Державно-правовий і політичний статус і стан України у складі Російської імперії.

 

У ХVII – ХVIII ст.. на Заході разом з капіталізмом, який утверджувався, входив в життя і новий тип людини – з особливим ставленням до праці, релігії, суспільства, сім’ї і до самої себе, як працелюбної і підприємницької істоти.

Особливим періодом в історії поневоленої України стало ХІХ ст. Хід історичного розвитку свідчив про остаточну втрату ознак власної державності на всіх етнічних українських землях та потребу збереження власних традицій, у соціальному житті – про неминучість розпаду панщинно-кріпосницької системи, за умов домінування у світі визнання етносів як основної ознаки нації.

 

 

  

 

 

                                      

 

ОСНОВНІ ГРУПИ СЕЛЯН:

                        

ПОМІЩИЦЬКІ ДЕРЖАВНІ

                                

 

      44,3 %                  55,7%

 

	КРИЗА ПАНЩИННО-КРІПОСНИЦЬКОЇ СИСТЕМИ

 

РЕМЕСЛО 

СЕЛЯНСЬКІ ГОСПОДАР-СТВА

ПОМІЩИЦЬКІ ПІДПРИЄМ- СТВА

                                                                                               

  МАНУФАКТУРА

                                                                                            МАШИННІ

ЗАВОДИ

 СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ  НАТУРАЛЬНИЙ

ФАБРИЧНО- ЗАВОДСЬКЕ ВИРОБНИЦТВО

 ЗЕМЛЕРОБСТВА     ХАРАКТЕР   

                                                                      

ВІТРЯКИ          ПРОЦЕС РОЗКЛАДУ

    МЛИНИ         ДРІБНА СЕЛЯНСЬКА

                                    ПРОМИСЛОВІСТЬ

ОЛІЙНИЦІ

 

РАЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА 

   ЗЕМЛЕРОБСТВА

ВДОСКОНАЛЕННЯ

  ЗНАРЯДДЯ

 

ЗАГАЛЬНІ ОЗНАКИ КРИЗИ:

* ПОСИЛЕННЯ ТОВАРНО-ГРОШОВИХ ВІДНОСИН

* ЗРОСТАННЯ ВНУТРІШНЬОЇ ТА ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ

* ВТЯГУВАННЯ УКРАЇНИ У ВСЕРОСІЙСЬКИЙ ТА СВІТОВИЙ РИНКИ

* ПЕРЕХІД ДО БУРЖУАЗНОЇ НАЦІЇ

* ПОСИЛЕННЯ БОРОТЬБИ ВСІХ ВЕРСТВ НАСЕЛЕННЯ

 

 

ОЗНАКА	У ЧОМУ ВИЯВИЛАСЯ
Розвиток капіталіс­тич­ного способу виробництва
Розвиток торгівлі
Проникнення товарно-грошових відносин у господарство
Посилення експлу­атації селян
Посилення соціального невдоволення

 

 

 

 

        

 

-право    -відкритий -нові статути -міські думи -земські

    власності -гласний -озброєння   на 4 роки установи

-право    -присяжні -підготовка -міський   -курії

  юридичної засідателі кадрів         голова і -майновий

особи      -інститут -військові    міська      ценз

-викуп     адвокатів округи        управа

землі                           -резерв

-розвиток                    -навчання

капіталізму                 у мирний

                                           час

 

	Розвиток капіталізму в Україні

 

 

2 стадії: 1) 60–90-ті рр. – домонополістичний

         2) початок ХХ ст. – монополістичний

 

У 1860 р. – Державний банк

 

У 1897 р. – грошова реформа

 

Залізничне будівництво:

1865 р. – Балта – Одеса (219 верст)

1868 р. – Балта – Єлисаветград

1871 р. – Кременчуг – Харків

1870 р. – Курсько-Київська залізниця

1873 р. – Київ–Брест

    З 1865 р. по 1900 р. довжина залізниць становила
8417 км (16% усіх залізниць Росії)

 

Розвиток капіталістичної промисловості:

У 60–80-х рр. завершився технічний переворот Капіта­­лістичні підприємства: у цукроварній, вугільній, металургійній, залізорудній, машинобудівній галузях промисловості

1860 р. – 2147 промислових підприємств
(86 тис. робітників)

1865 р. – 5224 промислових підприємства

1895 р. – 30310 промислових підприємств
(205 тис. робітників)

 

   Цукрова промисловість:

153 заводи – 78 тис. робітників (1895 р. – 23 млн пудів цукру, тобто 84% загального виробництва)

1887 р. – у Києві відкрився цукровий синдикат (перша монополія)

1890 р. – в Україні – 421 спиртовий завод (58% всього спирту)

 

   Кам’яновугільна промисловість:

1890 р. – 91,5 млн пудів вугілля (69,5%)

Аграрні відносини:

2 млн селянських господарств (46% земель)

Відробіткова система – оренда землі у поміщиків

90% зернового господарства – товарне

Вільнонаймана праця, застосування машин (парові молотарки, 4-лемішний плуг, жатки, сівалки, віялки, соломорізки, парові двигуни)

 

	Диференціація селянства

 

        

      

     60%            25%                15%

         (до 4     (до 8      (до 15

 десятин)   десятин)  десятин)              

 

        Біднота       Середняк   Куркуль

 

                  

На початку ХХ ст. відбувається зростання політичної активності ліберальної буржуазії, незадоволеної своїм становищем та правами у політичній системі суспільства. Центром її опозиційної щодо царизму діяльності стали земські заклади – органи місцевого самоврядування. Земства
в Україні діяли на Лівобережжі та півдні України, з 1911 р. – створені і на Правобережжі. Соціальний склад руху: лібе­ральна буржуазія та поміщики, демократична інтелігенція земських закладів (лікарі, вчителі, агрономи).