Робота частин та механізмів гранати РГО

Ручна осколкова оборонна ударно-дистанційна граната РГО призначена для ураження супротивника осколками відповідно у оборонному бою. Вибух гранати відбувається при зустрічі гранати з поверхнею. Зривник всюдибійний,

Будова гранати. Гранати РГО складаються з корпусу, заряду вибухової речовини, запала УДЗ.

Корпус гранати РГО має чотири напівсфери (дві зовнішні й дві внутрішні) виготовлені зі сталі. Ззовні корпус РГО має насічку. У верхній частині гранати розташована трубка для запалу, яка при від'єднаному запалі закривається пластмасовою пробкою. Під стаканом в центрі гранати розташовано детонатор.

1- пробка; 2- втулка; 3- трубка; 4- верхня зовнішня напівсфера в гранаті РГО - сталь); 5- розривний заряд; 6- нижня зовнішня напівсфера;7- кільце; 8- детонатор; 9- внутрішня верхня сталева напівсфера; 10- внутрішня нижня сталева напівсфера.

Ударно-дистанційний запал УДЗ

Запал зібрано у пластмасовому корпусі і складається з наступних механізмів: накольно-запобіжного механізму, датчика цілі, дистанційного пристрою, механізму дистанційного зведення, та детонаційного вузла.

Накольно-запобіжний механізм забезпечує безпеку в поводженні з гранатою, містить в собі ударник з жалом, пружину, чеку з кільцем, заглушку, планку й капсуль. Ударник повертається на вісі й під дією пружини, яка працює на кручення.

Механізм дальнього зведення призначений для зведення запалу на віддалі від кидаючого через 1-1,8 секунд після кидка. Складається з двох втулок з піротехнічним складом, стопори, движок, капсуля й пружини.

Датчик цілі забезпечує спрацювання запалу при ударі по перешкоді й складається з інерційного тіла (грузика), гільзи, жала, пружини й втулки.

Механізм самоліквідації (дистанційний пристрій) забезпечує сповільнення підриву гранати після кидка впродовж на 3-4 секунди. Він складається з втулки з сповільнюючим складом, і капсулем детонатором.

Детонуючий вузол здійснює підрив гранати й складається з капсуля-детонатора і втулки.

 

Будова запалу УДЗ:

1- корпус;

Накольно-запобіжний механізм: спусковий важіль; ударник з жалом; бойова пружина; кільце з чекою; планка; заглушка; капсуль-запалювач.

Механізм дального зведення: порохові запобіжники; капсуль-запалювач; движок; пружина.

Датчик цілі: жало; пружина; гільза; втулка; вантаж (інерційне тіло).

Механізм самоліквідації: сповільноювач; капсуль-детонатор (умовно не показані).

Детонаційний вузол: капсуль-детонатор.

Робота запалу УДЗ

У вихідному положенні ударник з жалом і заглушка з капсюлем-запалювачем утримуються спусковим важелем. Спусковий важіль з'єднаний з корпусом запала запобіжною чекою. Движок з капсюлем-запалювачем зміщений відносно жала і втримується стопорами порохових запобіжників, його пружина перебуває в стислому стані. Втулка під впливом пружини підтискає вантаж.

При підготовці гранати до кидка спусковий важіль щільно притискають пальцями до корпуса гранати, пальцями вільної руки випрямляють кінці запобіжної чеки, потім висмикують її за кільце, при цьому положення частин запала не міняється. У момент кидка гранати спусковий важіль відокремлюється й звільняє ударник з жалом (3) і планку (6). Заглушка (7) з капсюлем-запалювачем виходить із гнізда корпуса запала. Ударник під дією бойової пружини (4) наколює жалом капсюль-запалювач (8). Промінь вогню запалює порохові запресовки запобіжників (9) і піротехнічний склад сповільнювача самоліквідатора (18). Через 1-1,8 сек. вигорають порохові склади запобіжників й їхні стопори під впливом пружин виходять із зачеплення із движком (11). Движок під впливом пружини (12) стає в бойове положення.

Робота механізму запала УДЗ.

При зустрічі з перешкодою (поверхнею) вантаж, зміщається по напрямку складової інерційної сили, діє на втулку. Втулка, переборюючи опір пружини, зміщає жало, що наколює капсюль-запалювач. Промінь вогню передається капсулю-детонатору, що викликає підрив розривного заряду.

У випадку відмови запала в інерційній дії через 3,3 - 4,3 сек. вигорає склад сповільнювача, запалюється капсуль-детонатор самоліквідатора, викликаючи підрив детонаційного вузла.

Тактико-технічні характеристики гранат РГО

Характеристика              

РГО

Тип гранати    

оборонна

Маса гранати з запалом.

530 г.

Маса вибухового заряду.              

92 г.

Радіус ураження.            

25-30 м.

Час самоліквідації.         

3,2 - 4,2 сек.

Час дального зведення   

1,3 - 1,8 сек.

Спосіб доставки до цілі 

Ручним кидком

 

47. Робота частин та механізмів РГН. В служебному відношенні ударник утримується від преміщення важелем, закріпленим на корпусі з допомогою шплінта, кінці якого розведенні. Двіжок зміщенний відносно жала і утримується від переміщення стопорами. Вантаж підпертий до корпусу гільзою, переміщення якої утримано движком. Перед метанням гранати випрамляється і висмикується шплінт, при цьому важіль утримується рукою притиснутим до корпусу гранати. При польоті важіль відкидується і звільнює ударник з жалом, який під дією пружини накалює капсюль. Вогонь від капсюля запалює суміші. Після вигорання сумішів стопори переміщуються і звільнюють движок, який під дією пружини взводиться.Від перегрузки, при зустрічі з перепоною, переміщується вантаж і визиває переміщення гільзи, в результаті чого жало накалює капсюль. Вогонь від капсюля забезпечує роботу капсюля-детонатора.У випадку не роботи датчика цілі при зустрічі з перешкодою капсюль-детонатор діє від імпульса капсюля-детонатора, який спрацьовує після вигорання сумішів.

 

48. Робота частин і механізмів гранати РНД-5

Перед метанням гранати. Дістати гранату із сумки, вигвинтити пробку із трубки, на її місце вгвинтити до відмови запал. Частини ударного механізму запала перебувають у наступному положенні: ударник взведений, втримується у верхньому положенні вилкою спускового важеля, з'єднаного із трубкою ударного механізму запобіжною чекою. Кінці запобіжної чеки розведені й міцно втримують її в запалі.

При метанні гранати. Граната для метання береться в руку так, щоб спусковий важіль пальцями був притиснутий до корпуса гранати. Не відпускаючи важеля, висмикується запобіжна чека й граната кидається в ціль. Після висмикування чеки положення частин запала не міняється, ударник у зведеному положенні втримується спусковим важелем, який звільняється від з'єднання з трубкою ударного механізму, але притискається до неї пальцями руки. У момент кидка гранати спусковий важіль відокремлюється від гранати й звільняє ударник. Ударник під дією бойової пружини завдає удару (накол) по капсюлю-запалювачу і запалює його. Промінь вогню від капсюля-запалювача запалює сповільнювач (дистанційну частину запала) і пройшовши його, передається капсулю-детонатору. Капсуль-детонатор вибухає й підриває розривний заряд гранати. Корпус гранати розривається і осколки корпуса і запала розлітаються в різні сторони.