Тема V ііі. Основи трудового права

 

Міжнародне законодавство про працю.

Зміст програми

Поняття, предмет регулювання та метод трудового права. Трудові правовідносини: поняття, особливості, джерела міжнародного законодавства.

 

 

Література

[9] – 133-136.

[11] – 125-160.

Кількість годин: 5 год.

Вид навчального завдання: скласти конспект.

Методичні вказівки

При опрацюванні студентам слід звернути увагу  на джерела, які захищають права людини в трудових відносинах.

Запитання і завдання для самоконтролю:

1. У якій формі укладається трудовий договір?

2. Який порядок прийняття на роботу?

3. З якого віку настає трудова праводієздатність?

4. З якою метою запроваджується випробування працівника при прийнятті його на роботу?

5. Назвіть підстави припинення трудового договору.

6. У яких випадках здійснюється розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу?

7. Які види робочого часу передбачені трудовим законодавством?

8. Які види відпусток передбачені трудовим законодавством?

9. Особливості дисциплінарної відповідальності працівників.

 

Форми контролю:

Поточний – перевірка конспекту

Підсумковий – тестовий контроль

Лекційний матеріал

Трудове право, як і будь-яка інша галузь права України, має свої джерела — форми зовнішнього ви­разу правових норм. До них відносять Конституцію України, Кодекс законів про працю України (КЗпП України), Закони України: "Про зайня­тість населення", "Про колективні договори і уго­ди", "Про охорону праці", "Про відпустки", "Про порядок вирішення ко­лективних трудових спорів (конфліктів)", “Про оплату праці”, “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, “Про професійні спілки їх права та гарантії діяльності”, “Про організації роботодавців”, “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням” та інші, постанови Верховної Ради України, укази й розпо­рядження Президента України, постанови й розпо­рядження Кабінету Міністрів України, інструкції, правила, положення, накази міністерств, державних комітетів, відомств, міжгалузеві, міжнародні й та­рифні угоди. Загалом на сьогодні трудові відносини регулюються більш як 500 нормативно-правовими актами, в тому числі прийнятими за часів Радянського союзу.

Особливим джерелом трудового права є міжнарод­ні договори, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України. Так, Україною ратифіко­вано більше 50 конвенцій спеціалізованого органу 00Н з питань праці — Міжнародної організації пра­ці. Крім, того існують міжнародні акти загального значення, які певною мірою теж регулюють трудові відносини: Загальна декларація прав лю­дини, Пакт про економічні, соціальні та культурні права.

Перелік джерел трудового права цими актами не закінчується. У трудових колективах також здій­снюється нормотворча робота — прийняття локаль­них норм, до яких можна віднести Правила внут­рішнього трудового розпорядку, Положення про преміювання, колективні договори, накази тощо.

Найвищою формою систематизації законодавства вважається кодифікація. Норми трудового права мають таку форму систематизації — Кодекс законів про працю. Він є найзмістовнішим норма­тивно-правовим актом, що регулює трудові відноси­ни працівників. Чинний КЗпП прийнято 10 грудня 1971 р. Поза сумнівом, він не міг відобразити всі особливості роз­витку історичних подій, що сталися за цей час. Тому за час, що пройшов до нього неодноразово вносились зміни й доповнення.

Серед найважливіших загальних документів, з якими пов­ністю узгоджуються положення Конституції України:

- Загаль­на декларація прав людини (1948 p.),

- Міжнародний договір про громадянські та політичні права (1966 p.),

- Міжнародний договір про економічні, соціальні та культурні права (1966 p.),

- Євро­пейська конвенція про захист прав і фундаментальних свобод людини з протоколами (1950 p.),

- Європейський соціальний ста­тут (1961 p.), Підсумковий акт Наради з питань безпеки та співробітництва в Європі (1975 p.),

- Підсумковий документ Віденської зустрічі представників держав-учасниць Наради з питань безпеки та співробітництва в Європі (1989 p.),

- Документ Копенгагенської наради-конференції з людського виміру НБСЄ (1990 р.).

 

Завдання для тестового контролю знань студентів