Напрямки розвитку компенсаційних стабілізаторів напруги

 

Компенсаційні стабілізатори знаходять надзвичайно широке використання у електронній апаратурі тому актуальним залишається питання покращання їх технічних, економічних і експлуатаційних показників. Основними напрямками удосконалення стабілізаторів є [1, 3, 4, 6, 11, 12]:

– збільшення вихідного струму до десятків ампер;

– збільшення вихідної напруги до сотень вольт;

– зменшення падіння напруги на переході колектор-емітер регулюючого транзистора. Роботи в цьому напрямку призвели до появи стабілізаторів типу LOW-DROP (МПН-стабілізатори, МПН – мале падіння напруги). Це дозволяє підвищувати ККД стабілізаторів. Їх використання для стабілізації напруги низьковольтних джерел живлення (акумулятори, батарейки) дозволяє повніше вичерпати енергетичні ресурси джерела. Розроблено стабілізатори з транзисторами p-n-p структури та польовими транзисторами з малим опором каналу. Падіння напруги у них доведено відповідно до 0,6 В і 0,2 В;

– підвищення коефіцієнта корисної дії стабілізаторів за рахунок того, що його власний робочий струм протікає через навантаження;

– розробка стабілізаторів типу AC-DC (змінна напруга – постійна напруга) без використання трансформатора та випрямляча.

3.18 Запитання тестового контролю

 

1. Якими характеристиками однокаскадний параметричний стабілізатор поступається двокаскадному (вихідні елементи каскадів однакові)?

вихідним струмом; вихідною потужністю; коефіцієнтом згладжування пульсацій; вихідним опором; температурною стабільністю напруги.

2. Характеристика навантаження стабілізатора є залежністю між:

вихідною напругою та вихідним опором; вихідною напругою та вхідним струмом; вихідним струмом та вхідною напругою; вихідною напругою та струмом навантаження; постійною складовою та рівнем пульсацій напруги навантаження.

3. Між однофазним випрямлячем та параметричним стабілізатором вмикають С-фільтр для:

збільшення коефіцієнта стабілізації; захисту діодів випрямляча від перенавантаження; зменшення вихідного опору стабілізатора для постійної складової; виключення ситуації, коли вхідна напруга стає меншою від напруги пробою стабілітрона; підвищення коефіцієнта корисної дії ланки випрямляч-стабілізатор.

4. Для чого вмикають С-фільтр між однофазним випрямлячем та компенсаційним стабілізатором?

збільшення коефіцієнта стабілізації; захисту діодів випрямляча від перенавантаження; зменшення вихідного опору стабілізатора для постійної складової; виключення ситуації насичення регулюючого транзистора стабілізатора; підвищення коефіцієнта корисної дії ланки випрямляч-стабілізатор.

5. На покращання якого параметра не впливає використання в компенсаційному стабілізаторі складеного транзистора?

температурної стабільності; вихідної потужності; коефіцієнта підсилення струму регулюючим елементом; вихідного опору регулюючого елемента.

6. При виборі регулюючого транзистора компенсаційного стабілізатора не враховують:

потужність, яку може він розсіювати; максимальний струм переходу колектор-емітер; коефіцієнт підсилення струму; опір переходу колектор-емітер; максимальну напругу переходу колектор-емітер.

7. Яку з мікросхем використовують в стабілізаторах, розрахованих на мож­ливість регулювання вихідної напруги?

КР142ЕН8В; КР142ЕН6; КР142ЕН9А(Б,В); КР142ЕН5А(Б); КР142ЕН8А(Б).

8. Відмітьте помилкове твердження: "Напрямками вдосконалення компенсаційних стабілізаторів напруги є"  

зменшення напруги насичення переходу колектор-емітер регулюючого транзистора; збільшення вихідної напруги стабілізатора до сотень вольт; збільшення вихідного струму до десятків ампер; розробка стабілізаторів типу AC-DC (змінна напруга – постійна напруга) без використання трансформатора та випрямляча; підвищення коефіцієнта корисної дії переведенням регулюючого транзистора в режими насичення або відсічки.