Міністерство внутрішніх справ України. Міністерство внутрішніх справ України

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

Кафедра кримінально-правових дисциплін

 

НАВЧЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

Навчальної дисципліни

«КРИМІНАЛІСТИКА»

 

Для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр»

за напрямом підготовки «Правознавство» (3 курс ННІПП НАВС)

 

 

        Автори:

         Прокопенко  Григорій  Іванович,                      

         доцент кафедри;

         Семенов В і ктор Васильович,      

         доцент кафедри, кандидат                           юридичних наук, доцент

             

 

                                                  Схвалено на засіданні кафедри                                                            кримінально-правових дисциплін ННІПП НАВС 19.06.2014 року,                               протокол № 21

 

 

Київ 2014

ЗМІСТ

1. Витяг з освітньо-кваліфікаційної характеристики…………………………

2. Анотація навчальної дисципліни зі структурно-логічною схемою (міждисциплінарними зв’язками) ………………………………………………….…

3. Пояснювальна записка до навчальної дисципліни ……………….………

4. Нормативна програма навчальної дисципліни ……………………………

5. Тематичний план на поточний навчальний рік ……………………………

6. Робоча програма навчальної дисципліни ………………………..………..

7. Плани-конспекти лекційних занять …………………………………….…..

8-10. Плани семінарських, практичних занять та завдання для самостійної підготовки …………………………….……………………………………………….

11. Індивідуальні навчально-дослідні завдання ……………………………….

12. Методичні вказівки (рекомендації) для викладачів і студентів …………

13. Навчально-методичні матеріали для поточного, проміжного контролю, перелік питань підсумкового контролю та підсумковий тест (кількість завдань – 150) з навчальної дисципліни ………………………………………………………..

14. Навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення навчальної дисципліни ……………………………………………………………………..………

15. Методичні, наочні, мультимедійні, стимульні та опірні матеріали для лекцій і семінарів………………………………………………………………………

116. Рекомендована література …………………………………………………

 

АНОТАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗІ СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНОЮ СХЕМОЮ (МІЖДИСЦИПЛІНАРНИМИ ЗВ’ЯЗКАМИ)

 

Мета:  формування у студентів системи знань і умінь в розслідуванні та попередженні злочинів.

 

Предмет: закономірності механізму злочину, виникнення інформації про злочин і його учасників, а також закономірності збирання, дослідження, оцінки і використання доказів і заснованих на пізнаннях цих закономірностей засобах і методах судового дослідження і запобігання злочинів.

 

Міждисциплінарні зв’язки: вивчення дисципліни „Криміналістика” передбачає попереднє опанування знаннями та вміннями з навчальних дисциплін „Теорія держави і права”, „Конституційне право України”, „Адміністративне право”, „Цивільне право”, „Цивільний процес”, „Кримінальне право”, „Кримінальний процес”, „Кримінологія”, „Адміністративна діяльність” і є необхідною для сприйняття подальших навчальних дисциплін „Оперативно-розшукова діяльність”, „Судова медицина”, „Судова психіатрія”, „Особливості розслідування окремих видів злочинів”.

 

 

Структурно-логічна схема навчальної дисципліни

 

 

НОРМАТИВНА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «КРИМІНАЛІСТИКА»

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

 

 

КРИМІНАЛІСТИКА

Програма

Нормативної навчальної дисципліни

Підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр»

Напрямів підготовки «Правознавство» (6.030401) та

«Правоохоронна діяльність» (6.030402);

Освітньо-кваліфікаційного рівня «Спеціаліст»

Спеціальність «Правознавство» (7.03040101)

Галузі знань «Право» (0304)

 

Криміналістика // Програма навчальної дисципліни. – Національна академія внутрішніх справ, Київ, 2012. – 24 с.

Розробники:

Весельський В.К. – кандидат юридичних наук, професор, начальник кафедри криміналістики та судової медицини Національної академії внутрішніх справ

Пясковський В.В. – кандидат юридичних наук, доцент, заступник начальника кафедри криміналістики та судової медицини Національної академії внутрішніх справ

 

Рецензенти:

Погорецький М.А. – завідувач кафедри правосуддя Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України

Удалова Л.Д. – начальник кафедри кримінального процесу Національної академії внутрішніх справ, доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України

 

 

Ухвалено Вченою радою Національної академії внутрішніх справ

Протокол № 35 від 24.12.2012 р.

як програму для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр», напрямів підготовки «Правознавство» (6.030401) та

«Правоохоронна діяльність» (6.030402);

освітньо-кваліфікаційного рівня «Спеціаліст», спеціальність «Правознавство» (7.03040101) галузі знань «Право» (0304)

 

Вступ

Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни “Криміналістика” складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр», напрямів підготовки «Правознавство» та «Правоохоронна діяльність»; освітньо-кваліфікаційного рівня «Спеціаліст», спеціальність «Правознавство», галузі знань «Право».

 

Предметом вивчення навчальної дисципліни „Криміналістика” є закономірності механізму злочину, виникнення інформації про злочин і його учасників, а також закономірності збирання, дослідження, оцінки і використання доказів і заснованих на пізнаннях цих закономірностей засобах і методах судового дослідження і запобігання злочинів.

 

Міждисциплінарні зв’язки: вивчення дисципліни „Криміналістика” передбачає попереднє опанування знаннями та вміннями з навчальних дисциплін „Теорія держави і права”, „Конституційне право України”, „Адміністративне право”, „Цивільне право”, „Цивільний процес”, „Кримінальне право”, „Кримінальний процес”, „Кримінологія”, „Адміністративна діяльність” і є необхідною для сприйняття подальших навчальних дисциплін „Оперативно-розшукова діяльність”, „Судова медицина”, „Судова психіатрія”, „Особливості розслідування окремих видів злочинів”.

 

Програма навчальної дисципліни „Криміналістика” складається з таких змістових модулів:

1. Теоретичні основи криміналістики

2. Криміналістична техніка

3. Криміналістична експертиза

4. Криміналістична тактика

5. Криміналістична методика

 

1. Мета та завдання навчальної дисципліни „Криміналістика”

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни “Криміналістика” є засвоєння базових теоретичних положень криміналістики, оволодіння практичними навичками, які необхідні для виявлення, розкриття та розслідування злочинів, отримання доказової інформації під час розслідування злочинів та провадження окремих слідчих дій.

1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни “Криміналістика” є:

· комплексний розгляд теоретичних основ науки криміналістики;

· опанування курсантами, слухачами і студентами понятійного апарату науки криміналістики;

· вивчення закономірностей злочинної діяльності та механізму злочину;

· набуття вмінь використовувати вищевказані закономірності в діяльності з виявлення, фіксації, вилучення та зберігання доказів;

· ознайомлення курсантів, слухачів і студентів із сучасними методами збирання і дослідження доказів;

· оволодіння практичними навичками щодо застосування сучасних методів криміналістики в практичній діяльності з розкриття, розслідування та попередження злочинів.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми курсанти, слухачі та студенти повинні:

знати:

– предмет криміналістики, місце криміналістики в системі юридичних наук;

– систему криміналістики, характеристику складових елементів системи криміналістики;

– закономірності об'єктивної дійсності, що вивчаються криміналістикою;

– завдання криміналістики на сучасному етапі розвитку суспільства;

– поняття, сутність та класифікацію методів криміналістики, критерії допустимості спеціальних методів криміналістики в кримінальному судочинстві;

– поняття криміналістичної ідентифікації, її значення у слідчій, експертній і судовій діяльності, наукові засади криміналістичної ідентифікації;

– поняття та класифікацію ідентифікаційних ознак, вимоги до них;

– поняття і сутність ідентифікаційного поля та ідентифікаційного періоду;

– види та форми криміналістичної ідентифікації, об'єкти і суб'єкти криміналістичної ідентифікації;

– поняття, сутність і наукові засади криміналістичної діагностики;

– поняття, завдання та джерела криміналістичної техніки, правові, організаційні, етичні і тактичні засади використання техніко-криміналістичних засобів;

– особливості застосування судової фотографії для фіксації окремих об'єктів: місця події, трупа, речових доказів, живих осіб;

– особливості застосування судового відеозапису, його види, методи, прийоми і засоби;

– предмет, систему і завдання трасології, наукові засади трасології;

– види та характеристику слідів людини, транспортних засобів, знарядь злому і інструментів;

– поняття судової балістики, її наукові засади, види та характеристику об'єктів балістичного дослідження;

– поняття, види та наукові засади криміналістичного дослідження документів;

– поняття письма, письмової мови та почерку, ознаки письмової мови і почерку, їх класифікацію та ідентифікаційне значення;

– види підробки документів, ознаки зміни тексту документу та способи їх виявлення;

– правила поводження з предметами та документами, що є речовими доказами;

– метод словесного портрету, загальні вимоги та методика його складання;

– поняття, завдання, значення і види використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві;

– поняття, сутність та види судових експертиз, систему судово-експертних закладів України;

– поняття і види зразків для порівняльного дослідження, вимоги до них, правила і тактика отримання зразків;

– поняття криміналістичної тактики, її систему та завдання, взаємозв'язок криміналістичної тактики з криміналістичною технікою і методикою;

– поняття та класифікацію криміналістичних версій, етапи їх побудови та перевірки;

– поняття і сутність планування розслідування, принципи планування розслідування, особливості окремих видів планування розслідування;

– поняття, сутність і види тактичних операцій (комбінацій), їх значення і використання у розкритті та розслідуванні злочинів;

– поняття та сутність тактичного рішення слідчого, умови, що визначають прийняття і реалізацію тактичних рішень;

– поняття, сутність та види слідчих ситуацій, компоненти слідчих ситуацій;

– тактичні особливості проведення окремих слідчих дій;

– поняття, сутність і завдання криміналістичної методики, принципи та джерела криміналістичної методики;

– структуру видової методики розслідування злочинів;

– поняття, сутність та елементи криміналістичної характеристики злочинів;

– поняття, принципи та форми взаємодії слідчих і оперативно-розшукових органів;

– особливості розслідування окремих видів злочинів.

вміти:

– аналізувати і оцінювати первинну інформацію, яка містить ознаки злочину;

– використовувати техніко-криміналістичні засоби для виявлення, фіксації та вилучення слідів, інших речових доказів, фіксації ходу та результатів слідчих дій;

– кваліфіковано готувати і призначати різні види криміналістичних та інших експертиз;

– використовувати при розслідуванні злочинів дані криміналістичних обліків;

– формулювати версії і визначати напрямки розслідування злочинів, планувати проведення слідчих дій;

– тактично кваліфіковано проводити слідчі дії;

– ефективно взаємодіяти з правоохоронними органами при розслідуванні злочинів;

– оцінювати слідчі ситуації та приймати оптимальні тактичні рішення при розслідуванні окремих видів злочинів;

– приймати рішення, спрямовані на попередження злочинів по матеріалам розслідування конкретної кримінальної справи.

На вивчення навчальної дисципліни „Криміналістика” відводиться 216 годин / 6 кредитів ECTS.

 

 

Тема 18. Тактика обшуку.

Поняття, сутність та види обшуку. Правові та фактичні підстави проведення обшуку. Об’єкти обшуку та об’єкти пошуку. Забезпечення законності при проведенні обшуку. Психологічні та етичні засади обшуку. Тактичні прийоми обшуку.

Підготовка до обшуку. Раптовість як умова ефективності обшуку. Технічні засоби пошуку. Особливості тактики обшуку в приміщенні і на місцевості. Види тайників і прийоми їх виявлення.

Особистий обшук.

 

Тема 19. Тактика допиту.

Поняття, значення та види допиту. Допит як засіб отримання інформації і реалізації допоміжної функції слідства. Забезпечення законності при проведенні допиту. Активність і наступальність допиту. Поняття і межі допустимості психологічного впливу на допитуваного. Етика допиту.

Закономірності формування показань. Фактори, що впливають на формування і дачу показань. Використання положень логіки, психології, педагогіки та інших наук у тактиці допиту.

Підготовка до допиту. Визначення предмету допиту. Прийоми встановлення психологічного контакту з допитуваним. Тактичні прийоми допиту: надання допомоги допитуваному у відновленні забутого, викриття неправдивих показань, подолання позиції відмови від дачі показань, використання доказів. Можливості використання при допиті оперативно-розшукових даних.

Тактика допиту потерпілих. Виявлення свідків і тактика їх допиту. Тактичні прийоми допиту підозрюваних. Особливості допиту підозрюваного, що заявив про своє алібі. Тактика допиту раніше судимих осіб. Специфіка допиту підозрюваних у груповій справі. Тактика допиту неповнолітніх. Особливості допиту за участю перекладача, спеціаліста та захисника.

Фіксація ходу та результатів допиту. Технічні засоби фіксації показань. Організаційно-тактичні можливості використання матеріалів фоно-, відеозапису показань.

 

Тема 20. Тактика пред'явлення для впізнання.

Поняття, сутність і види пред'явлення для впізнання. Психологічні засади пред'явлення для впізнання. Співвідношення упізнавання і впізнання. Оперативно-розшукове встановлення розшукуваної особи.

Підготовка до пред'явлення для впізнання. Особливості допиту особи, яка впізнає. Пред'явлення для впізнання осіб, предметів, трупів, тварин. Особливості пред'явлення для впізнання за функціональними ознаками. Проведення впізнання за фотознімками та відеоматеріалами.

Фіксація ходу і результатів пред'явлення для впізнання. Оцінка і використання даних пред'явлення для впізнання у розслідуванні злочинів.

 

Тема 21. Тактика слідчого експерименту.

Поняття, сутність слідчого експерименту, його мета та види. Учасники слідчого експерименту. Підготовка до проведення слідчого експерименту. Особливості інструктажу учасників слідчого експерименту. Умови та прийоми проведення слідчого експерименту.

Фіксація умов, ходу та результатів слідчого експерименту. Технічні засоби фіксації. Оцінка і використання отриманих результатів у розслідуванні.

 

Тема 22. Тактика використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві. Призначення і проведення судових експертиз.

Підготовка до проведення експертизи. Визначення виду, мети і об'єму дослідження. Формулювання експертного завдання. Особливості призначення додаткової, повторної, комісійної і комплексної експертиз. Проведення альтернативної експертизи та її використання в кримінальному судочинстві. Вибір експерта (експертного закладу). Особливості проведення експертизи поза експертним закладом. Оцінка висновку експерта та використання отриманих даних у розкритті, і запобіганні злочинів.

Поняття і види зразків для експертного дослідження, вимоги до них, умови їх отримання (вилучення).

Поняття та види зразків для порівняльного дослідження. Умови вилучення зразків та зберігання. Вимоги отримання зразків. Правові та моральні вимоги проведення. Критерії допустимості. Примусове отримання зразків. Процесуальне оформлення вилучення зразків. Особливості вилучення зразків. Учасники слідчої дії.

 

Змістовий модуль V. Криміналістична методика

 

Тема 23. Загальні положення криміналістичної методики.

Поняття, завдання та значення криміналістичної методики. Закономірності злочинної діяльності і слідчої практики, що вивчаються нею. Принципи та джерела криміналістичної методики. Місце криміналістичної методики в криміналістиці і її зв'язок з іншими галузями знань.

Структура криміналістичної методики. Загальні положення і наукові засади методики. Потреби слідчої практики як умова розвитку криміналістичної методики.

Структура та види окремих методик розслідування злочинів. Напрямки і шляхи їх удосконалення.

Етапи розслідування та їх характеристика. Профілактична діяльність слідчого.

Поняття, сутність та види слідчих ситуацій. Компоненти слідчої ситуації. Фактори, що обумовлюють формування та розвиток слідчих ситуацій. Слідча ситуація як підстава прийняття тактичних рішень.

Поняття і сутність криміналістичної характеристики злочинів у розвитку криміналістичної методики й удосконалення засобів та методів розслідуванні злочинів. Класифікація злочинів. Співвідношення криміналістичної характеристики злочинів з кримінально-правовою та кримінологічною характеристиками.

Зміст криміналістичної характеристики злочинів. Виявлення і репрезентативність кореляційних зв'язків елементів криміналістичної характеристики певного виду злочинів як умова її практичного інформаційного і методичного значення для розкриття злочинів. Перспективи та умови формування (розробки) об'єктивно достовірних інформаційних моделей криміналістичних характеристик окремих видів злочинів.

 

Тема 24. Розслідування злочинів проти життя та здоров'я особи.

Особливості і значення боротьби зі злочинами проти життя та здоров'я громадян на сучасному етапі. Криміналістична характеристика вбивств та заподіяння тілесних ушкоджень.

Завдання і тактика невідкладних слідчих дій на початковому етапі розслідування. Типові слідчі ситуації та слідчі версії у справах про вбивства, тілесні ушкодження. Специфіка розслідування вбивств у залежності від способів їх вчинення. Встановлення особи загиблого. Використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів, що розглядаються. Особливості встановлення і доведення мотивів вчинення цих злочинів. Характеристика способів приховання злочинів проти життя і здоров'я громадян.

Зміст і характеристика наступного етапу розслідування. Особливості тактики окремих слідчих дій.

Профілактика злочинів проти життя і здоров'я громадян.

 

Тема 25. Розслідування злочинів проти власності.

Зміна видів і способів вчинення посягань на власність і завдання боротьби з ними на сучасному етапі розвитку суспільства. Криміналістична характеристика крадіжок, грабежів, розбоїв та інших посягань проти власності. Джерела інформації про злочини даної групи.

Типові слідчі ситуації вказаних видів посягань і обумовлені ними особливості початкового і наступного етапів розслідування. Специфіка тактики окремих слідчих дій і тактичних операцій стосовно розслідування окремих видів злочинів даної групи. Організація розшуку викраденого майна.

Виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню злочинів проти власності.

 

Тема 26. Розслідування злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканності особи.

Криміналістична характеристика злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканності особи. Особливості предмету доказування. Обставини, що підлягають встановленню при розслідуванні злочинів даної групи. Типові слідчі ситуації та дії слідчого на початковому етапі розслідування. Особливості формування доказів. Призначення експертиз та місця їх проведення. Особливості проведення слідчих дій: огляд місця події, освідування. Основні питання, що вирішуються під час допитів потерпілих, свідків та підозрюваних.

Специфіка розслідування окремих видів злочинів: зґвалтування, розбещення неповнолітніх. Початкові слідчі дії. Особливості огляду місця події та вилучення доказів.

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НА ПОТОЧНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ РІК

№ з/п	Назви тем	Нормативний обсяг годин	Всього годин з викладачем	з них
				з них
				Лекцій	Семінарських занять	Практичних занять	Модульний контроль	Самостійна робота

216