Загальна характеристика господарства

ФРН – високорозвинена постіндустріальна країна. При цьому її місце в міжнародному поділі праці продовжує визначати промисловість. Промисловий комплекс ФРН є дуже гнучким та динамічним, він легко відгукується на вимоги НТР. Частка гірничо-видобувної промисловості зараз становить менше 1%, а в структурі обробної відбувається поглиблення спеціалізації на наукомістких галузях, що вимагають високої кваліфікації робочої сили та найвищої виробничої культури (загальновідомо, що німецькі стандарти якості і технічні допуски є найжорсткішими у світі).

Галузевий огляд

ФРН має розвинену енергетику. В паливно-енергетичному балансі переважають імпортні нафта і газ (щорічний імпорт нафти становить близько 100 млн. тон та природного газу – 75 млрд. м³ при власному їх видобутку 3 млн. тон та 20 млрд. м³ відповідно). Видобуток власного твердого палива постійно скорочується. В електроенергетичному балансі після ТЕС і ТЕЦ друга позиція за АЕС (⅓ електроенергії). Роль ГЕС порівняно невелика (діють каскади дрібних ГЕС в Альпах і Шварцвальді). Стрімко розвивається альтернативна енергетика, зокрема за сумарною потужністю вітрових електростанцій (ВЕС) ФРН вийшла на 1-е місце в світі.

Чорна металургія – одна з найстаріших галузей економіки ФРН, знаходиться зараз в депресивному стані, її ОВФ використовуються лише наполовину. Величезний металургійний комбінат у місті Айзенхюттенштадт взагалі закритий з економіко-екологічних міркувань.

Річна виплавка сталі становить 47,0 млн. тон (5 місце в світі, 1 місце в Європі). Частка власної залізної руди незначна, майже половина потреб в сировині покривається металобрухтом (скрапом). Значна частина залізної руди і всі легуючі добавки – імпортні. Переважають сучасні технології «якісної металургії»: ¾ сталі виплавляється у кисневих конверторах, ¼ – електротермічним способом. Найвищою концентрацією підприємств чорної металургії вирізняється Рейнсько-Рурський басейн (заводи корпорацій «Тіссен», «Крупп», «Маннесман»). Найбільший діючий металургійний комбінат країни розташований у місті Дуйсбург. Значними центрами чорної металургії є Дортмунд, Дюссельдорф, Ессен, Саарбрюккен, Зальцгіттер, Бранденбург тощо.

Кольорова металургія працює на імпортній первинній сировині і власному брухті. Головний метал – алюміній (1260 тис. тон на рік, 6-е місце в світі), провідний район виплавки – Рейнсько-Рурський (Дуйсбург, Райнфельден). Серед важких металів обсягами виплавки виділяється мідь (концентрат надходить переважно з Папуа – Нової Гвінеї), провідний центр – Гамбург. На власну сировину частково орієнтована лише виплавка свинцю і цинку (самозабезпеченість 40%).

Машинобудування забезпечує половину вартості експорту ФРН. Найвищі показники експортності мають автомобілебудування, виробництво обчислювальної техніки та засобів автоматизації виробництва.

Німецьке автомобілебудування представлене такими грандами як «Даймлер-Бенц» [1], «Фольксваген» (штаб-квартира у місті Вольфсбург) з дочірньою «Ауді» (Брауншвейг, Ганновер), «БМВ» (Мюнхен). За участю американського капіталу виникли «Адам Опель» (Рюссельсгайм) і «Форд-верке» (Бохум, Кельн, Штутгарт). Спеціалізовані вантажні машини випускають багатогалузеві компанії «Ман» і «Крупп» в місті Кельн. Загалом річний випуск автомобілів складає 4,5 млн. штук (4-е місце в світі).

Суднобудування ФРН пережило серйозну кризу наприкінці ХХ століття, але успішно перебудувалося. Німці давно зрозуміли, що суперництво з Південною Кореєю та Японією у виробництві суден низьких та середніх класів є безперспективним. Основні зусилля були сконцентровані на будівництві унікальних кораблів спеціального призначення та військовому суднобудуванні. Зараз верфі компаній «Тіссен», «Крупп», «Сіменс» в містах Кіль, Гамбург, Бремен та Бремерхафен мають портфель замовлень на 5 років наперед. Німеччина утримує за собою 4-е місце в світі в цій галузі, а в Європі залишається беззаперечним лідером.

Серед новітніх галузей Німеччини помітно вирізняється аерокосмічна. Один з найбільших її центрів – Гамбург. Тут складаються європейські аеробуси. Центрами транспортного і військового літакобудування є міста Аугсбург і Мюнхен в Баварії. Суто космічний концерн «Дойче Аероспейс» спеціалізується на виробництві третьої ступені європейських ракет-носіїв (Бремен).

Дуже динамічно розвиваються електротехніка й електроніка. Світовим лідером на цих теренах є німецький «Сіменс», на заводах якого виробляється практично вся номенклатура галузі: від побутових електроприладів до ядерних реакторів (в Берліні є цілий район, що називається «Сіменсштадт»). Не менш відома компанія «Бош», яка успішно поглиблює спеціалізацію на випуску електрообладнання й електроніки для автомобілів.

Широко відомі у світі німецька мисливська і спортивна зброя, інструменти та інші металовироби (торгові марки «Рейнметал», «Крупп» і «Тіссен»).

До світових лідерів оптико-механічної промисловості відноситься німецький виробник «Карл Цейс» (Єна).

За валовими обсягами продукції хімічної промисловості ФРН поступається лише США, а за вартістю хімічного експорту займає 1-е місце в світі. Німеччина має найпотужніші в Європі нафтохімію та оргсинтез. В цих галузях міцні позиції має колишня Східна Німеччина, серед окремих центрів виділяються за масштабами виробництва Шведт, Шверін, Лойна. Їх конкурентами є Гамбург, Карлсруе, Інгольштадт тощо.

Найбільшим універсальним хімічним концерном Німеччини є знаменитий БАСФ (Людвігсхафен). «Хехст» (Франкфурт-на-Майні) відомий завдяки випуску різноманітної продукції тонкої хімії, полімерів і пластмас тощо. «Байєр» (Леверкузен) – значний виробник побутової хімії (синтетичні миючі засоби, лаки, фарби), але найбільше відомий у світі завдяки експорту лікарських препаратів, зокрема аспірину.

«Здвиг до моря» в розміщенні підприємств хімічної промисловості у ФРН не такий відчутний, як у країн-сусідів. Пояснюється це, з одного боку, кращим ЕГП та більшою глибиною портів Нідерландів, Бельгії та інших сусідів, а з іншого – «всеїдністю» німецької хімії, яка активно використовує продукти газифікації бурого вугілля (Галле-Лейпцизький район хімічної промисловості), відходи інших галузей промисловості, сільського та комунально-побутового господарства. Також Німеччина володіє розгалуженою мережею нафто- і газопроводів, що доставляють сировину безпосередньо з Росії та Нідерландів; або через італійські (Генуя, Трієст) й голландські (Роттердам) порти з Норвегії, арабських та латиноамериканських країн.

Легка промисловість ФРН має давні традиції, але виробництво поступово переноситься до нових індустріальних країн з дешевими трудовими ресурсами.

За вартістю виробленої продукції переважає текстильна промисловість (найбільша концентрація підприємств у землях Північний Рейн – Вестфалія, Баден-Вюртемберг і Баварія). Швейна промисловість тяжіє до великих міст (Франкфурт-на-Майні, Берлін, Мюнхен). Найбільшими центрами взуттєвої промисловості є Пірмазенс (Рейнланд-Пфальц) та Оффенбах (Гессен), в яких виробляється продукція торгової марки «Саламандра». Всесвітню славу мають спорттовари торгових марок «Адідас» і «Пума» (м. Херцогенаурах).

Німеччина також відома у світі завдяки експорту музичних інструментів, саксонського фарфору, хутрових виробів і мережива.

Харчова промисловість ФРН зорієнтована переважно на внутрішній ринок. В її розгалуженій структурі унікальне значення та великий експортний потенціал має пивоваріння.

Сільське господарство

В ньому разом із лісовим господарством і рибальством зайнято менше 4% економічно активного населення, створюється лише 2% ВНП, але продовольча самозабезпеченість практично досягнута. Проте ФРН належить до числа найбільших у світі імпортерів сільськогосподарської продукції. Купуються переважно екзотичні продукти харчування, волокнисті культури для текстильної промисловості й корми для потужного власного тваринництва.

ФРН є типовим представником середньоєвропейського типу сільського господарства, при цьому країна має перевиробництво м’яса яловичини, молока й масла. Жорстка конкуренція виробників призвела до поширення біофермерства (сільськогосподарських технологій без використання гербіцидів, пестицидів, мінеральних добрив, антибіотиків, стимуляторів росту тощо). Продуктивність худоби та врожайність рослин при цьому стають дещо нижчими, але така екологічно чиста продукція коштує набагато дорожче.

80% вартості продукції сільського господарства створюється у тваринництві. В його структурі переважають скотарство молочного напрямку і свинарство. Цікаво, що свинину ФРН докуповує, а власну яловичину продає (результат національних традицій харчування). Загалом річне споживання м’яса становить 120 кг на особу. Серед інших галузей тваринництва слід відзначити птахівництво (переважно яєчного спрямування).

Рослинництво обслуговує в першу чергу інтереси тваринництва. Половина посівних площ відведена під кормові культури (сіяні трави, кукурудза на силос). Серед зернових лідирують пшениця, ячмінь і жито. Більша частина зернових використовується для виробництва комбікормів. Фуражна пшениця має врожайність більше 50 ц/га. Поширений ячмінь спеціальних «пивних» сортів.

Головні технічні культури – цукровий буряк і хміль. Значні площі відведені під картоплю. Садівництво ФРН типове для помірного клімату (переважають яблуневі сади). У верхів’ях Рейну сформувався значний ареал виноградарства.

Морське рибальство дає близько 400 тис. тон риби на рік.

Транспорт

Густота транспортної мережі країни становить 1,9 км/км². Це один з найвищих в світі показників. Провідним видом транспорту є автомобільний (у всьому світі відомі німецькі автобани). Серйозну конкуренцію йому становить залізничний транспорт. Швидкість руху поїздів «Інтерсіті» становить 170 км/год., а поїздів «Трансрапід» – 320 км/год.

У внутрішніх вантажних перевезеннях важливе значення зберігає річковий транспорт. Системи річкових судноплавних каналів з’єднують річки Рейн і Майн з Дунаєм [2], Рейн з Везером, Ельбою (Лабою) та Одером (Одрою). Найбільший в світі річковий порт за вантажообігом – це німецький Дуйсбург.

Для зовнішніх зв’язків країни виключне значення має морський транспорт. Найбільші за вантажообігом – порти Гамбург і Бремен. Велику роль для ФРН відіграє також нідерландський Роттердам в гирлі Рейну.

У пасажироперевезеннях важливе значення має авіаційний транспорт. Франкфурт-на-Майні входить до числа найбільших аеропортів Європи (30 млн. пасажирів на рік).

Зовнішні зв’язки

ФРН має постійне позитивне сальдо зовнішньої торгівлі. У вартості експорту провідні позиції займають транспортні засоби, верстати й інше виробниче обладнання, хімічна продукція й ліки, електротехніка і точна механіка.

Основу імпорту становлять паливо, металобрухт і руди, деревина, різноманітна сільськогосподарська сировина.

В територіальному відношенні вирішальну роль мають зв’язки з країнами ЄЕС. 1-е місце у сумарній вартості товарообігу займає Франція.