Розмноження гіллястовусих ракоподібних відбувається:

 статевим шляхом з метаморфозом;

 партеногенетично;

+  статевим та партеногенетичним шляхами;

 усі відповіді правильні.

75. Ріст, під час якого не змінюються співвідношення маси окремих тканин особин – це:

+  гомогенний ріст;

 гетерогенний ріст;

 ізометричний ріст;

 анізометричний.

76. Взаємодія риб з інфузоріями – це приклад:

 мутуалізму;

 паразитизму;

+  коменсалізму;

 конкуренції;

 хижацтва;

 стимуляції.

 

77. До представників бентосу належать:

+  одноденки, веснянки, хірономіди;

 одноденки, коловертки, веслоногі рачки;

 веснянки, інфузорії, гіллястовусі рачки;

 коловертки, інфузорії.

78. Вторинна продукція у водоймах утворюється:

+  гетеротрофами;

 автотрофами;

 фотосинтетиками;

 хемосинтетиками.

 

79. Схема, що правильно відображає передачу енергії у харчовому ланцюзі:

 коловертки–водорості–короп–коловертки–людина;

+  водорості–коловертки–короп–людина;

 короп–водорості–коловертки–людина;

 водорості–людина–коловертки–людина.

80. Процес евтрофікації полягає у збагаченні води:

 важкими металами;

 токсичними речовинами;

+  біогенними елементами;

 нафтопродуктами.

 

Харчовий ланцюг – це:

 сукупність продуцентів;

+  шлях переміщення органічної речовини по трофічних рівнях;

 сукупність консументів І порядку;

 сукупність консументів ІІ порядку.

82. Тіло гіллястовусих ракоподібних поділяється на:

 голову, тулуб і ногу;

+  голову, тулуб і постабдомен;

 голову, тулуб і черевце;

 голову і тулуб.

83. Вчення про біологічну продуктивність водних екосистем розробив:

+  Вінберг;

 Шеннон;

 Гаузе;

 Хатчинсон.

84. Взаємодія риби і зоопланктону – це приклад:

 мутуалізму;

 паразитизму;

 коменсалізму;

 конкуренції;

+  хижацтва;

 стимуляції.

85. До представників бентосу належать:

 коловертки, одноденки, хірономіди, веслоногі раки;

+  одноденки, веснянки, хірономіди, молюски, олігохети;

 веснянки, інфузорії, гіллястовусі рачки, коловертки;

 коловертки, інфузорії, молюски, олігохети.

86. Первинну продукцію у водоймі за допомогою сонячної енергії утворюють:

 хемосинтетики;

+  фотосинтетики;

 гетеротрофи;

 паразити.

 

87. Для оцінювання ефективності впливу їжі на ріст використовують:

 оксікалорійний коефіцієнт;

+  трофічний коефіцієнт;

 енергію приросту;

 формулу Шмальгаузена.

 

88. Під час алометричного росту:

 розмір особин збільшується із збереженням геометричної подібності;

+  пропорції тіла з віком змінюються;

 змінюється співвідношення маси окремих тканин;

 не змінюється співвідношення маси окремих тканин.

 

89. Одиниці, у яких вимірюється оксикалорійний коефіцієнт:

 г/м² за одиницю часу;

+  Дж/мгО₂;

  г/м²;

 г/м² або Дж/м² за одиницю часу.

 

90. Формами розмноження веслоногих ракоподібних є:

+  статевим шляхом з метаморфозом;

 партеногенетично і статевим шляхом;

 партеногенетично;

 статевим шляхом.

 

91. Під час гетерогенного росту:

 розмір особин збільшується із збереженням геометричної подібності;

 пропорції тіла з віком змінюються;

+  змінюється співвідношення маси окремих тканин;

 пропорції тіла з віком не змінюються.

 

92. Інтенсивність трансформації енергії із збільшенням маси особини:

 не змінюється;

 збільшується;

+  зменшується.

 

93. Ріст організмів, під час якого починається процес утворення матеріалу у формі зачатків, які відчуджуються, називається:

 гетерогенним;

 гомогенним;

 соматичним;

+  генеративним.

 

94. Термін "оксикалорійний коефіцієнт" означає:

 відношення маси особини до маси спожитого особиною кисню;

+  відношення кількості енергії, яка виділяється під час окиснення речовини, до маси спожитого кисню;

 відношення кількості енергії, яка виділяється під час окиснення речовини, до маси особини;

 відношення маси спожитого кисню до кількості енергії, яка виділяється під час окиснення речовини.

 

95. Видове різноманіття водойм визначається за допомогою:

+  індексу Шеннона;

 Індексу Зелінки-Марвана;

 індексу Пантле-Бука;

 індексу Чекановського-Сьоренсена.