Побудова горизонтального плану

Спосіб кутової засічки

Спосіб кутової засічки застосовують в основному при зніманні точок споруд чи ситуації, які обумовлені відповідними перешкодами для безпосереднього вимірювання довжин ліній.

Абрис знімання способом кутової засічки

 

Цей спосіб використовують для знімання точок (окремих дерев, опор ліній електропередач, кутових ліній зв'язку т. ін.), які розташовані на значній віддалі від сторін обґрунтування.

Спосіб лінійної засічки

Спосіб ліпійпої засічки використовують у тих випадках, коли точки споруд чи ситуації зпаходяться поблизу точок та ліпій плапового геодезичпого обґруптуваппя, тобто віддалі пе перевищують довжипи мірпого приладу (стрічки, рулетки)

Абрис зпімаппя коптуру будипку способом ліпійної засічки

Для того щоб зафіксувати ближпій кут па місцевості іспуючої будівлі вимірюють віддаль па сторопі d2 3 В пашому випадку вопа дорівнює 15,0 м. Фіксують цю точку і від неї заміряють віддаль до кута будівлі, яка дорівнює 23,19 м. Після цього від точки 15,0 м на лінії продовжують міряти і зупиняються на віддалі 45 м. Фіксують точку і від неї міряють віддаль до того ж самого кута будівлі, що й у першому випадку. Ця віддаль дорівнює 20,94 м. Таким чином кут будівлі надійно зафіксований і на плані його легко зобразити і т. д. За своєю точністю цей спосіб є найточнішим. Його часто використовують при детальному розмічуванні будь-яких елементів під час будівництва.

Спосіб створної засічки

Спосіб створної засічки використовують при детальному зніманні характерних точок і наявності відповідних умов при їх взаємному розташуванні

Рис.87. Абрис знімання способом створів
Для того щоб зняти шосейну дорогу, яку перетинає сторона d2 3 обґрунтування, діють наступним чином. Від точки 2 за напрямком на точку 3 до характерних точок шосе вимірюють відстані. В нашому випадку вони становлять 113,80, 114,89, 116,75 м.

 

 

План теодолітного знімання будують на основі складеного абрису під час виконання польових робіт.

При побудові плану дотримуються наступної послідовності виконання робіт.

На креслярському аркуші паперу певного розміру, або планшеті на алюмінійовій основі будують сітку прямокутних координат. Сітка координат будується за встановленими стандартними розмірами квадрату 10*10 см. Побудову координатної сітки найкраще виконувати за допомогою спеціального приладу - координатографа, або шаблона. Шаблон представляє собою алюмінієвий лист розміром 60*60 см і товщиною 1 мм на якому у вершинах квадратів 10*10 см просвердлені дірки діаметром0,5 мм. Для користування таким шаблоном достатньо його покласти на креслярський аркуш паперу чи планшет і загостреним олівцем в кожній вершині квадрату намітити точку. Прибравши шаблон, проводять лінію за допомогою лінійки по нанесених мітках. Часто в таких випадках користуються лінійкою Дробишева (рис. 88).

Лінійка Дробишева

За допомогою цієї лінійки будують сітку дециметрових квадратів (5*5 або 3*4 квадратів). Скошені краї отворів лінійки мають різні форми: перший зліва отвір - пряму лінію, а в інших - дуги радіусу, послідовно 10, 20, 30, 40 і 50 см і кінець лінійки 70,71 см. Цей кінцевий розмір відповідає довжині діагоналі квадрату розміром 50*50 см. Щоб побудувати сітку квадратів загальним розміром 50 х 50 см, лінійку кладуть на аркуш креслярського паперу або планшет так, щоб в нижній частині вона була паралельна (на око) нижньому зрізу аркуша або планшету. Гостро загостреним олівцем в отворах за скошеним крєм проводять дуги на аркуші чи планшеті за винятком початкового, в початковому отворі навпроти штриха нанесеного на скошеному краї намічають точку  А.

Побудова сітки прямокутних координат

Після цього повертають лінійку вліво, приблизно на 90° і суміщають штрих початкового отвору з точкою А та проводять дугу в інших отворах, відповідно 6, 7, 8, 9 і 10. Знаходять середину дуги 10 і намічають точку В. Штрих початкового отвору суміщають з точкою В, а лінійку направляють за діагоналлю на другу точку 5 і за скошеним крєм кінця лінійки (70,715 см) прокреслюють дугу. Точку перетину дуг позначають С, в результаті отримують прямокутний трикутник АВС. Аналогічним чином отримують точку D. З'єднавши точки А, В, D, С лінією товщиною 0,1 мм і отримують основний квадрат планшету. З'єднують протилежні дуги лініями товщиною 0,1 мм і отримують сітку прямокутних координат.

Точки А, В і С отримані майже з однаковою точністю, враховуючи при цьому точність виготовлення лінійки. При цьому найбільшу похибку може мати відрізок А-10 через неточне визначення середини положення точки А штрихом при другому положенні лінійки.

 

Геометрична суть зміщення лінійки
від середини штриха.

Нехай лінійка змістилася в точку А1 (рис.90) на віддаль а
Тоді через кривизну штриха, проведеного за скошеним краєм другого отвору, виникає похибка Н, яку обчислюють за формулою

Для того, щоб похибка H не перевищувала 0,1 мм (при r=1 дм, зміщення лінійки а повинно бути не більше 3 мм, чого легко досягти.

Про якість побудови координатної сітки можна судити з результатів перевірки діагоналей, які зв'язують вихідну точку А з найбільш віддаленою точкою D. Допуск 0,2 мм слід вважати строгим, причому похибка в положеннях штрихів на

 сторонах CD і BD буде в V2 рази менше. [Сиротин, А.А. Реминский Вариант построения координатной сетки. // Г и К-№7. 1978.-С- 60-62].
Побудовану сітку прямокутних координат контролюють шляхом вимірювань діагоналей кожного квадрату за допомогою вимірника. Розходження можливе в межах 0,3 мм порівнюють з істинним.

Координатну сітку підписують з чотирьох сторін, згідно вибраного масштабу плану. Для планів масштабів 1:500, 1:1000, 1:2000 і 1:5000 координатну сітку підписують кратно числам в метрах відповідно 50, 100, 200 і 500 м. Координатну сітку підписують в метрах для масштабів 1:500 і 1:1000, і в кілометрах для масштабів 1:2000 і 1:5000.

Розміри планшетів залежать від масштабу плану. Кожен планшет відповідного масштабу має свої розміри рамки і на ньому зображається певна площа земельної ділянки (табл. 20).

Розміри рамок планшетів та їх площі

Масштаби

Розміри, см

Площа земельної ділянки на планшеті

км2

га

1:5000

40 х 40

4

400,00

1:2000

50 х 50

1

100,00

1:1000

50 х 50

0,25

25,00

1:500

50 х 50

0,0625

6,25

 

У відповідному масштабі точки планового геодезичного обґрунтування за відомими прямокутними координатами наносять на план. На плані точку оформляють згідно умовних знаків для відповідного масштабу. Зліва підписують номер або назву точки. Користуючись абрисом складеним в польових умовах, на планшет наносять ситуацію, споруди, границі угідь тощо. Місцеві предмети і характерні точки контурів наносять у відповідності з результатами і способами знімання місцевості.

Точки, зняті способом полярних координат, на план наносять графічним способом. Горизонтальні кути між орієнтирним напрямком і точкою місцевості відкладають за допомогою геодезичного транспортира з точністю 0,1 мм, а горизонтальні прокладення між станцією і точкою місцевості відкладають за напрямком (станція і мітка відкладеного кута транспортиром) за допомогою вимірника і лінійки поперечного масштабу з точністю 0,1 мм масштабу плану.

Точки, які зняті способом перпендикулярів, наносять на план за допомогою вимірника і лінійки поперечного масштабу. Оскільки способи знімання характерних точок місцевості поєднують кутові і лінійні вимірювання, то при побудові плану теодолітного знімання в основному використовують вимірник і лінійку поперечного масштабу.

Після закінчення нанесення на план точок обґрунтування і ситуації переходять до його кінцевого оформлення. Всі підписи і цифри на плані розташовують за напрямом на північ (рис.91). Зображення споруд, ситуації та інше виконують тільки до внутрішньої рамки планшету. Зарамочне оформлення планшету виконується згідно існуючих умовних знаків і додатку взірця оформлення планшету прикладеного до умовних знаків.

Рис.91. Суть горизонтального знімання