Насоси, які використовують при будівництві.

Для транспортування різних рідин та гідросумішей при виконанні будівельних робіт часто застосовуються різні насоси.

При гідромоніторній розробці грунту та при намиві насипів часто застосовуються  грунтові та піскові насоси.  Типи та конструкції цих насосів розглянуті в параграфі 1.1.3.26.6. При використанні їх для розробки грунту ці насоси часто називають землесосами.

Для вакуумного водопониження при будівництві глибоких колекторів та котлованів широко використовуються гідроструминні насоси  (дивися параграф 1.1.7.3.).

При відкритому водовідливі із котлованів та траншей часто використовуються діафрагмові насоси з вільним виливом та напірні (дивися параграф 1.1.6.3.).

Для подачі вапняно-пісчаного та цементно-пісчаного розчинів від розчинних вузлів до будівельних майданчиків та до місця укладки застосовують спеціальні плунжерно-діафрагмові насоси.

Рисунок 72. Схема плунжерно-діафрагмового насоса. 1 - бункер живлення; 2 - клапанна коробка; 3 - повітряний ковпак; 4 - напірний трубопровід; 5 - запобіжний клапан; 6 - заливний пристрій; 7 - циліндр; 8 - плунжер; 9 - резинова діафрагма;         10 - кривошипно-шатунний механізм.

Насос складається із клапанної камери і привідного механізму (рисунок 72). До передньої торцьової частини циліндра 7 шпильками кріпиться чавунна клапанна коробка 2, а з протилежного боку в циліндр входить плунжер 8. В місці входу плунжера в циліндр передбачено сальникове ущільнення. До верхньої частини циліндра приєднано заливочно-запобіжний пристрій. Між фланцями циліндра та клапанної коробки знаходиться герметична пружна резинова діафрагма 9. На верхній частині клапанної коробки закріплено повітряний ковпак 3 в якому є патрубок для приєднання до напірного трубопроводу 4. Повітряний ковпак обладнано перепускним краном для випуску розчину із напірного трубопроводу назад в приймальний бункер в разі необхідності. Плунжеру надається зворотньо-поступальний рух від електродвигуна через редуктор і кривошипно-шатунний механізм.

Принцип роботи насоса побудовано на тому, що під дією плунжера при його русі в сторону діафрагми, рідина, яка заповнює циліндр, заставляє діафрагму вигинатися в бік клапанної коробки і тисне на розчин в цій коробці. При цьому всмоктувальний клапан закривається, а напірний відкривається і розчин поступає в повітряний ковпак, а потім в напірний трубопровід. При зворотньому русі плунжера відбувається всмоктування розчину із бункера 1 в камеру 2.

При виникненні пробки в напірному трубопроводі, або при закупорці напірного клапану, тиск в циліндрі підвищується і спрацьовує запобіжний клапан 5 в заливочному пристрої 6. Рідина із циліндра викидається в заливочний пристрій через запобіжний клапан.

Такі насоси мають подачі 1 - 6 м³/годину при напорах 70 - 150 метрів водяного стовпа. При визначенні висоти підйому розчину слід враховувати його густину.

Бетононасоси  застосовують при великих об’ємах бетонних робіт. За конструкцією вони схожі з насосами для цементоно-пісчаних розчинів, але можуть не мати клапанної коробки. Досвід експлуатації бетононасосів показав, що при ізоляції робочого поршня від бетонної маси збільшується робочий ресурс насоса.

Повітродувки, компресори.

На спорудах для очищення стічних вод до складу яких входять аеротенки або подібні ім споруди для біологічного очищення, необхідно подавати багато повітря під відносно невеликим тиском. Для цього використовують повітродувки або компресори. До повітродувок відносять апарати, які створюють тиск до 0,3 МПа (до 3 атмосфер) і не мають спеціальної системи охолодження, а до компресорів - апарати, які створюють тиск більше 0,3 МПа і, здебільшого мають спеціальну систему водяного охолодження. Подачу повітродувок і компресорів виражають в нм³/годину, або в нм³/хвилину, тобто в нормальних кубічних метрах повітря при абсолютному тиску 0,1 МПа (1 атмосфера) і при температурі 20°С.

Повітродувки.

В системах водопостачання та каналізації найчастіше застосовуються турбоповітродувки та водокільцеві повітро-дувки. Водокільцеві повітродувки уже розглянуті в параграфі 1.1.8. Це ті ж самі водокільцеві вакуумнасоси тільки з другою сферою застосування.

 

Турбінні повітродувки.

Турбоповітродувки це відцентрові апарати принцип дії яких такий же, як і у відцентрових насосів. Як і у відцентрових насосів, головними вузлами турбоповітродувок є корпус і ротор з одним або кількома робочими колесами. Одноступеневі повітродувки створюють напір до 200 - 300 мм. водяного стовпа. Багатоступеневі повітродувки можуть створювати тиск до 0,3 МПа (3 атмосфер). В залежності від подачі повітродувки діляться на малі, середні і великі. До малих відносять: ТВ-42-1,4; ТВ-50-1,6; ТВ_50-1,9; ТВ-60-1,8; ТВ-80-1,4; ТВ-80-1,6; ТВ-80-1,8; ТВ-175-1,6; ТВ-200-1,25 і ТВ-200-1,4. В позначенні марки повітродувок букви означають турбоповітродувка (в російській мові «турбовоздуходувка»), перше число - подача в нм³/хв, друге число - тиск, який створює повітродувка в кгс/см² (тобто в атмосферах)

Рисунок 73. Розріз трьохступеневої турбінної повітродувки.

На рисунку 73 показано розріз турбінної повітродувки. Корпус повітродувки чавунний литий з горизонтальним роз’ємом. Робочі колеса зварені із сталі. Вал ротора обертається в підшипниках. Номінальна потужність 55 -250 кВт, коефіцієнт корисної дії 0,7 - 0,75.

Швидкість обертання ротора в турбоповітродувках значно більша, ніж у відцентрових насосів. Тому для охолодження підшипників слід підводити воду. Для створення високої швидкості обертання ротора між електродвигуном і повітродувкою часто ставлять редуктор.

Через високі швидкості руху повітря, повітродувки, а особливо компресори, дуже чутливі до домішок в повітрі (вони діють на проточну частину апарата як абразив). Тому на повітрозабірних трубах компресорних станцій ставлять спеціальні фільтри для уловлювання пилу.

Характеристики турбінних повітродувок аналогічні характеристикам лопасних насосів. Тільки по осі ординат відкладають не напір, а різницю тисків D Р на виході і вході повітродувки.

Здебільшого характеристики Q - D Р повітродувок лабільні, тобто мають явно виражений максимум в зоні малих або середніх подач. Враховуючи те, що повітря легко стискується, такі характеристики призводять до нестабільної роботи повітродувок (до помпажу) при підвищенні тиску в системі зверх допустимого (дивися параграф 1.1.3.24.3.). Явище помпажу найбільш небезпечне при паралельній роботі кількох повітродувок в одній системі. Заводи-виробники поставляють разом з повітродувками так звані протипомпажні пристрої, що являють собою спеціальні клапани, які автоматично відкриваються при підвищенні тиску зверх критичного. В системах очищення стічних вод аеротенки працюють в стабільному режимі, і небезпека виникнення помпажу невелика. Тому в таких випадках влаштовують єдиний спільний пристрій для захисту усієї системи від виникнення помпажу. Такий пристрій складається із швидкодіючої засувки на скидному патрубку.

Потужність повітродувки можна визначити за формулою:

  кВт,                          (12)

де: Q - подача повітродувки в нм³/с; L_ад - робота адіабатичного стиснення 1 м³ повітря в кГм; h _м - механічний К.К.Д. (0,97-0,99); h _ад - адіабатичний К.К.Д., який виражає відношення роботи адіабатичного стиснення до повної роботи і дорівнює 0,6-0,75; h _об - об’ємний К.К.Д., який враховує втрати і перетікання повітря і дорівнює 0,95-0,98.

Роботу адіабатичного стиснення 1 м³ повітря в кГм / м³ можна визначити за формулою:

L_ад = 35000 Р₁ [ (P₂ / P₁)^0,29 - 1 ],

де Р₁ і Р₂ - початковий і кінцевий абсолютний тиск повітря в кГ / см² (в атмосферах). При розрахунках за цією формулою користуються номограмами.

На потужність повітродувок і компресорів великий вплив має температура повітря. Тому місце, звідки забирається повітря, вибирають таким чином, щоб повітря було якомога холоднішим.

 

Компресори.

В системах водопостачання і каналізації найбільшого поширення дістали турбінні, ротаційні та поршневі компресори. Турбінні компресори за принципом дії нічим не відрізняються від розглянутих у попередньому параграфі турбоповітродувок. Вони тільки мають більшу кількість робочих колес (щоб створювати більший тиск) і мають спеціальну систему охолодження по якій циркулює вода.

 

Ротаційні компресори.

Головним робочим органом ротаційного компресора є ротор 1 в якому вільно ковзають пластини 2 (дивися рисунок 74).Ротор розміщено ексцентрично всередині циліндричного корпусу 3. Тому між внутрішньою поверхнею корпусу і зовнішньою поверхнею ступиці ротора виникає серповидний простір. При обертанні ротора пластини, які розміщені в пазах,

Рисунок 74. Схема ротаційно-пластинчатого компресора. 1-ротор; 2-пластини; 3-корпус; 4 -усмоктуючий патрубок; 5-напірний патрубок; 6-контур охолодження.

під дією відцентрових сил (а інколи і під дією пружин) щільно притискуються до стінок циліндра. При цьому серповидний простір між ротором і стінками циліндра розділяється на ряд окремих камер різного об’єму. По мірі обертання ротора об’єм кожної камери змінюється. За принципом дії це схоже з водокільцевим вакуумнасосом тільки з іншим способом створення камер перемінного об’єму.

Якщо ротор обертається за годинниковою стрілкою, то повітря з усмоктуючого патрубка 4 заповнює камери, які потім відокремлюються від всмотувального патрубка і поступово зменшуються в об’ємі. Внаслідок цього, повітря в камерах стискується, а потім, під цим підвищеним тиском воно поступає в напірний патрубок 5. Для охолодження циліндр компресора оточують водяним контуром 6 по якому циркулює вода.

Ротаційні компресори бувають одноступеневими (з одним ротором) і двохступеневими (з двома роторами, які насаджені на один вал). Одноступеневі компресори створюють тиск до 0,3 - 0,5 МПа (3 - 5 атмосфер), а двохступеневі - до 1,5 МПа (до 15 атмосфер).

Потужність ротаційного компресора визначають за формулою (12) так же як і для турбоповітродувки.

 

Поршневі компресори.

Поршневі компресори застосовують в тих випадках, коли треба створювати великий тиск при невеликій подачі газу (повітря).

Принцип дії поршневих компресорів аналогічний принципу дії поршневих насосів, а конструктивні відзнаки визвані особливостями властивотей газу в порівнянні з властивостями краплинної рідини.

При стисненні газу його температура підвищується. З підвищенням температури падає К.К.Д. компресора, а при занадто високих температурах порушується і система змащування, що може вивести з ладу весь механізм.

Для зменшення температури стисненого повітря процес стиснення розбивають на ряд послідовних ступенів і між окремими ступенями ставлять холодильники для охолодження газу. Внаслідок того, що підвищення температури газу залежить не від кінцевого тиску, а від співвідношення кінцевого і початкового тиску (від коефіцієнту стиснення), то при кількох ступенях з установкою холодильників між ними і при помірному коефіцієнті стиснення в кожному ступені можна створити компресор з досить високим кінцевим тиском.

Охолодження цилідрів поршневого компресора може бути повітряним або водяним. Повітряне охолодження здійснюється шляхом примусового обдування повітряним потоком циліндрів, які в цьому випадку обладнуються спеціальними ребрами і виступами.

Для водяного охолодження навколо циліндрів створюються порожнини, через які пропускається проточна холодна вода.

На рисунку 75 показано розріз одноступеневого вертикального поршневого компресора одинарної дії з водяним охолодженням.

Повітря очищується від механічних домішок в фільтрі 1 і по всмоктувальному патрубку 2 через всмоктувальний клапан 3 поступає в циліндр 4. Стиснене поршнем 5 повітря через напірний клапан 6 проходить в клапанну коробку, а із неї в повітрозбірник. В верхній кришці клапанної коробки розміщено регулятор тиску 7, який трубкою 8 з’єднаний з віджимним пристроєм 9 всмоктувального клапана.

Регулятор 7 спрацьовує в тому випадку, коли тиск в повітро-збірнику збільшується і подачу компресора треба призупинити. При цьому через трубку 8 тиск із повітрозбірника передається до віджим-ного пристрою і всмоктувальний клапан залишається відкритим незалежно від напряму руху поршня.

Вода для охолодження циліндра поступає в порожнини 10 по патрубку 11 і виходить із них через патрубок 12. Масло для змащування збирається в картері 13, засмоктується через фільтр 14 і подається до окремих деталей компресора шестирневим насосом (на рисунку не показано). Поршню 5 надається зворотньо-поступальний рух шатуном 15, який з’єднаний з колінчатим валом 16.

Рисунок 75 Розріз поршневого компресора.

Конструктивно усі частини компресора об’єднуються станиною. Для вертикальних компресорів малої і середньої потужностей роль станини, здебільшого, виконує картер. Циліндри відливають із чавуну. В циліндри можуть вставлятися гільзи із матеріалу підвищеної міцності. Внутрішню поверхню циліндрів шліфують. В кришках циліндрів розміщують клапани. Ущільнення між поршнем і внутрішньою поверхнею циліндра створюють за допомогою металевих кілець (подібно тому, як це робиться в двигунах внутрішнього згорання).

На рисунку 76 зображена схема установки крупного поршневого компресора.

Рисунок 76. Схема установки крупного компресора.

Для вирівнювання тиску повітря, яке від компресора подається поштовхами, а також для уловлювання часток масла і водяного конденсату, на напірній лінії влаштовується ресивер (повітрозбірник) 1. Ресивер - це міцний резервуар об’ємом не менше 20 - кратного об’єму циліндра компресора. Ресивери відносяться до об’єктів підвищеної небезпеки (у випадку розриву ресивера виникає ефект вибуху), тому їх будівництво і експлуатація повинні проводитися за правилами котлонагляду.

Між ресивером і компресором ставиться зворотній клапан 2, щоб запобігти зворотній течії повітря при розриві трубопроводу. Ресивер розміщується за межами приміщення компресорної станції на відкритому місці, щоб забезпечити його краще охолодження. Повітрозбірник обладнується запобіжним клапаном 3, спускним краном 4 і манометром 5.

Перед поршневим компресором обов’язково слід ставити фільтр тонкої очистки повітря 6 (здебільшого масляного типу), щоб запобігти попаданню в компресор разом з повітрям механічних домішок. Навіть дрібні домішки можуть порушити роботу клапанів (викликати нещільність, або заклинювання клапана), або порушити шліфовку внутрішньої поверхні циліндра, що призведе до виходу компресора із ладу.

Регулювання продуктивності поршневих компресорів доцільно робити шляхом зміни частоти обертання колінчатого валу.

Потужність поршневого компресора можна визначити за формулою (12), як і для інших компресорів.

 

 

Література.

1. Буренин В.В., Гаевик Д.Т., Дронов В.П., Иванов В.В. Конструкция и эксплуатация центробежных герметичных насосов. - М.: Машиностроение, - 1977.-152с.

2. Вильнер Я.М., Ковалев Я.Т., Некрасов Б.Б. Справочное пособие по гидравлике, гидромашинам и гидроприводам. Под ред. Б.Б. Некрасова. - Минск: Вышейшая школа, - 1976. - 416с.

3. Залуцкий Э.В., Петрухно А.И. Насосные станции. Курсовое проектирование: [Учебное пособие для ВУЗов]. - Киев: «Вища школа», - 1987. - 168с.

4. Калинушкин М.П. Насосы и вентиляторы. - М.: Высшая школа, - 1987. - 176с.

5. Карелин В.Я., Минаев А.В. Насосы и насосные станции. - М.: Стройиздат, - 1986. - 320с.

6. Киселев И.И., Герман А.Л., Лебедев Л.М., Васильев В.В. Крупные осевые и центробежные насосы. Монтаж, эксплуатация и ремонт. Справочное пособие. - М.: Машиностроение, - 1977. - 184с.

7. Колотило М.І. Насоси, повітродувки, компресори. Навчальний посібник для вузів. - Харків: ХДТУБА, - 1997ю - 128с.

8. Кривченко Г.И. Гидравлические машины. Турбины и насосы. Учебник для вузов. 2-е изд., перераб. - М.: Энергоатомиздат, - 1983. - 320с.

9. Курганов А.М., Федоров Н.Ф. Справочник по гидравлическим расчетам систем водоснабжения и канализации. - Л.: Стройиздат, - 1978. - 424с.

10. Лобачев П.В. Насосы и насосные станции.- М.: Стройиздат, - 1990. - 320с.

11..Лямаев Б.Ф. Гидроструйные насосы и установки. - Л.: Машиностроение, - 1988. - 278с.

12. Малишевский Н.Г., Колобков П.С., Кондратьев Н.И., Малова Н.М. Проектирование и эксплуатация водопроводных и канализационных насосных станций. - М.: Государственное издательство литературы по строительству и архитектуре, - 1953. - 411с.

13. Насосы и насосные станции: // Под ред. Чебаевского В.Ф. - М.: ВО «Агропромиздат», - 1989. - 416с.

14. Насосы, изготавливаемые заводами. Материалы для проектировщиков. - М.: Сюзводоканалпроект, - 1992. -118с.

15. Номенклатурный каталог насосного оборудования, выпускаемого заводами СНГ. Материалы для проектировщиков. - Киев: УкрНИИводоканалпроект, - 1996 - 106с.

16. Рычагов В.В., Флоринский М.М. Насосы и насосные станции. - М.: Колос, - 1975. - 416с.

17. Шевелев Ф.А., Шевелев А.Ф. Таблицы для гидравлического расчета водопроводных труб: Справочное пособие. - М.: Стройиздат, - 1984. - 116с.

18. Степанов А.И. Центробежные и осевые насосы. Теория, конструирование и применение. Перевод с английского. - М.: Государственное научно-техническое издательство машиностроительной литературы, 1960 - 464с.

19. Шерстюк А.Н. Насосы, вентиляторы, компрессоры. - М.: Высшая школа, - 1972. - 342с.

20. Яременко О.В. Испытания насосов: Справочное пособие. - М.: Машиностроение, - 1976. - 224с.

Додатки.

Додаток 1.

Значення коефіцієнтів опору для розрахунку втрат напору в місцевихопорах, які найчастіше зустрічаються в всмоктувальних трубопроводах

 

 

 1. Вхід в трубу з гострим краєм. z = 1,0.

 

 

 

2. Вхід в трубу, що закінчується врівень зі стіною. z = 0,5.

 

 

 

 3. Плавноокреслений вхід в трубу.      z = 0,1 - 0,2.

 

 

 

4. Приймальна сітка без клапана.       z = 2,0 - 3,0.

 

 

 

5. Приймальний клапан з сіткою.     z = 5,0 - 8,0.

 

 

6. Коліно (поворот на 90°) по нормальному сортаменту. z _к = 0,5.

 

 

7. Поворот на a° по нормальному сортаменту. z _п = z _к × a ¤ 90.

8. Повністю відкрита засувка:

       звичайна та типу «Лудло» z = 0,05;

       паралельна укорочена z = 0,15 - 0,20.

9. Повністю відкритий дисковий затвор z = 0,25.

10. Повністю відкритий вентиль           z = 0,5 - 1,11 (в залежності від

                    діаметра).

11. Повністю відкритий пробковий кран z = 0,05.

12. Звуження труби по нормальному

  сортаменту

  z = 0,1; h =  .

13. Розширення по нормальному сортаменту

    z = 0,25; h =  .

14. Трійник в напрямі відгалудження

    z = 1,5; h =  .

15. Трійник на прохід при відсутності витрати у відгалудженні

              z = 0,1; h =   .

16. Трійник при зливанні потоків

n на прохід  ;

n на поворот  .

17. Трійник при відокремленні потоку

n на прохід  ;

n на поворот   .

Додаток 2.

Кліматичні виконання та категоріїї розміщення насосів.

Таблиця Д. 2.1.

	позначення
Кліматичне виконання виробу	буквами		циф-
	росій-ськими	латин-ськими	рами
1. Вироби, які призначені для експлуатації на суші, ріках і озерах: n для макрокліматичного району з помірним кліматом^1 n те ж саме, з помірним і холодним кліматом^1 n те ж саме, з вологим тропічним кліматом n те ж саме, з сухим тропічним кліматом n те ж саме, як з сухим так і з вологим тропічним кліматом n для усіх макрокліматичних районів на суші, крім макрокліматичних районів з дуже холодним кліматом (загально-кліматичне виконання)	У УХЛ ТВ ТС   Т   О	N NF ТН ТА   Т   U	0 1 2 3   4   5
2. Вироби, які призначені для експлуатації в макрокліматичних районах з морським кліматом: n для макрокліматичних районів з помірно-холодним кліматом n те ж саме, з тропічним кліматом (в тому числі і для кораблів каботажного плавання або інших, які призначені для плавання тільки в цьому районі) n те ж саме, як з помірно-холодним, так і з тропічним кліматом (в тому числі для кораблів необмеженого району плавання)	М   ТМ   ОМ	М   МТ   MU	6   7   8
3. Вироби, які призначені для експлуатації в усіх макрокліматичних районах - на суші і на морі, крім макрокрокліматичних районів з дуже холодним кліматом (усі кліматичні виконання)	В	W	9
^1 Вироби можна експлуатувати в теплій і жаркій зоні країн СНД де середній із щорічних абсолютних максисмумів температури повітря не вище 40°С і (або) поєднання температури ³20°С і відносної вологості ³ 80% має місце більше 12 годин на добу на протязі не більше 2 місяців підряд на протязі року.

 

 

Категорії розміщення насосів.

Таблиця Д.2.2.

Узагальнені категорії		Допоміжні категорії
Характеристика	Позна- чення	Характеристика	Позна- чення
1	2	3	4
Для експлуатації на відкрито-му повітрі (вплив сукупності кліматичних факторів, які характерні для даного макрокліматичного району)	1	Для складського збе-реження в процесі експлуатації в примі-щеннях категорії 4 і для роботи як в умовах категорії 4, так і (короткочасно) в ін-ших умовах, в тому числі на відкритому повітрі.	1.1
Для експлуатації під навісом або в приміщеннях, де коли-вання температури і вологості повітря несуттєво відрізня-ються від коливань на від-критому повітрі і є відносно вільний доступ зовнішнього повітря (наприклад в палатках, кузовах, металічних приміщеннях без теплоізоляції), а також, в оболочці комплектного виробу категорії 1 (від-сутність прямого впливу сонячного випромінювання і атмосферних опадів).	2	Для експлуатації як вбудованих елементів всередині комплект-них виробів категорій 1; 1.1; 2, конструкція яких виключає мож-ливість конденсації вологи на вбудованих елементах (наприклад всередині радіоелек-тронної апаратури).	2.1
Для експлуатації в закритих приміщеннях (об’ємах),з при-родньою вентиляцією без штучно регулюваних кліматичних умов, де коливання температури і вологості повітря та впливу піску і пилу суттєво менше, ніж на відкритому		Для експлуатації в нерегулярно опалю-ваних приміщеннях	3.1
Продовження таблиці Д.2.2.
1	2	3	4
повітрі (відсутність впливу атмосферних опадів, прямого сонячного випромінювання, суттєве зменшення вітру, сут-тєве зменшення або відсут-ність впливу розсіяного со-нячного випромінювання, від-сутність конденсації вологи.	3
Для експлуатації в приміщен-нях з штучно регульованими кліматичними умовами. Нап-риклад, в закритих опалюваних або охолоджуваних і вентильованих виробничих приміщеннях (відсутність впливу прямого сонячного випромінювання, атмосферних опадів, вітру, піску, пилу, зовнішнього повітря, відсутність або суттєве зменшення впливу розсіяного сонячного випро-мінювання і конденсації вологи)	4	Для експлуатації в приміщеннях з кон-диційованим, або частково кондиційо-ваним повітрям. Для експлуатації в лабораторних, капі-тальних житлових та інших подібного типу приміщеннях.	4.1     4.2
Для експлуатації в приміщен-нях з підвищеною вологістю. Наприклад, в неопалюваних і невентильованих підземних приміщеннях (в тому числі в шахтах, підвалах, грунті). В таких корабельних та інших приміщеннях, де можлива тривала наявність води, або часта конденсація вологи на стінах і стелі (зокрема, в деяких цехах текстильних, гідрометалургійних виробництв і т.п.).	5	Для експлуатації як вбудованих елементів всередині комплект-них виробів категорії 5, конструкція яких виключає можливість конденсації вологи на вбудованих елементах (наприклад, всередині радіоелектронної апаратури)	5.1

Додаток 3.

Номенклатура та головні параметри відцентрових насосів типів К  і КМ, які виробляються заводами країн СНД за станом на 2005 рік.

Таблиця Д.3.1.

	насос				електродвигун						маса, кг
№№ п/п	марка	пода-ча, м^3/год	напір, м. в.ст.	потужність, квт.	тип	потужність, квт	к-сть обертів, об/хв.		нап-руга В.		Насо-са		агре-гата		Завод виробник
1	2	3	4	5	6	7	8		9		10		11		12
1	К8 / 18	8	18	0,9	4АМ80А2   4А80А2 АИР80А2У3	1,5   1,5 1,5	2900   3000 3000		220; 380 -"- -"-		33		64   63,4 63,4		1   3;4 3
2	К20 / 18	20	18	1,5	4АМ80В2	2,2	2900		-"-				80		1
3	К20 / 30	20	30	2,7	4АМ100S2 4А100S2	4 4	2900 3000		-"- -"-		38		88 91,2		1 3;4
4	К45 / 30	45	30	5,5	4АМ112М2 4А112М2	7,5 7,5	2900 3000		-"- -"-		58		133 133		1 3;4
5	К90 / 20	90	20	6,3	4АМ112М2	7,5	2900		-"-		62		135		1;4
6	К90 / 35а	85	29	9,2	4АМ132М2	11	2900		380				260		1
7	К45 / 55	45	55	10,7	4А160S2	15	2900		380				330		1
8	К45 / 55а	40	41	7,5	4АМ132М2	11	290		-"-				260		1
9	К-60М	60	20		2ВР132S4	7,5	1450		-"-		66		229		2
1	2	3	4	5	6	7	8	9		10		11		12
10	К90 / 85	90	85		4А200L2	45			-"-				520		3
11	К-80-50-200 К-80-50-200а	50 45	50 40	10,5 8	4АМ160S2 4АМ132М2	15 11	2900 2900		-"- -"-		52		250		5 5
12	К100-80-160 К100-80-160а	100 90	32 26		4АМ160S2 4АМ132М2	15 11	2900 2900		-"- -"-		75		270		5 5
13	К100-65-200 К100-65-200а	100 90	50 40	18,9 15,3	4АМ180М2 4АМ160М2	30 18,5	2900 2900		-"- -"-		82		376		5 5
14	К65-50-160	25	32	3,4	АМР100 4АМ100L2	5,5 5,5	2900 2900		-"- -"-		46		120 115		6 7
15	К80-65-160	50	32	6,2	АМР132 4АМ112М2	7,5 7,5	2900 2900		-"- -"-				150 145		6 7
16	К100-65-250 К100-65-250а	100 90	80 67	26,1	4АМ200L2 4АМ200М2	45 37	2900 2900		-"- -"-		117		485 485		5 5,8
17	К-150-125-315	200	32			30	3000		-"-						8
18	К-150-125-250	200	20		4АМ160М4У3	18,5	1450		-"-		140		420		5
19	К150-125-315	200	32		4АМ180М4У3	30	1450		-"-		145		427		5
20	К-200-150-250	315	20		4АМ180М4У3	30	1450		380		135		425		5
21	К-200-150-315	315	32	33,1	4АМ200L4	45	1450		-"-				570		5
22	К290 / 30	290	30	28,9	4АМ200М4	37	1450		-"-		170		550		5
23	К290 / 18	290	18	17,1	4АМ180S4	22	1450		-"-		160		420		5
24	КМ 8 / 18	8	18	0,9	АИР652ТВ 4АХ80А2	1,1 1,5	2800 3000		-"- -"-				32 50		9 10
1	2	3	4	5	6	7	8	9		10		11		12
25	КМ 6,5 / 16	6,5	16		АИР65А2Т	0,75	2800		-"-				30		9
26	КМ 20 / 30	20	30		АИР90L42 АИР100S2	3 4	2800 3000		-"- -"-				60 65		9 10
27	КМ 45 / 30	45	30		АИР112М2	7,5	3000		-"-				85		10
28	КМ 90 / 20	90	20		АИР112М2	7,5	3000		-"-				85		10
29	KS 8 / 18	8	18		АИР80 А2	1,5	3000		-"-				65		10
30	КS 20/ 30	20	30		АИР100S2	4	3000		-"-				80		10
31	KS 45 / 30	45	30		АИР112М2	7,5	3000		-"-				100		10
32	KS 50 / 50	50	50		АИР160S2Ж	15	3000		-"-				195		10
33	KS 90 / 20	90	20		АИР112М2	7,5	3000		-"-				100		10
34	KS 90 / 50	90	50		АИР180М2Ж	30	3000		-"-				260		10
35	КМ50-32-125	12	20	1,6	АИР80	1,5	2900		-"-				47		8;6
36	КМ65-50-125/2	25	20		АИР100S2	4	3000		-"-						8
37	КМ65-50-160/2	25	32	4,1	АИР100L2	5,5	3000		-"-				76		8
38	КМ100-80-160	100	32	11	АИР160S2Ж	15	3000		-"-				197		5;8