З історії методики аналізу художнього твору

Як аналізувати вірш.

Вірш - ліричне поетичний твір, як правило, невеликого обсягу, іноді безсюжетного змісту. Аналіз вірша входить в обов'язкову навчальну програму з літератури і складається з історичного, літературознавчого й філософського розбору.

Інструкція

1

Історичний розбір. Прочитайте хоча б коротку біографію автора вірша. Випишіть головні дати, переломні в його життя, стиль, в якому він писав (класицизм, романтизм, реалізм). Встановіть, які інші діячі мистецтв вплинули на становлення його смаків. Дізнайтеся соціально-політичний лад країни і ставлення поета з владою.

2

Літературознавчий розбір - це аналіз форми.
Кількість рядків і стоп у рядку, форма римування, метрична система, гіперболи, Літота, аналіз лексикону та інших деталей. Співвідносите застосування тих чи інших прийомів (ассонацій, алітерацій) зі змістом вірша.

3

Філософський розбір - сама творча частина аналізу. У ній описується роль і місце вірші у творчості автора, національному і світовому мистецтві, ваше особисте враження про вірш, інші узагальнюючі дані і висновки, в тому числі вплив на розвиток літератури в подальшому. Прослідкуйте мотиви цього автора в учнів і послідовників поета.

 

Як скласти вірш

Як скласти віршЧому багатьом людям, особливо в моменти душевного підйому, хочеться писати вірші? Веселощі, радість, закоханість або відчай, туга і смуток - всі ці емоції болісно просяться на папір, однак виразити їх за допомогою римованих рядків не так-то просто. Щоб вийшов справжній вірш, необов'язково бути поетом. Багато хто боїться почати писати, думаючи, що у них нічого не вийде. Відкиньте зайві страхи. Адже кожна людина хоч раз у житті повинна спробувати написати вірш. Адже це так чудово! Здійсніть свою давню мрію.

Для цього досить дотримуватися деяких простих правил:

 

Не думайте постійно про теорію! Вона вам буде тільки заважати, особливо, коли ви лише починаєте пробувати себе у створенні віршів. Складні рими і розміри не вихід із ситуації. Головне те, з яким почуттям ви пишите.

Визначтеся з темою і виберіть, виходячи з теми, найнеобхідніше і найважливіше для вас в дану секунду. Складіть невеликий план. Не варто розкидатися і відволікатися на те, чого немає у вас в списку. Ваш перший вірш не повинен бути занадто довгим.

Візьміть блокнот і зробіть пару начерків. Спочатку одну строфу, потім додайте до неї інші так, щоб вийшов чотиривірш. Потім спробуйте написати ще один чотиривірш та з'єднайте отримане. Можна писати і на комп'ютері або в будь-якому іншому електронному пристрої, але все ж носіть завжди з собою невеликий блокнотик для своїх начерків. Адже невідомо де і коли вас відвідає натхнення. До того ж, мати такий блокнот буде вельми корисним для вас, як творчої особистості, навіть, якщо ви і не збираєтеся стати найбільшим поетом.

Поезія - справа тонка

Організація своїх думок за допомогою не буденної мови, а мови віршів, куди більш просте заняття, ніж здається на перший погляд, але не варто забувати і про тонкощі цього виду творчості. На відміну від повсякденної мови, будь-який вірш ліричний, ритмічний і музичний. За допомогою віршів можна освідчитися в коханні, привітати зі святом або просто зробити комплімент. Але те, якими будуть ваші вірші, залежить тільки від вас і вашого натхнення. Адже спочатку поезія була заснована лише тільки на натхненні і силі думки, а вже потім набула більш складні форми, так що не лякайтеся простоти свого викладу, але і не забувайте про високе.

 

Як знайти натхнення

Як знайти натхнення? Багато поетів на протязі всього свого життя задаються цим питанням, закликаючи музу відвідати їх, хоч на коротку мить. Що ж робити тим, хто вирішив написати вірш, а натхнення немає? Для початку увійдіть в стан спокою. Послухайте приємну музику або поїдьте на природу. Завжди краще творити далеко від міської суєти. Споглядайте те, що викликає у вас певні переживання, народжує різні образи і бачення. Залиштися наодинці в тихому спокійному місці, в якому вам максимально комфортно, залишіться наодинці зі своїми думками і починайте творити. Головне почати, а потім ви відчуєте величезне щастя від написання віршів. Нехай навіть на початку вони будуть недосконалими, не зупиняйтеся на досягнутому.

 

Успіхів!

 

 

ПРИКЛАД ХУДОЖНЬОГО АНАЛІЗУ ПОЕЗІЇ

Оскільки найбільше проблем у шкільній практиці вик ликає системний аналіз саме ліричних творів, наведемо приклад такого аналізу — розглянемо вірш Д.Павличка «Я стужився, мила, за тобою...» (вивчається в 11 класі). Я стужився, мила, за тобою, З туги обернувся мимохіть В явора, що, палений журбою, Сам-один між буками стоїть. Грає листя на веснянім сонці, А в душі — печаль, як небеса. Він росте й співає явороньці, І згорає від сльози роса. Сніг летить, колючий, ніби трина, Йде зима й бескидами гуде. Яворові сниться яворина Та її кохання молоде. Він не знає, що надійдуть люди, Зміряють його на поруби, Розітнуть йому печальні груди, Скрипку зроблять із його журби. 1. Подаючи короткі відомості про автора цього вірша, слід окремо підкреслити два моменти: гуцульське походження письменника, а відтак відображення, переосмислення у його творах природи, характерів, мови карпатського краю; таку рису стилю Д. Павличка, як пісенність лірики, досконале уміння відтворювати дух, атмосферу поетику народної пісні. 2. За жанром перед нами зразок інтимної (конкретніше — любовної) лірики з елементами пейзажної. 3. Провідниймотив твору - туга нещасливого кохання, що спонукає до творення краси, мистецтва. 4. Композиція вірша чітка, виразна, це підкреслює про­зорість думки, довершеність емоційного малюнка. Вихідний момент - сум ліричного героя за коханою (1-й рядок); роз­виток почуття — ліричний герой стає явором, що росте й співає яворині, мріє про її кохання; кульмінація — смерть явора (передостанній рядок); резюме — яворова туга пе­ревтілюється у Скрипку (останній рядок). 5. Система образів вірша будується на основі фольклорного паралелізму: герой і героїня - явір і яворина. 6. Поруч з паралелізмом наскрізним художнім засобом у творі є пер­соніфікація: явір набуває прикмет людини. У такий спосіб увиразнюється думка про одухотвореність, здатність усього сущого почувати. Піднесено-трагічна історія кохання розгортається в по­етовому рідному краю. Здогадуємося про це завдяки гірським, лісовим та лicoрубівським мотивам, а також діалектизмам (що поодинокі — не перевантажують текст і влучно вжиті): «трина» — тирса, колюча остюкувата поло­ва; «бескиди» — гірські урвища, провалля. Авторський задум вміло увиразнюється досить різно­манітними тропами і синтаксичними фігурами. Тугу самоти, розлуки з коханою, силу почуття підкреслюють метафори (явір «палений журбою», «згорає від сльози роса»), пер­соніфікації «яворові сниться яворина»), просте двочленне порівняння («А в душі печаль, як небеса», «Сніг летить колю­чий, ніби трина»), метонімічний епітет («печальні груди»), інверсія («І згорає від сльози роса» — саме згорає). Риторичне звертання («мила»), літота («яворонька») промовисто увираз­нюють ніжність ліричного героя у ставленні до коханої А ме­тафоричний епітет «кохання молоде» розкриває безсмертя, красу, свіжість, цноту й пристрасть цього почуття в душах ге­роїв. Найбільше смислове навантаження падає на останній ря­док вірша. Символ «скрипка» остаточно розкриває мотив тво­ру: скрипка — це краса тужливої мелодії, краса рукотворна, уможливлена людською творчістю, чий ширше — просто кра­са душі людини, але саме краса, народжена, вигранена шляхетним почуттям кохання, хай навіть, нещасливого. Інверсія ще раз виділяє серцевинний символ твору. До речі, останній рядок є чіткою логічною крапкою, цілком вичерпує тему, після нього не можна додати до сказаного жодного слова. Виразний звуковий, музичний супровід емоційного ма­люнка створює фоніка вірша. Надто ж у 2-й строфі, де вісім разів повторюється звук [с] (що передає шум вітру у кроні дерева, символізує сум, смерть), а також у 4-й строфі, де звук [р], повторений сім разів, посилює суворість, трагізм зображуваного (алітерація). 7. Особливості віршування: Тип римування перехресне: абаб (тобою \ мимохіть \ журбою \ стоїть). Віршовий розмір: п’ятистопний хорей: я стужився, мила, за тобою, З т у ги оберн у вся мимох і ть В я вора, що, п а лений журб о ю, Сам-один між буками стоїть. Вид строфи: катрени 8. Підсумок: Поезія Дмитра Павличка справила на мене велике враження. Вона дещо сумна, мінорна, сповнена печальних передчуттів. Своєю ліричністю, мелодійністю схожа на народну пісню. Мені сподобався вірш, хоча було дуже шкода ліричного героя, бо добре, коли кохання – взаємне й щасливе почуття...

Методика аналізу художнього твору

Фото: www.thecreativepenn.comМетодика аналізу художнього твору

Етапи роботи над текстом.

• Вступ
• З історії методики аналізу художнього твору
• Підготовка до сприйняття художнього твору
• Первинне читання та прийоми усвідомлення тексту художнього твору
• Поглиблене засвоєння художнього твору в процесі другого читання
• Висновок
• Додатки

Вступ

Проект доктрини розвитку освіти України в ХХI столітті головною метою проголошує створення умов "для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України", формування поколінь, які "здатні навчатись впродовж усього життя, створювати і розвивати цінності громадянського суспільства".
Чи не найбільші можливості для розв’язання поставлених завдань має курс зарубіжної літератури. Література в школі – той предмет, на який передусім лягає завдання гуманітарного виховання молодого покоління. Залучення учнів до багатств світової культури, духовне і моральне зростання особистості, естетичне виховання, розвиток художнього смаку – ось ті найважливіші завдання і функції, що має реалізовувати зарубіжна література.

Художня література – не тільки розвага, засіб цікавого проведення дозвілля, а ще й могутній потенціал для духовного та естетичного виховання молоді. І тому, якщо ми хочемо сформувати по-справжньому культурних читачів, варто визначити шляхи, якими відбувається залучення учнів до кращих здобутків світової літератури. А ці шляхи починаються з однієї відправної точки – аналізу тексту. Хоч які б методичні прийоми обрав учитель, які б інноваційні технології він використував на уроці, усі вони мають бути зумовлені самим твором і специфікою його аналізу. Тільки твір і його аналіз визначають методику його вивчення.
Аналіз художнього твору завжди викликав чимало проблем і труднощів у вчителів. Як аналізувати художній твір у середніх і старших класах? Які шляхи для цього обрати? Як сформувати в учнів навички аналізу художнього твору? Усі ці питання доводиться вирішувати учителям-словесникам щодня.

Проблема аналізу художнього твору не нова. З нею постійно стикаються у своїй роботі вчителі, нею займаються методисти, однак остаточного вирішення цієї проблеми методична наука не дає. На жаль, у шкільній практиці вона теж не знаходить належної уваги. Не можна не визнати того факту, що багато вчителів не володіють належним чином теоретичними основами аналізу твору. Робота з текстом часто підмінюється переказом, вибірковим читанням окремих епізодів, переглядом кінофільмів тощо.

Мета моєї методичної розробки: систематизувати теоретичний матеріал з методики аналізу тексту, використовуючи різні джерела знань і власний досвід, визначити місце аналізу художнього твору в навчальному процесі та його вплив на формування творчої особистості школярів, підвищення ефективності сприйняття ними творів світової літератури.
Методична розробка складається з чотирьох розділів. В них розглядаються і теоретичні обґрунтування роботи з текстом, і конкретні методичні поради щодо застосування різноманітних видів робіт. Деякі запропоновані методи і прийоми вже відомі в методичній літературі, а деякі – знайдені автором у процесі власної роботи над художнім твором.
Практичне значення роботи: теоретична частина дає можливість підвищити науково-методичний рівень вчителів, а також використовувати цей матеріл на своїх уроках при вивченні текстів художніх творів.

Методична розробка "Методика аналізу художнього твору" призначена для вчителів зарубіжної та української літератури. Цей матеріл може бути корисним вчителям інших предметів, які впроваджують в свою роботу інтегрований підхід, використовують міжпредметні зв’язки (вчителям історії, правознавства, іноземної мови, музики, образотворчого мистецтва тощо).

нагору

Висновок

Робота учнів над текстом художнього твору є складовою частиною усіх ланок процесу літературної освіти. Велике значення для її правильної організації має формування у школярів навичок роботи з текстом.
Однією з найважливіших умов засвоєння учнями художнього твору є підготовка до його сприйняття. Значна роль в усвідомленні змісту твору належить первинному читанню тексту, яке передбачає роботу над епізодом, постановку попередніх питань і завдань, коментування, виділення головного і другорядного, зіставлення, мікроаналіз.

Успішному засвоєнню тексту літературного твору сприяє аналіз, який може здійснюватись традиційними шляхами: за структурою, образами і проблемами; новими шляхами: текстуально, контекстуально, інтертекстуально, а також запропонованим і віднайденим самим вчителем.
Раціонально і систематично проведена робота над текстом не тільки має позитивний вплив на якість знань учнів, підвищує рівень їхньої літературної освіти, виробляє вміння і навички працювати з текстом, а ї виховує серйозне ставлення до літератури як навчального предмета, духовно збагачує, підвищує читацьку культуру.

нагору

Додатки

Додаток 1

Для поглибленого вивчення тексту художнього твору слід використовувати загальні плани аналізу ліричних, епічних та драматичних творів, характеристику художнього образу, огляду літературних тенденцій. Звісно, такі пам’ятки розраховані на творче використання. Їх призначення – нагадати про основні моменти шкільного аналізу тексту. Етапи аналізу твору визначає сам читач, їх порядок можна змінювати залежно від способу інтерпретації твору.

План аналізу ліричного твору

1. Тема.
2. Ідея.
3. Образ автора або ліричного героя (його думок, почуттів, переживань).
4. Композиція.
5. Жанр.
6. Особливості ритму, мелодики, темпоритму (система віршування, віршовий розмір, ритми).
7. Мова художнього твору (тропи, фігури та інше).
8. Зв’язок з певним напрямом, течією.

План аналізу епічного твору.

1. Тематика і проблематика.
2. Жанр.
3. Форма оповіді (від імені автора, оповідача тощо).
4. Сюжетно-композиційні особливості (позасюжетні елементи).
5. Простір и час.
6. Система образів і засоби їх розкриття.
7. Мова художнього твору.
8. Ідея. Задум письменника і його втілення.
9. Місце в історико-літературному процесі.

План аналізу драматичного твору

1. Жанрова природа тексту.
2. Конфлікт.
3. Особливості розвитку сценічної дії.
4. Характери героїв і художні засоби їх розкриття.
5. Сюжетні та позасюжетні елементи (монологи, діалоги, ремарки тощо).
6. Тема та ідея.
7. Різні наукові та читацькі інтерпретації.
8. Місце в історико-літературному процесі.

Додаток 2

Зразок аналізу ліричного твору
(В. Шекспір. Сонет №66)

Спочатку пронумеруємо рядки сонета і розіб’ємо текст на частини. Проаналізуємо кожну частину окремо. Прочитаємо 1-4 рядки, які створюють відповідний настрій і вводять читача в атмосферу вірша. Це експозиція ліричного твору, і перші два рядка містять опис факту об’єктивною істини, що став приводом для написання твору. Поставимо перед учнями запитання:

1. Від імені кого ведеться розповідь?
2. Яку функцію виконує ліричний герой?
3. Чому ліричний герой не хоче жити, що його так мучить?

Свої судження учні мають підтвердити словами з тексту. Потім розглянемо основну частину (5-12 рядки), в якій розкривається ставлення автора до зображеного з позиції ідеалу. Це ставлення визначає і стиль вірша – упорядковану систему мовних засобів. Тому доцільно дати учням завдання виділити слова, які виконують важливу роль у створенні стилю вірша. У цій частині міститься роздум поета про життя, де нахабство лізе в очі, честь котиться на дно, міць у намічів в полоні, розум зносить дурості огуду, матеріально страждає чесний бідняк, а лихвар багач живе у добрі, добро прислуговує злу.

Впадає в око, що співвідношення мовних засобів має антонімічний характер. Це потрібно автору для того, щоб дати моральну оцінку суспільства, в якому панують брехня і несправедливість, немає ходу творчості, замкнено рота думці. Поет в один ряд ставить дієслова: спостерігати, вдивлятись, знати, свідчити, які означають нарікання, гіркий жаль з приводу того, що не можна будь-що змінити.
Читання і аналіз 13-14 – го рядків допоможуть встановити ставлення автора до факту об’єктивної дійсності, а саме: стомлений тяжким життям поет не думає покинути цей світ, бо згадує про друга, якому важко буде без нього. А дружба понад усе.

Додаток 3

Зразок аналізу епічного твору
(О. Бальзак. „Гобсек")

Для роботи з текстом можна запропонувати учням такі запитання і завдання:

1. У якій формі виражена авторська свідомість? Для чого письменник передоручає розповідь про життя лихваря адвокату Дервілю?
2. Який факт об’єктивної дійсності покладено в основу повісті?
3. За допомогою яких прийомів автору вдалося показати „зсередини" характери лихваря?
4. Хто такий Гобсек і що відомо про його минуле? Які деталі розкривають читачеві риси його натури і які якості породжені скупістю? Опираючись на текст, дайте коротку характеристику Гобсеку.
5. В ім’я чого Гобсек немилосердно мучить людей? Чи є в нього які-небудь ідеали? Який підсумок його життя? Вдалася чи ні його філософія?
6. Що пов’язує Гобсека з кожним із героїв повісті? Доля кого з героїв викликає співчуття і чому?
7. З ким із героїв світової літератури можна порівняти Гобсека? У чому довговічність образу героя?
8. Яке авторське ставлення до Гобсека? Як оцінюєте цього персонажа ви?

Додаток 4

Зразок характеристики художнього образу
(В. Шекспір. "Гамлет")

1. Хто такий Гамлет? Чи можна за його вчинками і розмовами встановити, чим він займається? Яким ви його уявляєте?
2. Які якості притаманні героєві? Назвіть риси характеру, що допомагають йому досягти мети, і ті, що шкодять?
3. Про що вболіває Гамлет? Чому збільшується його сум? Чи є щось спільне у поглядах Гамлета і оточуючих його людей?
4. До чого прагне принц, дізнавшись про жахливу таємницю? Поясніть, чому герой чинить так, а не інакше?
5. Простежте за зміною почуттів героя і в яких епізодах це видно?
6. Наведіть вислів з твору, який свідчить про вплив характеру Гамлета на інших осіб?
7. Як автор ставиться до героя? У чому він бачить його трагедію?
8. Які суперечки ведуться навколо героя? Яке ваше ставлення до нього?

Додаток 5

Орієнтовні запитання за текстом трагедії Гете "Фауст".

1. Постановка попереджуваних запитань.

• Які причини розчарування Фауста в науці: нестача власних сил, незадовільний стан науки, якою він займається, складність поставлених перед ним завдань чи безсилля людського розуму взагалі?
• З якими надіями і поглядами на Бога і людську особистість починає він наукову діяльність?
• В чому полягає його основна помилка (ч. 1 дія 2)?
• Чим зумовлений договір Фауста з Мефістофелем: яке він має значення в житті Фауста і як характеризує його (ч.1 дія 4)?
• Яка думка Мефістофеля про людину взагалі і зокрема Фауста? Чому він говорить про Фауста, що „невеселі йому всі радощі земні"? (Пролог на небі).

Додаток 6

Коментарій до роману Ясанурі Кавабата
"Тисячі журавлів"

Перед читанням роману "Тисяча журавлів" варто звернути увагу учнів на церемонію чаювання, так досконало відпрацьовану в Японії, що вона сприймається як ритуал поклоніння красі.
У романі Ясанурі Кавабата "Тисяча журавлів" багато уваги приділяється чайному обряду, який стає своєрідним символом твору, носієм головної ідеї.
Чайна церемонія-це засіб прилучення людини до добра, це свого рода ідеал людських стосунків.
Чайний дім – це оберег справедливості, чесності.
Кожний з гостей повинен увійти в чайну кімнату через низькі двері, вклонитися присутнім, тим самим поставити себе в однакове становище з ними. Перед тим, як сісти, вклонитись живописній сувії і квітці втоконамі (ніші, розташованій трохи вище підлоги). У чайному домі панує тиша і спокій. Необхідні для рівноваги стану духа, почуттів і думок.
"Тяцо" – це шлях до чаю.
"Дзен" – давне вчення, мета якого проникнути в цілісність буття.
Автор будує свою естетику при цьому вченні, розглядаючи людину як одне з явищ природи.
Тисяча журавлів для японців – символ щастя і здійснення бажань.

Додаток 7

Воланд і Мефістофель

Так, при вивченні роману М.Булгакова "Майстер і Маргарита" можна дати учням завдання зіставити Воланда з Мефістофелем з твору Гете "Фауст".
Мефістофель і Воланд – дияволи-спокусники. Мефістофель презирає людину, не поважає її результати. Він з’являється, щоб доказати, що Фауст може „стати скотиною із скотин", якщо спокусити його, пообіцяти щось приємне. Він відступить від своїх пошуків. На його думку, Фауст відрізняється від інших людей лише своїми примхами.
Воланд з’являється в Москві, щоб установити: змінилось чи ні людство. Його обурює аскетичне скудоумство людей, для яких немає не тільки Бога, а й диявола.
Гетевський Мефістофель грубуватий, цинічний, він дивиться на життя тверезо, без ідеалізації, реально оцінює речі, дотепний і лукавий. Прагнення руйнувати – його стихія. Але, руйнуючи старе, заперечуючи його, він не будує і нове. Мефістофель – абсолютне втілення заперечування, скепсису.
Воланд, професор чорної магії, виступає в ролі судді. Для цього він проводить жителів Москви через всілякі випробування, які ті, звичайно, не витримують. Він не агресивний, у чомусь навіть по-батьківські поблажливий і щедрий. Сталінська Москва, в якій він повинен був затриматись, щоб у ніч повного місяця дати свій традиційний бал, ніяких почуттів, крім гидливості, в ньому викликати не змогла.
Гете звернувся до образу Мефістофеля, щоб відобразити політику християнської церкви, яка віками прищеплювала людині думку: втихомир свою гордість, не прагни визнати те, що безсиле осягнути твій обмежений розум, лише божественний розум всесильний і всезнаючий, - підкорись йому.
Булгаковський Воланд повинен був показати шлях до пекла, але він побачив, що робота по скороченню душ на землі виконується вправно. Масове оболванювання громадян тут вже зроблене іншим, і Воланду залишається тільки винести вирок, що він і робить. Автор хотів підкреслити, що не диявол страшний йому і його улюбленим героям. Його, можливо, і не існує. Страшний відступ людей від вічних моральних законів.
Мефістофель і Воланд схожі у твердженні, що людина піддається низьким спокусам, не вміє розпоряджатись своїм розумом.

 

Як аналізувати вірш.

Вірш - ліричне поетичний твір, як правило, невеликого обсягу, іноді безсюжетного змісту. Аналіз вірша входить в обов'язкову навчальну програму з літератури і складається з історичного, літературознавчого й філософського розбору.

Інструкція

1

Історичний розбір. Прочитайте хоча б коротку біографію автора вірша. Випишіть головні дати, переломні в його життя, стиль, в якому він писав (класицизм, романтизм, реалізм). Встановіть, які інші діячі мистецтв вплинули на становлення його смаків. Дізнайтеся соціально-політичний лад країни і ставлення поета з владою.

2

Літературознавчий розбір - це аналіз форми.
Кількість рядків і стоп у рядку, форма римування, метрична система, гіперболи, Літота, аналіз лексикону та інших деталей. Співвідносите застосування тих чи інших прийомів (ассонацій, алітерацій) зі змістом вірша.

3

Філософський розбір - сама творча частина аналізу. У ній описується роль і місце вірші у творчості автора, національному і світовому мистецтві, ваше особисте враження про вірш, інші узагальнюючі дані і висновки, в тому числі вплив на розвиток літератури в подальшому. Прослідкуйте мотиви цього автора в учнів і послідовників поета.

 

Як скласти вірш

Як скласти віршЧому багатьом людям, особливо в моменти душевного підйому, хочеться писати вірші? Веселощі, радість, закоханість або відчай, туга і смуток - всі ці емоції болісно просяться на папір, однак виразити їх за допомогою римованих рядків не так-то просто. Щоб вийшов справжній вірш, необов'язково бути поетом. Багато хто боїться почати писати, думаючи, що у них нічого не вийде. Відкиньте зайві страхи. Адже кожна людина хоч раз у житті повинна спробувати написати вірш. Адже це так чудово! Здійсніть свою давню мрію.

Для цього досить дотримуватися деяких простих правил:

 

Не думайте постійно про теорію! Вона вам буде тільки заважати, особливо, коли ви лише починаєте пробувати себе у створенні віршів. Складні рими і розміри не вихід із ситуації. Головне те, з яким почуттям ви пишите.

Визначтеся з темою і виберіть, виходячи з теми, найнеобхідніше і найважливіше для вас в дану секунду. Складіть невеликий план. Не варто розкидатися і відволікатися на те, чого немає у вас в списку. Ваш перший вірш не повинен бути занадто довгим.

Візьміть блокнот і зробіть пару начерків. Спочатку одну строфу, потім додайте до неї інші так, щоб вийшов чотиривірш. Потім спробуйте написати ще один чотиривірш та з'єднайте отримане. Можна писати і на комп'ютері або в будь-якому іншому електронному пристрої, але все ж носіть завжди з собою невеликий блокнотик для своїх начерків. Адже невідомо де і коли вас відвідає натхнення. До того ж, мати такий блокнот буде вельми корисним для вас, як творчої особистості, навіть, якщо ви і не збираєтеся стати найбільшим поетом.

Поезія - справа тонка

Організація своїх думок за допомогою не буденної мови, а мови віршів, куди більш просте заняття, ніж здається на перший погляд, але не варто забувати і про тонкощі цього виду творчості. На відміну від повсякденної мови, будь-який вірш ліричний, ритмічний і музичний. За допомогою віршів можна освідчитися в коханні, привітати зі святом або просто зробити комплімент. Але те, якими будуть ваші вірші, залежить тільки від вас і вашого натхнення. Адже спочатку поезія була заснована лише тільки на натхненні і силі думки, а вже потім набула більш складні форми, так що не лякайтеся простоти свого викладу, але і не забувайте про високе.

 

Як знайти натхнення

Як знайти натхнення? Багато поетів на протязі всього свого життя задаються цим питанням, закликаючи музу відвідати їх, хоч на коротку мить. Що ж робити тим, хто вирішив написати вірш, а натхнення немає? Для початку увійдіть в стан спокою. Послухайте приємну музику або поїдьте на природу. Завжди краще творити далеко від міської суєти. Споглядайте те, що викликає у вас певні переживання, народжує різні образи і бачення. Залиштися наодинці в тихому спокійному місці, в якому вам максимально комфортно, залишіться наодинці зі своїми думками і починайте творити. Головне почати, а потім ви відчуєте величезне щастя від написання віршів. Нехай навіть на початку вони будуть недосконалими, не зупиняйтеся на досягнутому.

 

Успіхів!

 

 

ПРИКЛАД ХУДОЖНЬОГО АНАЛІЗУ ПОЕЗІЇ

Оскільки найбільше проблем у шкільній практиці вик ликає системний аналіз саме ліричних творів, наведемо приклад такого аналізу — розглянемо вірш Д.Павличка «Я стужився, мила, за тобою...» (вивчається в 11 класі). Я стужився, мила, за тобою, З туги обернувся мимохіть В явора, що, палений журбою, Сам-один між буками стоїть. Грає листя на веснянім сонці, А в душі — печаль, як небеса. Він росте й співає явороньці, І згорає від сльози роса. Сніг летить, колючий, ніби трина, Йде зима й бескидами гуде. Яворові сниться яворина Та її кохання молоде. Він не знає, що надійдуть люди, Зміряють його на поруби, Розітнуть йому печальні груди, Скрипку зроблять із його журби. 1. Подаючи короткі відомості про автора цього вірша, слід окремо підкреслити два моменти: гуцульське походження письменника, а відтак відображення, переосмислення у його творах природи, характерів, мови карпатського краю; таку рису стилю Д. Павличка, як пісенність лірики, досконале уміння відтворювати дух, атмосферу поетику народної пісні. 2. За жанром перед нами зразок інтимної (конкретніше — любовної) лірики з елементами пейзажної. 3. Провідниймотив твору - туга нещасливого кохання, що спонукає до творення краси, мистецтва. 4. Композиція вірша чітка, виразна, це підкреслює про­зорість думки, довершеність емоційного малюнка. Вихідний момент - сум ліричного героя за коханою (1-й рядок); роз­виток почуття — ліричний герой стає явором, що росте й співає яворині, мріє про її кохання; кульмінація — смерть явора (передостанній рядок); резюме — яворова туга пе­ревтілюється у Скрипку (останній рядок). 5. Система образів вірша будується на основі фольклорного паралелізму: герой і героїня - явір і яворина. 6. Поруч з паралелізмом наскрізним художнім засобом у творі є пер­соніфікація: явір набуває прикмет людини. У такий спосіб увиразнюється думка про одухотвореність, здатність усього сущого почувати. Піднесено-трагічна історія кохання розгортається в по­етовому рідному краю. Здогадуємося про це завдяки гірським, лісовим та лicoрубівським мотивам, а також діалектизмам (що поодинокі — не перевантажують текст і влучно вжиті): «трина» — тирса, колюча остюкувата поло­ва; «бескиди» — гірські урвища, провалля. Авторський задум вміло увиразнюється досить різно­манітними тропами і синтаксичними фігурами. Тугу самоти, розлуки з коханою, силу почуття підкреслюють метафори (явір «палений журбою», «згорає від сльози роса»), пер­соніфікації «яворові сниться яворина»), просте двочленне порівняння («А в душі печаль, як небеса», «Сніг летить колю­чий, ніби трина»), метонімічний епітет («печальні груди»), інверсія («І згорає від сльози роса» — саме згорає). Риторичне звертання («мила»), літота («яворонька») промовисто увираз­нюють ніжність ліричного героя у ставленні до коханої А ме­тафоричний епітет «кохання молоде» розкриває безсмертя, красу, свіжість, цноту й пристрасть цього почуття в душах ге­роїв. Найбільше смислове навантаження падає на останній ря­док вірша. Символ «скрипка» остаточно розкриває мотив тво­ру: скрипка — це краса тужливої мелодії, краса рукотворна, уможливлена людською творчістю, чий ширше — просто кра­са душі людини, але саме краса, народжена, вигранена шляхетним почуттям кохання, хай навіть, нещасливого. Інверсія ще раз виділяє серцевинний символ твору. До речі, останній рядок є чіткою логічною крапкою, цілком вичерпує тему, після нього не можна додати до сказаного жодного слова. Виразний звуковий, музичний супровід емоційного ма­люнка створює фоніка вірша. Надто ж у 2-й строфі, де вісім разів повторюється звук [с] (що передає шум вітру у кроні дерева, символізує сум, смерть), а також у 4-й строфі, де звук [р], повторений сім разів, посилює суворість, трагізм зображуваного (алітерація). 7. Особливості віршування: Тип римування перехресне: абаб (тобою \ мимохіть \ журбою \ стоїть). Віршовий розмір: п’ятистопний хорей: я стужився, мила, за тобою, З т у ги оберн у вся мимох і ть В я вора, що, п а лений журб о ю, Сам-один між буками стоїть. Вид строфи: катрени 8. Підсумок: Поезія Дмитра Павличка справила на мене велике враження. Вона дещо сумна, мінорна, сповнена печальних передчуттів. Своєю ліричністю, мелодійністю схожа на народну пісню. Мені сподобався вірш, хоча було дуже шкода ліричного героя, бо добре, коли кохання – взаємне й щасливе почуття...

Методика аналізу художнього твору

Фото: www.thecreativepenn.comМетодика аналізу художнього твору

Етапи роботи над текстом.

• Вступ
• З історії методики аналізу художнього твору
• Підготовка до сприйняття художнього твору
• Первинне читання та прийоми усвідомлення тексту художнього твору
• Поглиблене засвоєння художнього твору в процесі другого читання
• Висновок
• Додатки

Вступ

Проект доктрини розвитку освіти України в ХХI столітті головною метою проголошує створення умов "для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України", формування поколінь, які "здатні навчатись впродовж усього життя, створювати і розвивати цінності громадянського суспільства".
Чи не найбільші можливості для розв’язання поставлених завдань має курс зарубіжної літератури. Література в школі – той предмет, на який передусім лягає завдання гуманітарного виховання молодого покоління. Залучення учнів до багатств світової культури, духовне і моральне зростання особистості, естетичне виховання, розвиток художнього смаку – ось ті найважливіші завдання і функції, що має реалізовувати зарубіжна література.

Художня література – не тільки розвага, засіб цікавого проведення дозвілля, а ще й могутній потенціал для духовного та естетичного виховання молоді. І тому, якщо ми хочемо сформувати по-справжньому культурних читачів, варто визначити шляхи, якими відбувається залучення учнів до кращих здобутків світової літератури. А ці шляхи починаються з однієї відправної точки – аналізу тексту. Хоч які б методичні прийоми обрав учитель, які б інноваційні технології він використував на уроці, усі вони мають бути зумовлені самим твором і специфікою його аналізу. Тільки твір і його аналіз визначають методику його вивчення.
Аналіз художнього твору завжди викликав чимало проблем і труднощів у вчителів. Як аналізувати художній твір у середніх і старших класах? Які шляхи для цього обрати? Як сформувати в учнів навички аналізу художнього твору? Усі ці питання доводиться вирішувати учителям-словесникам щодня.

Проблема аналізу художнього твору не нова. З нею постійно стикаються у своїй роботі вчителі, нею займаються методисти, однак остаточного вирішення цієї проблеми методична наука не дає. На жаль, у шкільній практиці вона теж не знаходить належної уваги. Не можна не визнати того факту, що багато вчителів не володіють належним чином теоретичними основами аналізу твору. Робота з текстом часто підмінюється переказом, вибірковим читанням окремих епізодів, переглядом кінофільмів тощо.