Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Тема 25. Закони розвитку світового господарства і місце в ньому україни
У більшості з понад 200 держав світу поєднуються елементи первісного, рабовласницького, феодального та капіталістичного способів виробництва, тобто вони перебувають у докапіталістичних формаціях. З одного боку, майже 140 країн слаборозвинуті, з іншого — частка кількох найрозвинутіших капіталістичних країн світу (США, Японії, Німеччини, Великобританії, Франції, Італії, Канади) становить майже 50% світового ВНП. Світове господарство — це сукупність національних господарств та економічних взаємозв'язків між ними або сукупність економічних відносин, що функціонують на національному та міжнародному рівнях. На міжнародному рівні ці відносини є міжнародними економічними відносинами. Основними елементами названих відносин є міжнародні техніко-економічні відносини (міжнародної спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва тощо) та міжнародні виробничі відносини (або відносини економічної власності), що розвиваються на міжнародному рівні. Основні структурні елементи міжнародних економічних відносин — міжнародна торгівля, науково-технічні зв'язки, валютно-фінансові відносини, міграція робочої сили тощо. Міжнародні економічні відносини регулюються відповідними економічними законами. Об'єктивною основою цих відносин є процес інтернаціоналізації продуктивних сил, що здійснюється у формі інтернаціоналізації виробництва, міжнародного поділу праці. Закономірністю цього процесу є поглиблення одиничного поділу праці (інтернаціоналізація одиничного поділу праці) між підприємствами різних країн, що розвивають між собою предметну, подетальну та повузлову спеціалізації і кооперування. Об'єктивним економічним законом, який управляє цими процесами, є закон інтернаціоналізації виробництва. Водночас інтенсивно розвивається процес інтернаціоналізації послуг (транспортних, торгових, інформаційних, фінансових тощо). Основними суб'єктами міжнародного одиничного поділу праці є транснаціональні корпорації. Дія закону інтернаціоналізації виробництва зумовлює дію закону інтернаціоналізації обігу, сутність якого полягає у постійно випереджаючому зростанні зовнішньої торгівлі порівняно зі зростанням виробництва. Інтернаціоналізація виробництва і обміну зумовлює дію закону вартості в його інтернаціональній формі, зокрема формування інтернаціональної вартості. Найважливішими факторами, від яких залежить утворення інтернаціональної вартості, є: 1) середня інтенсивність праці в масштабі світового господарства та інтенсивність національної праці в різних країнах світу; 2) середня продуктивність праці в межах світового господарства і продуктивність національної праці; 3) ступінь складності праці, що залежить насамперед від рівня освіти й кваліфікації робітників. Інтернаціональна вартість залежить від інтернаціональних витрат суспільно необхідної праці на виробництво товарів і послуг. Ці витрати визначаються національними витратами суспільно необхідної праці в тих країнах, які експортують на світовий ринок більшість продукції.
На світовому ринку в основі еквівалентності обміну лежить інтернаціональна вартість, тобто інтернаціональні витрати виробництва. Тому країна, в якій для виробництва товару використовується складніша, продуктивніша й інтенсивніша праця, на світовому ринку перебуває у вигідному становищі. її товари отримують вищу вартісну оцінку, а один робочий день, витрачений на їх виробництво, може обмінюватися на кілька робочих днів іншої країни, де нижча продуктивність, інтенсивність і складність праці. Водночас економічну вигоду мають і ті країни, в яких ці показники нижчі. Ця вигода залежить від зіставлення величини витрат на виробництво певних товарів у разі їх виготовлення всередині країни, з одного боку, з витратами коштів на їх придбання на світовому ринку — з іншого. Якби не існувало зовнішньої торгівлі, навіть розвинутим країнам довелось би збільшити витрати виробництва у промисловості Щонайменше у 1,5—2 рази. У межах світового господарства також діють закон нерівномірного економічного розвитку, закон концентрації виробництва і капіталу та інші закони у своїх інтернаціональних формах. Об'єктивними причинами, що заважають входженню України як рівноправного партнера у світове господарство, є низька конкурентоспроможність продукції, відсутність міжнародних стандартів на певну частину товарів, що могли б конкурувати на світовому ринку, низька частка машин, обладнання, об'єктів інтелектуальної власності, наукомісткої продукції в експорті, незначна частка в експорті товарів, що виробляються за договорами про міжнародну спеціалізацію та кооперування виробництва, тощо.
Загальний стан зовнішньоекономічних зв'язків будь-якої країни характеризує її платіжний баланс, в якому відображаються співвідношення всієї сукупності надходжень з-за кордону та платежів за кордон за певний період часу. Якщо надходження платежів перевищує видатки, платіжний баланс активний (тобто має позитивне сальдо), і навпаки. Платіжний баланс складається, з одного боку, з надходжень від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності з інших країн (або нерезидентів) і зовнішніх платежів суб'єктів такої діяльності даної країни (або резидентів) — з іншого. Стан платіжного балансу залежить насамперед від результативності торгового балансу. За пасивного торгового балансу виникає зовнішній борг країни.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-12-15; просмотров: 25; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 52.14.168.56 (0.005 с.) |