Тема: Пізнавальна діяльність

 

План:

1. Поняття про відчуття; Механізм відчуття; Розлади відчуття;

2. Поняття про сприйняття; Розлади сприйняття;

3. Поняття про увагу;  Властивості уваги; Розлади уваги;

4. Поняття про пам’ять; Механізми, процеси, види та типи пам’яті; Розлади пам’яті;

5. Поняття про мислення; Процеси мислення; Розлади мислення;

6. Поняття про інтелект; Фактори, що впливають на інтелект; Розлади інтелекту.

 

Відчуття – відображення в свідомості людини окремої властивості предмету або явища при безпосередній дії на органи чуття.

Фізіологічною основою відчуття є збудження аналізатора.

Розлади відчуття: стезі.

Стезії:

1) гіпо – зниження або зменшення

2) а – відсутність                                        всіх видів чутливості

3) гіпер – зростання, збільшення

4) пара(е) – помилкове або незвичне

5) шкірний зуд, свербіж

6) біль – розлад відчуття

 

Сприйняття в свідомості предмету чи явища в цілому при його безпосередній дії на органи чуттів.

Розлади сприйняття:

1) Ілюзія – помилкове сприйняття реального об’єкту;

2) Галюцинація – сприйняття без об’єкту;

3) Агнозія – не впізнавання знайомого об’єкту.

Ілюзії, галюцинації та агнозії розрізняють за аналізаторами.

Увага – вибіркове сприйняття.

Властивості:

1) Концентрація (зосередженість) – здатність психіки обирати об’єкт сприйняття;

2) Стійкість – здатність психіки тривалий час сприймати об’єкт;

3) Переключення – здатність психіки змінювати об’єкт сприйняття;

4) Об’єм – здатність психіки одночасно сприймати декілька об’єктів;

5) Розподіл – здатність психіки одночасно виконувати одночасно декілька дій (операцій).

 Особливості уваги у дітей:

1) Мала концентрація;

2) Низька стійкість;

3) Прискорене переключення.

До 7 – 80% дитина засвоює навколишній світ.

 

Пам'ять – це здатність психіки запам’ятовувати, зберігати та відтворювати сприйняту інформацію.

 

Розрізняють чотири види пам'яті: моторну, емоційну, образну, словесно-логічну.

Моторна пам'ять - це запам'ятовування і відтворення рухів.

Емоційна пам'ять - це пам'ять почуттів.

Образна пам'ять - це збереження в пам'яті та відтворення колись сприйнятого життєво важливого об'єкта,

Словесно-логічна або змістова пам'ять - це запам'ятовування і зберігання в пам'яті, а потім відтворення прочитаних або почутих думок у словесній формі.  

Природжена пам'ять проявляється у вигляді безумовних рефлексів, інстинктів, характерних для певного виду.

Набута пам'ять складає основу індивідуальної пристосувальної поведінки і формується в результаті навчання. Її механізми забезпечують зберігання і відтворення інформації, набутої протягом життя. Саме цей вид пам'яті має величезне значення для поведінкової орієнтації людини. Без здатності накопичувати, зберігати й відтворювати інформацію не можна було б планувати і здійснювати доцільні дії, здобувати нові знання.

Запам'ятовування - це закріплення в пам'яті певних знань.

Розрізняють запам'ятовування механічне і осмислене, мимовільне і довільне.

Механічне запам'ятовування ґрунтується на повторюванні матеріалу без його осмислення.

Осмислене запам'ятовування відбувається тоді, коли людина усвідомлює прочитане, намагається зрозуміти, про що йдеться, і запам'ятати суть. Мимовільне запам'ятовування відбувається тоді, коли людина не ставить перед собою мети щось запам'ятати.

Довільне запам'ятовування пов'язане, звичайно, зі свідомим запам'ятовуванням.

Розлади пам’яті: мнезії.

Мнезії:

1) гіпо – зниження пам’яті;

2) а – відсутність пам'ять;

3) гіпер – підвищення пам’яті;

4)  пара(е) – несправжні або накручені спогади.

Мислення – це опосередковане, абстрактне, узагальнене пізнання явищ навколишнього світу, їх суті і існуючих між ними зв’язків, здійснюване шляхом мислитель них операцій (аналізу й синтезу, порівняння і розрізнення тощо); вища форма відображувальної діяльності.

Мислення – це відображення в свідомості людини навколишнього та внутрішнього світу у вигляді образів та думок. Мислення починається з аналізу інформації.

Нижчі процеси мислення:

- аналіз;

- синтез;

- порівняння;

- конкретизація;

- судження;

Ці процеси є у людини та у вищих тварин. Ці процеси раніше з’являються у людини в процесі онтогенезу, а зникають – пізніше (при захворюваннях).

Вищі процеси мислення. Зустрічаються лише у людини або в зародковому стані):

- абстрагування;

- узагальнення;

- утворення понять;

- висновок (умовивід).

Розлади мислення:

I – за швидкістю:

а) загальмоване мислення, характеризується повільним мовленням, тривалим обдумуванням самого простого запитання.

 II – за зв’язністю: характеризується набором слів, речень або складів.

III – за цілеспрямованістю – зустрічається тільки у психічно хворих.

IV – за продуктивністю:

а) марення (маячення)

б) нав’язлива ідея (нав’язливий стан)

Марення та Нав’язлива ідея – це помилкове судження про когось або про щось.

Відмінністю між маренням та нав’язливою ідеєю є:

1) Марення виникає лише у психічно хворого;

2) Марення виникає на «пустому» місці;

3) Марення не лікується;

4) Марення людиною не усвідомлюється;

5) При переконанні марення посилюється.

Інтелект (розуміння) – відносно стійка структура розумових здібностей людини. Інтелект – це потенціальна здатність людини мислити.

Розлади інтелекту:

1. Природжене зниження інтелекту (олігофренія);

2. Набуте зниження інтелекту (деменція).

Причини олігофренії:

1) Екологія (вода, земля, повітря і т.д.)

2) Хвороби жінки;

3) Спадкові та хромосомні захворювання;

4) Алкоголь;

5) Алкогольне сп’яніння (свята та т.д.)

6) Хвороби жінки в період 4 місяця вагітності;

7) Неповноцінна робота медиків;

8) Хвороби та травми мозку у дітей до 3 років.

Ступені олігофренії:

1) Дебільність;

2) Імбецильність;

3) Ідіотія.

Критерії поділу олігофренії на ступені:

1) Здатність до самообслуговування;

2) Здатність до мовлення;

3) Здатність до навчання;

4) Здатність до праці.

Причини деменції:

1) Хвороби та травми мозку;

2) Терапевтичні захворювання;

3) Венеричні захворювання;

4) Психічні захворювання;

5) Отруєння мозку.

Види деменції:

- Часткова (локальна, вогнищева)характеризується різними розладами пам’яті, які призводять до зменшення здатності мислити;

- Повна (тотальна, дифузна) характеризується розпадом ядра особистості, тобто людина перестає бути людиною, вона робить все що хоче і де хоче.

 

Питання на наступне заняття:

1. Поняття відчуття.

2. Розлади відчуття.

3. Поняття сприйняття.

4. Розлади сприйняття.

5. Поняття уваги.

6. Визначення пам’яті.

7. Механізми та процеси пам'яті.

8. Поняття мислення.

9. Поняття мовлення.

10. Поняття інтелекту.

 

Питання для самостійного опрацювання:

1. Пізнавальні психічні процеси (відчуття, сприйняття, мислення, увага, уява, пам'ять)