Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: Археология Биология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Техника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ? Влияние общества на человека Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления

Главная Избранные Случайная статья Познавательные Новые добавления Обратная связь FAQ П. Куліш. « Чорна рада». Показ протистояння сил Стр 1 из 4Следующая ⇒ Двадцять перше квітня Класна робота П. Куліш. «Чорна рада». Показ протистояння сил Державотворення і руїництва На попередньому уроці ми розпочали знайомство з першим в українській літературі історичним романом «Чорна рада» Пантелеймона Куліша. Визнаачте тему та ідею твору Тема: зображення суспільно-політичних умов на Україні у часи Руїни після смерті Б. Хмельницького і обирання нового гетьмана на «чорній раді», що відбулася 1663 року в Ніжині. Ідея: викриття і засудження доби Руїни, яка призвела до соціального роз­ладу між селянами і поміщиками, міщанами і шляхтою, міщанами і коза­ками, низовим козацтвом, «черню» і козацькою старшиною; також засу­дження підступності, брехні, жаги до збагачення, прагнення заволодіти гетьманською булавою будь-яким шляхом (І. Брюховецький); заклик до єднання за «цілість України», яку намагаються «розідрати надвоє». Основна думка: а) зображуючи минуле, автор прагнув збагнути й оці­нити сучасне; б) народ — рушійна сила у визначенні своєї подальшої долі; в) «усяке багатство, усяка слава — усе воно суєта суєт»; г) «нема там добра, де нема правди». Жанр: перший історичний україномовний роман, роман-хроніка. Роман — великий епічний твір, у якому зображується всебіч­на картина життя великої кількості людей у певний період часу або цілого людського життя; історичний роман, відповідно, побу­дований на історичному матеріалі. (Учні роблять записи до літе­ратурознавчих словничків.) П. Куліш дає своєму творові підзаголовок «Хроніка», хоча в історичній хроніці не буває вигаданих персонажів і подій.   «Чорна рада» — роман багатопроблемний. Найголовніші з проблем — питання незалежності України, патріотизму та зра­ди, запроданства, ролі державного діяча в історії, боротьби добра і зла, батьків і дітей, кохання й подружнього щастя, людини й на­родної моралі тощо. Особливість назви твору. Доба Руїни — з часу зречення гетьманства Ю. Хмельницьким 1663 р. до 1687 р., коли гетьманом був обраний І. Мазепа. Географічно-державний стан України — поділ на Лівобережну (під владою Москви) та Правобережну (під владою Польщі). Чорна рада — козацька рада з участю «черні» — простих се­лян та міщан. • Які проблеми автор порушує ру романі? • історична доля України, її державний устрій, місце в історії, шляхи, якими має йти український народ; • взаємини між панством, старшиною і простолюдом, біднотою; • стосунки між Україною і Росією; • вірності обов'язку, козацької честі; • козацтва, Запорозької Січі, її місце в історії; • любов і ненависть; • вірність і зрада; • батьки і діти; • історична постать і сучасність; • цінність людського життя; • «усякому єсть своя кара і награда од бога».   Основний конфлікт роману — суперечності між козацькою старшиною, виразниками інтересів і поглядів якої є Сомко, Шрам, і широкими народ­ними масами — селянською біднотою, міщанством, козацькою голотою, очолюваними Брюховецьким.   Самостійна робота Правильно розташуйте  хід подій у романі: Зустріч із Сомком => Історія Василя Навальника -- Приїзд Шрама із сином на ху­тір Череваня => Одруження Лесі й Петра => Викрадення Лесі -- Страта Сомка і Васюти - Чорна рада.   • Про що свідчить хронологічний порядок викладу подій у творі П. Куліша «Чорна рада»? • Яким чином елементи романтизму влучно переплітаються з реальними історичними подіями в романі? • До кого з персонажів «Чорної ради» автор ставиться з повагою, до кого — з симпатією й гумором, кого ненавидить? Чому? Порівняльна характеристика Якима Сомка ( реальної особи та художньо­го образу) та І. Брюховецького (робота в групах) Яким Сомко

 

1.Яким чином Я. Сомко потрапляє на політичну арену? Що вам відомо про його минуле? (Рік народження Якима Семеновича Сомка невідомий. Походив він з переяславських міщан, був рідним братом першої дружини Б. Хмельницького. У часи визвольної боротьби проти Польщі Сомко став прилуцьким полковником. Коли ж помер Б. Хмельницький, а булава не втрималася ні в руках Виговського, ні Юрася, Яким Семенович активно прагнув зібрати чорну раду, бо сподівався, бу­дучи вже наказним гетьманом, здобути булаву собі)

 

2.Чи можна вважати його продовжувачем справи Б. Хмельницького? Відповідь умотивуйте. (Я. Сомко — продовжувач справи Б. Хмельницького. Про це свідчать слова наказного гетьмана: «Зложити докупи обидва береги Дніпрові, щоб обидва, приклонились під одну булаву! Виженем недоляшка (Тетерю) з України, одтиснем ляхів до самої Случі — і буде велика одностайна Україна»)

3.Чому Я. Сомко був лише наказним гетьманом? (На лівобережній Україні козацька старшина висунула на гетьмана переяславського полковника Я. Сомка. На старшинській раді в Козельці Сомка обрано наказний (тимчасовим) гетьманом. Але царський уряд не затвердив цього обрання)

 

4.Про що мріє народний ватажок? Чим пояснити те, що Я. Сомко — рупор поглядів самого П. Куліша? (Він виступає як мудрий державний діяч. Його ідеал — соборна Україна, об'єднана під єдиною гетьманською булавою, звільнена від усіляких ворогів. Він бачить її не підлеглою Москві, а рівноправним спільником. Це, власне, сокровенні думки самого Куліша, а Сомко — рупор тих поглядів. Згідно із задумом автора, то мав бути ідеал гетьмана («розумом і славою узяв над усіма»))

 

5.Що найбільше цінує герой у людях?

6.Які стосунки склалися між Я. Сомком і Лесею? Через що вони непобралися?

 

7.Як Я. Сомко ставився до черні? Відповідь обґрунтуйте. Які вади характерні для героя? (Не цурався писати доноси на своїх конкурентів царю) Чим пояснити відмову героя отримати вільну, запропоновану для нього Кирилом Туром? (Як справжній лицар, не допускає думки про власний порятунок ціною життя Тура)

8. Назвіть причини, через які Сомко потерпав поразку на «чорній раді»? (Зрада війська, прихильність московських бояр до Брюховецького завдяки хабарю, довірливість черні, хитра стратегія Брюховецького).

Законспектувати таблицю

Двадцять четверте  квітня

Класна робота

Сильний,енергійний, незламний; ярий захисник запорозької честі; поважне ставлення до гетьмана; високе благородство і щирість; мужність під час кари киями; здатний до самопожертви; запорозька рівність і безкорисливість; добрий товариш і побратим; химерний запорожець; зневага до буденного життя; меткий розум; глибока

Релігійність.

Поведінка:

Мова персонажа:

• говорить «загадками»;

• пересипає її приказками, прислів'ями, пісенними зворотами;

• містить уривки з пісень і дум.

Пугач — захисник минувщини

• носій і захисник давніх демократичних порядків, традицій і звичаїв;

• дотримання козацького законодавства;

• підтримка демократичних порядків, рівності між людьми, со­ціальної справедливості;

• прагнення приборкати гнобителівнароду, обмежити владу панства, припинити урядову сваволю;

• «січовий дід» — своєрідний суддя.

Риси вдачі та характеру.

• високоморальний;

• щирий і безкорисливий;

• далекий від усього суєтного, мізерного, дріб'язкового;

• доброта і поважне ставлення до людей;

• індивідуальність, натхненність, патріотизм;

• духовний аристократизм;

• виявляє зверхність над народом, своїми моральними якостями вивищується над ним.

Герой і суспільство.

• національно зріла людина;

• натхненне виконання дум та історичних пісень;

• сум за долею України;

• допомога козакам лікувати їх рани;

• його сутність визначає дух, а не шлунок;

• «душа його жила не на землі, а на небі»;

• уславлює часи Хмельниччини;

• не відвідує чорну раду.

Двадцять перше квітня

Класна робота

П. Куліш. «Чорна рада». Показ протистояння сил

Державотворення і руїництва

На попередньому уроці ми розпочали знайомство з першим в українській літературі історичним романом «Чорна рада» Пантелеймона Куліша.

Визнаачте тему та ідею твору

Тема: зображення суспільно-політичних умов на Україні у часи Руїни після смерті Б. Хмельницького і обирання нового гетьмана на «чорній раді», що відбулася 1663 року в Ніжині.

Ідея: викриття і засудження доби Руїни, яка призвела до соціального роз­ладу між селянами і поміщиками, міщанами і шляхтою, міщанами і коза­ками, низовим козацтвом, «черню» і козацькою старшиною; також засу­дження підступності, брехні, жаги до збагачення, прагнення заволодіти гетьманською булавою будь-яким шляхом (І. Брюховецький); заклик до єднання за «цілість України», яку намагаються «розідрати надвоє».

Основна думка: а) зображуючи минуле, автор прагнув збагнути й оці­нити сучасне; б) народ — рушійна сила у визначенні своєї подальшої долі; в) «усяке багатство, усяка слава — усе воно суєта суєт»; г) «нема там добра, де нема правди».

Жанр: перший історичний україномовний роман, роман-хроніка.

Роман — великий епічний твір, у якому зображується всебіч­на картина життя великої кількості людей у певний період часу або цілого людського життя; історичний роман, відповідно, побу­дований на історичному матеріалі. (Учні роблять записи до літе­ратурознавчих словничків.)

П. Куліш дає своєму творові підзаголовок «Хроніка», хоча в історичній хроніці не буває вигаданих персонажів і подій.

 

«Чорна рада» — роман багатопроблемний. Найголовніші з проблем — питання незалежності України, патріотизму та зра­ди, запроданства, ролі державного діяча в історії, боротьби добра і зла, батьків і дітей, кохання й подружнього щастя, людини й на­родної моралі тощо.

Особливість назви твору. Доба Руїни — з часу зречення гетьманства Ю. Хмельницьким 1663 р. до 1687 р., коли гетьманом був обраний І. Мазепа.

Географічно-державний стан України — поділ на Лівобережну (під владою Москви) та Правобережну (під владою Польщі).

Чорна рада — козацька рада з участю «черні» — простих се­лян та міщан.

• Які проблеми автор порушує ру романі?

• історична доля України, її державний устрій, місце в історії, шляхи, якими має йти український народ;

• взаємини між панством, старшиною і простолюдом, біднотою;

• стосунки між Україною і Росією;

• вірності обов'язку, козацької честі;

• козацтва, Запорозької Січі, її місце в історії;

• любов і ненависть;

• вірність і зрада;

• батьки і діти;

• історична постать і сучасність;

• цінність людського життя;

• «усякому єсть своя кара і награда од бога».

 

Основний конфлікт роману — суперечності між козацькою старшиною, виразниками інтересів і поглядів якої є Сомко, Шрам, і широкими народ­ними масами — селянською біднотою, міщанством, козацькою голотою, очолюваними Брюховецьким.

 

Самостійна робота