Позасудові форми захисту прав людини.

Позасудові форми захисту прав людини.

Оскарження неправомірних дій посадових осіб

Перед тим, як починати скаржитись, зазирніть якомога глибше у свою скривджену душу і запитайте себе: чи справді ви готові захищати власну гідність, моральні й матеріальні інтереси — аж до переможного кінця? скільки часу ви готові потратити на цю нелегку справу — складання заяв, висиджування в чергах, ходіння по кабінетах чиновників, сто разів повторювання одного й того самого, сто разів вислуховування одного й того самого, — аж до переможного кінця? чи вірите ви взагалі, що для звичайного простого громадянина переможний кінець можливий?

Зазирнувши у власну скривджену душу дуже глибоко, ви можете натрапити на істоту, яка скаже вам:

—Ти хто, взагалі, такий, щоб "качати" права? Інші терплять ще й не таке і — нічого. Чим ти кращий за інших?

Або:

— Вони — влада, а ти хто? Не вистромляйся, бо затопчуть. Або: — Все одно нічого не вийде. Країна у нас така.

Краще спочатку вислухати все це, а не через місяць, три чи півроку, коли ви будете знесилений безкінечними відписками, приниженнями, або й погрозами чиновної раті.

Якщо ж після всього ви не передумали захищати свою унікальну особистість, своє моральне, психічне і фізичне здоров'я або ж своє дорогоцінне майно, — налаштуйтесь на довгу захоплюючу пригоду, напружену, як шаховий турнір і небезпечну, як битва на незнайомій місцевості. І хай допоможуть вам ці вистраждані сотнями неофітів прості правила.

 

Правило 1: "Не вір, не бійся, не проси"

Правило 6. ЗБИРАЙТЕ АДРЕСИ ЧИНОВНОЇ ВЕРТИКАЛІ, на яку вам доведеться дряпатися з вашими скаргами.

Питайте у родичів і друзів—хоч один із них сповістить цікаву для вас інформацію. А ще краще—зверніться до правозахисних громадських організацій. Там не тільки допоможуть взнати потрібні адреси, а й можуть написати чиновникові лист-запит по вашій темі від імені організації на солідному бланку. Це у вашій битві прирівнюється до важкої артилерії. Якщо у кабінеті чиновника у вас вистачить духу ввічливо спитати: "А хто ваш безпосередній начальник?", — можете себе поздоровити — ви дозріли до повноцінного кваліфікованого скаржника, гідного поваги і перемог.

Повторіть Правило 1.

 

Правило 7. ВИКОРИСТОВУЙТЕ СУПЕРНИЦТВО ЧИНОВНИКІВ

Цей засіб годиться, якщо вашу проблему можуть вирішити кілька посадових осіб одного рівня. У цьому випадку почніть зі скарг "на особистих прийомах". Попередньо проведіть розвідку у приймальнях: громадяни у чергах можуть розповісти багато цікавого про характери чиновників і стосунки між ними. Якщо ви делікатно натякнете "хорошому" чиновнику, що його колега — "поганий",—це може надихнути "хорошого" на негайне вирішення вашої проблеми. Хай навіть не заради торжества закону і справедливості, а "в піку" колезі.

Повторіть Правило 1.

 

Правило 8. У МИСТЕЦТВІ СКАРЖИТИСЯ

НЕМАЄ ДРІБНИЦЬ

Скарга починається з "шапки", у якій, окрім адреси точного адресата, варто написати слово "Копії..." і залишити 5-6 (або 8-Ю) порожніх рядків. Потім ви зможете по одному вписувати туди адресатів, яким посилатимете скаргу в копіях. Але найпершому адресатові залиште ці рядки порожніми. Хай подумає, кому ви ще послали цей текст.Починайте скаргу з посилання на указ Президента, постанову глави адміністрації або начальника ЖЕКу. "Указ", постанова" і т. п. — магічні слова, які діють на чиновника на рефлекторномурівні. А документ, який підходить до теми вашої скарги, завжди знайдеться,—тільки не лінуйтесь пошукати.

Обов'язково вкажіть, які норми яких законів порушені щодо вас особисто. Не забудьте в кінці написати "З повагою до Вас...". Навіть якщо ніякої поваги ви не відчуваєте. Ця маленька приписка покаже чиновнику, що у вас залізна витримка і непохитна впевненість у швидкому вирішенні проблеми.

Повторіть Правило 1.

 

Правило 9. ГЛАСНІСТЬ – ВАША "ВАЖКА АРТИЛЕРІЯ"

Боротися можна тільки гласно. Чим більше союзників — тим краще. Ви для чогось вибирали депутатів? Так дайте їм тепер можливість виправдати вашу довіру, довести, що вони гідні бути обраними ще раз! Зберіть координати усіх ваших депутатів — районного, міського, обласного, народного ВР — і пишіть їм, пишіть! У них є помічники, спілкуйтеся з ними. Адреси і телефони вам охоче сповістять у районній, міській або обласній Радах, які, між іншим, існують на ваші податки.

Преса не даремно називається "четвертою владою" — використовуйте і цю зброю. Журналісти завжди шукають конфліктні теми — так допоможіть їм, напишіть про свою битву з чиновниками. Зробіть для журналіста копії з усіх чиновницьких відписок. І чим грубіші й бездушніші вони будуть, чим більше в них буде граматичних і стилістичних помилок,—тим більше радітиме журналіст. Бо те, що на вас подіяло, як отрута, для нього — знахідка, дорогоцінна перлина, за яку він отримає гонорар. А якщо ви зумієте заохотити журналіста настільки, що він пошле офіційний запит від редакції по вашій справі з припискою "у зв'язку з підготовкою публікації", можете не сумніватися: чиновник на певний час стане праведним прихильником законності і ревним слугою народу (і вашим в тому числі). Не упустіть цього моменту!

Не забувайте розсилати публікації в усі інстанції по вертикалі. Чиновники якоюсь мірою теж люди, і друковане слово діє на них сильніше, ніж писане.

Повторіть Правило 1.

 

Найважливіше правило.

Позасудові форми захисту прав людини.