Конституційні засади організації державної влади.

Орган державної влади - це організаційно-відособлена частина державного механізму наділена державно-владними повноваженнями. Принципи організації та діяльності органів державної влади - це основоположні вихідні положення, на яких базуються побудова й функціонування органів державної влади. Принципи організації та діяльності органів державної влади дістали закріплення в Конституції та в законах України, і їх можна поділити на дві групи:

1) універсальні- притаманні всім видам органів державної влади, державному апарату України в цілому;

Народовладдя –означає те, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.(ст..5 КУ). Тобто система органів державної влади від імені й за дорученням народу України виступає носієм державної влади, а діяльність органів державної влади базується на засадах верховенства, повноти й неподільності державної влади в середині країни та незалежності від будь-якої іноземної влади і рівноправності в зовнішніх зносинах. Принцип участі громадян у формуванні й діяльності органів державної влади– його можна назвати похідним від принципу народовладдя і вінотримав досить широку конкретизацію в Конституції України. Так, у ч. 1 ст. 38 йдеться про право громадян брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади, а в ч. 2 ст. 38 - про те, що громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби.

Принцип законності - випливає із загальнішого конституційного принципу верховенства права (ст. 8 Конституції України) і полягає в тім, що органи державної влади організуються і діють лише на підставі та в спосіб, що передбачені Конституцією і законами України (ст. 19 Конституції України).

Принцип гуманізму у формуванні і діяльності Української держави базується на тому, що в ст. 1 Конституції держава визнається як соціальна. Відповідно зусилля державних органів мають бути спрямовані на задоволення матеріальних і духовних потреб особи, забезпечення благополуччя людини і суспільства. Конституція (ст. 3) уперше в основах конституційного ладу проголосила, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, що утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Ця конституційна вимога звернена до всіх без винятку органів держави, до кожного державного службовця. Це положення знаменує принциповий поворот у взаємовідносинах громадянина і держави1. Принцип поділу влади - стосовно організації та діяльності органів державної влади випливає з положень ст. б Конституції України і виявляється в тім, що, по-перше, органи законодавчої та виконавчої влади формуються відносно незалежним один від одного шляхом (Верховна Рада України обирається виборцями, а персональний склад органів виконавчої влади визначається Президентом України або відповідними посадовими особами органів виконавчої влади); по-друге, сфери компетенції органів, що їх здійснюють різні гілки влади, чітко розмежовані Конституцією України; по-третє, різні види органів державної влади наділені Конституцією України взаємними контрольними повноваженнями, які в сукупності становлять систему «стримувань і противаг».

2) спеціальні - такі, що визначають побудову й функціонування лише окремих видів органів державної влади і пов'язані зі специфікою здійснення відповідних видів державної діяльності.

Наприклад, принципами діяльності Служби безпеки України згідно з Законом «Про Службу Безпеки України» є:1) законність, 2) повага до прав і гідності особи, 3) принцип позапартійності 4) принцип відповідальності перед народом України.

Конституційна система органів державної влади(ОДВ) в Укр.

Органи держави, що становлять організацію політичної публічної влади країни, функ-ють як певна система. С-ма держ. органів України визнач. КУ(ст..6)., ця с-ма характеризується функціональною та організаційною єдністю. Єдність системи органів державної влади обумовлена їхніми соціальним призначенням і метою діяльності. Органи державної влади відображають єдність інтересів і волі народу, яку вони покликані реалізувати.   Органи законодавчої влади - це представницькі законодавчі органи(легіслатури), які утворюються шляхом вільних і загальних виборів. Вони виражають волю всього народу, основна функція - законотворчість. Згідно зі ст. 75 КУ єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України, конституційний склад якої - 450 нар. депутатів, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на 5р. Органи виконавчої влади утворюються для здійснення виконавчої та розпорядчої діяльності з керівництва господарською, соціально-культурною та адміністративно-політичною сферами життя суспільства. До системи органів виконавчої влади КУ відносить Кабінет Міністрів України - вищий орган у системі вик. влади. КМУ спрямовує і координує роботу інших органів виконавчої влади: а) центральних- міністерства, державних комітетів(державних служб) і центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом;

б) місцевих - місцевих державних адміністрацій, місцевих органів міністерств, державних комітетів та інших центральних органів виконавчої влади. Специфічними рисами органів виконавчої влади є те, що вони: 1) формуються призначенням; 2) здійснюють особливий вид діяльності - виконавчу і розпорядчу діяльність, спрямовану на виконання КУ та ЗУ, актів ПУ як безпосередньо, так і шляхом адміністративної правотворчості; 3)здійснюють діяльність на засадах поєднання єдиноначальності й колегіальності. Органи судової влади - суди відповідно до принципу поділу влади здійснюють судову владу шляхом конституційного, цивіл., крим., адмін. судочинства. Конституція України до системи судових органів відносить суди загальної юрисдикції (ст. 125 Конституції України) та Конституційний Суд України (ст. 147 Конституції України). Специфічними рисами органів судової влади є те, що вони: 1)провадять особливу юрисдикційну діяльність –правосуддя, 2)суди - це завжди колегіальні органи; 3) свою діяльність суди провадять в особливих процесуальних формах із дотриманням специфічних принципів - гласності в розгляді справ, змагальності й рівноправ'я сторін тощо. Особливе місце в системі ОДВ України посідає Президент України. КУ чітко не відносить ПУ до певної гілки влади і закріплює його статус як глави держави, тобто специфічну самостійну гілку влади. Проте ПУ не підпорядковує собі всі інші гілки влади. Здійснюючи ф-ції глави держави, ПУ бере участь у формуванні інших гілок влади (призначає позачергові вибори до Верховної Ради, призначає персональний склад КМУ і 1/3 суддів КСУ) і взаємодіє з ними. КУ наділяє ПУ певними владними повноваженнями стосовно до ВРУкраїни та органів вик. влади. Але ці повноваження є необхідними ел-ми «с-ми стримувань і противаг», яка забезпечує необхідний баланс влади і передбачає відповідні контрольні повноваження і щодо Президента України (право Верховної Ради України усувати Президента України з поста в порядку імпічменту (ст. 111). Особливу групу ОДВ, які також безпосередньо не входять до жодної гілки влади, становлять органи прокуратури. Згідно зі ст. 121 Конституції України Прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; 3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах, а також під час застосування інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.