Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Підходи до організації сімейної медицини в Україні
ПМСД в Україні була організована за дільнично-територіальним принципом, суть якого полягає в тому, що територія району діяльності поліклініки розподіляється на дільниці з певною чисельністю населення. Передбачалося, що дільнично-територіальний принцип надання ПМСД дасть змогу забезпечити: - наближення медичної допомоги до місця проживання або роботи населення; - тривалість і наступність в обслуговуванні пацієнтів; - комплексне проведення профілактичних, лікувальних і реабілітаційних заходів, диспансерного нагляду. Однак прикріплення населення до конкретного лікаря поставило в центр уваги не пацієнта, а лікаря. Близько 20 років в Україні впроваджується ПМСД на засадах сімейної медицини. Профілактична допомога Профілактична робота сімейних лікарів регламентована двома основними документами:»Примірним положенням про ЛЗП/СМ», де визначено основні вимоги, норми та навантаження, права і обов’язки лікаря, та «Кваліфікаційною характеристикою лікаря із спеціальності «ЗЛП/СМ», якою затверджено рівень необхідних знань та навичок, у т.ч. з превентивної медицини. Заходи профілактичного характеру згруповані в 4 компоненти: - організаційно-профілактичний; - санітарно-освітній; - діагностично - скринінговий; - диспансерний. На профілактичну діяльність сімейний лікар у середньому витрачає 16,5 Метою профілактичної роботи є забезпечення умов для формування здорового способу життя, зміцнення здоров’я населення, зниження захворюваності, інвалідності та смертності шляхом акцентування роботи лікарів первинної ланки охорони здоров’я, що працюють на засадах ЗЛП/СМ, на виконання основних профілактичних складових своєї діяльності. Проведення профілактичної роботи умовно можна розподілити на 4 типи: - програми імунопрофілактики серед дітей та дорослих; - навчальні програми з питань охорони здоров’я (консультування і рекомендації щодо здорового способу життя, навчання пацієнтів, як долати проблеми, пов’язані з погіршенням здоров’я); - спостереження за розвитком дитини (педіатричні спостереження та антенатальна допомога); - скринінг і виявлення (гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця, патології молочної залози та шийки матки), проводячи різні заходи між скринінгом на комунально-суспільному, загально популяційному рівнях і виявлення захворювань у пацієнтів групи ризику.
Діагностично-лікувальна допомога
Проблеми зі здоров’ям, через які звертаються пацієнти до ЛЗП/СМ, широко варіюють як за медичним, так і соціальним змістом. Мистецтво ЛЗП/СМ полягає у тому, щоб зуміти визначитися у випадках і знайти до кожного пацієнта індивідуальний підхід. Надання діагностично-лікувальної допомоги ЛЗП/СМ здійснюється відповідно до протоколів, які розроблені згідно з Наказом МОЗ України за №507 від 28.12.2002 «Про затвердження нормативів надання медичної допомоги та показників якості медичної допомоги» з надання медичної допомоги дорослому населенню в амбулаторно-поліклінічних закладах. В наказі наведено перелік показників якості надання медичної допомоги, це: доступність, економічність, ефективність, наступність, науково-технічний рівень медичної допомоги; якості диспансеризації; якості діагностики; якості лікування; якості обстеження; якості профілактики та реабілітації; ступінь задоволення пацієнтів отриманою медичною допомогою. Паліативна допомога Згідно з визначенням ВООЗ(2002), паліативна допомога – це підхід, що дає змогу поліпшити якість життя пацієнтів та їхніх родин, які зіткнулися із проблемою смертельного захворювання. Паліативна допомога є комплексом медичних, соціальних, психологічних і духовних заходів, спрямованих на підвищення якості життя пацієнтів, які мають невиліковну хворобу та обмежений прогноз життя, а також членів їхніх сімей. Головні завдання – позбавлення болю, усунення або зменшення розладів життєдіяльності та інших важких проявів хвороби, догляд, психологічна, соціальна і духовна допомога пацієнту та його рідним як в умовах спеціалізованого медико-соціального закладу – хоспісу, так і вдома. За дослідженнями ВООЗ, близько 60% хворих у термінальній стадії потребують паліативної допомоги. В Україні цей показник становить близько 480 тис. пацієнтів щороку. Окрім того, ця проблема торкається рідних пацієнта, а це, як мінімум, ще двох людей на кожного хворого. Таким чином, паліативної допомоги в Україні потребують щороку близько 1,5 млн. осіб.
Паліативна допомога є важливою складовою системи охорони здоров’я та соціального захисту громадян України. Реабілітаційна допомога Медична реабілітація – комплекс лікувальних заходів, які надаються пацієнту і спрямовані на відновлення втрачених фізіологічних функцій, на виявлення і активізацію компенсаторних можливостей організму з метою забезпечення його адаптації у виробничому та соціально - побутовому середовищі. Вона передбачає використання єдиних методичних та організаційних підходів до вирішення таких питань, як встановлення порушень функції органів і систем організму, визначення працездатності та трудового прогнозу, розробка плану відновних заходів та інше. Сімейний лікар забезпечує ранній початок реабілітаційних заходів безперервність і наступність їх проведення, а також комплексний характер при індивідуальному підході до кожного пацієнта. Диспансеризація в практиці сімейного лікаря Необхідною умовою розвитку профілактики залишається створення ефективної системи, що спирається на закони і конституційні гарантії, що забезпечують реалізацію профілактичного напряму системи охорони здоров’я. В сучасній медицині метод раннього (до появи симптомів) виявлення захворювань або факторів ризику, заснований на використанні спеціальних діагностичних тестів, називають скрінінгом. Визначеним в роботі сімейного лікаря є метод цільової диспансеризації, який скеровано на раннє виявлення та динамічне спостереження за пацієнтами з соціально значущими хворобами.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-08-16; просмотров: 43; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.134.81.206 (0.007 с.) |