Історія становлення групи Світового банку

Всесвітній банк або група Світового банку (далі - Банк або ВБ) - це міжурядова фінансово-кредитна організація, найпотужніший світовий інвестиційний інститут, який об'єднує 182 країни-акціонера. Створений одночасно з МВФ. ВБ спочатку був покликаний за допомогою фінансових ресурсів країн-членів і капіталів американських інвесторів, що акумулювалися, стимулювати приватні інвестиції в західноєвропейські країни, економіка яких була підірвана Другою світовою війною.

Із середини 50-х pp., коли економічний стан в західноєвропейских країнах стабілізувався і почався розпад колоніальної системи, Всесвітній банк змінює напрям своєї діяльності. Його основною метою стає збереження держав, що звільнилися, у межах світової системи господарства шляхом розвитку в них ринкових відносин.

Згідно зі статутом Всесвітнього банку його членами можуть стати тільки члени МВФ. Сферами діяльності Банку є:

- надання позичок, грантів і технічної допомоги, в першу чергу в інфраструктури их галузях економіки;

- надання консультаційно-аналітичних і тренінг-послуг;

- стимулювання притоків інвестицій у країну з інших міжнародних фінансових джерел.

Основними завданнями Всесвітнього банку можна вважати:

1) координацію руху капіталу у світовому масштабі;

2) усунення політичних і економічних відмінностей між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються;

3) заходи щодо стабілізації світової економіки;

4) роботу як провідного інтелектуального центру.

Напрями поточної діяльності Банку полягають у:

1) розробці стратегії зі скорочення рівня бідності;

2) роботі в галузі трудових ресурсів;

3) організаційному розвитку;

4) захисті навколишнього середовища;

5) розгляді проблем заборгованості;

6) розвитку приватного сектору.

Всесвітній банк надає позички країнам, що розвиваються, з метою зниження бідності та фінансування капіталовкладень, які б сприяли економічному зростанню. Надані засоби вкладаються в дороги, електростанції, школи і зрошувальні мережі, а також використовуються для здійснення такої діяльності, як пропаганда сільськогосподарських знань і впровадження досягнень в області сільського господарства, підготовка викладачів і реалізація програм поліпшення якості харчування дітей і вагітних жінок. Деякі позички Всесвітнього банку призначаються для фінансування змін в економічній системі країн з метою підвищення їх економічної стабільності і ефективності, орієнтування на ринкову економіку. Крім того, Всесвітній банк надає "технічну допомогу", або консультації своїх фахівців урядам країн з тим, щоб сприяти їм у підвищенні ефективності певних секторів економіки і посилення значення цих секторів для національного розвитку.

Структура управління Всесвітнього банку (на початку свого існування Міжнародного банку реконструкції і розвитку - МБРР):

1. Усі повноваження Банку покладені на Раду керівників. Кожна держава-член ВБ представлена в Раді одним керівником. Зазвичай ним є урядова посадова особа на рівні міністра. За винятком певних повноважень (прийом нових членів, збільшення або скорочення статутного капіталу, припинення членства якої-небудь держави), керівники делегують свої повноваження Раді директорів-виконавців.

2. Рада директорів-виконавців відповідає за здійснення основної операційної діяльності - політики Банку, пропозиції про позички і кредити, аудиторську перевірку рахунків, адміністративні бюджети, щорічні доповіді про політику й операції Банку.

3. Комітет з розвитку - спільний міністерський комітет Рад керівників ВБ і МВФ з питань передачі реальних ресурсів країнам, що розвиваються. Він розглядає такі питання, як скорочення бідності, розвиток приватного сектору, дію політики промислово розвинених країн на країни, що розвиваються, скорочення заборгованості.

4. Президент Банку, кандидатура на пост якого (за традицією) висувається виконавчим директором, що представляє Сполучені Штати Америки. Але він обирається Радою виконавчих директорів.

Президент Всесвітнього банку несе відповідальність за повсякденне управління діяльністю Банку і - при здійсненні загального керівництва Радою директорів - за організаційну структуру Банку, за призначення і звільнення його співробітників. Президент керує штатом співробітників, що включає понад 7 100 осіб із більше 100 країн, за допомогою трьох директорів-розпорядників, які здійснюють нагляд за діяльністю співробітників Банку в певних сферах.

Сьогодні директор Світового банку по Україні, Білорусі і Молдові є Пол Бермінгхем.