Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу

 

Зовнішньополітична орієнтація України в напрямку інтеграції до Європейського Союзу сформувалася у 90-ті роки.

Для України європейська інтеграція — це:

• модернізація економіки та залучення іноземних інвестицій і новітніх технологій;

• підвищення конкурентоспроможності вітчизняного ви робника;

• можливість виходу на єдиний внутрішній ринок Євросоюзу;

• модернізація правового поля української держави;

• демократизація політичної та інституціональної систем;

• наближення соціальних умов України до європейських стандартів;

• активізація культурного і людського взаємообміну;

• інтеграція України в систему глобальних відносин;

• зміцнення національної безпеки України.

Водночас у процесі європейської інтеграції Україні не уникнути і деяких негативних факторів:

• неспроможність нести фінансовий тягар внесків до ЄС;

• зростання конкуренції з боку товаровиробників країн-членів ЄС.

Головна альтернатива європейській інтеграції — перетворення України на економічно нерозвинену і політично ізольовану країну-аутсайдер, що чи навряд влаштовує усі верстви українського суспільства.

    Україна — ЄС: інституціоналізація відносин Перші кроки у напрямку інституціоналізації відносин були здійснені з набуттям чинності Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейським Союзом (УПС) Утворення Української частини Ради з питань співробіт ництва між Україною і ЄС, яку очолив прем'єр-міністр України (Указ Президента України від 24.02.1998). Передбачено формування в усіх органах державної влади підрозділів співробітництва зЄС.

• Затвердження Стратегії інтеграції України в ЄС (Указ Президента України від 11.06.1998). Стратегія визначила державні структури України, відповідальні за забезпечення інтеграційного процесу, а також його основні напрями.

• Створення Міжвідомчої координаційної ради з питань адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу (Постанова Кабінету Міністрів України від 12.11.1998).

• Прийняття Програми інтеграції України до Європейськог Союзу (Указ Президента України від 14.09.2000).

• Утворення Комітету Верховної Ради України з питань Європейської інтеграції (рішення Верховної Ради України від 14.06.2002).

• Створення Державної ради з питань європейської і євроат лантичної інтеграції України (Указ Президента України від 30.08.2002).

• Прийняття Закону України "Про Концепцію загальнодер жавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу" (Закон України від 21.11.2002).

• Створення Національної ради з питань адаптації законодавства України до законодавства ЄС (Указ Президента України від 21.02.2003).

• Створення посади Уповноваженого України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції (Указ Президента України від 26.02.2003).

• Затвердження трьох Державних програм з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2004 -2007 роки (Указ Президента від 13.12.2003):

—Державна програма підготовки, перепідготовки та підви щення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлан тичної інтеграції України на 2004 — 2007 pp.;

—Державна програма інформування громадськості з питань європейської інтеграції України на 2004 — 2007 pp.;

—Державна програма інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2004 — 2007 pp.;

•   Схвалення Концепції адаптації інституту державної сл ужби в Україні до стандартів ЄС (Указ Президента України від 05.03.2004).

У липні 1995 р. в Брюсселі було відкрито Представництво України в Європейському Союзі. Внутрішнє забезпечення процесу інтеграції України в ЄС

покладається на вищий, центральні та місцеві органи виконавчої влади України у співпраці з органами законодавчої влади, відповідними органами місцевого самоврядування.

Керівництво стратегією інтеграції України в ЄС здійснює ПрезидентУкраїни.

Кабінет Міністрів забезпечує реалізацію Стратегії інтеграції України в Євросоюз. Міністерство закордонних справ України здійснює заходи щодо забезпечення політичних відносин України з ЄС та координацію діяльності органів виконавчої влади у сфері зовнішньої політики та політики безпеки. Міністерство економіки здійснює міжвідомчу координацію з питань міжгалузевого економічного та соціального співробітництва України з ЄС. Міністерство внутрішніх справ та Міністерство юстиції України здійснюють міжвідомчу координацію з питань співробітництва України з Європейським Союзом у межах власної компетенції.

Інші міністерства та центральні органи виконавчої влади забезпечують реалізацію галузевого співробітництва України з ЄС, імплементацію Угоди про партнерство та співробітництво, здійснюють інші заходи у межах своєї компетенції та визначених Стратегією завдань з метою поглиблення інтеграції України в ЄС.

Одним з важливих завдань у роботі з молоддю в країнах ЄС є ознайомлення молодих людей зі спільними цінностями європейської спільноти. Цю функцію у країнах Європейського Союзу вже багато років виконують євроклуби. Перші ж українські євроклуби були засновані у 1995 році. Вони зазвичай створюються у навчальних закладах (школах, гімназіях, ліцеях, університетах), а також при молодіжних та дитячих організаціях. Євроклуби здійснюють різноманітну роботу: проводять конференції та семінари, поширюють літературу з європейської тематики, організовують молодіжні обміни за підтримки партнерів з Європейського Союзу.

Внутрішні фактори стримування руху України до Європейського Союзу:

• невідповідність розвитку демократичних інституцій і стану громадянського суспільства європейським стандартам;

• низький рівень економічного розвитку, ВНП і доходів на душу населення;

• повільні темпи реформ, їх нескоординованість із завданням європейської інтеграції;

• недосконалість нормативно-правового забезпечення під приємницької діяльності;

• нерозвиненість базових інститутів економіки, несприятливий інвестиційний клімат;

• високий рівень корупції та економічної злочинності;

• вузькість структури експортних пропозицій щодо єдиного внутрішнього ринку Європейського Союзу;

• перевага політичних декларацій над практичними заходами в справі імплементації УПС та Стратегії інтеграції України в ЄС;

• непослідовність зовнішньої політики;

• слабкість адміністративно-інституціонального забезпечення курсу європейської інтеграції;

• відсутність в Україні впливових підприємницьких кіл і незгуртованість політичних сил, які б ідентифікували своє майбутнє з ЄС;

• відсутність цілеспрямованої інформаційно-пропагандистської кампанії на користь інтеграції України в ЄС.

Одне з головних завдань, що стоять перед українською нацією у здійсненні євроінтеграційних намірів — створення та закріплення позитивного іміджу України серед європейців. Так, маючи на меті саме ці завдання, Дніпропетровщина є постійним учасником найбільших національних та міжнародних виставок і форумів. Делегації області у складі керівництва облдержадміністрації, обласної ради та ділових кіл регулярно і з незмінним успіхом презентують власні експозиції та проводять численні переговори про співпрацю у багатьох країнах Європейського Союзу. Експозиції підприємств області були представлені на таких престижних виставках, як "CeBIT" і "Ганновер-Мессе" (м. Ганновер), "Tube Wire" (м. Дюссельдорф), "Дніпропетровський регіон відкритий для співробітництва зі світом" (м. Брюссель), "Познанський ярмарок" (м. Познань), Міжнародний торговельний ярмарок (м. Салоніки) та ін.

Варто також зазначити, що у контексті Державної програми інформування громадськості з питань європейської інтеграції України на теренах Дніпропетровщини успішно реалізуються міжнародні мистецькі проекти, які допомагають населенню нашої держави отримати більше інформації про об'єднану Європу. Наприклад, у 2007 році Дніпропетровський художній музей спільно з Британською Радою презентував мистецький проект "Чарівний олівець" — виставку робіт сучасних британських художників-ілюстраторів дитячої книги. За підтримки Посольства Франції в Україні та Французького культурного центру на Дніпропетровщині щорічно проводиться фестиваль "Французька весна". У рамках цієї культурної акції у 2007 році усі бажаючі мали змогу ознайомитись із творчістю учасників III Міжнародного фестивалю студентських франкомовних театрів та IV Міжнародного фестивалю сучасного танцю "Вільний танець", а також відвідати виставку живопису "Решітка" французького художника Ксав'є Галя.

Зовнішні фактори стримування руху України до Європейського Союзу:

• невизначеність країн-членів щодо географічних кордонів майбутнього ЄС і часових рамок приєднання до нього нових країн;

• відсутність потужного проукраїнського лобі в політичних
і ділових колах ЄС;

• пріоритетність російського фактора у зовнішньополітичних і економічних орієнтаціях західноєвропейських країн.

Яким чином відбувалося формування євро інтеграційного вектора розвитку України, більш детально можна простежити, проаналізувавши хронологію двосторонніх відносин Україна — ЄС.

Тема 4. Формування економічного простору України

План

1. Об’єктивні основи та економічна необхідність зовнішньоекономічних зв’язків України

2. Відносини України з міжнародними економічними організаціями