Доцент кафедри кримінально-правових. Дисциплін нніпп навс                                                г. І

Дисциплін ННІПП НАВС                                                Г.І. Прокопенко

ІНДИВІДУАЛЬНІ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНІ ЗАВДАННЯ

Індивідуальна робота студентів з криміналістики може охоплювати (відповідно до “Положення навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців”):

- конспект із теми (модуля) за заданим планом або планом, який студент розробив самостійно;

- участь у роботі студентського наукового гуртка криміналістики;

- участь у студентських наукових конференціях (“круглих столах”);

- підготовка наукових доповідей та їх презентація;

- реферат з теми (модуля) або вузької проблематики;

- розв'язування практичних (наприклад, ситуативних) завдань різного рівня з теми (модуля);

- анотація прочитаної додаткової літератури з курсу криміналістики;

- вирішення тестових завдань;

- узагальнення слідчої та судової практики згідно з певними темами.

Вибір студентами видів індивідуальної роботи здійснюється за власними інтересами. Завдання для індивідуальної роботи студент отримує на кафедрі на початку навчального року.

Організацію, контроль та оцінку якості виконання індивідуальної роботи студента здійснює викладач, який закріплюється кафедрою.

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ І СТУДЕНТІВ

 

Всі види занять навчальної дисципліни “Криміналістика” повинні проводитися в навчальних аудиторіях з використанням відповідних дидактичних і технічних засобів навчання. Зокрема, практичні заняття повинні проводитись у спеціалізованому класі криміналістики (ауд. 202).

При проведенні семінарських занять створюється інтерактивне середовище, яке сприятиме розвитку у студентів творчого мислення, уміння вирішувати поставлені завдання за допомогою вирішення навчально-проблемних ситуацій, що відповідають особливостям майбутньої професійної діяльності слідчого.

Цей вид занять є засобом розвитку у студентів культури наукового мислення, а також призначений для поглибленого вивчення дисципліни, оволодіння методикою наукового пізнання. Семінарське заняття – це завжди безпосереднє контактування зі студентами, встановлення довірливих стосунків, продуктивне педагогічне спілкування. Викладачі, формуючи атмосферу творчої роботи, орієнтують на виступи за характером оцінки, дискусії, співвідносячи їх із простим викладом вивчених та підготовлених тем, заслуховуванням рефератів. Викладач дає установку на прослуховування або акцентує увагу студентів на оцінці та обговоренні залежно від тематики та ситуації. Враховуючи все це, викладач керує дискусією та розподілом ролей. Невпевненим студентам пропонуються окремі полегшені питання, які дають можливість виступити та відчути психологічний стан успіху.

Основними завданнями семінарського заняття є:

· розвиток пізнавальної активності і самодіяльності, вміння творчо застосовувати матеріал лекцій;

· поглиблення і закріплення знань, отриманих в процесі вивчення предмета;

· сприяння розвитку творчого мислення, вміння логічно висловлювати і аргументувати свої думки, слухати один одного, продуктивно критикувати.

    Семінарські заняття виступають також засобом перевірки розвитку і засвоєння навичок самостійної роботи, що є однією з найважливіших форм навчальної роботи студентів, та сприяють вихованню ініціативи, активності, самостійності в роботі, привчають до систематичного, планомірного засвоєння навчального матеріалу, монографічної та іншої літератури, законодавства та підзаконних нормативних актів.

    Семінар – це традиційне заняття, в якому ставка робиться на закріплення теоретичних відомостей, формування системи знань, підготовку до виконання подальших практичних завдань. Він може проходити у таких формах:

· фронтальне семінарське заняття, що передбачає роботу всіх його учасників над темою та питаннями;

· семінарське заняття з підготовленими доповідями, що передбачає проведення роботи стосовно декількох доповідей. Головна увага – підготовка самої доповіді та співдоповіді, інші учасники семінарського заняття вивчають основні джерела за обраною проблемою;

· комбіноване – співвідносить комбіновані форми роботи, тобто частина питань розробляється всіма учасниками, решта – підготовка доповідей та повідомлень.

        Методика підготовки семінарських занять

Підготовка до семінарського заняття поділяється на попередню та безпосередню. Попередня підготовка включає збір матеріалів з теми, розробку плану заняття, розробку методичних рекомендацій для проведення заняття; безпосередня – відвідування лекцій з теми семінарського заняття чи ознайомлення з її текстом; опрацювання літератури і нормативних документів, підготовку плану-конспекту і дидактичних матеріалів.

У плані вказується тема, мета, завдання вивчення навчального матеріалу, питання для обговорення, література (обов’язкова та додаткова). Якщо семінарське заняття формулюється у вигляді доповідей, то формулюються теми, до яких додається основна література для ознайомлення кожного учасника заняття. при проведенні комбінованого семінарського заняття визначаються питання для фронтального вивчення та розробляються теми рефератів. За наявності навчально-методичних комплексів необхідність в останніх видах роботи відпадає, тому що учасники семінару працюють відповідно до розробок кафедри.

Отже, алгоритм підготовчої роботи викладача до семінару може виглядати так:

1. Ретельно зважити зміст чергової теми семінарського заняття, її місця в загальній системі занять.

2. Опрацювати необхідну літературу як рекомендовану для студентів, так і додаткову.

3. Розробити план проведення семінарського заняття, що включає послідовне викладення в тезисній формі основних положень теми.

4. Скласти перелік основних, додаткових і навідних питань.

5. Підготувати наочні та допоміжні засоби.

6. Особливо спрогнозувати все те, що, як правило, викликає певні труднощі у студентів.

7. Розподілити всі елементи семінарського заняття за часом.