірні відповіді: 1-В, 2-В, 3-С, 4-Д, 5-Е, 6-А, 7-В, 8-А, 9-В, 10-Е.

“ФАРБУВАННЯ ЗА ГРАМОМ”

2 ВАРІАНТ

       1. У методиці фарбування мікроскопічного препарату за Грамом для знебарвлення мазка використовують:
А) Розчин Люголя;
В) Ацетат синьки;
С) Етиловий спирт;
Д) Сірчану кислоту;
Е) Фуксин.

       2. При мікроскопії препарату чистої культури стафілококів, забарвлених за методом Грама виявлено, що вони забарвлені грамнегативно. Яку помилку було допущено при фарбуванні?

А) Діяли спиртом менший час, ніж потрібно за методикою;

В) Діяли спиртом більший час, ніж потрібно за методикою;

С) Діяли генціанвіолетом більший час, ніж потрібно за методикою;

Д) Діяли Люголем більший час, ніж потрібно за методикою;

Е) Діяли фуксином менший час, ніж потрібно за методикою.

       3. Які мікроорганізми належать до грампозитивних бактерій :

А) Кишкова паличка;
В) Гонококи;
С) Сальмонели;
Д) Збудник дифтерії;
Е) Менінгококи.

       4. Які мікроорганізми належать до грамнегативних бактерій:

А) Збудник дифтерії;
В) Сальмонели;
С) Збудник ботулізму;
Д) Стафілококи;
Е) Мікобактерії туберкульозу.

       5. Як називається властивість бактерій, що полягає у здатності фарбуватись: 

А) Лугостійкість;
В) Поліхромність;
С) Тинкторіальність;
Д) Кислотостійкість;
Е) Мікроскопічність.

       6. Який метод доцільно застосовувати при забарвленні кислотостійких бактерій:

А) Метод Циля-Нільсена;
В) Метод Грамма;
С) Метод Романовського-Гімзи;
Д) Метод Леффлера;
Е) Простий метод забарвлення.

       7.Які хімічні компоненти представлені в клітинній стінці лише грамнегативних бактерій:

А) Ліпополісахариди;

В) Тейхоєві кислоти;
С) Пептидоглікани;
Д N-ацетилмурамова кислота;
Е) N-ацетилглюкозамін.

       8. При фарбуванні мікроскопічного препарату за методом Грама використовують наступні барвники:

А) Розчин Люголю;
В) Фізіологічний розчин;
С) Етиловий спирт;
Д) Генціан-віолетовий, фуксин Пфейфера;
Е) Сірчану кислоту.

       9. Які хімічні компоненти представлені в клітинній стінці лише грампозитивних бактерій:

А) Фосфоліпіди;

В) Пептидоглікан;
С) Тейхоєві кислоти;
Д) Ліпополісахариди;
Е) Білки;

       10.Для грамнегативних мікроорганізмів характерно:

А) Відношення РНК до ДНК у цитоплазмі 1:1;
В) Присутність тейхоєвих кислот в клітинній стінці;
С) Відношення РНК до ДНК у цитоплазмі 8:1;
Д) Відсутність ліпополісахаридного комплексу;
Е) Багатошаровий муреїн клітинної стінки.

 

 

Вірні відповіді: 1-С; 2-В; 3-Д; 4-В; 5-С; 6-А; 7-А; 8-Д; 9-С; 10-А.

 

 

Вірні відповіді: 1-С, 2-В, 3-Д, 4-В, 5-С, 6-А, 8-Д, 9-С, 10“ФАРБУВАННЯ ЗА ГРАМОМ”

3 ВАРІАНТ

1. Які мікроорганізми належать до грамнегативних бактерій:

А) Збудник дифтерії;
В) Стафілококи;
С) Збудник ботулізму;
Д) Мікобактерії туберкульозу;
Е) Сальмонели.

       2. Які хімічні компоненти представлені в клітинній стінці лише грампозитивних бактерій:

А) Фосфоліпіди;

В) Пептидоглікан;
С) Ліпополісахариди;
Д) Тейхоєві кислоти;
Е) Білки;

       3. Які мікроорганізми належать до грампозитивних бактерій :

А) Кишкова паличка;
В) Гонококи;
С) Сальмонели;
Д) Збудник дифтерії;
Е) Менінгококи.

       4. В методиці фарбування мікроскопічного препарату за Грамом для знебарвлення мазка використовують:
А) Розчин Люголя;
В) Ацетат синьки;
С) Фуксин;
Д) Сірчану кислоту;
Е) Етиловий спирт.

       5. При фарбуванні мікроскопічного препарату за методом Грама використовують наступні барвники:

А) Розчин Люголю;
В) Фізіологічний розчин;
С) Етиловий спирт;
Д) Сірчану кислоту;
Е) Генціан-віолетовий, фуксин Пфейфера.

       6. Для грампозитивних бактерій характерно:

А) Одношаровий муреїн клітинної стінки;
В) Відношення ДНК до РНК у цитоплазмі 1:1;
С) Відсутність рібонуклеату Mg;
Д) Багатошаровий муреїн клітинної стінки;
Е) Відсутність тейхоєвих кислот у клітинній стінці.

       7.Які хімічні компоненти представлені в клітинній стінці лише грамнегативних бактерій:

А) Тейхоєві кислоти;

В) Ліпополісахариди;
С) Пептидоглікани;
Д N-ацетилмурамова кислота;
Е) N-ацетилглюкозамін.

       8. При мікроскопії препарату чистої культури стафілококів, забарвлених за методом Грама, виявлено, що вони забарвлені грамнегативно. Яку помилку було допущено при фарбуванні?

А) Діяли спиртом більший час, ніж потрібно за методикою;

В) Діяли спиртом менший час, ніж потрібно за методикою;

С) Діяли генціанвіолетом більший час, ніж потрібно за методикою;

Д) Діяли Люголем більший час, ніж потрібно за методикою;

Е) Діяли фуксином менший час, ніж потрібно за методикою.

       9. На якій фізико-хімічній особливості клітини базуються складні методи фарбування:

А) Кількість мікробних клітин;
В) Рухливість мікробних клітин;
С) Мікроскопічність розмірів бактерій;
Д) Будова клітинної стінки мікроорганізмів;
Е) Наявність війок у бактерій.

     10. Який метод доцільно застосовувати при забарвленні кислотостійких бактерій:

А) Метод Циля-Нільсена;
В) Метод Грамма;
С) Метод Романовського-Гімзи;
Д) Метод Леффлера;
Е) Простий метод.

 

 

Вірні відповіді: 1-Е; 2-Д; 3-Д; 4-Е; 5-Е; 6-Д; 7-В; 8-А; 9-Д; 10-А.

Вірні відповіді: 1-Е, 2-Д, 3-Д, 4-Е, 5-Е, 6-Д, 7-В, 8-А, 9-Д, 10-А.

7. Рекомендована література.

Основна:

1. Климнюк С. І, Ситник І. О., Творко М. С., Широбоков В. П. – Практична мікробіологія.-Тернопіль, „Укрмедкнига”, 2004, с. 32-35.

2. Воробьев А. А., Кривошеин Ю. С., Широбоков В. П. Руководство по медицинской и санитарной микробиологии.— М., 2002, с. 16-23.

3. Палій Г. К., Палій В. Г., Мруг В. М. Мікробіологія, вірусологія, імунологія, інфекційні хвороби. Словник / За ред. Г. К. Палія, В. Г. Палій.-Київ: Здоров’я, 2004. 196 с.

 

    Додаткова:

1. Medical microbiology / edited by Samuel Baron, MD. – 4^th ed. The University of Texas Medical Branch and Galveston, 1996, 1273 p.

2. W.Levinson, E.Jawetz. Medical microbiology and immunology: examination and board review, 6^th ed. The McGraw-Hill Companies, 2000, 582 p.

3. Красильников А. П. Микробиологический словарь-справочник.— Минск, 1986.