Відсоток до загальної кількості

 

Черкаська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Черкаська область

Герб Черкаської області

Прапор Черкаської області

Основні дані

Прізвисько:

Черкащина

Країна:

Україна

Утворена:

7 січня 1954 року

Код КОАТУУ:

Населення:

▼ 1 269 942 (на 1.12.2012)

Площа:

20900 км²

Густота населення:

61.3 осіб/км²

Телефонні коди:

+380-47

Обласний центр:

Черкаси

Райони:

Міста:

обласного значення
районного значення

6
10

Райони в містах:

Смт:

Села:

Селища:

Селищні ради:

Сільські ради:

Номери автомобілів:

CA

Інтернет-домени:

cherkassy.ua; ck.ua

Обласна влада

18001, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 185

Веб-сторінка:

http://www.oda.ck.ua

Голова ОДА:

Тулуб Сергій Борисович

Рада:

Черкаська обласна рада

Голова ради:

—

Черка́ська о́бласть — адміністративно-територіальна одиниця України, розташована у центральній лісостеповій частині країни по обидва берега середньої течії Дніпра та Південного Бугу.

Область на півночі межує з Київською, на півдні з Кіровоградською, на сході з Полтавською та з Вінницькою областю на заході. Простягнулася із південного заходу на північний схід на 245 км, із півночі на південь — на 150 км.

Крайня північна точка лежить неподалік від села Кононівка Драбівського району, південна — поблизу села Колодисте Уманського району, західна — біля села Коритня Монастирищенського району, східна — неподалік села Стецівка Чигиринського району.

За математичними розрахунками географічним центром області є точка поблизу села Журавки Городищенського району. Також на території області міститься географічний центр України на північній околиці села Мар'янівка неподалік від районного центру — містаШпола.

Площа області становить 20,9 тисяч км², що становить 3,46% території держави (18 місце в країні). Сільськогосподарські угіддя становлять 14,548 тисяч км² (70% загальної площі), з них ріллі — 12,736 тисяч км² (88% площі сільськогосподарських угідь).

Зміст

[сховати]

· 1 Географія

o 1.1 Рельєф

o 1.2 Ґрунти

o 1.3 Водоймища

· 2 Клімат

· 3 Природні ресурси

o 3.1 Природно-рекреаційний потенціал

o 3.2 Природно-заповідний фонд

o 3.3 Корисні копалини

o 3.4 Флора

o 3.5 Фауна

· 4 Історія

· 5 Адміністративно-територіальний устрій

· 6 Населення

o 6.1 Міста

o 6.2 Національний склад

· 7 Економіка

· 8 Соціально-гуманітарна сфера

o 8.1 Освіта

§ 8.1.1 Вищі навчальні заклади області

§ 8.1.1.1 Державні

§ 8.1.1.2 Недержавні

o 8.2 Культура

o 8.3 Релігія

§ 8.3.1 Православ'я

o 8.4 Спорт

· 9 Засоби масової інформації

· 10 Пам'ятки

· 11 Пам'ятники

· 12 Відомі особи

· 13 Виноски

· 14 Література

· 15 Ресурси

· 16 Примітки

[ред.]Географія

[ред.]Рельєф

Територія Черкаської області в цілому рівнинна і умовно поділяється на дві частини — правобережну і лівобережну. Переважна частина правобережжя розміщена в межах Придніпровської височини з найвищою точкою області, що має абсолютну висоту 275 мнад рівнем моря (поблизу Монастирища), подекуди горбиста, порізана річками, ярами і балками. У прилягаючій до Дніпра частині правобережжя знаходиться заболочена Ірдино-Тясминська низовина. Вздовж долини Дніпра на 70 км тягнеться Канівсько-Мошногірський кряж. Значні підвищення рельєфу надають території гірського характеру. Цей район називають Канівськими горамиі Мошногорами.

Низинний, подекуди заболочений рельєф має лівобережна частина області, яка розташована в межах Придніпровської низовини.

[ред.]Ґрунти

У ґрунтовому покриві на правобережжі переважають чорноземи, на піднесених місцях — сірі і світло-сірі ґрунти. На лівобережжі поширені дерново-глеєві, могутні лучні і дерново-підзолисті ґрунти.

[ред.]Водоймища

Водна поверхня області займає 4 % загальної площі території. По області протікає 1037 річок, які належать басейну Дніпра іПівденного Бугу. Головна річка — Дніпро (150 км — довжина по території області), водяне дзеркало якого у зв'язку зі створеннямКременчуцького (довжина — 130 км) й Канівського водосховища значно збільшилося.

· праві притоки Дніпра — Рось (101 км), Вільшанка, Тясмин (133 км), ліві — Супій, Золотоношка, Ірклій, Коврай, Баталей, Сула.

· до басейну Південного Бугу належать річки Гірський Тікич (161 км), Гнилий Тікич, Ятрань.

Найбільшими штучними водосховищами в межах області є Канівське і Кременчуцьке, утворені греблями гідроелектростанцій, крім того споруджено 37 невеликих водосховищ і понад того існує 2,3 тисяч озер, ставків та водоймищ.

На Правобережжі Черкащини можливі затоплення а також заболочення деяких ділянок.

[ред.]Клімат

Клімат регіону помірно континентальний. Зима м'яка, з частими відлигами. Літо тепле, в окремі роки спекотне, західні вітри приносять опади. Пересічна температура повітря +7,2 °C. Середня температура найхолоднішого місяця січня — 5,9 °C. Середня температура липня становить + 19,5 °C. Максимальна +39 °C, мінімальна −37 °C. Період з температурою +10 °C становить 160 — 170 днів. Опадів 450—520 мм у рік.

[ред.]Природні ресурси

[ред.]Природно-рекреаційний потенціал

Соснівка — рівнинний кліматичний курорт лісостепової зони, розташований на великому масиві хвойних лісів правого берега Дніпра. Функціонують санаторії, профілакторії, пансіонати, будинки відпочинку, оздоровчо-спортивні бази.

[ред.]Природно-заповідний фонд

Докладніше у статті Природно-заповідний фонд Черкаської області

Природно-заповідний фонд Черкаської області нараховує 503 природних комплексів та об'єктів загальною площею 61054,1 га, що становить 2,9% від загальної площі території області.

[ред.]Корисні копалини

Область багата на нерудні корисні копалини, передусім будівельні матеріали. Граніти різних типів трапляються в Городищенському, Корсунь-Шевченківському, Смілянському,Уманському та інших районах. Відомо близько 400 родовищ різних глин. Важливе значення мають бентонітові та палигорскітові глини, що залягають поблизу Дашуківки та ХижинецьЛисянського району. Неподалік Мурзинець і Неморожі Звенигородського району, Новоселиці Катеринопільського району залягають високоякісні вогнетривкі глини — каоліни. Майже повсюдно поширені кварцові піски.

Серед паливних ресурсів переважає буре вугілля та торф. Родовища бурого вугілля — Козацьке, Рижанівське, Юрківське у Звенигородському, Новоселицьке, Мокрокалигірське у Катеринопільському, Тарнавське у Монастирищенському районах.

Рудні корисні копалини у вигляді осадових залізних руд зустрічаються у Канівському, Смілянському, Шполянському районах, корінних титанових — у Смілянському районі.

В області є понад 100 родовищ цегельно-черепичної сировини. У наявності значні запаси будівельних пісків та каменю, керамзитової сировини. В західній частині області знаходяться поклади петрургічної сировини.

На Черкащині є значні запаси облицювального та будівельного каменю. Найвідоміші родовища граніту — Старобабанське і Танське, продукція яких постачається далеко за межі області.

На території області розташоване унікальне за розмірами, якістю сировини та спектром застосування, найбільше в Україні Черкаське родовище бентонітових та палегорськітових глин, які є однією з важливих статей експортно-імпортних операцій на світовому ринку.

Черкащина має значні запаси вторинних каолінів, в її надрах є поклади бурого вугілля, торфу, бокситів. На межі Черкаської та Кіровоградської областей розташоване Болтиське родовище горючих сланців. Лівобережна частина області має значні запаси мінерально-лікувальних вод типу «Миргородська», розвідане та експлуатується Звенигородське родовище радонових вод.

Основні родовища області

Вид корисних копалин

Назва родовища

Район

Буре вугілля

Рижанівське

Звенигородський

Козацьке

Звенигородський

Журавське

Городищенський

Юрківське

Звенигородський

Кайтанівське

Катеринопільський

Титанові руди

Смілянське

Смілянський

Бентоніт

Черкаське

Лисянський

Граніт

Танське

Уманський

Старобабанівське

Уманський

Гіпс

Звенигородське

Звенигородський

Див. також

· Носачівське родовище апатит-ільменітових руд

[ред.]Флора

Рослинність області характеризується поєднанням флори лісостепової і степової зони. Серед деревних порід у лісах переважають дуб, ясен, сосна, граб, вільха, липа, клен, береза,тополя. Серед кущів поширена ліщина, калина, шипшина, терен,черемха. Степова рослинність представлена багаторічними травами. В заплавах річок та заболочених місцевостях переважає вологолюбиве різнотрав'я.

[ред.]Фауна

Розташування області у лісостеповій зоні зумовлює різноманітний видовий склад фауни. Налічується 66 видів ссавців, 280 видів птахів, 9 видів плазунів, 11 видів земноводних, 44 видириб. У лісах області водяться: лось, олень, сарна, дикий кабан, вивірка, вовк, лисиця, заєць, куниця, по берегах річок, озер і ставків — бобер, видра, дика качка, кулики. У водоймищах — лящ, окунь, щука, судак, короп, товстолобик, сом, карась.

[ред.]Історія

Дивись статтю Історія Черкащини.

[ред.]Адміністративно-територіальний устрій

Докладніше у статті Адміністративний поділ Черкаської області

Відповідно до адміністративно-територіального поділу область складається з 20 районів, 16 міст, з них 6 міст обласного підпорядкування (Черкаси, Ватутіне, Золотоноша, Канів, Сміла,Умань). До складу області входять 15 селищ міського типу, 723 села і 101 селище, які підпорядковані 16-ти міським, 15-ти селищним та 525-ти сільським радам. Обласний центр —місто Черкаси (Соснівський, Придніпровський райони).

[ред.]Населення

Докладніше: Населення Черкаської області

Чисельність населення, що проживає на території області, на 1 січня 2009 року за попередніми даними становить 1304,3 тисяч осіб, у тому числі міського 726,8 тисяч осіб, або 55,7 відсотка населення, сільського — 44,3 відсотка. За чисельністю населення області становить 2,9% населення України та займає 15-те місце в Україні.

Черкаська область відноситься до числа густонаселених. Її середня щільність — 65 осіб на 1 км². Близько 90% населення проживає в правобережній частині області, у лівобережній — 10%.

Статевий склад населення характеризується перевагою жіночого населення — 54,5%. На кожні 1000 жінок припадає 835 чоловіків.

На 1.01. 2008 року в області проживало 435404 пенсіонерів. На 1000 жителів припадало 332 пенсіонера.

[ред.]Міста

Міські населені пункти з кількістю жителів понад 6,0 тисяч
за даними Держкомстату^[1][2]

Черкаси

▼286,2

Тальне

▼14,3

Умань

▼87,4

Жашків

▼14,3

Сміла

▲68,7

Кам'янка

▼12,9

Золотоноша

▼28,5

Христинівка

▼10,9

Канів

▼25,7

Чигирин

▼9,6

Корсунь-Шевченківський

▼18,8

Монастирище

▼9,1

Звенигородка

▼18,1

Лисянка

▲8,2

Шпола

▼18,0

Маньківка

▼7,9

Ватутіне

▼17,7

Чорнобай

▼7,5

Городище

▼14,4

Драбів

▼6,8

[ред.]Національний склад

На Черкащині проживають особи 130 етносів. Переважають українці (понад 90%) і росіяни (біля 8%). Також в області проживають білоруси, татари, євреї, молдавани, вірмени, болгари,поляки, цигани та представники інших національностей.

Національний склад населення Черкаської області станом на 2001 рік ^[3]

№

Національність

Кількість осіб

Українці

1 301 183

93,05%

Росіяни

75 577

5,40%

Білоруси

3 961

0,28%

Вірмени

1 749

0,13%

Молдавани

1 617

0,12%

Євреї

1 479

0,11%

Цигани

1 108

0,08%

Поляки

0,05%

Азербайджанці

0,04%

Татари

0,04%

Іншi

9 778

0,70%

Разом

1 398 313

100%

[ред.]Економіка

Дивись статтю Економіка Черкаської області. Каталог підприємств Черкаської області — довідка[1]

[ред.]Соціально-гуманітарна сфера

[ред.]Освіта

В області функціонують 684 дошкільні навчальні заклади, у тому числі 191 навчально-виховний комплекс «дошкільний навчальний заклад — загальноосвітній навчальний заклад». До комунальної власності належать 618, або 90,4%. Діє 7 спеціальних дошкільних закладів (617 дітей), 130 спеціальних груп у 55 закладах (1939 дітей), 2 санаторні дошкільні заклади (190 дітей) та 21 санаторна група у 16 закладах (340 дітей).

Всього охоплено дошкільною освітою 34842 дітей, або 63,7%, у 2003 році — 62.

У 700 загальноосвітніх школах здобувають загальну середню освіту 168502 дітей. Із загальної кількості загальноосвітніх шкіл — 13 гімназій, 13 ліцеїв, 3 колегіуми, 28 спеціалізованих, 3 вечірні та 5 приватних шкіл.

Професійну підготовку в області здійснюють 27 державних професійно-технічних навчальних закладів (9792 учні), 14 міжшкільних навчально-виробничих комбінатів (6120 учнів), 4 галузеві навчально-курсові комбінати та 80 інших організацій, підприємств різних форм власності та підпорядкування. У зазначених навчальних закладах робітничу кваліфікацію набувають понад 15 тисяч учнів, слухачів.

На території області здійснюють підготовку спеціалістів 21 вищий навчальний заклад І-ІІ рівнів акредитації та 7 ВНЗ III—IV рівнів акредитації, серед яких 5 університетів, один недержавної форми власності — Східноєвропейський університет економіки і менеджменту (правонаступник академії менеджменту), Академія пожежної безпеки імені Героїв Чорнобилята банківський інститут Української академії банківської справи Національного банку України реорганізований з Черкаської філії Української академії банківської справи.

Мережу вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації становлять 8 коледжів, 6 училищ, 7 технікумів та 6 філій цієї категорії вищих навчальних закладів. У 2004 році створений Черкаський художньо-технічний коледж (реорганізований з Черкаського вищого професійно-технічного училища № 20). Крім вищеназваних навчальних закладів, освітню діяльність в області здійснюють 26 відокремлених підрозділів 19 вищих навчальних закладів України.

У 2004/2005 навчальному році у вищих навчальних закладах області навчається близько 56 тисяч молодих людей. На 10 тисяч населення області ми маємо 410 студентів (в Україні цей показник становить 512). Вищі навчальні заклади Черкащини здійснюють освітню діяльність за 192 спеціальностями. Найбільш впровадженими є спеціальності напрямків «Економіка і підприємництво» та «Комп'ютерні науки».

[ред.]Вищі навчальні заклади області

[ред.]Державні

· Черкаський національний університет ім. Б.Хмельницького

· Черкаський державний технологічний університет

· Черкаський інститут банківської справи Університету банківської справи НБУ

· Уманський національний університет садівництва (колишній Уманський державний аграрний університет).

· Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

· Академія пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля

· Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників.

[ред.]Недержавні

· Східноєвропейський університет економіки і менеджменту.

· Європейський університет фінансів, менеджменту і бізнесу.

[ред.]Культура

В області діє широка мережа установ культури і мистецтва:

· обласний музично-драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка

· обласний театр ляльок

· обласна філармонія

· Канівське державне училище культури і мистецтв

· Уманське державне музичне училище ім. П. Д. Демуцького

· Черкаське музичне училище ім. С. С. Гулака-Артемовського

· 40 шкіл естетичного виховання

· 737 Будинків культури і клубів

· 759 бібліотек

· 44 державних та 288 громадських музеїв

· Шевченківський національний заповідник в м. Каневі

· Національний історико-культурний заповідник «Чигирин»

· 4 державних історико-культурних заповідника.

[ред.]Релігія

На Черкащині діє 1038 релігійні організації 48 конфесій, толків, напрямків. Вони складаються з 7 обласних релігійних управлінь, 4 монастирів, 4 духовних місій, 1 братства, 1 біблійного інституту (заочна форма навчання), 1039 релігійних громад, з яких 645 — православні, 357 — протестантські, 36 — інші. При релігійних громадах діють 115 недільних шкіл. У релігійних громадах служать 553 священнослужителя. З початку проголошення незалежності України, за рахунок добровільних пожертвувань громадян, активної допомоги місцевих органів влади в регіоні збудовано 162 кульові споруди та ще 55 будується. Найпоширенішою релігією є Православ'я.

[ред.]Православ'я

Докладніше: Православ'я на Черкащині

Мотрин монастир. Т. Г. Шевченко. Акварель, 1845 рік.

Православ'я на території сучасної Черкаської області з'явилося у часи Київської Русі, із введенням християнства св. княземВолодимиром Великим у 988 році. Православна церква відтоді почала швидко зростати і здобувати вплив. Існують відомості про засування у Каневі єпископської кафедри у домонгольський період. Тоді ж було споруджено Зарубський монастир та Успенський собор у Каневі. Останній зберігся до наших днів і є цінною історико-культурною пам'яткою. У 1383 на невеликий період була створена Звенигородська єпархія. Згодом територія регіону відносилася до Київської єпархії Константинопольського патріархату. Після перепідпорядкування Київської митрополії Московському патріархату тут у 19 і на початку 20 століття було створено низку кафедр: Чигиринський вікаріат (згодом — самостійна єпархія), Уманський вікаріат (згодом єпархія), Канівський вікаріат (згодом єпархія), Черкаська єпархія та Звенигородський вікаріат. Перші чотири єпархії були зліквідовані під час гонінь 1930-х років, а Звенигородський вікаріат існував із перервами як титулярна кафедра Московської єпархії (єпископи Звенигородські були представниками Російської православної церкви при Антиохійському патріархові до 1995 року). Під час Другої світової війни тут діяли Чигиринська та Уманська єпархії Української автокефальної православної церкви.

Нині на території області розташовані дві єпархії Української православної церкви (Московського патріархату) — Черкаська йУманська. Черкаську очолює митрополит Софроній (Дмитрук), відомий своїми, будівничими справами та аполітичністю, а кафедральними соборами єпархії є Михайлівський та Різдва Богородиці у Черкасах. Уманську очолює єпископ Пантелеймон (Бащук), а кафедральним собором є Миколаївський вУмані. Станом на 1 січня 2010 року Українська православна церква має на території області 528 парафій, 6 монастирів (за даними офіційного сайту церкви їх дев'ять) із 227 ченцями і черницями, 243 священнослужителя, 118 недільних шкіл, 4 періодичні видання^[4]. Українська православна церква Київського патріархату має одну єпархію, яку очолює архієпископ Черкаський і Чигиринський Іоанн (Яременко), а кафедральним собором є Свято-Троїцький у Черкасах. 1 січня 2010 року єпархія налічувала 167 парафій, жодного монастиря, 84 священнослужителя, 33 недільні школи, мала 1 періодичне видання^[4] та офіційний сайт. Українська автокефальна православна церква 1 січня 2010 року мала 54 парафії із 19 священнослужителями та 10 недільних шкіл, ще три парафії належали іншим православним релігійним організаціям^[4].

Найвідомішими православними святими області є священномученик Макарій Переяславський, мученик Даниїл Мліївський, святитель Софроній Іркутський, та собор 144 новомучеників і сповідників Черкаських. Найвідоміші монастирі — Красногірський та Мотронинський.

· Мотронинський монастирв Мельниках.

 

·

Свято-Успенський собор в Золотоноші.

 

·

Михайлівська церква вГородищі.

 

· Іллінська церква вСуботові.

[ред.]Спорт

Сьогодні Черкащину в національних чемпіонатах представляють 10 команд: в суперлізі виступають жіночі волейбольні команди «Круг» (дворазовий чемпіон, чотирьохразовий володар Кубку України, переможець ІІ Всеукраїнських літніх спортивних ігор), «Хімволокно-Спартак» (призер ІІ Всеукраїнських літніх спортивних ігор), та чоловіча волейбольна команда «Азот» (чемпіон, трьохразовий володар Кубку України). У вищій лізі виступають чоловіча команда з хокею на траві «СДЮСШОР- Спартак» (бронзовий призер чемпіонату України), жіноча команда з міні-футболу «Мінора», чоловіча баскетбольна команда «Черкаські мавпи», жіноча волейбольна команда «Рятівник-Круг». Серед команд І ліги: чоловіча команда з міні-футболу «Рятівник», чоловіча баскетбольна команда. Серед команд ІІ ліги — футбольний клуб «Дніпро». Жіночий футбольний клуб «Ятрань-Уманьферммаш»

До послуг населення області:

· 31 стадіон

· 644 спортивних майданчиків

· 402 футбольних полів

· 589 спортивних залів

· 11 басейнів

[ред.]Засоби масової інформації

В інформаційному просторі Черкащини друковані засоби масової інформації станом на 1 квітня 2005 року представлені 303 виданнями. Їх тижневий наклад перевищує мільйон двісті тисяч примірників. Питома вага комунальних обласних, міських і районних газет сягає за 100 тисяч примірників або 12% від разового тиражу всіх видань області. Найчисельніша група видань — 93, або 31% — належить комерційним структурам.

У телерадійному просторі обсяг мовлення на тиждень становить 1174 години. На 25 комунальних районних і міських радіо і телевізійних редакцій, обласну державну телерадіокомпанію припадає 107 годин, або 9%(це інформаційний продукт власного виробництва). Дротове радіо охоплює майже 260 тис. сімей.

[ред.]Пам'ятки

село Шевченкове. Музей Тараса Шевченка

Дендропарк «Софіївка».м. Умань

В області найцікавіші 77 пам'яток історії, архітектури та археології та 9 (дев'ять) історико-культурних заповідників. Серед них:

· Будинок пана Енгельгарда 1828—1829 рр.;

· Дуб Т.Шевченка ;

· Хата чумака (етнографічний музей) 1816 р.;

· Хата Т.Шевченка XIX-ХХ ст.;

· Садиба: парк, палацовий будинок XVIII-XIX ст.;

· Державний історико-культурний заповідник «Батьківщина Т.Шевченка»;

· Преображенська церква Красногірського монастиря 1767—1772 рр.;

· Садиба Давидових поч. XIX ст.;

· Городище «Княжа гора» ХІІ ст.;

· Шевченківський Національний заповідник(Могила Т.Шевченка);

· Канівський музей народного декоративно-ужиткового мистецтва;

· Сосна М. В. Гоголя;

· Державний історико-культурний заповідник «Трахтемирів», с. Трахтемирів;

· Державний історико-культурний заповідник у м. Корсунь-Шевченківському;

· Садиба Лопухіних XVIII ст.;

· Парк і комплекс споруд Мисливського замку 1896—1903 рр.;

· Базиліанський монастир 1764—1784 рр.;

· Дендропарк «Софіївка» 1796 р.;

· Могила Цадика Нахмана 1811 р.;

· Костел 1812 р.;

· Національний заповідник «Чигирин»;

· Залишки вежі Дорошенка XVI—XVIII ст.;

· Братська могила козаків і мирних жителів, які загинули від рук турецьких загарбників XVII ст.;

· Пам'ятник героям битв з польсько-шляхетськими та турецькими загарбниками XIX ст.;

· Давні кургани;

· Мотронинський монастир 1801 р.;

· Іллінська церква-усипальниця Б.Хмельницького 1653 р.;

· Залишки маєтку Б.Хмельницького XVII ст.;

· Пам'ятник історії «Три криниці» XVII ст.

· Державний історико-археологічний заповідник «Трипільська культура» у с. Легедзине;

· Державний історико-культурний заповідник «Стара Умань»;

· Кам'янський державний історико-культурний заповідник;

· Мисливський замок. м.Тальне

 

·

В`їзна брама колишньої садиби князів Лопухіних-Демидових. м.Корсунь-Шевченківський

 

·

Дуб в Холодному Ярі під яким спочивав М.Залізняк

[ред.]Пам'ятники

· Пам'ятний знак воїнам Армії УНР

25 червня 2011 року з ініціативи благодійної ініціативи «Героїка» у місті було урочисто освячено та відкрито Пам'ятний знак воїнам Армії УНР. Відкрив урочистий захід пан Станіслав Лячинський, науковий співробітник місцевого краєзнавчого музею, який розповів про козацькі традиції Звенигородщини. Після виступу пана Лячинського розпочалась панахида за воїнами Армії УНР, яку відправив панотець Василь Карп'юк (УАПЦ). ^[5]

· Пам'ятник Б.Хмельницькому в Чигирині

·

Пам'ятний знак воїнам Армії УНР (Звенигородка)

 

· Памятник Б.Хмельницькому в Чигирині

[ред.]Відомі особи

Див. також: Категорія:Персоналії:Черкаська область, Герої Радянського Союзу — уродженці Черкаської області

Черкащина дала світові двох національних Геніїв: Тарас Шевченко та Богдан Хмельницький, героїв визвольної війни українського народу Петра Дорошенка та Івана Виговського,гайдамацьких ватажків Максима Залізняка і Івана Гонту, Героя України В'ячеслава Чорновола.

У селі Шукайвода Христинівського району народився член Української Центральної Ради Матвій Бондар-Обміняний. У селі Будище Звенигородського повіту народився Осадчий Тихін Іванович — громадський діяч, економіст, кооператор, член Української Центральної Ради.

У скарбниці світової культури чільне місце займають шедеври Івана Нечуя-Левицького і Семена Гулака-Артемовського, Михайла Старицького і Данила Нарбута. Тут творив поет Василь Симоненко.

[ред.]Виноски

1. ↑ Чисельність наявного населення України на 1 січня 2012 року, Київ-2012 (rar) — Державний комітет статистики України

2. ↑ При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2011 по січень 2012 року

3. ↑ «Всеукраїнський перепис населення 2001 року». Процитовано 21 вересня 2011.(рос.)

4. ↑ ^абв Мережа церков і релігійних організацій в Україні станом на 1 січня 2010 року.

5. ↑ У Звенигородці відкрили пам’ятник воїнам Армії УНР

[ред.]Література

· Борис Юхно. Чорні перлини Черкащини // Новини тижня (Черкаси)

· Черкащина. Універсальна енциклопедія. Документально-публіцистичне наукове фотоілюстративне історичне видання / Автор-упорядник Віктор Жадько. — К.: ВПК «Експрес-Поліграф», 2010. — 1104 с.; іл.

Енциклопедія містить історико-документальні довідки про події, відомих людей, історію населених пунктів, пам'ятки культури, заклади освіти, культури та мистецтв і багато іншого. Автор: В. О. Жадько — лауреат черкаської обласної краєзнавчої премії імені Михайла Максимовича^[1].

· Історія міст і сіл Української РСР. — Київ: Головна редакція УРЕ АН УРСР.

[ред.]Ресурси

Портал «Україна»

Портал «Черкащина»

Черкаська область на Вікісховищі^?

· Вікі-енциклопедія Черкаської області

[ред.]Примітки

1. ↑ nsku.org.ua Черкащина: Універсальна енциклопедія

[показати]п • о • рЧеркаська область