Тема 5. Виробничий процес в просторі і часі

1. Організація виробничого процесу в просторі і часі.

2. Виробничий цикл і його структура.

3. Виробничий цикл складного процесу.

Література: 2, 12, 18.

1. Виробничий цикл – календарний період часу, протягом якого виконується виробничий процес, або його частина – операція.

Необхідно розрізняти виробничий цикл виготовлення одного виробу і партії виробів. Тривалість виробничого циклу частіше всього виражається в календарних днях. Виробничий цикл виготовлення деталі (партії деталей) являє собою календарний період, протягом якого виготовляється дана деталь від її запуску у виробництво до отримання готового виробу.

Структура виробничого циклу включає час виконання основних і допоміжних операцій і час перерв, необхідних при виготовленні деталі. Перерви поділяються на: міжопераційні (всередині циклу), міжциклові, режимні.

Міжопераційні перерви мають місце в кожному виробничому циклі, і в свою чергу поділяються на партійні і очікувальні. Перерви партійності зв’язані з передачею і обробкою виробів на робочих місцях партіями. В результаті чого кожна деталь лежить біля робочого місця в очікуванні свої обробки, а після очікування обробки знову лежить біля робочого місця до закінчення обробки всієї партії. Ці перерви входять у виробничий цикл обробки партії деталей. Перерви очікування зв’язані з диспропорцією продуктивності обладнання, зайнятого у виробничому процесі.

Міжциклові перерви – виникають при переході від однієї стадії обробки виробів до іншої і є часом, необхідним для комплектування, передбачений планом партії виробів.

Режимні – це перерви, пов’язані з режимом роботи підприємства.

Скорочення часу виконання операцій досягається основним чином за рахунок технічних і організаційних заходів. До числа технічних заходів відносять використання різноманітного приспосіблення, яке дозволяє зменшити витрати часу на обробку. До організаційних заходів відносять раціональну організацію робочих рухів, включаючи машинні, покращення організації виробничого процесу і розміщення робочих місць.

2. Важливим фактором, який визначає тривалість виробничого процесу, є вид руху предметів праці. Розрізняють такі види руху предметів праці у виробництві:

1) послідовний,

2) паралельний,

3) паралельно-послідовний.

Послідовний вид руху характеризується тим, при виготовленні партій одноіменних деталей в багатоопераційному виробничому циклі кожна наступна операція починається лише після виконання попередньої операції над цією партією, яка обробляється.

Послідовний вид руху відрізняється простотою організації і використовується в тих випадках, де обробляється невелика партія деталей в односерійному або дрібносерійному виробництві.

Недолік: найбільша тривалість виробничого циклу обробки деталей.

Паралельний вид руху характеризується наступними умовами:

1) деталі передаються з одного робочого місця до іншого поштучно або невеликими партіями (транспортна партія),

2) деталі обробляються на всіх операціях без зупинки.

Переваги: найкоротша тривалість виробничого циклу.

Недоліки: простої обладнання в межах обробки партії деталей. Уникнути цього недоліку можна введенням паралельних робочих місць.

Послідовно-паралелний вид руху дозволяє об’єднати в собі переваги і недоліки послідовного і паралельного видів руху.

Характеризується такими умовами:

1) деталі передаються від одного робочого місця до другого частинами партії,

2) частина партії вибирається таким чином, щоб в межах обробки партії деталей обладнання не простоювало і час обробки був найкоротшим.

Переваги: 1) тривалість циклу менша, ніж при послідовному виді руху, 2) відсутність простоїв при виконанні одноіменних операцій.

Недоліки: складність розрахунків оперативності планування і регулювання виробництва.

3. Виробничий цикл складного процесу є загальною тривалістю комплексу координованих у часі складніших процесів, які входять в складний процес з метою виготовлення виробу. Метою координування процесів, які утворюють складний процес є забезпечення комплектності виробництва при повній завантаженості обладнання і робочих місць. Для аналізу і координування елементів складного процесу в часі його зображують у вигляді циклового графіка. Перш, ніж приступити до складання циклового графіка, зображують складальну схему машини. Цикл складного процесу визначається найбільшою сумою циклів, послідовно зв’язаних між собою простих процесів і між циклових перерв. Міжциклові перерви – це час на комплектування партії, передачу їх з цеху в цех з урахуванням різниці в ритмах поступлення і видачі деталей. Цикл складного процесу можна ущільнити шляхом диференційованої подачі складальних елементів на різні стадії складання. Циклічний графік дозволяє встановити відповідні терміни випереджаючого запуску і випуску партії по цехах і заводу. Цикл складного процесу виготовлення виробу або партії виробу визначається згідно з організаційною і виробничою структурою підприємства. В кожному цеху з комплекту деталей і складальних одиниць даної машини вибирається об’єкт з максимальною тривалістю, а потім враховується час комплектування, складання, випробування і їх резервний час. При цьому вважають, що інші складальні одиниці з коротшим циклом обробляються паралельно.