Сутність ф інансів п ідприємств

ФІНАНСИ ПІДПРИЄМСТВ

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

для студентів спеціальностей 6.030508 «Фінанси і кредит»,

6.030509 «Облік і аудит», 6.030504 “Економіка підприємства”,

6.030507 «Маркетинг»

 

Мелітополь, 200       

УДК

 

Фінанси підприємств. Конспект лекцій для студентів спеціальностей 6.030504 “Економіка підприємства”, 6.030507 «Маркетинг» – Таврійський державний агротехнологічний університет, 2009 -  с.55

Розробник: к.е.н., доцент Яцух О.О.

 

Рецензенти: к..е.н., доцент кафедри «Фінанси і кредит»Полудненко Л.А.

 

Головний бухгалтер ТОВ «Іскра» Приазовського району Запорізької області Подольська Л.І.

 

Розглянуто та рекомендовано до друку на засіданні кафедри                      «»      200 р., протокол №      . Затверджено методичною комісією факультету економіки та бізнесу «»   200 р., протокол №      .

 

Затверджено на засіданні методичної Ради факультету економіки та бізнесу (протокол №_____ від ____________200_р.)

ЗМІСТ

Вступ

Тема 1: Основи фінансів підприємств

Тема 2: Організація грошових розрахунків підприємств

Тема 3: Грошові надходження підприємств

Тема 4: Формування і розподіл прибутку

Тема 5: Оподаткування підприємств

Тема 6: Оборотні кошти

Тема 7: Кредитування підприємств

Тема 8: Фінансове забезпечення відтворення основних засобів

Тема 9: Оцінка фінансового стану підприємства

Тема 10: Фінансове планування на підприємствах

Тема 11: Фінансова санація підприємств

Список літератури

ВСТУП

Тема 1

Сутність ф інансів п ідприємств

Мета:

ПЛАН

1.1 Фінанси підприємств та сфери фінансових відносин.

1.2 Функції фінансів.

1.3 Фінансові ресурси підприємства.

1.4 Фінансовий механізм.

1.5 Фінансова робота та фінансовий контроль.

 

Час:

Література:

Фінанси підприємств та сфери фінансових відносин

Фінанси сільськогосподарських підприємств як частина фінансової системи охоплюють процеси створення, розподілу і використання ВВП у вартісній формі. Фінанси підприємств є ланкою фінансової системи, вони мають важливе значення для формування державних фінансів, сплачуючи податки і створюючи робочі місця.

Фінанси підприємства – економічні відносини, які пов’язані з кругообігом засобів, створенням, розподілом і використанням фондів грошових коштів. При цьому сфера фінансових відносин складається:

Ø з відносин між підприємством і його засновниками (власниками) з приводу формування статутного фонду;

Ø між підприємством і державою у межах законодавства про оподаткування, соціальне страхування, формування загальних державних цільових грошових фондів;

Ø відносини між підприємством і банками з приводу одержання і повернення кредитів, а також сплати відсотків за користування ними;

Ø відносини між підприємством і його постачальниками і покупцями з приводу виконання господарських договорів і зобов’язань;

Ø відносини між підприємством і його підрозділами з приводу розподілу прибутку, а також формування фондів нагромадження і споживання;

Ø відносини між підприємством і його працівниками з приводу створення фонду оплати праці, матеріального заохочення та інше;

Ø відносин між підприємством і страховими компаніями та фінансовим ринком.

 

Функції фінансів

У процесі відтворення фінанси підприємства проявляють та виражають свою сутність через певні функції:

Ø оперативна – формування фінансових ресурсів у процесі господарської діяльності;

Ø розподільча – розподіл і використання фінансових ресурсів для забезпечення діяльності виконання зобов’язань перед фінансовою банківською системою та для економічного розвитку підприємства;

Ø контрольна – контроль за формуванням та використанням фінансових ресурсів підприємства шляхом оцінки ефективності його діяльності.

 

Фінансовий механізм

Фінансовий механізм підприємства – це система управління фінансами, призначена для організації взаємодії фінансових відносин і грошових фондів з метою оптимізації їхнього впливу на кінцеві результати його діяльності. Оптимальна взаємодія фінансових відносин досягається використанням усіх фінансових категорій (виручка, прибуток, амортизація, оборотні кошти, кредит, бюджет, податки), нормативів, різного роду стимулів, пільг, санкцій та інших фінансових важелів.

Значення управління фінансами підприємств полягає в такій організації роботи фінансових служб, яка дає змогу залучити додаткові фінансові ресурси на найвигідніших умовах, інвестувати їх за найбільшим ефектом, проводити прибуткові операції на фінансовому ринку.

Дуже важливим у процесі управління фінансами підприємств є визначення такої потреби в оборотних коштах, яка б забезпечувала б мінімально необхідні розміри виробничих запасів, незавершеного виробництва, залишків готової продукції для виконання виробничої програми. За браком власних оборотних коштів для поточного інвестування необхідно визначити потребу в позичкових коштах.

Управління фінансами включає також сферу фінансового забезпечення капітальних вкладень на технічне переобладнання, реконструкцію та розширення підприємств.

Безпосереднім завдання управління фінансами підприємств є забезпечення формування та правильного розподілу виручки від реалізації продукції для відновлення оборотних коштів, формування амортизаційного фонду, валового та чистого доходу.

Управління фінансами підприємств включає також сферу формування, розподілу та використання прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства. Розподіл прибутку є однією з форм реалізації економічних інтересів учасників процесу відтворення.

5. Фінансова діяльність – це система використання різних форм і методів для фінансового забезпечення функціонування підприємств та досягнення ними поставлених цілей, тобто це та практична фінансова робота, що забезпечує діяльність підприємства, поліпшення її результатів.

Фінансову діяльність підприємств спрямовано на виконання таких основних завдань:

- фінансове забезпечення операційної, інвестиційної діяльності;

- пошук резервів збільшення доходів, прибутку, підвищення рентабельності та платоспроможності;

- своєчасність виконання фінансових зобов’язань перед суб’єктами господарювання, бюджетом, банками;

- мобілізація фінансових ресурсів у обсязі, необхідному для фінансування виробничого і соціального розвитку, збільшення власного капіталу;

- контроль за ефективним, цільовим розподілом та використанням фінансових ресурсів.

Фінансова робота підприємства здійснюється за такими основними напрямками:

- фінансове прогнозування та планування;

- оперативна, поточна фінансово-економічна робота;

- аналіз та контроль виробничо-господарської діяльності.

 

Контрольні питання:

Тема 2

Проведення касових операцій

Касові операції підприємства пов’язані як з прийняттям, так і з видачею готівки. Порядок ведення касових операцій регламентується НБУ і поширюється на всі підприємства незалежно від форм власності.

Усі підприємства, які мають поточні рахунки в банку, зобов’язані саме там зберігати свої кошти. Отримувати готівку з власного рахунку підприємства можуть на заробітну плату, матеріальне заохочення, на відрядження та на загальногосподарські витрати.

Отримання готівки з поточного рахунку здійснюється з використанням грошового чеку. Виписуючи грошовий чек, підприємство тим саме дає розпорядження банку видати вповноваженій особі зазначену в чекові суму готівки. При оформленні чека не допускаються ні які виправлення.

Розрахунки готівкою підприємствами всіх видів діяльності та форм власності проводяться з оформленням таких документів:

Ø податкова накладна;

Ø прибутковий і видатковий касовий ордер;

Ø касовий або товарний чек;

Ø квитанції;

Ø договір купівлі-продажу;

Ø акти про закупівлю товарів або виконання робіт.

Форми податкової накладної, ведення книг обліку придбання та продажу товарів (робіт, послуг), порядок їх заповнення, а також систему обліку цих операцій визначає Державна податкова адміністрація.

Усім підприємствам, які мають рахунки в установах банків і здійснюють касові операції з готівкою, встановлюються ліміти залишку готівки в касі. Цей ліміт встановлюється банківською установою з урахуванням режиму і специфіки роботи підприємства, відстані його від установи банку, від розмірів касових оборотів, установлених строків і порядку передавання готівки в банк.

Підприємство має право тримати в своїх касах готівку тільки в межах лімітів, які можуть бути переглянуті на потязі року.

Усі надходження і видача готівки в національній валюті підприємства реєструють у касовій книзі.

Записи до касової книги проводяться касиром після одержання або видачі грошей за кожним прибутковим касовим ордером і видатковим документом. Щоденно наприкінці робочого дня касир виводить залишок грошей у касі на наступне число і передає до бухгалтерії як звіт. Контроль за правильним веденням касової книги покладається на головного бухгалтера підприємства.

На кожному підприємстві у встановлені керівником строки (не рідше одного разу на квартал) проводиться ревізія каси. Залишок готівки в касі звіряється з даними обліку за касовою книгою.

Перевірки касової дисципліни здійснюються органами Державної податкової адміністрації, Державної контрольно-ревізійної служби, фінансовими органами та установами банків.

Відповідальність за дотримання касової дисципліни покладається на керівників підприємств, головних бухгалтерів, керівників фінансових служб і касирів.

 

Тема 2

Розрахунок чеками

Чек – письмове розпорядження своєму банку сплатити зі свого рахунку пред’явнику чека відповідну грошову суму.

У розрахунках між підприємствами застосовуються розрахункові чеки.

Розрахунковий чек – документ стандартної форми з дорученням чекодавця своєму банку переказати кошти на рахунок пред’явника чека. Розрахунковий чек заповнює платник, чек передається платником підприємству безпосередньо під час здійснення господарської операції. отримувач платежу подає у свій банк чек для оплати.

Для отримання готівки з рахунків у банківських установах використовують грошові чеки (для виплати зарплат, премій, винагород, дивідендів, кошти на відрядження, на господарські витрати).

Чекова форма розрахунків потребує від банківської установи дотримуватися відповідних правил і банк зобов’язаний упевнитися в достовірності чека (форма, термін дії, відсутність виправлень, відповідного підпису).

Чекова форма розрахунків має певні переваги перед іншими формами, так як характеризується відносною швидкістю розрахунків, що сприяє зменшенню кредиторської заборгованості.

 

Вексельна форма розрахунку

Вексельна форма розрахунку – розрахунок між постачальником (отримувачем коштів) і покупцем (платником коштів) з відстрочкою платежу, який оформляється векселем.

Вексель – письмове безумовне зобов’язання, боргова розписка стандартної форми, що дає право її власнику вимагати сплати у визначеній в векселі суми від особи, яка видала вексель у відповідний строк і у відповідному місці.

 

Розрахунок акредитивами

Акредитив – це розрахунковий документ із дорученням однієї кредитної установи іншій здійснити за рахунок спеціально за депонованих коштів оплату товарно-транспортних документів за відвантажений товар.

Існує кілька видів акредитивів.

Ø Покритий – це такий акредитив, який передбачає попереднє депонування коштів. У цьому разі банк платника (банк-емітент) списує кошти з розрахункового рахунку платника і переказує ці кошти у банк постачальника (банк-виконавець) на окремий балансовий рахунок „Акредитив”.

Ø Непокритий – це акредитив, коли платежі постачальнику гарантує банк. У такому разі платник звертається до свого банку з клопотанням виставити для нього гарантований акредитив.

Ø Відзивний - це акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом на вимогу покупця без попереднього погодження з постачальником.

Ø Безвідзивний - це акредитив, який не можна змінити або анулювати без згоди постачальника, на користь котрого було відкрито акредитив.

 

Контрольні питання:

Тема 3

Тема 4

Сутність прибутку

Прибуток – є виробничою фінансовою та економічною категорією товарного виробництва, оскільки характеризує виробничі, розподільні і економічні відносини, які складаються в процесі виробництва.

Економічною основою, джерелом утворення прибутку виступає додатковий продукт, що утворюється в процесі виробництва.

Прибуток – реалізована вартість додаткового продукту або реалізований чистий доход.

Кількісно прибуток є різницею між виручкою від реалізації та непрямами податками і повною собівартістю продукції.

Прибуток є підсумковим показником, кінцевим результатом виробничо-фінансової діяльності підприємства і залежить від:

1. сфери діяльності

2. галузі

3. встановленого в державі порядка формування витрат на виробництво продукції

4. обчислення і калькуляції собівартості продукції

5. рівня цін

6. розвитку ринкових відносин

7. форми власності.

Прибуток є об’єктивною категорією, а на його формування впливають процеси,що відбуваються в державі у сфері виробництва, розподілу і перерозподілу ВВП і НД.

Прибуток є узагальнюючим показником діяльності підприємства і характеризує її економічну ефективність.

Крім того за згодою підприємства можуть створювати за рахунок прибутку централізовані грошові фонди і резерви на рівні міністерств і відомств, які використовують на конкретні заходи програми в яких зацікавлені підприємства.

2.розподіл і використання прибутку, що залишився у розпорядженні підприємства. На цьому етапі можуть створюватись по бажанню підприємства цільові фонди:

- резервні фонди (до 5 %)

- фонди розвитку і вдосконалення виробництва

- фонди коштів, що спрямовані на соціальні потреби

- фонди заохочення

- дивідендний фонд.

Підприємство самостійно вирішує, яку частину чистого прибутку направити до резервного фонду, до фонду вдосконалення і розвитку виробництва та інших фондів, виходячи із конкретних задач розширення і розвитку виробництва, підвищення його ефективності та вирішення соціальних питань розвитку підприємства.

Фонд коштів, що спрямовані на розвиток і вдосконалення виробництва, використовуються на будівництво виробничих споруд і приміщень, на придбання техніки і обладнання, на формування основного стада, на приріст нормативу оборотних коштів на інші операційні витрати.

Фонд коштів, що спрямовані на соціальні потреби використовуються на покриття збитків від експлуатації житлово-комунального господарства, на утримання об’єктів культури, спорту, охорони здоров’я, дитячих дошкільних закладів і т. ін.

Розмір відрахувань до резервного фонду підприємства встановлюють з урахуванням негативного впливу погодних умов у сільському господарстві, зниження рівня економіки в окремі роки та необхідності ведення діяльності на відповідному рівні.

Принципове значення в розпорядженні чистого прибутку має досягнення оптимального співвідношення між фондами нагромадження і фондами споживання.

 

Основні види кредиту

Банківський кредит – це грошова позика, що надається банками та іншими кредитними установами, функціонуючим підприємствам і підприємцям. За призначенням і характером використання банківських кредитів виділяють:

ü Позики торгово-промисловим підприємствам

ü Позики під нерухомість

ü Сільськогосподарські позики

ü Кредит під цінні папери

ü Кредит під вексельні зобов’язання

ü Міжбанківський кредит

ü Позики органів влади

Комерційний кредит – це кредит, який надається споживачу, постачальникам продукції у вигляді товарів або грошей. При наданні товарів, кредит оформлюється векселем як заставне боргове зобов’язання покупця. В ньому вказується сума позичених коштів і плата за кредит. Строки платежу і інші умови узгоджені сторонами.

Податковий кредит – це кредит, що надається фінансовим органами на основі кредитної угоди укладеної підприємством з податковою адміністрацією для сплати податків на прибуток.

Споживчий кредит – це кредит, що надається населенню у вигляді відстрочення платежу за товари довгострокового користування.

Державний кредит – це сукупність кредитних відносин між позичальником в особі держави та підприємцями і населенням як його кредиторами. Основними формами державного кредиту э державні ощадні сертифікати, казначейські зобов’язання, облігації, займи та грошово-речові лотереї. Через ці форми держава мобілізує грошові кошти юридичних і фізичних осіб на умовах повернення і платності і використовує їх на покриття державних витрат.

 Основна маса кредитів надається під забезпечення, що є одним із основних принципів кредитування.

Форми забезпечення зобов’язань по кредиту можуть бути:

1. Заставка майна позичальникам.

2. Гарантія або поручительство.

3. Переуступка на користь банку контрактів, вимог і рахунка позичальника третій особі.

4. Договір страхування за непогашення заборгованості по позиці.

5. Шляхові і товарні документи, цінні папери та інші грошові вимоги позичальника до третьої особи

Кредити бувають трьох видів:

1. Короткострокові (надаються до одного року).

2. Середньострокові (надаються від одного до трьох років).

3. Довгострокові (надаються більш трьох років).

4.Об’єкти короткострокового кредитування. Планування кредитую.

Короткостроковий кредит – це кредит, що надається на строк до одного року установами банків підприємства для покриття витрат на формування оборотних засобів.

Тема: ФІНАНСОВЕ ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ

1. Зміст і завдання фінансового планування.

2. Методи фінансового планування.

3. Зміст фінансового плану і порядок його складання.

4. Зміст і значення оперативного фінансового плану.

 

1. Зміст і завдання фінансового планування

Фінансове планування необхідне для забезпечення фінансовими ресурсами розширеного кругообігу Виробничих фондів, досягнення високої результативності господарсько-фінансової діяльності, забезпечення платоспроможності і фінансової стійкості підприємства.

В сучасних ринкових умовах підприємство розробляє власні плани з метою досягнення високої ефективності господарювання. Саме через таке фінансове планування звертається значна увага на раціональне і ефективне використання виробничих потужностей підприємства, раціональне використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів підприємства.

Фінансове планування орієнтується на реальне одержання власних і залучених джерел і визначення напрямів їх цільового використання у плановому році. Для цього у процесі планування передбачається канали надходження грошових коштів, придбання основних і оборотних коштів, а також найму виробничого каналу.

Фінансове планування проводиться за такими принципами організації:

Ø порівняння фінансових витрат з доходністю і термінами їх окупності;

Ø досягнення максимально можливого рівня рентабельності і норми прибутку;

Ø збалансування ризиків, для чого витрати з високою фінансовою віддачею необхідно поєднувати з інвестуванням коштів у витрати менш рентабельні, але більш надійні;

Ø фінансування довгострокових витрат найбільш економними методами;

Ø методи залучення довгострокових фінансових ресурсів, напрямки інвестування коштів необхідно ув’язати з платоспроможністю і ліквідністю, щоб не допустити банкрутства підприємства.

Фінансове планування –це процес визначення детального обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямках їх перетворення у продуктивний капітал підприємства на плановий період.

Мета фінансового планування – це забезпечення виробничого процесу необхідними джерелами фінансування. Фінансове планування заключається у складанні фінансових планів.

Основними завданнями фінансового планування є:

Ø забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами;

Ø визначення обсягів грошових засобів, що підприємство може мати в своєму розпорядженні, а також визначення джерел їх надходження;

Ø встановлення раціональних фінансових відносин з суб’єктами господарювання, державними централізованими фондами, банками, страховими компаніями та іншими кредиторами;

Ø визначення шляхів ефективного вкладання капіталу, оцінка раціональності його використання;

Ø виявлення та мобілізація резервів, підвищення прибутку підприємства за рахунок раціонального використання матеріальних, земельних, трудових та грошових ресурсів;

Ø обґрунтування раціональних пропорцій розподілу прибутку підприємства;

Ø обґрунтування та забезпечення реальної збалансованості планових витрат і доходів підприємства на принципі самофінансування і самоокупності.

 

1. Методи фінансового планування.

У вітчизняній економіці найбільш поширеним методом є балансовий метод. Його зміст полягає у тому, що окрім балансування підсумкових показників доходів і витрат зазначаються конкретні джерела покриття для кожної статті

витрат, при цьому використовуються різні методи:

Ø Нормативний метод полягає в тому, що на основі встановлених фінансових норм та техніко-економічних нормативів розраховується потреба господарюючого суб’єкта у фінансових ресурсах та визначення джерел цих ресурсів. Нормативами є:

ü ставки податків;

ü ставки тарифів, зборів, внесків;

ü норми амортизаційних відрахувань;

ü норми оборотних коштів.

Ø Розрахунково-аналітичний метод полягає в тому, що планові показники розраховуються на підставі аналізу фактичних фінансових показників, які беруться за базу та індексів їх змін в плановому періоді.

Ø Оптимізація планових рішень полягає в розробці варіантів планових розрахунків для того, щоб обрати найоптимальніші. Критеріями у цьому випадку можуть бути:

ü максимум прибутку на вкладений капітал;

ü максимум збереження фінансових ресурсів;

ü мінімум поточних витрат;

ü мінімальні вкладення капіталу при максимально ефективному результаті і т.д.

Ø Економіко-математичне моделювання. Цей метод дає можливість кількісно виразити взаємозв’язок між фінансовими показниками та факторами, які їх визначають.

Економіко-математична модель – це точний математичний опис факторів, які характеризують структуру та закономірність зміни даного економічного явища і здійснюються за допомогою математичних прийомів (рівняння, таблиці, графіки).

 

2. Зміст фінансового плану і порядок його складання.

Фінансовий план –це найважливіший елемент бізнес-плану, який складається для обґрунтування конкретних інвестиційних проектів, а також для управління

поточною і стратегічною діяльністю підприємства.

Фінансовий план складається з таких розділів:

Ø прогноз обсягів реалізації;

Ø баланс грошових надходжень та витрат;

Ø складається таблиця доходів та витрат;

Ø прогнозований баланс активів та пасивів підприємства;

Ø розрахунок точки беззбитковості.

 Складання фінансового плану як правило відбувається у три етапи:

1.) Аналіз очікуваного виконання фінансового плану поточного року.

2.) Розгляд та вивчення виробничих показників, укладених договорів, кон’єктури товарного ринку на підставі яких розраховуються планові фінансові показники.

3.) Розробка проекту поточного фінансового плану.

Фінансовий план складається на рік з розбивкою по кварталах, тому баланс доходів і витрат відображає кінцеві результати планових розрахунків, зміст фінансових процесів, характеризує майбутні надходження фінансових ресурсів і напрями їх використання.

У процесі фінансового планування здійснюється конкретна ув’язка кожного виду витрат та відрахувань з джерелом фінансування.

 

3. Зміст і значення оперативного фінансового плану.

Баланс надходження кошті складається у вигляді таблиці. До надходжень включають:

Ø виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) від основної діяльності;

Ø виручка від реалізації основних фондів, нематеріальних активів;

Ø штарфи, пені та інші надходження від економічних санкцій;

Ø надходження від реалізації цінних паперів і валюти;

Ø дивіденти, проценти, прибутки від цінних паперів та депозитів;

Ø  погашення простроченої дебіторської заборгованості;

Ø кредити отримані;

Ø аванси від покупців і замовників;

Ø надходження оренди та лізінгової плати;

Ø безповоротна фінансова допомога;

Ø цільові надходження;

Ø кошти, що надходять для формування статутного фонду;

Ø інші надходження;

Ø всього надходжень

До видатків включають:

Ø негайні потреби;

Ø заробітну плату і нарахування процентів по заробітній платі в бюджет;

Ø платежі до бюджету;

Ø внески до фондів;

Ø оплата за товарно-матеріальні цінності;

Ø погашення кредиторської заборгованості;

Ø погашення термінових позичок банку;

Ø погашення прострочених позичок банку;

Ø авансовані платежі;

Ø платежі на векселі одержувачів;

Ø орендна плата;

Ø виплата дивідендів;

Ø інші видатки;

Ø всього видатків.

Платіжний календар відображає весь грошовий оборот підприємства. У ньому фіксується всі види грошових надходжень та платежів, не залежно від напрямків їх утворення і виникнення. Він дає можливість фінансовим службам забезпечити оперативне фінансування, виконання розрахункових та платіжних зобов’язань і дає можливість фіксувати платоспроможність і ліквідність підприємства.

Питання до іспиту з дисципліни «Фінанси підприємств»:

1. Фінанси підприємств та сфери фінансових відносин.

2. Функції фінансів.

3. Фінансові ресурси підприємства.

4. Фінансовий механізм.

5. Фінансова робота та фінансовий контроль.

6. Сутність грошових розрахунків підприємств.

7. Безготівкові і готівкові розрахунки.

8. Проведення касових операцій.

9. Види банківських рахунків і порядок їх відкриття.

10. Принципи організації безготівкових розрахунків.

11. Розрахунок платіжними дорученнями.

12. Розрахунок платіжними вимогами-дорученнями.

13. Розрахунок чеками.

14. Вексельна форма розрахунку.

15. Розрахунок акредитивами.

16. Склад і характеристика грошових надходжень підприємства.

17. Виручка від реалізації продукції, робіт та послуг.

18. Виручка від іншої реалізації.

19. Грошові надходження від фінансово-інвестиційної діяльності.

20. Доходи від позареалізаційних операцій. Асигнування із бюджету.

21. Розподіл виручки від реалізації продукції, робіт та послуг.

22. Сутність прибутку.

23. Види прибутку та методи їх формування.

24. Сутність і методи обчислення рентабельності та норми прибутку.

25. Розподіл і використання прибутку.

26. Сутність і основи організації оборотних коштів;

27. Визначення потреби в оборотних коштах та сутність їх нормування;

28. Джерела формування оборотних коштів;

29. Визначення наявності ефективності оборотних коштів

30. Сутність основних засобів та їх відтворення.

31. Знос і амортизація основних фондів.

32. Методи нарахування амортизації.

33. Показники стану та ефективності використання основних засобів.

34. Сутність і склад капітальних вкладень.

35. Джерела фінансування капітальних вкладень.

36. Необхідність та функції кредиту

37. Принципи кредитування

38. Основні види кредиту

39. Об’єкти короткострокового кредитування. Планування кредиту

40. Кредитний договір

41. Видача та погашення кредиту

42. Зміст і завдання фінансового планування.

43. Методи фінансового планування.

44. Зміст фінансового плану і порядок його складання.

45. Зміст і значення оперативного фінансового плану.

46. Фінансовий стан підприємств та методи його оцінки.

47. Інформаційне забезпечення фінансового стану підприємства.

48. Показники оцінки фінансового стану підприємств.

49. Комплексна оцінка фінансового стану підприємств.

50. Оподаткування прибутку підприємств.

51. Плата за землю.

52. Фіксований сільськогосподарський податок.

53. Податок з власників транспортних засобів.

54. Податок на нерухоме майно.

55. Податок на додану вартість та його вплив на діяльність підприємств.

56. Сплата акцизного збору.

57. Мито та особливості його сплати.

58. Платежі (збори) підприємств на загальнообов’язкове державне пенсійне і соціальне страхування.

59. Місцеві податки і збори.

60. Оподаткування суб’єктів малого підприємництва.

61. Фінансова санація підприємства, її економічний зміст та порядок проведення.

62. Планування та фінансування санації підприємства.

63. Економіко-правові аспекти санації та банкрутства підприємства.

64. Державна фінансова підтримка санації підприємства.

65. Фінансова криза на підприємстві: симптоми та фактори, що її спричиняють.

 

Список рекомендованої літератури

 

1. Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 р. № 996-XIV // Бухгалтерия 2001: Национальные стандарты. Регистры бухгалтерского учета. – 2001. – № 5.

2. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000р. // Дебет-Кредит. – 2000. – №39.

3. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. –№27.

4. Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997р. // Відомості Верховної Ради України.– 1997. – №37.

5. Закон України «Про збір на обов'язкове соціальне страхування» від 26.06.1997р. // Галицькі контракти. – 1998. –№18.

6. Закон України «Про фіксований сільськогосподарський податок» від 17.12.1998р. // Урядовий кур'єр. – 1999. – 6 січня. – №2–3

7. Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. // Бухгалтер. – 2000. – №19 (103).

8. Закон України «Про оплату праці» від 24.03.1995р. // Бухгалтер. – 2000. –№17(101).

9. Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. №889-ІV. – Запоріжжя: Полиграф, 2003.

10. Указ Президента України «Про місцеві податки і збори» від 25.05.1999р. //Бухгалтерський облік і аудит. – 1999. – №6.

11. Декрет Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» від 26.12.1992р. // Галицькі контракти. – 1997. – №44.

12. Типове положення по плануванню, обліку і калькулюванню собі­вартості продукції (робіт, послуг) в промисловості. Затверджено постано­вою КМУ 26.04.96 р. № 473.

13. Типове положення по плануванню, обліку і калькулюванню собі­вартості продукції будівельно-монтажних робіт. Затверджено постановою КМУ 9.02.96 № 186.

14. Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій. Затверджена Агентством з питань запобігання банкрутству підприємств //Галицькі контракти - 1997. - № 40

15. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента. – М.: Финансы и статистика, 1999.

16. Бандурка О.М., Коробов Н.П. та ін. Фінансова діяльність підпри­ємств: Підручник - К.: Либідь, 1998.

17. Белолипецкий В.Г. Финансы фирмы. – М., 1998.

18. Беренс А, Хавранек Я. Руководство по оценке эффективности инвес­тиций: Пер. с англ.-М.: АОЗТ «Интерэксперт», ИНФРА-М, 1995.

19. Бирман Г., Шмидт С. Экономический анализ инвестиционных про­ектов: Пер. с англ. — М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997.

20. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. – К.: Ника-Центр, Эльга, 2000.

21. Брігхем Е.Ф. Основи фінансового менеджменту.- К., 1999.

22. Бородина О.И. Финансы предприятий. - М.: ЮНИТИ, 1999.

23. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навч.посібник. – К.: Вища шк., 1997.

24. Василик О.Д. Теорія фінансів. Підручник. - К.: НІОС, 2000.

25. Ващенко Т. В. Математика финансового менеджмента. - М, Перспектива, 1996г.

26. Ворст Й. Ревентлоу П. Экономика фирмы. - М.: Высшая школа, 1994.

27. Грекова З.Н., Кочуров Л.Н. Финансовая стратегия предприятия. // Бухгалтерский учет. – 1995. - №7.

28. Дем’яненко М.Я. Джерела сплати податків. // Економіка АПК. – 1999. - №7.

29. Ефимова О.В. Финансовый анализ. 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Изд-во «Бухгалтерский учет», 1998.

30. Ковалева А.М. Финансы в управлении предприятием. - М.: Фина­нсы и статистика, 2000.

31. Коробов М.Я. Фінанси промислового підприємства. - К.: Либідь, 1999.

32. Кондратьєв О.В. Фактори забезпечення фінансової стійкості підприємства. // Фінанси України. – 1997. - №9.

33. Карлоф Б. Деловая стратегия. Пер. с англ. - М.: Экономика, 1991.

34. Ковалев В.В. Практикум по финансовому менеджменту: Конспект лекций с задачами. – М.: Финансы и статистика,

35. Кудряшов В.П. Фінанси: Навч. посібник. — Херсон, Олді-плюс, 2002

36. Лагутін В.Д. Кредитування. / Теорія і практика: навчальний посібник. – К.: Знання, 2000р.

37. Лихота І.П. Фінансова стратегія управління підприємством. // Фінанси України. – 2001. - №2.

38. Мелкумов Я.С. Финансовые вычисления. Теория и практика: Учебно-справочное пособие. – М.: ИНФРА-М, 2002.

39. Мелкумов Я.С. Организация и финансирование инвестиций: Учебное пособие. – М.: ИНФРА-М, 2002.

40. Мороз А.М. Банківські операції. - К, КНЕУ, 2000р.

41. Мороз З., Савченко О. Все про єдиний податок. // Бухгалтерія в сільському господарстві. – 2001. - №6.

42. Опарін В.М. Фінанси (загальна теорія): Навч. посібник.— К., КНЕУ, 2001.

43. Павлова Л.Н. Финансы предприятия. – М.: Финансы, ЮНИТИ, 1998.

44. Пастухова В.В. Стратегічне планування на підприємстві. // Економіка України. – 1999. - №5.

45. Петровська І.О., Клиновий Д.В. Фінанси (з елементами статистики фінансів): Навч. посібник— К.: ЦУЛ, 2002.

46. Пастухова В. Стратегічний підхід в управлінні підприємством. // Економіка України. – 1999. - №5.

47. Плиса В.Й. Стратегія управління фінансовою стійкістю підприємства. // Фінанси України. – 1999. - №5-6.

ФІНАНСИ ПІДПРИЄМСТВ

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

для студентів спеціальностей 6.030508 «Фінанси і кредит»,

6.030509 «Облік і аудит», 6.030504 “Економіка підприємства”,

6.030507 «Маркетинг»

 

Мелітополь, 200       

УДК

 

Фінанси підприємств. Конспект лекцій для студентів спеціальностей 6.030504 “Економіка підприємства”, 6.030507 «Маркетинг» – Таврійський державний агротехнологічний університет, 2009 -  с.55

Розробник: к.е.н., доцент Яцух О.О.

 

Рецензенти: к..е.н., доцент кафедри «Фінанси і кредит»Полудненко Л.А.

 

Головний бухгалтер ТОВ «Іскра» Приазовського району Запорізької області Подольська Л.І.