Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Корупція і криміналізація суспільстваСодержание книги Поиск на нашем сайте
61.Режими захисту населення
Особливу значимість для захисту населення набуває дотримання ним режимів протирадіаційного, протихімічного і противобактериальной захисту при проживанні на забрудненій місцевості. Режим захисту - це порядок дій людей, застосування засобів і способів захисту, що передбачає максимальне зменшення впливу вражаючих факторів. Режими протирадіаційного захисту (зменшення можливі доз радіоактивного випромінювання, які може отримати населення). Режим № 1 - для населення, яке проживає в дерев'яних будинках з коефіцієнтом захисту, рівним 2-3, і укрывающегося в ПРУ з коефіцієнтом захисту, рівним 50 (підвали, перекриті щілини). Режим № 2 - для населення, що проживає в одноповерхових кам'яних будинках з коефіцієнтом захисту, рівним 10, і укрывающегося в ПРУ з коефіцієнтом захисту, рівним 50. Режим М 3-для населення, що проживає у багатоповерхових будинках (кам'яних) з коефіцієнтом захисту, рівним 30, і укрывающегося в ПРУ з коефіцієнтом захисту, рівним 200-400. Для захисту робітників і службовців на промислових підприємствах використовуються типові режими протирадіаційного захисту № 4-7, а для захисту формувань, які працюють у вогнищі, - режим № 8. Режими № 4-8 визначаються за типовими таблиць конкретно для кожного підприємства. Для режиму № 8, крім того, визначають час початку і тривалість роботи, кількість змін у добу, рівень радіації на початок роботи та допустиму (задану) дозу опромінення. Будь-який з режимів протирадіаційного захисту здійснюється в три етапи: перший етап - час безперервного перебування людей у захисних спорудах; другий етап - чергування перебування у захисних спорудах (відпочинок) і у виробничих або житлових будинках (робота, господарські справи); третій етап - проживання в будинках (знаходження у виробничих зданииях) з обмеженим перебуванням на відкритій місцевості. Тривалість кожного етапу прямо залежить від рівня радіації, динаміки його змін і ступеня захищеності людей (будівель і захисних споруд). Режим протихімічного захисту в осередках хімічного забруднення включає наступні заходи: укриття населення в захисних спорудах, використання ЗІЗ, у тому числі і медичних, проведення часткової спеціальної обробки, евакуація з зони хімічного забруднення. Термін перебування в притулок - 48 год, у тому числі при наявності ФВУ - 12 год, а при повній ізоляції з регенерацією повітря - б ч. При використанні протигазів ці строки можуть бути збільшені. Противохімічний захист вводиться за сигналами оповіщення. Режим противобактеріальний захисту включає:активне виявлення джерела зараження та інфекційних хворих, своєчасну їх ізоляцію і госпіталізацію, проведення екстреної неспецифічної профілактики і в подальшому при виявленні збудника - специфічної профілактики, проведення санітарної обробки населення, знезаражування джерела виникнення інфекції.
Використанні джерела: 1.http://www.himia.ua
Корупція— протиправна діяльність, яка полягає у використанні службовими особами їх прав і посадових можливостей для особистого збагачення; підкупність і продажність громадських і політичних діячів. Найчастіше термін застосовується у відношенні до бюрократичного апарату і політичної еліти. Характерною ознакою корупції є конфлікт між діями посадової особи та інтересами його працедавця або конфлікт між діями виборної особи і інтересами суспільства. Багато видів корупції аналогічні шахрайству, що здійснюється посадовою особою, і відносяться до категорії злочинів проти державної влади. Корупції може бути схильна будь-яка людина, що володіє дискреційною владою — владою над розподілом якихось ресурсів, що не належать йому, на свій розсуд (чиновник, депутат, суддя, співробітник правоохоронних органів, адміністратор, екзаменатор, лікар тощо). Головним стимулом до корупції є можливість отримання економічного прибутку (ренти), зв'язаного з використанням владних повноважень, а головним стримуючим чинником — ризик викриття і покарання. За макроекономічними і політекономічними дослідженнями, корупція є найбільшою перепоною до економічного зростання і розвитку, здатною поставити під загрозу будь-які перетворення. Типи взаємодіючих суб'єктів Побутова корупція породжується взаємодією пересічних громадян і чиновників. У неї входять різні подарунки від громадян і послуги посадовій особі і членам його сім'ї. До цієї категорії також відноситься кумівство (непотизм). Ділова корупція виникає при взаємодії влади і бізнесу. Наприклад, у разі господарської суперечки, сторони можуть прагнути заручитися підтримкою судді з метою винесення ухвали в свою користь. Корупція верховної влади відноситься до політичного керівництва і верховних судів в демократичних системах. Вона стосується груп, що стоять у влади, недобросовісна поведінка яких полягає в здійсненні політики в своїх інтересах і в збиток інтересам виборців. Криміналізація, будучи головною складовою кримінально-правової політики, являє собою «оголошення суспільно небезпечних діянь злочином». Криміналізація пов'язана з наданням певним діянням суспільної небезпеки. На першому етапі об'єктивно є небезпечним для суспільства ще не є кримінально-протиправним. Такий стан є нестабільним. Повторювані і отримують поширення шкідливі дії викликають у відповідь реакцію з боку суспільства, яка проявляється в тому, що суспільна небезпечність знаходить своє вираження у формальному кримінально-правовому заборону, встановлюється законодавчими (представницькими) органами держави Необхідно зазначити, що не всяке суспільно небезпечне діяння повинно бути криминализовано. Якщо існує можливість не допустити вчинення таких діянь іншими правовими та організаційно-технічними засобами, криміналізація недоцільна.
Використанні джерела: 1.http://uk.wikipedia.org 2.http://otherreferats.allbest.ru
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2024-06-17; просмотров: 5; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.14.130.230 (0.006 с.) |