Поняття ризику. Алгоритм оцінки й обгрунтування ризиків.

Поняття ризику. Алгоритм оцінки й обгрунтування ризиків.

Основні причини виникнення ризиків.

Функції ризику.

Види втрат підприємницької діяльності.

Ідентифікація ризику.

Класифікація ризиків.

Поведінка суб'єктів ризику.

Ставлення до ризику та ефективність ризику.

5.09.12

Питання 1.

       Ризик - це об'єктивно-суб'єктивна категорія, що передбачає ймовірність втрати підприємством частини своїх ресурсів, недоотримання доходів чи виникнення втрат у результаті здійснення певної виробничої, господарської або фінансової діяльності.

       Ризик - це вартісний вираз ймовірної події, що може привести до збитків, виникає через відхилення фактичних данних від очікуваних.

Елементиризику:

1.Об'єкти - економічна система ефективність та функціонування якої наперед точно не відомі.

2.Суб'єкти - це особа ("індивід") яка зацікавлена результатом керування об'єктом ризику і має компетенцію приймати рішення щодо об'єкта ризику.

3.Джерело ризику - чинник, явище або процес який спричиняє невизначеність або конфліктність результату.

       Для забезпечення раціональності прийняття ризику обов'язково повинна бути оцінка й оьгрунтування ризику.

Агоритм економічної оцінки ризику

1.Визначення всіх можливих ризиків певного виду діяльності на основі співставлення сприятливих і негативних наслідків такої діяльності;

2.Оцінка кожного виду ризику: кількісна оцінка, якісна оцінка та інтегральна оцінка.

3.Вибір та обгрунтування заходів по мінімізації ризику. Оцінка еФективності цих заходів.

Графічна модель ризику:

 

Питання 2.

1.Внутрішні: недоліки в системі управління; недоліки в організації процесу виробництва.

Зовнішні: поведінка конкуретів;

2.Невизначенність попиту(недосконалий маркетинг);

3.Природно-кліматичні умови;

4.Різкі зміни ринкової кон'юнктура;

5.Зміни економічних Акторів;

6.Політичні причини.

 

Питання 3. Функції ризику.

1.Регулююча функція. Виступає в двох формах:

- конструктивна: конструктивність ризику проявляється в тому, що ризик виступає каталізатором господарської діяльності. Через активність і спрямованість у майбутнє, пошук новаторських рішень.

- деструктивна: дестабілізує діяльність підприємства.

2.Захисна:

- історико-генетичний.

- соціально-правовий: практична реалізація цього аспекту пов'язана з введенням в кримінально-господарське та трудове законодавство категорії правомірного ризику яка відокремлює випадки, коли негативні наслідки настали від некомпетентності й безгосподарності.

 

На семінар: взяти підприємство та охарактеризувати ризики які впливають на нього, виявити причини ризику та наслідки(в таблиці)

12.09.12 Лекція 2.

 

Види втрат:

1.Трудові. Втрати робочого часу викликані непердбачуваними обставинами.

2.Фінансові втрати. Прямий грошовий збиток пов'язаний з непердбачуваними платежами(штрафи, додаткові податки); втрата грошових коштів; недоотримання коштів із передбачуваних джерел(зниження ринкових цін на продукцію, несплата коштів контрагентами);

3.Втрати від макроекономічних змін. Інфляція.

4.Втрати часу.

5.Спеціальні втрати. Проявляються у вигляді нанесення збитків та шкоди оточуючому середовищу, здоров'ю людей, престижу підприємства.

Класифікація втрат у виробничій діяльності:

1.У виробничому процесі;

2.У фінансовій діяльності.

 

Питання #5 Ідентифікація ризику

      Основними принципами ризик менеджменту є: принцип масштабності і принцип мінімізації.

      Причинно-наслідковий метод використовується для ідентифікації менеджменту.

 

Питання#7. Поведінка суб'єктів ризику

      Теорія ризику виділяє три моделі в залежності від схильності до ризику:

1.Якщо більщ бажаним є отримання гарантованого доходу піж участь у ризикованому проекуті - особа не схильна до ризику. Плата за ризик - це сума коштів яку особа не схильна до ризику готова заплатити щоб його уникнути.

2.Якщо є байдужим брати участь у ризикованому проекті або отримувати гарантований виграш - нейтральна до ризику особа.

3.Якщо привабливим є ризикований проект аніж отримання гарантованого доходу - схильна до ризику особа.

      Мета діяльності менеджера - пристосування до обставин, щоб зменшити ризик. Існує внутрішнє і зовнішнє пристосування до ризику. Зовнішнє пристосування - екстравертність, - це сукупність способів та методів за допомогою яких суб'єкт ризику намагається активно вплинути на зовнішнє середовище. Внутрішнє пристосування - інтровертність, - характерне для осіб малосхильних до ризику, переконаних у неможливості прямого впливу на зовнішнє середовище. Їх основні інструменти: збір додаткової інформації, виграш в часі, генерація нових рішент і т.д.

 

 

Питання 1. Ризик в абсолютному вираженні;

Питання 2. Ризик у відносному виразі;

Питання 3. Допустимий, критичний та катастрофічний ризики.

Питання 4. Оцінка ризику ліквідності.

Питання 1.

      Для здійснення кількісної оцінки ризику необхідно керуватися двома категоріями:

1.Величиною очікуваних втрат спричинених певним рішенням;

2.Ймовірністю настання цих втрат.

      Для оцінки ймовірності може застосовуватись один із двох методів:

1.Суб'єктивний метод;

2.Об'єктивний метод(обробка статистичних даних).

      Система кількісних оцінок ризику складається з таких:

- у випадку коли рішення є альтернативним показники ризику розраховуються так: R=Xn*Rn, де Xn - ймовірність настання позитивного наслідку, Rn - ймовірність настання негативного наслідку.

- у випадку якщо рішення мають безліч наслідків реалізації, то використовують наступні показники: математичне сподівання дискреційної величини - представляє собою суму добутків можливих варіантів цієї величини на їх ймовірність; показник дисперсії характеризує ступінь мінливості реальних данних деякої випадкової величини навколо математичного сподівання.

      Іноді для оцінки ризику при обгрунтуванні рішення недостатньо абсолютних показників. У відносному виразі ризик визначається:

1.Коефіцієнт ризику. W=X/K - відношення величини максимальноможливих втрат до деякої бази порівнянь. За таку базу може прийматись обсяг власних ресурсів підприємства, загальні величини втрат по даному виду діяльності або сподіваний дохід від даного виду діяльності.

Задача

1.заощадживши власні 10000 доларів взяв ще в борг 40000 доларів під 10% річних і вклав всі 50 в акції компанії розраховуючи на зростання курсу 20%. Але фактичний курс почав падати і коли він знизився до 40% він позбувся цих акцій.

2. Вклав власні 50 000 доларів в тіж самі акції на тих же умовах і точно также позбувся акцій.

      докажіть чому перший збанкрутів а другий - ні.

 

      Крефіцієнт варіації завершує проведення дисперсійного аналізу ризику і використовується при наявності масивутстатистичної інформації. При чому чим більший цей показник, тим більщим є ризик пов'язаний з даним проектом або з даною більшістю.

 

Питання 2.

      Зоною допустимого ризику є область, у межах якої даний вид підприємницької діяльності зберігає свою економічну доцільність. Величина збитків може дорівнювати загальній величині прибутку від проекту.

      Катастрофічний ризик - це область можливих втрат які перевищують величину можливої виручки і можуть сягати вартості майна підприємства.

1.Показник допустимого ризику - це ймовірність того, що втрати виявляться більшими за граничнодопустимий рівень(таким рівнем єтприбуток від проекту);

2.Показник критичного ризику - ймовірність того, що втрати виявляться більшими за допустимий критичний рівень(розрахункова виручка); ризик 0,01%.

3.Показник катастрофічного ризику - це ймовірність того, що втрати по проекту будуть більшими за граничний катастрофічний рівень.(вартість майна).0,001%.

26.09.12

Питання 4.

 

      Ризик ліквідності - це специфічна форма ризику яка визначається як ймовірність того, що підприємство не здатне буде виконувати свої фінансові зобов'язання.

      Для оцінки ризику використовують два критерії:

1.Час трансформації активів;

2.Обсяг фінансових втрат пов'язаних з такою трансформацією.

      Виходячи з цього для оцінки ризику ліквідності розраховуються наступні показники:

1.Частка терміново-ліквідних активів в реальному обсязі. Пл=Вт/В

Крл=Вт+Вв/Вс+Вн. Вт-вартість терміново-ліквідних.

За цим критерієм ризик класифікують:

-дуже високий ризик ліквідності. Втрати перевищують20%.

- високий ризик. 11-20%.

- середній ризик. 6-10%.

- низький ризик. До 5%.

      Чим більший показник ризику ліквідності тім меншим буде ризик ліквідності.

 

Тема 3. Методи оцінки економічного ризику.

Методи оцінки ризику.

Питання 1.

      Процес аналізу ризику включає такі етапи:

1.Виявлення можливих варіантів розв'язання проблеми.

2.Визначення потенційних наслідків реалізації прийнятого рішення.

3.Інтегральна оцінка ризику яка включає кількісний і якісний аспект.

      Рівень ризику - це оцінка співвідношення масштабу очікуваних втрат до обсягу майна підприємства а також ймовірність настання цих втрат.

      Мінливість - це кількість коливань які трапляються в ряді значень При відхиленні їх від середньої величини.

      Основний постулат ризику: чим вище мінливість, тим більшим є рівень ризику. Під "вільними від ризику" розуміють такі дії або інвестиції для яких ймовірність настання втрат(відхилень від середнього близька до 0, а розмір втрат по відношенню до наявного майна невеликий).

      Ризик іноді називають зростаючою функцією часу. Чим довшим є термін реалізації рішення тим більшим є ризик.

      Коли гарантовано, що інвестиції не принесуть збитків і гроші вкладаються на короткостроковий період, тоді їх умовно називають безпечними.

      Премія за ризик - це необхідна норма доходу понад безпечну ставку яка сплачується за готовність ризикувати, вкладаючи кошти в довготривалі об'єкти інвестування. Безпечна ставка - це ставка, яка сплачується на безризикові активи, що мають гарантований дохід і короткий термін погашення.

          

Питання 2. Методи оцінки ризику

      Методи: статистичний метод; метод лоцільності затрат; метод експертних оцінок; аналітичний метод; метод аналогу.

      Статистичний метод полягає у вивченні статистики втрат які мали місце в аналогічних видах підприємницької діяльності. Основний показник - частота втрат. Кількість випадків настання втрат в вибірці/ загальна кількість випадків в вибірці.

      Перевитрати можуть бути викликані: зміною границь проектування; змнами в продуктивності; збільшенням первісної вартості проекту.

      Для здійснення аналізу коштів, що вкладаються в інвестиційний процес і, відповідно, піддаються ризику, загальний стан інвестора можна поділити на 5 фінансових областей:

1.Область абсолютної стійкості з "нульовим "ризиком коли мінімальною є величина запасів витрат а фірма знаходиться в безризиковій зоні.

2.Область нормальної стійкості: відповідає нормальному ризику коли існує нормальна величина запасів і витрат.

3.Область нестійкого стану - зона великого ризику, надлишкова величина запасів і витрат.

4.Область критичного фінансового стану. Відповідає зоні критичного ризику, затовареність продукцією, низький попит на продукцію, значний надлишок запасів і витрат.

5.Область кризового стану. Зона катастрофічного ризику.

 

Експертне оцінювання

      При дослідженні складних ситуацій виникають проблеми які виходять за межі формальних математичних завдань, тому використовують метод експертного оцінювання. Основна ідея методу пляає у використанні інтелекту.

      Методика проведення експертного оцінювання:

1.Формування мети оцінювання;

2.Аостановка задачі;

3.Створення групи управління процесом оцінювання;

4.Опис форми отримання необхідних результатів;

5.Підбір експертів та визначення їх компетентності.

      Компетентність експертів визначається ступенем їх кваліфікації у певній області шляхом аналізу професійної, наукової та іншої діяльності. Також використовується суб'єктивний метод оцінки компетентності який полягає у взаємному оцінюванні кожним експертом кваліфікації своїх колег за певною шкалою.

1.Метод надання переваг. При використанні цього методу експерти номерують показники ризику у порядку їх характерності або значімості, при цьому найменшзначімий елемент отримує 1. Розраховується коефіцієнт відносної важливості j-го елемента Kj=Kij/Kij де Kij - місце на яке поставлена характеристика показника j у i-го експерта. N -кількість експертів, S- кількість елементів, що розглядається. Той показник, для якого даний коефіцієнт найбільший і є показник ризику, що на думку експертів характеризує об'єкт.

2.Метод рангів. При цьому методі оцінєються важливість кожного елементу за шкалою значимостів обумовленому діапазоні (0...100).

 

Аналітичний метод

      В основі аналітичного методі лежить класичне правило економіки: чім більший ризик, тим більший дохід. Тому оцінка зводиться до оцінки приросту доходу на оцінки ризику проекту.

В рамках аналітичного використовують різні методи:

1.Метод абсолютних і відносних показників.

2.Показник чутливість.

3.

 

17.10.12

Тема: Ризик інвестування.

Питання.

      Під інвестиційною стратегією розуміють формування довготермінових цілей інвестиційної діяльності підприємства. Процес формування ІС:

1.Визначення періоду на який формується інвестиційна стратегія.

2. Постановка цілей Інвестиційного процесу.

3. Розробка напрямів стратегії.

4. Розробка тактики.

5. Підбір та обґрунтування конкретних інвестиційних проектів в рамках обраної тактики.

6. Оцінка формування інвестиційної стратегії.

 

Питання 2.

      Метою оцінки інвестиційних проектів є максимізація прибутку в поєднанні із зниженням до прийнятного ступеню ризику інвестування.

      При оцінкі інвестиційних проектів використовують поняття:

Чистий потік грошових доходів - різниця між очікуваними надходженнями по проекту за певний період і видатками по проекту. VCF - ЧПГ. 

Кількісно визначається як сума чистого проекту по прибутку та загальна сума амортизаційних відрахувань. Економічна сутність - це сума коштів якими підпоиємство може вільно розпоряджатися в різні періоди, що аналізуються.

Період окупаємості інвестицій - кількість сроків для повної компенсації видатків по проекту доходами по проекту.

NPV - Чиста теперішня вартість - показник, який дозволяє врахувати фактор часу (ризик) при обґрунтуванні інвестиційного процесу.

NPV = Cf/(1+r)^t - Cof/(1+r)^t. Cof - чистий потік витрат. Cf - чистий потік доходів. r - дисконтна ставка. t - порядковий номер року. Чім вище ЧТВ тим краще. Якщо ЧТВ є позитивною, то такий проект вважається прибутковим.

Внутрішня ставка доходу - це така норма доходу по проекту за якою чиста теперішня вартість дорівнює нулю, норма дисконту яка зрівнює дисконтний потік доходу з величиною інвестиційних втрат.

Індекс прибутковості - PI. В чиселбнику доходи а в знаменнику - витрати. Проекти для яких індекс прибутковості більший за одиницю повинен братись до реалізації, серед альтернативних проектів перевага у того, для якого PI буде більшим.

 

Питання 3.

      Оцінювання ризиків інвестиційних проектів та їх вплив на ризик підприємства можуть враховуватись різними способами:

1.Коригування сподіваних доходів до проекту (коли у процесі розрахунку показників беруть до уваги різні можливі варіанти надходження) і здійснюються через показники математичного аналізу.

2. Коригування дисконтної ставки яка приймається при розрахунку показників ефективності проекту. 

      Метод. Прийняття інвестиційного рішення:

1.Аналіз та оцінка чутливості інвестиційного проекту. Цей метод дозволяє оцінити вплив на показники ефективності проекту, зміни окремих параметрів.

2. Аналіз та оцінка інвестиційного проекту за лопомогою інвестиційного моделювання. Метод дозволяє визначити ефективність інвестиційних проектів з одночасним врахуванням ризиків спричининих такими факторами як: високий рівень інфляції, структурні зміни в ціноутворенні, проблемні платежі та ін.

 

Питання 4.

      Модель оцінки капітальних активів. Для дослідження залежності між ризиком конкретного інвестиційного проекту і загальним ризиком на інвестиційному ринку капіталів спираються на рівняння лінії ринку капіталів. За цією моделлю ризик інвестицій залежить від ризику інвестиційного портфелю, яким, в ідеальному випадку, є ввесь фондовий ринок, і показник, що показує цю залежність - конфіцієнт бета, а ризик портфелю підприємства залежить в свою чергу від індивідуальних ризиків проекту.

Поняття ризику. Алгоритм оцінки й обгрунтування ризиків.